Рішення № 8982975, 07.04.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

07 квітня 2010 р. Справа 2/45-10

за позовом: Колективного підприємства "Будівельно-монтажне управління № 1", 21020, м.Вінниця, вул.Першотравнева, 88

до: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення заборгованості по орендній платі в розмірі 5 335,37 грн

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

позивача : Поліщук В.В. - за довіреністю;

відповідача : не з"явився.

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Колективного підприємства "Будівельно-монтажне управління №1" 5335,37 грн. заборгованості за невиконання умов договору оренди № 30 від 01.07.2008 року.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 12.03.2010 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 2/45-10 та призначено до розгляду на 07.04.2010 року.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити його в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 07.04.2010 року не з"явився, витребуваних ухвалою суду від 12.03.2010 року документів не надав, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи № 2/45-10, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 2000282 від 17.03.2010 року.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, зясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

01 липня 2008 року між Колективним підприємством "Будівельно-монтажне управління №1" (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення № 30.

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. договору орендодавець зобов"язався передати, а орендар прийняти у тимчасове користування частину приміщення площею 30,09 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Першотравнева, 88.

Згідно п. 3.1. договору орендна плата сплачується орендарем шляхом перерахування грошових коштів згідно виставлених рахунків на р/р орендодавця до 10 числа місяця, наступного за звітним.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що розмір орендної плати складає 1624,86 грн. (у т.ч. ПДВ) за місяць.

Оплата за телефон та електроенергію здійснюється додатково орендарем по фактичним витратам згідно виставлених рахунків (п. 3.3 договору).

Так, за період з серпня 2008 року по 31 грудня 2008 року відповідачу було нараховано згідно виставлених рахунків № 214, 236, 262, 283, 304 орендну плату у розмірі 8535,37 грн.

У відповідності до п. 5.1 договору орендар зобов"язаний своєчасно сплачувати орендну плату згідно п. 3 договору.

В порушення зазначених умов договору відповдач не провів повного розрахунку із позивачем за користування приміщенням, а лише частково згідно прибуткових касових ордерів від 28.11.2008 року, 30.01.2009 року та від 27.07.2009 року погасив борг на загальну суму 3200,00 грн.

Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 5335,37 грн.

01.12.2009 року позивач надіслав відповідачу претензію № 65 на суму 5335,37 грн. з вимогою погасити виниклу заборгованість. Однак, відповідач відповіді на претезію не надіслав та заборгованість не погасив.

У зв"язку з тим, що відповідач в добровільному порядку не сплачує заборгованість по орендній платі, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір № 30 від 01.07.2008 року є договором найму (оренди).

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч.1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем виконувались свої зобов'язання по договору оренди належним чином.

Однак, відповідач не виконав свого обов"язку щодо повної оплати орендної плати за час користування приміщенням, у зв"язку з чим за ним виникла заборгованість у розмірі 5335,37 грн., про що свідчить відсутність в матеріалах справи доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості по орендній платі в розмірі 5 335,37 грн. підлягають задоволенню, оскільки є обгрунтованими та фактично відповідають матеріалам справи.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду від 12.03.2010 року відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення заборгованості за укладеним договором оренди, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 527, 610, 629, 759, 762 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь Колективного підприємства "Будівельно-монтажне управління № 1", 21020, м. Вінниця, вул. Першотравнева, 88 (ідентифікаційний код - 01273450, р/р № 26006050253881 у ХОФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО - 315018) 5335,37 грн. - боргу, 102,00 грн. - відшкодування витрат повязаних зі сплатою державного мита та 236,00 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати сторонам по справі рекомендованим листом.

Суддя

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 08 квітня 2010 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу 21020, м.Вінниця, вул.Першотравнева, 88

3 - відповідачу АДРЕСА_1