Рішення № 8984018, 13.04.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" квітня 2010 р. Справа № 6/139-38 Господарський суд Волинської області під головуванням судді Пахолюк В.А., розглянувши справу за позовом Приватного підприємства «Мілекс Л»

до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Агропродукт»

про стягнення 141983, 77 грн.

з участю представників сторін:

від позивача: Крамар А.І. –дов. № 07 від 01.10.2009 р.

від відповідача: Кучма В.Ю. –дов. від 01.10.2008 р.

Суть спору:

          Приватне підприємство «Мілекс Л», звернувшись з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Агропродукт»просив стягнути 194080, 85 грн. заборгованості за поставлений товар, в т.ч., 98893, 00 грн. основного боргу, 90385, 46 грн. штрафу за несвоєчасну оплату товару, 1087, 82 грн. індексу інфляції та 3714, 57 грн. - 3% річних.

В обгрунтування позовних вимог посилається на договір поставки № 133 від 28.01.2008 р., видаткові накладні № РН-0000084 від 07.04.2008 р., № РН-0000098 від 17.04.2008 р., № РН-0000194 від 09.07.2008 р., № РН-0000215 від 24.07.2008 р., № РН-0000302 від 26.09.2008 р., довіреності серії НБИ № 319513 від 07.04.2008 р., серії НБИ № 319528 від 17.04.2008 р., серії НБК № 129941 від 09.07.2008 р., серії ЯПК № 048660 від 24.07.2008 р., серії ЯПК № 048690 від 26.09.2008 р., претензію № 35 від 05.06.2009 р., претензійну заяву № 263 від 15.09.2009 р., акт № 239 здавання-прийняття в експлуатацію устаткування від 16.04.2008 р., графік погашення коштів, аналіз взаєморозрахунків за період з 01.01.08р. по 30.11.08 р., виписки з банківських рахунків.

На підставі заяви № 685 від 22.02.2010 р. позивачем уточнено позовні вимоги в частині штрафу та просить стягнути його в сумі 38288, 38 грн. з врахуванням вимог ст..264 ЦК України.

Водночас, в судовому засіданні представником позивача подано заяви № 01-29/5052 та № 01-29/5053 від 13.04.2010 р. на підставі яких позивач відмовляється від позову в частині стягнення основного боргу в сумі 20000, 00 грн. у зв’язку з оплатою та штрафних санкцій. У зв’язку з цим, просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 78893, 00 грн. з розстроченням платежу відповідно до графіка:

-          до 25 травня 2010 р. –10000, 00 грн.,

-          до 25 червня 2010 р. –20000, 00 грн.,

-          до 25 липня 2010 р. –10000, 00 грн.,

-          до 25 серпня 2010 р. –20000, 00 грн.,

-          до 25 вересня 2010 р. –18893, 00 грн.

Судові витрати –державне мито в розмірі 789, 00 грн. та витрати на ІТЗ в розмірі 236, 00 грн. сплачуються до 25 вересня 2010 р.

Представник відповідача в судовому засіданні просить задовольнити заяву про розстрочення боргу у зв’язку з важким фінансовим станом підприємства та подав платіжні доручення № 315 від 24.03.2010 р. та № 376 від 12.04.2010 р. на підтвердження оплати боргу в сумі 20000, 00 грн.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

Згідно умов договору поставки № 133 від 28.01.2008 р. позивач - Приватне підприємство «Мілекс Л»відповідно до видаткових накладних № РН-0000084 від 07.04.2008 р., № РН-0000098 від 17.04.2008 р., № РН-0000194 від 09.07.2008 р., № РН-0000215 від 24.07.2008 р., № РН-0000302 від 26.09.2008 р. на підставі довіреностей серії НБИ № 319513 від 07.04.2008 р., серії НБИ № 319528 від 17.04.2008 р., серії НБК № 129941 від 09.07.2008 р., серії ЯПК № 048660 від 24.07.2008 р., серії ЯПК № 048690 від 26.09.2008 р. поставив відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційній фірмі «Агропродукт» товар (одну коптильно-варочну камеру «Рекс-Пол»на два возика з електричним нагрівом та додатковим підключенням пару (в т.ч. два возики з нержавіючої сталі); возики з нержавіючої сталі в кількості чотири штуки; киї з алюмінію в кількості триста штук) на загальну суму 318010, 00 грн.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов”язків є договори та інші правочини.

Як встановлено, між сторонами виникли цивільні права та обов”язки на підставі договору поставки № 133 від 28.01.2008 р..

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистими, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з умовами даного договору (п.6.2.) відповідач зобов’язався оплатити вартість товару за наступною схемою:

-          10% вартості товару –на момент підписання договору;

-          50% вартості товару –на момент готовності обладнання, про що повідомляється Покупець відповідним листом;

-          40% вартості товару –рівними частинами на протязі чотирьох місяців після підписання акту прийому-здачі обладнання в експлуатацію до 25 числа кожного місяця, але не пізніше 20 днів з моменту поставки товару, якщо запуск не відбувся з вини Покупця.

Як вбачається з вищезазначених видаткових накладних та акту № 239 здавання-прийняття в експлуатацію устаткування від 16.04.2008 р. позивачем договірні зобов’язані виконано належним чином.

Між тим, відповідач зобов’язання по оплаті товару виконав частково. Станом на 17.11.2009 р. борг перед позивачем становив 98893, 00 грн., що підтверджується поданими виписками з банківських рахунків.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Позивачем було направлено на адресу відповідача претензію № 35 від 05.06.2009 р. та претензійну заяву № 263 від 15.09.2009 р. про оплату боргу, які останнім залишені без задоволення.

Відповідно до ст.ст. 546, 548 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, якщо це становлено договором або законом.

Крім того, згідно вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          На підставі ст.ст. 546, 548, 625 Цивільного кодексу України та п.7.2. договору за неналежне виконання договірних зобов’язань відповідачу нараховано 38288, 38 грн. штрафу за несвоєчасну оплату товару, 1087, 82 грн. індексу інфляції та 3714, 57 грн. - 3% річних.

Водночас, беручи до уваги оплату відповідача боргу в сумі 20 000, 00 грн. та заяву представника позивача про відмову від позову в цій частині та в частині нарахування штрафних санкцій, суд приходить до висновку про припинення провадження у справі на суму 63 090, 77 грн. на підставі п.4 ст. 80 ГПК України.

Враховуючи викладене, позовна вимога про стягнення 78893, 00 грн. основного боргу підлягає до задоволення.

Оскільки спір до розгляду в суді доведено з вини відповідача, то судові витрати, які складаються зі сплати державного мита в сумі 789,00 грн. (з урахуванням заяви позивача) та витрат по оплаті послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236, 00 грн. відповідно до ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на нього.

Згідно п.6 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

З огляду на ті обставини, що важке фінансове становище відповідача може призвести до ускладнення виконання рішення, а також те, що сторони добровільно погодили графік погашення боргу, господарський суд приходить до висновку про задоволення заяви та розстрочення виконання рішення про стягнення 78893, 00 грн. боргу, 789, 00 грн. витрат по державному миту та 236 грн. витрат на ІТЗ відповідно до графіка:

-          до 25 травня 2010 р. –10000, 00 грн.,

-          до 25 червня 2010 р. –20000, 00 грн.,

-          до 25 липня 2010 р. –10000, 00 грн.,

-          до 25 серпня 2010 р. –20000, 00 грн.,

-          до 25 вересня 2010 р. –18893, 00 грн.

Судові витрати –державне мито в розмірі 789, 00 грн. та витрати на ІТЗ в розмірі 236, 00 грн. сплачуються до 25 вересня 2010 р.

          Господарський суд, керуючись ст.ст.11, 526, 546, 548, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, п.4 ст.80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково в сумі 78893, 00 грн .

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо –комерційної фірми «Агропродукт»(45100, Волинська обл., м. Рожище, вул.. Куліша, 46, р/р 2600501002701 в ВФ «Брокбізнесбанк», МФО 303592, свідоцтво № 02530513, код ЗКПО 30457451, ІПН 304574503130) на користь

Приватного підприємства «Мілекс Л»(45630, Волинська обл.., Луцький район, с.Маяки, вул..Фальківська, 1, р/р 26001010712001 Центральне відділення філії «Львівське регіональне управління»ПАТ «Індекс-Банк»у м. Луцьку, МФО 325279, код ЄДРПОУ 30584728, ІПН № 305847203170, свід. № 100248122) 78893, 00 грн. заборгованості, 789, 00 грн. в повернення по оплаті державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Розстрочити виконання рішення відповідно до графіка:

-          до 25 травня 2010 р. –10000, 00 грн.,

-          до 25 червня 2010 р. –20000, 00 грн.,

-          до 25 липня 2010 р. –10000, 00 грн.,

-          до 25 серпня 2010 р. –20000, 00 грн.,

-          до 25 вересня 2010 р. –18893, 00 грн.

Судові витрати –державне мито в розмірі 789, 00 грн. та витрати на ІТЗ в розмірі 236, 00 грн. сплачуються до 25 вересня 2010 р.

          3. Провадження на суму 63 090, 77 грн. припинити.

Суддя           Пахолюк В.А.

Дата підписання повного тексту рішення –15.04.2010 р.