Рішення № 8982576, 16.06.2009, Святошинський районний суд міста Києва

справа №2-1739-1/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2009 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Мазур І.В.

при секретарі Хан О.М.

з участю позивачки ОСОБА_1., представника позивачки ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Вікритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" відділення №19 філії банку Київського регіонального управління щодо розірвання банківського договору, стягнення суми депозитного вкладу, відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з зазначеним позовом, в судовому засіданні уточнила позовні вимоги і суду пояснила, що 16.10.2007 р. між нею та відповідачем ВАТ КБ "Надра" був укладений договір строкового банківського вкладу (депозиту) за №775430/04-Д. Згідно даного договору передбачений вклад у розмірі 5423 грн. 69 коп. Строк договору складає 12 місяців. Дата повернення депозиту 28.10.2008 р. Згідно п.2.3 Договору процентна ставка по вкладу складає 14,8%. 3.02.2009 р. вона звернулася до начальника відділення ВАТ КБ "Надра" про розірвання договору і повернення вкладу. На її звернення було отримано лише відсотки в розмірі 827 грн. 29 коп., основну суму вкладу повертати відмовилися. Вважає, що дані дії відповідача суперечать нормам діючого законодавства. У зв’язку з чим просить суд зобов’язати відповідача розірвати договір банківського вкладу (депозиту) та видати їй грошову суму у розмірі 5423 грн. 69 коп., стягнути відсотки на її користь за період з 28.10.2008 р. по 16.06.2009 р. включно у розмірі 501 грн. 15 коп., а також судові витрати по справі та завдану моральну шкоду в розмірі 10000 грн.

Представник відповідача в судове засіданні не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. В той же час надав письмові заперечення проти позову, в яких посилався на те, що згідно п.5.2 Договору передбачено форс-мажорні обставини. У зв’язку з тим, що триває фінансова криза, прийнято постанову НБУ від 10.02.2009 р. №59 про призначення тимчасової адміністрації у ВАТ "Надра", а також дії Уряду України слід віднести до форс-мажорних обставин. Суд, керуючись вимогами ч.4 ст. 169 ЦПК України вважає можливим постановити заочне рішення. Позивачка проти такого вирішення справи не заперечувала.

Суд, вислухавши пояснення позивачки, її представника, дослідивши письмові докази по справі, встановив наступне.

16.10.2007 р. між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ВАТ КБ "Надра" був укладений договір строкового банківського вкладу (депозиту) за №77543 0/04-Д. Згідно даного договору передбачений вклад у розмірі 5423 грн. 69 коп. Строк договору складає 12 місяців. Дата повернення депозиту 28.10.2008 р. Згідно п.2.3 Договору процентна ставка по вкладу складає 14,8%.

3.02.2009 року позивачка звернулася до відповідача з заявою.про розірвання депозитного договору і повернення їй внесеного вкладу.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на постанову НБУ "Про додаткові заходи щодо діяльності банків" №319 від 11.10.2008 року та постанову Правління Національного банку України "Про окремі питання діяльності банків" №413 від

4.12.2008 року, оскільки дані постанови не були відповідно належним чином зареєстровані згідно п.2 постанови КМ України "Про затвердження положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" № 731 від 28.12.1992р., згідно якого зобов’язує міністерства, інші органи виконавчої влади, органи господарського управління та контролю своєчасно подавати на державну реєстрацію нормативно-правові акти, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер: не допускати випадків направлення на виконання нормативно-правових актів, що не пройшли державну реєстрацію та не опубліковані. Згідно п.4 даного положення державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування в установленому законодавством порядку.

Згідно ч. 1 ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий договір).

Згідно ч.2 даної статті за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Згідно ч. 3 даної статті якщо відповідно до договору банківського вкладу вклад повертається вкладникові на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, проценти за цим вкладом виплачуються у розмірі процентів за вкладами на вимогу, якщо договором не встановлений більш високий процент.

Згідно ч. 1 ст. 1075 ЦК України договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на форс-мажорні обставини, оскільки позивачка звернулася з заявою про повернення їй вкладу та про розірвання договору після сплину строку дії договору.

В судовому засіданні доводи позивачки щодо порушення відповідачем умов договору знайшли своє підтвердження і з урахуванням того, що позивачка внесла свої особисті грошові кошти в розмірі 5423 грн. 69 коп., суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги позивачки щодо зобов’язання відповідача розірвати укладений договір та видачі їй 5423 грн. 69 коп.

Також згідно п.2.2 договору передбачено процентна ставка по вкладу 14,8%. У зв’язку з чим підлягають задоволенню і позовні вимоги щодо стягнення 501 грн. 15 коп. відсотків за період з 28 жовтня 2008 року (строк повернення кредиту) по день винесення рішення, т.б. по 16.06.2009 р. (денна процентна ставка 14,8%:365днів=0,04% в день, за 231 день х 0,04%=9,24%; сума відсотків за 231 день 5423,69 х 9,24% = 501 грн. 15 коп. )

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995р. №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди спори про відшкодування заподіяної фізичній та юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються у випадках, коли право на її відшкодування передбачено спеціальним законодавством.

В судовому засіданні встановлено, що при даному виді правовідносин, які виникли між сторонами відшкодування моральної шкоди не передбачено.

А тому позовні вимоги позивачки в цій частині щодо відшкодування моральної шкоди не підлягають задоволенню.

Керуючись вимогами ст. 88 ЦПК України суд також вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивачки 30 грн. за інформаційно-технічне забезпечення та судовий збір в розмірі 51 грн., а всього 81 грн. та на користь держави судовий збір в розмірі 8 грн. 25 коп.

Враховуючи вищевикладене, керуючись вимогами ч.2 ст. 533, ч. 1 ст. 628, ч.1,2, 3 ст. 1060 ЦК України, ст. ст. 209,212,213,215,218,224,292,294 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково. Зобов’язати Вікрите акціонерне товариство комерційний банк "Надра" відділення №19 філії банку Київського регіонального управління розірвати договір банківського вкладу (депозиту) за №775340/04-Д укладений з гр.ОСОБА_1 16.10.2007 р. та видати їй грошову суму у розмірі 5423 грн. 69 коп., а також стягнути на її користь відсотки за період з 28.10.2008 р. по 16.06.2009 р. включно в розмірі 501 грн. 50 коп. та стягнути з ВАТ комерційний банк "Надра" ( р/р 32002180102 в Головному управлінні НБУ по м. Києву і Київській області МФО 321024 код ЕДРПОУ 20025456) на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі в розмірі 81 грн. та на користь держави судовий збір в розмірі 8 грн. 25 коп.

У задоволенні відшкодування моральної шкоди відмовити.

За письмовою заявою відповідача, поданою до суду протягом 10 днів, заочне рішення може бути переглянуте.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.