Рішення № 8982386, 01.04.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

01 квітня 2010 р.           Справа 5/26-10

за позовом:ТОВ "ЕРА ГРЕЙН", м. Київ

до: ВІдкритого акціонерного товариства "Вінницягаз" в особі Барського управління газового господарства, смт. Бар ВІнницької області

про стягнення 215 864,82 грн.

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

          позивача : ТОВ "ЕРА ГРЕЙН" - Васянович Ю.В. - генеральний директор;

відповідача : ВАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" - Шишкіна Н.П., довіреність № 05/10-Д , Ляхович О.С., довіреність № 04/10-Д від 10.01.10 р.

ВСТАНОВИВ :

До господарського суду Вінницької області подано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРА ГРЕЙН», м. Київ до Відкритого акціонерного товариства «Вінницягаз» в особі Барського управління газового господарства, смт. Бар Вінницької області про стягнення передоплати, процентів за користування чужими грошовими коштами та штрафних санкцій в порядку ст. 625 ЦК України в сумі 215864,82 грн.

В позовній заяві позивач посилається на такі обставини.

Відповідно до умов укладеного договору №Б-08-91 на постачання та транспортування природного газу (надалі по тексту - Договір) укладеного 01 червня 2008 року між ТОВ «ЕРА ГРЕЙН» (надалі по тексту - Позивач) та Відкритим акціонерним товариством "Вінницягаз" в особі Барського управління газового господарства (надалі по тексту - Відповідач), Відповідач зобов'язувався поставити Позивачу в 2008 році природний газ, а Позивач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу, послуг по постачанню, транспортуванню, зберіганню та цільову надбавку на умовах даного Договору.

Зі своєї сторони Позивач належним чином виконав вимоги п. 5.1. Договору щодо попередньої оплати за надання послуг по газопостачанню та вартості природного газу за серпень та вересень 2008 року, що підтверджується платіжними дорученнями №770 від 22.08.08р. на суму 52 780,00 грн.; №873 від 10.09.08р. на суму 16768,07 грн.; №874 від 10.09.08р. на суму 35 224,39 грн. та №877 від 10.09.08р. на суму 150 000,59 грн. Тобто Позивач здійснив попередню оплату за надання послуг по газопостачанню та вартості природного газу на загальну суму - 254 773,05 грн.

В свою чергу Відповідач, на підставі отриманої попередньої оплати, надав послуги по газопостачанню та поставив природний газ лише на загальну суму 71 042,86 грн.

На підставі п. 5.4. Договору у випадку сплати Позивачем суми, що перевищує вартість фактично спожитого ним місячного об'єму газу, Відповідач зараховує її як попередню оплату на наступний період (місяць). Але за весь період дії Договору Відповідач недопоставив природній газ на суму, що перевищувала вартість фактично спожитого об'єму газу (саме за серпень 2008 року та вересень 2008 року). Зазначений факт підтверджується Актом звірки розрахунків підписаного Відповідачем та Позивачем станом на 31 грудня 2009 року та складає 183 730,19 (сто вісімдесят три тисячі сімсот тридцять гривень 19 коп.) грн.

20 листопада 2009 року за №436 на адресу Відповідача було надіслано лист - вимогу добровільно сплатити суму попередньої оплати в розмірі 183730, 19 грн., однак ніякої реакції з боку Відповідача не отримано.

Відповідно до ч.2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Ч. 2 - 3 ст. 693 ЦК України встановлено, якщо Продавець, який одержав суму попередньої оплати товару не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

Ст. 536 ЦК України встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

4.1 ст. 8 ЦК України встановлює, що у разі, якщо цивільні відносини не врегульовані ЦК України, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами ЦК України, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини, а саме аналогію закону.

У зв'язку з вищенаведеним, по аналогії закону, та враховуючи ч. 1 ст. 1048 ЦК України, яка регулює нарахування процентів за договором позики, Позивач має право на одержання від Відповідача процентів, та у разі, якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Тобто за період з 01 жовтня 2008 року по 26 січня 2010 року, а саме по дату підписання даної позовної заяви, Відповідач зобов'язаний сплатити на користь Позивача проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 27 402,96 (двадцять сім тисяч чотириста дві гривні 96 коп.).

Крім того, по перебігу 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання Відповідачем листа - вимоги, у Відповідача виникло грошове зобов'язання перед Позивачем.

Ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачає, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, Відповідач зобов'язаний сплатити на користь Позивача інфляційні витрати в розмірі 3674,60(три тисячі шістсот сімдесят чотири гривні 60 коп.) та три проценти річних в розмірі 1057,07 (одна тисяча п'ятдесят сім гривень 07 коп.).

В подальшому позивач подав заяву про збільшення своїх вимог.

Так, ч. 4 ст. 22 ГПК України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі має право збільшити розмір позовних вимог.

Враховуючи те, що станом на 18 березня 2010 року Відповідач не провів розрахунок та не погасив Борг, а Позивач провів розрахунок на дату подачі позовної заяви до суду, Позивач збільшує розмір пред'явлених позовних вимог відповідно:

1. Сума індексації основного боргу з урахуванням індексу інфляції

За період з 01 січня 2010 року по 31 січня 2010 року індекс інфляції становив 101,8%. Сума основного боргу складає 183 730, 19 грн.

Розрахунок суми боргу з врахуванням індексу інфляції за січень 2010 року: 183 730,19 *101,8% -183 730,19 = 3 307,14 грн.

Розрахунок суми боргу з врахуванням індексу інфляції за лютий 2010 року: 183 730,19 *101,9% -183 730,19 = 3 490, 87 грн.

Сума індексації основного боргу з урахуванням індексу інфляції на момент подачі позову до суду - 3674, 60 грн.

Станом на 18 березня 2010 року загальна сума індексації основного боргу з урахуванням індексу інфляції становить:

3674, 60 грн. + 3 490, 87 грн. + 3 307,14 грн. = 10 472,61 грн.

2. Розрахунок 3% річних станом на 18 березня 2010 року

За період з 27 січня 2010 року по 18 березня 2010 року кількість прострочених днів складає - 51 день.

183 730,19/365*51*3% = 770, 15 грн.

3% річних, нарахованих на момент подачі позовної заяви до суду - 1057, 07 грн.

Станом на 18 березня 2010 року загальна сума 3% річних становить: 1057,07 + 770,15 = 1827,22 грн.

3. Розрахунок процентів за користування чужими грошовими коштами станом з 27 січня 2010 року по 18 березня 2010 року

Кількість днів прострочення складає - 51 день.

Облікова ставка за період з 27 січня 2010 року по 18 березня 2010 року - 10,25%.

Сума боргу - 183 730,19 грн.

Облікова ставка НБУ в день - 0, 028082.

183 730,19*0,028082*51/100 = 2631, 35 грн.

Проценти за користування чужими грошовими коштами на момент подачі позовної заяви до суду - 27 402, 96 грн.

Станом на 18 березня 2010 року розмір процентів за користування чужими грошовими коштами становить:

27 402, 96 + 2 631,35 = 30 034, 31 грн.

Позивач просив приєднати дану заяву про збільшення позовних вимог до матеріалів справи та стягнути з Відповідача на користь Позивача грошові кошти, а саме розмір неповерненої передоплати в розмірі 183730,19 грн., інфляційні витрати в розмірі 10472,61 грн., три проценти річних в розмірі 1827,22 грн., проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 30034, 31 грн.

Відповідач позовні вимоги не визнав посилаючись на таке.

Статтею 54 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) визначається обов’язкові критерії, які повинна містити позовна заява. Так, згідно п. 5 ч.2 вищевказаної статті позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

Але, всупереч вказаним вище процесуальним нормам, Позивач в своїх позовних вимогах не доводить ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, та надає необґрунтований розрахунок суми, на яку заявлені позовні вимоги по відношенню до Відповідача.

Так, Позивач ґрунтує свої вимоги на підставі договору на постачання та транспортування природного газу від 01.06.2008 року № Б-08-91 (далі - Договір).

Однак, Позивачем не доводяться ті обставини, на які він посилається як на підставу свої позовних вимог.

Так, відповідно до п. 5.1. Договору, Споживач (Позивач) не пізніше, ніж за 10 календарних днів до початку поставки газу здійснює попередню оплату шляхом перерахування на рахунок Постачальника (Відповідача) 100 відсотків вартості газу, який запланований для поставки згідно з п. 1.2. Договору, послуг по постачанню та транспортуванню, цільової надбавки до тарифу на природний газ.

Пунктом 5.4. Договору передбачено, що у випадках сплати Споживачем суми, що перевищує вартість фактично спожитого ним об'єму газу, Постачальник зараховує кошти, як попередню оплату на наступний період.

Таким чином, кошти, які були сплачені Позивачем, зараховані як попередня оплата на наступний період надання послуг з постачання та зараховуються за транспортування природного газу від іншого незалежного постачальника.

Також Позивач стверджує, що ВАТ «Вінницягаз» має сплатити Позивачеві кошти в сумі 183 730,19 гривні, в підтвердження чого надає Акт звірки взаємних розрахунків.

Однак, згідно із постановою Вищого господарського суду України № 21/308 від 22.07.2003р. щодо використання актів звірки у судовій практиці акт звірки розрахунків є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами. Таким чином, зазначений акт звірки взаємних розрахунків відображає бухгалтерські операції, здійснені сторонами протягом відповідного проміжку часу, а не наявність грошових зобов'язань між Позивачем та Відповідачем станом на зазначену дату.

Отже, даний Акт звірки взаємних розрахунків не підтверджує факт наявності заборгованості Відповідача перед Позивачем за Договором.

Відповідно до статті 33 ГПК України сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Тобто, висуваючи вимоги щодо повернення Відповідачем коштів в сумі 183 730,19 гривні Позивач має довести та, відповідно, надати обґрунтований розрахунок, проведений сторонами на підставі відомостей про фактичну оплату спожитого та протранспортованого газу.

Однак, Позивач не доводить в своїй позовній заяві обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, не підтверджує свої вимоги належними доказами, відповідно до статті 34 ГПК України.

Також, Позивач просить стягнути з Товариства 30 034,31 грн. за користування чужими грошовими коштами, що, в розмінні частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України є пенею.

Але, ухвалою господарського суду Вінницької області від 09.11.2005 р. по справі № 10/176-05 порушено провадження у справі про банкрутство відносно ВАТ «Вінницягаз». Зазначеною ухвалою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Відповідача, який діє і на даний час.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, податків і зборів (обов'язкових платежів). Таким чином, по відношенню до Позивача, як до підприємства, щодо якого розпочато процедуру банкрутства, забороняється застосування будь-яких санкцій, у тому числі у вигляді накладення штрафу чи пені. Відтак, пеня в розмірі 30 034,31 грн. не підлягає стягненню з ВАТ «Вінницягаз».

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, оцінивши докази, суд вбачає, що заява подана обґрунтовано частково.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень ( ст. 33 ГПК України).

Виходячи з положень ст.ст. 1, 21 ГПК України відповідачем у справі має бути особа, яка порушує або оспорює права та охоронювані законом інтереси позивача.

Вимоги позивач обгрунтував поданими до суду належно засвідченими копіями договору № Б-08-91 від 01.06.08 р., платіжних доручень № 770 від 22.08.08р., № 873 від 10.09.08р., № 874 від 10.09.08р. та № 877 від 10.09.08р., акту взаємозвірки, вимоги повернути кошти.

Мотиви відповідача суд не може взяти до уваги оскільки кошти не будуть зараховані за майбутні поставки тому що закінчилася дія договору 31.12.2008 р.

Необхідно погодитися з відповідачем стосовно вимоги стягнути проценти за користування чужими коштами. Дане не передбачає договір і є фактично пенею. А відносно відповідача господарським судом Вінницької області 09.11.2005 р. порушено провадження у справі № 10/176-05 про банкрутство.

Ухвалою від 09.11.05 р. введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Після введення мораторію на боржника не нараховуються пеня та штрафні санкції.

Аналогічної позиції дотримується і Пленум Верховного Суду України (Постанова № 15 від 18.12.2009 р.).

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

А тому суд дійшов висновку про задоволення позову частково, відповідно пропорційно зменшивши відшкодування витрат на державне мито та інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

В судовому засіданні за згодою позивача, відповідача, відповідно до ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення (коротке рішення).

Керуючись ст.ст. 1, 2, 3, 12, 18-22, 28, 33, 43, 49, 69, 80-1, 82-85 ГПК України, ст.ст. 509, 536, 625 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Вінницягаз»в особі Барського управління газового господарства, смт. Бар Вінницької області (23000 смт. Бар, Вінницька обл., вул. М. Кривоноса, 70, код ЄДРПОУ 21727278, р/р № 260086398 МФО 302247 «Райффайзен Банк Аваль») на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРА ГРЕЙН», м. Київ (04080 м. Київ, вул. Фрунзе, 40, код ЄДРПОУ 35441410, р/р № 26002056100616 МФО 380775 Філія «Київ Сіті»КБ «Приватбанк») 183730,19 грн. основного боргу, 10472,61 грн. інфляційних втрат, 1827,22 грн. трьох процентів річних, 1960,30 грн. витрат на державне мито та 204,65 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В задоволенні 30034,31 грн. за користування чужими грошовими коштами відмовити.

Суддя

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 06 квітня 2010 р.

віддрук. 4 прим.:

1 - до справи

2 - ТОВ "ЕРА ГРЕЙН" - 04080 м. Київ вул. Фрунзе, 40

3 - Барське управління газового господарства - смт. Бар вул. М. Кривоноса, 70

4- ВАТ по газопостачанню та газифікації "Внницягаз" - 21012 м. Вінниця пров. Щорса, 24