Рішення № 89835678, 29.05.2020, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/838/20

провадження №: 2/398/928/20

РІШЕННЯ

Іменем України

"29" травня 2020 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Авраменка О.В.,

з участю секретаря судового засідання Міщенко С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олександрії в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Олександрійської міської ради Кіровоградської області про визнання права власності в порядку спадкування

В С Т А Н О В И В:

В березні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Олександрійської міської ради Кіровоградської області про визнання за нею права власності в порядку спадкування на квартиру АДРЕСА_1 . Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона проживала з чоловіком ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_1 . Квартиру вони придбали 31 січня 2002 року на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстрованому на Придніпровській біржі. Договір також зареєстровано в Олександрійському МБТІ. ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік ОСОБА_2 помер. Після його смерті відкрилась спадщина на усе належне йому майно, зокрема і на зазначену квартиру. Вона звернулась до нотаріуса з метою оформлення своїх спадкових прав, однак отримала відмову у видачі свідоцтва на право на спадщину за законом, оскільки у неї відсутні правовстановлюючі документи на квартиру, так як договір купівлі-продажу не посвідчений нотаріально.

В судове засідання позивач не з`явилась. Подала до суду заяву, в якій просила розглянути справу без її участі та позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Підстав для відкладення розгляду справи, визначених ст. ст. 223 та 240 ЦПК України, судом не встановлено.

Дослідивши письмові докази у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши подані сторонами докази, суд приходить до наступних висновків.

Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів у справі встановив наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 27 жовтня 1979 року.

31 січня 2002 року укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до якого ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 продали, а ОСОБА_2 придбав квартиру, загальною площею 45,3 кв.м., житловою площею 28,2 кв.м., яка складається з 2-х кімнат, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначений договір зареєстрований на Придніпровській товарній біржі 31 січня 2002 року під №837-Н/Ф12.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Відповідно до ст. 227 ЦК УРСР договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів

Договір купівлі-продажу зареєстрований на біржі з дотриманням усіх норм чинного законодавства, які діяли на момент здійснення даної угоди та відповідали нормам Закону України «Про товарну біржу». Зокрема, стаття 15 Закону України «Про товарну біржу» в редакції станом на день укладення договору передбачала, що біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності зазначених нижче умов: а) якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі; б) якщо її учасниками є члени біржі; в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. На підставі ч. 4 ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

В подальшому право власності ОСОБА_2 на зазначену квартиру на підставі договір купівлі-продажу зареєстровано в Олександрійському міжміському бюро технічної інвентаризації 08 лютого 2002 року, що також підтверджується відповідною архівною довідкою та копією технічного паспорту на зазначену квартиру.

Зазначені вище норми законодавства України та фактичні обставини справи дають підстави зробити висновок, що ОСОБА_2 набув право власності на квартиру в порядку, передбаченому законодавством України на момент укладення договору-купівлі продажу та його право власності на квартиру визнано державою, шляхом реєстрації.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть.

З матеріалів спадкової справи №49-2020 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 вбачається, що позивач була зареєстрована та фактично проживала разом зі ОСОБА_2 до дня його смерті за адресою: АДРЕСА_1 , та є єдиними спадкоємцем, яка прийняла спадщину. При цьому, позивач в силу ст. 1261 ЦК України є спадкоємцем першої черги.

Проте, постановою №395/02-31 від 25 лютого 2020 року державного нотаріуса Олександрійської міської державної нотаріальної контори №1 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_2 у зв`язку з тим, що наданий для оформлення спадщини договір купівлі-продажу, укладений 31 січня 2002 року без додержання вимог закону щодо його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. (ст. 1217 та ст. 1218 ЦК України).

Згідно з ч. 5 ст. 1268 ЦК України спадщина належить спадкоємцям з часу її відкриття.

Статтею 1261 ЦК України встановлено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Оскільки, позивач в іншій спосіб, крім звернутися з позовом до суду про визнання права власності на квартиру, захистити своє порушене право не можуть, враховуючи, що позивач є єдиним спадкоємцем першої черги, який прийняв спадщину після смерті свого чоловіка, то суд приходить до висновку, що позов про визнання права власності за позивачем на квартиру в порядку спадкування за законом підлягає задоволенню.

На відшкодуванні судових витрат позивач не наполягала.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76 - 81, 141, 258, 259, 263 - 265, 268 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Олександрійської міської ради Кіровоградської області (адреса місцезнаходження: Кіровоградська область, м. Олександрія, проспект Соборний, буд 59, код за ЄДРПОУ 33423535) про визнання права власності в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1 , яка належала померлому ОСОБА_2 .

Судові витрати залишити по фактично понесеним.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п. 3 Розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 05 червня 2020 року.

Суддя О.В.Авраменко