Рішення № 8983373, 02.04.2010, Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 2-1492/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2010 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

у складі: головуючої судді – Самойлової О.В.,

при секретарі: - ОСОБА_1,

за участю позивача: - ОСОБА_2,

представника відповідача: - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства „Феодосійська суднобудівна компанія „Море” про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації середнього заробітку, моральної шкоди,

встановив :

ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до Відкритого акціонерного товариства „Феодосійська суднобудівна компанія „Море” про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації середнього заробітку, моральної шкоди. Вимоги мотивовані тим, що позивачка працювала у відповідача з 06.02.2006 року по 21.04.2008 року, відповідач з березня 2006 року не виплачує їй заробітну плату, посилаючись на відсутність грошових коштів, також відповідач не провів розрахунок при її звільненні, заборгованість склала 10511,26 грн., також не виплачена компенсація за несвоєчасну виплату заробітної плати станом на 01.07.2009 року – 5680,37 грн., у зв’язку із тим, що з позивачкою не було проведено своєчасно розрахунок при звільненні, вона просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку у сумі 12245,70 грн. та компенсацію на цю суму у розмірі 1006,60 грн., також вважає, що порушення її прав відповідачем спричинило їй моральну шкоду у сумі 1000,00 грн.

Ухвалою суду від 04.03.2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 в частині вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі у сумі 10511,26 грн. залишені без розгляду.

Позивачка в судовому засіданні позов підтримала з підстав, що в ньому зазначені та пояснила, що з 06.02.2006 року по 21.04.2008 року працювала на заводі, їй з 2006 року не виплачували заробітну плату, на тепер заборгованість по заробітній платі частково стягнута за рішенням КТС, за який самий час вона не пам’ятає, але рішення на тепер не виконано, також вона зверталася із заявою до Господарського суду АРК про включення її до реєстру кредиторів на суму заборгованості по заробітній платі, просить стягнути компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні та моральну шкоду.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги у частині стягнення заборгованості по заробітній платі у сумі 10511,26 грн., стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди не визнав та пояснив, що 12 січня 2008 року щодо підприємства порушено справу про банкрутство, ОСОБА_2 написала заяву до Господарського суду АРК про включення її у реєстр кредиторів, заборгованість по заробітній платі із частковою компенсацією увійшла до реєстру, тому немає підстав для стягнення заборгованості у судовому порядку, відомості про те, яка саме сума заробітної плати стягнута за рішенням КТС, відсутні, вимоги позивачки про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні також не визнає, тому, що відсутня провина підприємства у цьому, рахунки заводу тривалий час заарештовані, відсутня можливість розпоряджатися грошовими коштами, стосовно стягнення моральної шкоди, то позивачкою пропущений строк позовної давності.

Вислухавши позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, всебічно з’ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд вважає установленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

У безспірному порядку судом встановлено, що позивачка працювала у відповідача на посаді стрілка 2-го класу ВВО з 06.02.2006 року, наказом № 78/к від 21.04.2008 року позивачка була звільнена з посади за ч. 3 ст. 38 КЗпП України у зв’язку з порушенням роботодавцем законодавства про працю, умов колективного договору, про що свідчать відповідний запис у трудовій книжці ОСОБА_2 та виписка із наказу від 21.04.2008 року. З довідки № 170/069 від 11.11.2009 року слідує, що заборгованість по заробітній платі ОСОБА_2 складає 10511,26 грн. і включена до реєстру вимог кредиторів на підставі ухвали Господарського суду АР Крим № 2-3/626-2008 від 18.04.2008 року.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України та ст. 24 Закону України „Про оплату праці”, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні в терміни, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. Частина 1 ст. 116 КЗпП України передбачає, що при звільнені працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Цю саму вимогу містить і ст. 12 Конвенції № 95 Міжнародної Організації Праці про охорону заробітної плати, згідно з якою при припиненні дії трудового договору з працівником проводиться остаточний розрахунок із виплатою всієї належної йому заробітної плати.

Стаття 34 Закону України „Про оплату праці” передбачає компенсацію втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням строків її виплати відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством, зокрема Положенням про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України 20 грудня 1997 року № 1427. Зазначені нормативні акти поширюються на підприємства, установи, організації усіх форм власності та господарювання і застосовуються в усіх випадках порушення встановлених термінів виплати заробітної плати, в тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу чи з будь-яких інших причин, крім вини самого працівника. Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати за відповідний місяць на коефіцієнт приросту споживчих цін.

У наданій відділом статистики м. Феодосії довідки від 05.08.2009 року зазначені коефіцієнти приросту споживчих цін по Україні за 2004 – 2009 роки, відповідно розрахунку сума компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати позивачці на суму 10511.26 грн. на 01.07.2009 року складає 5680,37 грн., що і підлягає стягненню з відповідача.

Що стосується вимог позивачки про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації за його несвоєчасну виплату, то вони не підлягають задоволенню. З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду АР Крим від 04.10.2007 року у відношенні відповідача запроваджено процедуру розпорядження майном, також постановлена 02 липня 2008 року ухвала про санацію підприємства, 12 січня 2008 року порушено справу про банкрутство. За таких обставин, вина підприємства, як обставина для виплати позивачу середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку відсутня, тому в цієї частині підстав для задоволення позовних вимог немає.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівникові провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У відповідності до вимог статті 233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору в тримісячний строк.

У п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року із наступними змінами роз’яснено, що до вимог про відшкодування моральної шкоди у випадках, передбачених трудовим законодавством, застосовується тримісячний строк позовної давності, який позивачкою пропущений без поважних причин, тому її позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно із ч.3 ст.88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Таким чином з відповідача підлягає стягненню сума судового збору в дохід держави у розмірі 56,80 гривні.

Витраті на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи необхідно визначити у розмірі 30 гривень та стягнути їх також з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 38, 115, 116, 117, 233, 237-1 КЗпП України, Законом України „Про оплату праці”,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Феодосійська суднобудівна компанія „Море” ( м. Феодосія, смт. Приморський вул. Десантників, 1 (ЕДРПОУ 14309008, р/р 260083003350655, філія „Відділення ПІБ м. Феодосія в АРК”, МФО 324388) на користь ОСОБА_2 компенсацію втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням строків її виплати станом на 01.07.2009 року у сумі 5680,37 грн. Сума заборгованості по компенсації втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням строків її виплати визначена без рахунку податків та інших обов’язкових платежів.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Феодосійська суднобудівна компанія „Море” ( м. Феодосія, смт. Приморський вул. Десантників, 1 (ЕДРПОУ 14309008, р/р 260083003350655, філія „Відділення ПІБ м. Феодосія в АРК”, МФО 324388) судовий збір на користь держави у розмірі 56,80 грн. та збір на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30,00 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крім через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя

Справа № 2-1492/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ВСТУПНА ОСОБА_4 ЧАСТИНИ

02 квітня 2010 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

у складі: головуючої судді – Самойлової О.В.,

при секретарі: - ОСОБА_1,

за участю позивача: - ОСОБА_2,

представника відповідача: - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства „Феодосійська суднобудівна компанія „Море” про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації середнього заробітку, моральної шкоди,

керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 38, 115, 116, 117, 233, 237-1 КЗпП України, Законом України „Про оплату праці”,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Феодосійська суднобудівна компанія „Море” ( м. Феодосія, смт. Приморський вул. Десантників, 1 (ЕДРПОУ 14309008, р/р 260083003350655, філія „Відділення ПІБ м. Феодосія в АРК”, МФО 324388) на користь ОСОБА_2 компенсацію втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням строків її виплати станом на 01.07.2009 року у сумі 5680,37 грн. Сума заборгованості по компенсації втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням строків її виплати визначена без рахунку податків та інших обов’язкових платежів.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Феодосійська суднобудівна компанія „Море” ( м. Феодосія, смт. Приморський вул. Десантників, 1 (ЕДРПОУ 14309008, р/р 260083003350655, філія „Відділення ПІБ м. Феодосія в АРК”, МФО 324388) судовий збір на користь держави у розмірі 56,80 грн. та збір на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30,00 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крім через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя