Рішення № 8983347, 06.04.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

06 квітня 2010 р.           Справа 14/47-10

Господарський суд Вінницької області у складі: судді Залімського І.Г. при секретарі судового засідання Кучер Р.П., розглянув матеріали справи

за позовом: Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", код ЄДРПОУ 30019801 Кловський узвіз, 9/1, м. Київ, 01021

до: Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз", код ЄДРПОУ 03338649 пров. Щорса, 24, м. Вінниця, 21021

про стягнення 76 655,98 грн.

За участю представників сторін:

позивача : Грищенюк Д.І., представник за довіреністю

відповідача : Бабійчук О.А., представник за довіреністю

ВСТАНОВИВ :

Дочірньою компанією "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" подано позов про стягнення з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" 76 655,98 грн. заборгованості з надані послуги з транспортування природного газу.

Ухвалою суду від 09.03.2010 р. було порушено провадження у даній справі з призначенням судового засідання на 06.04.2010 р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач у відзиві на позовну заяву та уповноважений представник в судовому засіданні проти позовних вимог в частині стягнення суми основної заборгованості в розмірі 51 549,25 грн. фактично не заперечував. Водночас, посилаючись на обставини викладені в відзиві на позовну заяву останній заперечує проти заявлених до стягнення інфляційних втрат, 3% річних, штрафу та пені. Зокрема ВАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" зазначає, що ухвалою господарського суду Вінницької області від 09.11.2005 у справі № 10/176-05 відносно них порушено провадження у справі про банкрутство та введено в дію мораторій на задоволення вимог кредиторів. Водночас, посилаючись в обгрунтуваннях власних заперечень на положення ч. 4 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та пункту 17 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 р. № 15 "Про судову практику в правах про банкрутство", відповідач визнає існуючий обов’язок виконання грошових зобов’язань і зобов’язань зі сплати податків і зборів, які виникли після введення мораторію, разом з тим, наголошуючи на заборону нарахування протягом дії мораторію пені, штрафу, інфляційних втрат та 3% річних за невиконання чи неналежне виконання взятих на себе зобов’язань.

Представниками позивача та відповідача подано клопотання про незастосування технічної фіксації судового процесу, яке підлягає задоволенню як таке, що не суперечить вимогам ч.7 ст.81-1 ГПК України.

Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку наданим доказам, в судовому засіданні встановлено наступне.

24.12.2007 р. між сторонами було укладено договір № 117В-602 про транспортування природного газу, відповідно до умов якого ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" (Виконавець) зобов'язується надати послуги ВАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (Замовник) з транспортування трубопровідним транспортом природного газу Замовника від пунктів прийому-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій, а останній в свою чергу зобов'язується сплатити за транспортування газу встановлену плату.

Тариф на транспортування 1000 куб.м газу по магістральних трубопроводах Позивача на 2009 рік, розрахований відповідно до постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 07.08.2008 р. № 935 "Про затвердження тарифів на транспортування та постачання природного газу", і згідно з укладеною між сторонами Додатковою угодою № 1 від 01.09.2008 р. встановлений в розмірі 25,50 грн., крім того ПДВ - 5,10 грн.

Положеннями пунктів 4.1 та 4.3 Договору (в редакції Протоколу узгодження розбіжностей від 19.03.2008 р.) встановлено, що послуги з транспортування газу магістральними газопроводами оформлюються Замовником і Виконавцем актами здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу, які є підставою для проведення остаточних розрахунків.

Відповідно до п.п. 6.1, 6.2 Договору вартість фактично наданих Виконавцем Замовнику послуг по транспортуванню газу у звітному місяці визначається на підставі акту здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу. Оплата ж послуг по транспортуванню газу здійснюється Відповідачем (Замовником) шляхом щоденного перерахування грошових коштів на рахунок Позивача (Виконавця) в порядку встановленому Алгоритмом розподілу коштів, затвердженого Національною комісією регулювання електроенергетики України. При цьому, остаточний розрахунок за фактично надані послуги по транспортуванню газу здійснюється Відповідачем протягом місяця, наступного за звітним місяцем, в якому здійснювалось транспортування газу.

Як вбачається з матеріалів справи Позивач, виконуючи протягом строку дії Договору прийняті на себе обов'язки, на протязі січня - листопада 2009 р. транспортував природний газ для Відповідача загальним обсягом 24 599,066 тис.м газу, що підтверджується наявними в матеріалах справи Актами здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу за відповідні місяці (а.с. 14-22).

Загальна ж вартість наданих у 2009 році послуг з транспортування газу становить 752 731,42 грн.

Відповідач же, в свою чергу, взяті на себе умовами договору № 117В-602 про транспортування природного газу від 24.12.2007 р. зобов'язання щодо оплати послуг з транспортування природного газу в 2009 році в повному обсязі не виконав

На разі матеріали справи не містять доказів сплати ВАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" коштів за надані ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" послуги.

Таким чином, станом на день розгляду справи судом, борг відповідача перед позивачем складає 51 549,25 грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 527 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається. Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно зі статтею 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене, та беручи до уваги факт визнання відповідачем суми основного боргу в повному обсязі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення 51 549,25 грн. підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу позивач заявив до стягнення 11 649,83 грн. штрафу, 9 369,27 грн. пені, 2 785,58 грн. інфляційних втрат та 1 302,05 грн. 3% річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов’язаний сплатити штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.2 Договору визначено, що у разі несплати або несвоєчасної оплати послуг по транспортуванню природного газу у визначені положеннями даного договору строки Замовник сплачує на користь Виконавця, крім суми заборгованості, пеню в розмірі 0,1%, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Разом з тим, судом взято до уваги положення ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", де визначено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Вказана думка також підтримана і в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18.12.2009 р. "Про судову практику в справах про банкрутство", де в п. 17, за змістом ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", визначено, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), які виникли після введення мораторію; їх виконання для боржника є обов’язковим, але пеня, штраф та інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань не застосовуються, оскільки ця норма визначає конкретний проміжок часу, який відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, але ніяк не пов’язаний з його суттю.

Таким чином, з огляду на вищевикладені положення та враховуючи обгрунтовані заперечення ВАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз", суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 11 649,83 грн. штрафу та 9 369,27 грн. пені задоволенню не підлягають, оскільки нараховані під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів ВАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз", введеного в дію ухвалою господарського суду Вінницької області від 09.11.2005 р. про відкриття провадження у справі № 10/176-05 щодо банкрутство останнього.

Заперечення ж відповідача в частині нарахування позивачем до стягнення 2 785,58 грн. інфляційних втрат та 1 302,05 грн. 3% річних, судом до уваги не беруться, оскільки вказані стягнення не є санкціями в розумінні положень ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" які заборонені до нарахування під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Інфляційні нарахування та проценти річних, передбачені ст. 625 ЦК України, є самостійною формою цивільно-правової відповідальності.

Таким чином, дослідивши в судовому засіданні надані докази та розрахунки, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 2 785,58 грн. інфляційних втрат та 1 302,05 грн. 3% річних є обгрунтованими та підлягають частковому задоволенню в розмірі 2 783,20 грн. інфляційних втрат та 1 302,05 грн. 3% річних. В частині ж стягнення 2,38 грн. інфляційних нарахувань слід відмовити як помилково обрахованих.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Господарський суд оцінює доказ за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 76 655,98 грн., з яких 51 549,25 грн. сума основного боргу, 11 649,83 грн. штрафу, 9 369,27 грн. пені, 2 785,58 грн. інфляційних втрат та 1 302,05 грн. 3% річних, підлягають частковому задоволенню в сумі 55 634,5 грн., з яких 51 549,25 грн. сума основного боргу, 2 783,20 грн. інфляційних втрат та 1 302,05 грн. 3% річних.

В частині ж стягнення 11 649,83 грн. штрафу, 9 369,27 грн. пені та 2,38 грн. інфляційних втрат слід відмовити.

Згідно положень ст. 49 ГПК України, судові витрати підлягають покладенню на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82-84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз", код ЄДРПОУ 03338649 пров. Щорса, 24, м. Вінниця, 21021, п/р 260040101349 в ТОВ КБ "Фінансова ініціатива", МФО 380054) на користь Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (код ЄДРПОУ 30019801 Кловський узвіз, 9/1, м. Київ, 01021, п/р 26003103442001 в ЗАТ "Альфа-Банк", м. Київ, МФО 300346) 51 549,25 грн. (п'ятдесят одна тисяча п’ятсот сорок дев'ять грн. 25 коп.) суми основного боргу, 2 783,20 грн. (дві тисячі сімсот вісімдесят три грн. 20 коп.) інфляційних втрат, 1 302,05 грн. (одна тисяча триста дві грн. 05 коп.) 3% річних, 556,35 грн. (п’ятсот п'ятдесят шість грн. 35 коп.) витрат на сплату державного мита; 171,28 грн. (сто сімдесят одна грн. 28 коп.) витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення надіслати сторонам.

Суддя

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 12 квітня 2010 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу Кловський узвіз, 9/1, м. Київ, 01021

3 - відповідачу пров. Щорса, 24, м. Вінниця, 21021