Рішення № 8982569, 11.06.2009, Святошинський районний суд міста Києва

справа №2-541-1/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2009 року Святошинський районний суд міста Києва в складі

головуючого-судді Мазур І.В.

при секретарі Пархоменко Я.О.

з участю прокурора Ткаченка В.В.

позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача та 3-ї особи Гирявець М.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в м. Києві, Державного казначейства України, 3-тя особа Головне управління Державного казначейства України у м. Києві про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, при цьому в судовому засіданні суду пояснив, що 22.11.2003 р. співробітниками ГУ МВС України в м. Києві була зроблена "Контрольна закупівля" і наступна перевірка належного йому компютерного клубу "Утікач", розташованого за адресою АДРЕСА_2. За результатами перевірки були складені акти. 16.01.2004 р. його викликали до ГУ МВС України в м. Києві для дачі пояснень, а 31.03.2004 р. йому повідомили про те, що проти нього порушено кримінальну справу за ст. 176 КК України. 16.06.2004 р. йому було предявлено обвинувачення, після чого 14.07.2004 р. справа була направлена до Деснянського районного суду м. Києва з обвинувальним висновком, де суд повернув справу на додаткове розслідування. 2.09.2004 р. кримінальна справа була прийнята до провадження працівниками відповідача, а потім знов направлена до суду 12.10.2004 р. Деснянський райсуд м. Києва знов повернув її на додаткове розслідування. 12.11.2004 р. справа знов була прийнята працівниками відповідача до провадження. 27.09.2007 р. слідчим СУ ГУ МВС України в м. Києві була винесена постанова про закриття кримінальної справи відносно нього. Просить стягнути з відповідача на його користь завдану моральну шкоду, яку оцінює в розмірі 400000 грн., при цьому посилався на те, що він звертався до відповідача з заявою про зняття арешту з його майна. 25.04.2008 р. йому була надана відповідь, що будь-яка інформація в базах ОВС України відсутня. З БТІ 8 травня 2008 р. він отримав відповідь, що його частина 1/4 квартири АДРЕСА_1 знаходиться під арештом. Це свідчить про те, що слідчий умисно не вирішив питання про зняття арешту з квартири. Крім того, після того як у нього були вилучені компютери, у нього почалися проблеми в житті. Компютерний клуб "Утікач" був місцем отримання доходу для життя. Після вилучення техніки клуб був закритий, а тому ніяких грошей він не отримував. Він закінчив вищий навчальний заклад, але із-за тривалого слідтва не міг ніде влаштуватися на роботу, за ці роки він втратив кваліфікацію. Крім того, він не може виїхати за кордон. Тобто незаконними діями відповідача ГУ МВС України в м. Києві були порушені його життєві плани, порушений звичайний уклад його життя.

Представник відповідача ГУ МВС України в м. Києві проти позову заперечував, при цьому посилався на те, що позивач не обгрунтував свої позовні вимоги, не зазначив в чому полягає моральна шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю відповідача її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Представник відповідача Державного казначейства України проти позову заперечувала, при цьому просилалася на те, що позивач не довів належним чином завдання йому шкоди в розмірах, зазначених у позовній заяві. Крмі того, відсутні будь-які неправомірні дії з боку Державного казначейства України.

Представник 3-ї особи підтримав пояснення відповідачів.

Прокурор в судовому засіданні також заперечував проти позовних вимог, при цьому посилався на те, що позивач дійсно не обгрунутвав свої позовні вимоги і не надава відповідні докази на підтвердження своїх позовних вимог.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, встановив наступне.

26.03.2004 р. слідчим управлнням ГУ МВС України в м. Києві було порушено кримінальну справу №20-3354 за фактом вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 176 КК України.

16.06.2008 р. порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 176 КК України.

18.06.2004 р. ОСОБА_1 предявлено обвинувачення за ст. 28 ч.2 та ст. 176 ч.2 КК України та обрано міру запобіжного заходу - про підписку про невиїзд.

Як вбачається із постанов Деснянського райсуду м. Києва від 12.10.2004 р., 20.06.2007 р. справа неодноразово направлялася для проведення додаткового розслідування.

27.09.2007 р. слідчим СУ ГУ МВС України в м. Києві винесено постанову про закриття криманальної справи №20-3354, порушену 16 червня 2004 року відносно ОСОБА_4, ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 176 КК України - за недоказанністю їх участі у вчиненні даного злочину. Запобіжний захід - підписку про невиїзд скасовано.

Згідно ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відшкодування шкоди регулюється також ч. 1 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду", ст. 1176 ЦК України.

Згідно ст. 4 даного Закону відшкодування шкоди, у випадках, передбачених пунктами 1,3, 4 і 5 статті 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету.

Судом встановлено, що відносно позивача справа була закрита за недоведеністю складу злочину, тобто позивач має право на відшкодування йому завданої моральної шкоди.

При цьому суд враховує тривалість проведення розслідування відносно дій відповідача, а саме з 18.06.2004 р. по 27.09.2007 р. - більше трьох років. При цьому судом встановлено, що весь цей час позивач був позбавлений можливості виїзжати з місця проживання за межі м. Києва, оскільки відносно нього була обрана підписка про невиїзд. До цих пір не знятий арешт з 1/4 частини АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_5 і якої він позбавлений право розпоряджатися на свій розсуд. Тобто судом достовірно встановлено, що позивач тривалий час внаслідок незаконних дій органів слідства ніс моральні страждання, що призвело до погіршення та позбавило реалізації ним своїх звичок і бажань.

Визначаючи розмір відшкодування суд враховує дані обставини, а також ч. 3 ст. 13 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" згідно якої розмір відшкодування моральної шкоди провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом. Слідство відносно дій позивача проводилося більше трьох років. Враховуючи всі вищезазначені обставини, суд вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди має складати 5000 грн.

Згідно ст. 29 Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік" відшкодування відповідно до закону шкоди, заподіяної громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, а також судів у 2009 році за вимогою органів державної виконавчої служби здійснюється органами Державного казначейства України в межах бюджетних призначень, затверджених у Державному бюджеті України, в такому порядку: Державне казначейство України у терміни, визначені у приписі, списує у безспірномуу порядку на користь зазначеної фізичної особи встановлену до відшкодування суму коштів з єдиного казначейського рахунку.

У звязку з чим суд не приймає до уваги посилання представника Державного казначейства України, що він не зобовязаний сплачувати позивачу завдану шкоду у звязку з відсутністю його вини.

Враховуючи докази, оцінку яким суд дав вище, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволнню, а саме стягнути з Державного казначества України на користь ОСОБА_1 завдану моральну шкоду в розмірі 5000 грн. Керуючись вимогами ст. 88 ЦПК України на користь держави судовий збір в розмірі 8 грн. 50 коп. та на користь УДК у Святошинському районі м. Києва (код ЕДРПОУ 26077945 р/р 31214259700009 банк ГУДК у м. Києві МФО 820019 ) судові витрати по справі 30 грн. за інформаційно-технічне забезпечення.

Враховуючи вищевикладене, керуючись вимогами ст. 56 Конституції України, ч. 1, ч.4, ч. 3 ст. 13 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду", ст. 29 Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік", ст. ст. 3,209,212,213,214,215,218,292,294 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного казначества України (р/р №35214028003271 в ОПЕРУ ДКУ код банку 820172 ЕДРПОУ 20055032) на користь ОСОБА_1 завдану моральну шкоду в розмірі 5000 грн., на користь держави судовий збір в розмірі 8 грн. 50 коп. та на користь УДК у Святошинському районі м. Києва (код ЕДРПОУ 26077945 р/р 31214259700009 банк ГУДК у м. Києві МФО 820019 ) судові витрати по справі 30 грн. за інформаційно-технічне забезпечення.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі до районного суду заяви про його оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.