Рішення № 89807953, 26.02.2020, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 26.02.2020

Справа № 334/5208/18

Провадження № 2/334/346/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2020 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Турбіної Т.Ф., при секретарі Лиходід А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «УкрСиббанк», ОСОБА_2 про визнання поруки припиненою,

ВСТАНОВИВ

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «УкрСиббанк» про визнання поруки припиненою.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 30.10.2007 між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_2 , укладено договір про надання споживчого кредиту № 11242652000 на суму 676700,00 грн., що еквівалентно 134000,00 доларів США.

В той же день між позивачем і АКІБ «УкрСиббанк» було укладено договір поруки № 11242652000/П, за умовами якого позивач погодився відповідати за борговими зобов`язаннями ОСОБА_2 по кредитному договору №11242652000.

Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та нотаріального посвідчення, проте нотаріально договір поруки посвідчено не було.

Позивач вказує, що договір поруки є неукладеним згідно ст.ст. 639-640 ЦК України, а тому обов`язки поручителя за ним не виникли.

При цьому вважає, що порука за цим договором припинена з підстав, визначених ч.4 ст. 559 ЦК України, оскільки 15.12.2014 позичальнику та поручителю було направлено вимоги про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором в сумі 68854,72 доларів США зі строком виконання до 27.01.2015, внаслідок чого змінився строк повернення кредиту. При цьому позов до поручителя про стягнення заборгованості банком було подано лише в травні 2016 року, тобто зі спливом шестимісячного строку на подання позову до поручителя, що свідчить про припинення поруки.

З наведених підстав просить визнати припиненою поруку за договором від 30.10.2007 №11242652000/П.

Представником ПАТ «УкрСиббанк» надано відзив на позов. Заперечення проти позову ґрунтуються на тому, що у п. 1.3 договору поруки зазначено, що договір поруки діє до повного припинення всіх зобов`язань боржника за основним договором.

Боржник взяв зобов`язання повернути кредит до 28.10.2022, сплачуючи його частинами згідно з графіком платежів. Тобто, договором не встановлено строк припинення поруки у розумінні ст. 251 ЦК України, а тому підлягають застосуванню норми ч.4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом 6 місяців від дня настання строку виконання зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя шляхом пред`явлення позову.

При цьому, строк пред`явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу. Тому вважає, що позивач дійшов передчасного висновку про припинення поруки в повному обсязі.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити у повному обсязі. Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на доводи, викладені у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши докази, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 30.10.2007 між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_2 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 11242652000, відповідно до умов якого банк прийняв на себе обов`язок надати позичальнику, а позичальник в свою чергу зобов`язався отримати, належним чином використати і повернути грошові кошти в іноземній валюті, в сумі 134000,00 доларів США строком до 28.10.2022 зі сплатою 12,9% річних.

На виконання умов п.2.1 Кредитного договору 30.10.2007 між АКІБ «УкрСиббанк» і ОСОБА_1 укладено договір поруки № 11242652000/П, за умовами якого ОСОБА_1 зобов`язався перед банком за невиконання ОСОБА_2 усіх зобов`язань за кредитним договором у повному обсязі.

Згідно пунктів 1.1-1.4 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов`язаннями останнього, за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу, сплату процентів, комісій, пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами договору. Відповідальність поручителя і боржника є солідарною.

Пунктом 3.1 Договору поруки передбачено, що договір діє до повного виконання зобов`язань за кредитним договором, в забезпечення якого укладено даний договір. При продовженні (пролонгації) дії Кредитного договору даний договір не потребує пролонгації і діє до повного виконання зобов`язань за Кредитним договором, в забезпечення якого надана порука. Отже, договір поруки не містить строку договору, оскільки, як зазначено в договорі, він діє до повного виконання основного зобов`язання.

Пунктом 1.2.2 кредитного договору встановлено, що строком повного погашення кредиту є 28.10.2022, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту відповідно до умов цього договору та/або згідно умов відповідної угоди сторін.

Порядок дострокового повернення кредиту за вимогою банку визначається розділом 6 кредитного договору.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено, виконання зобов`язання може забезпечуватися порукою.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі (ч.ч. 1, 2 ст. 553 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з ч. 4 ст. 559 ЦК України (в редакції, що була чинною станом на час виникнення спірних правовідносин) порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Аналіз зазначеної вище норми права дає підстави для висновку про те, що строк дії поруки (будь-який із зазначених у частині четвертій статті 559 ЦК України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб`єктивного права кредитора й суб`єктивного обов`язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються. Це означає, що зі збігом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред`явлення позову), кредитор вчиняти не вправі.

З огляду на преклюзивний характер строку поруки й обумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію цього виду забезпечення виконання зобов`язань застосоване в другому реченні частини четвертої статті 559 ЦК України словосполучення "пред`явлення вимоги" до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання як умови чинності поруки необхідно розуміти як пред`явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя. Зазначене положення при цьому не виключає можливість пред`явлення кредитором до поручителя іншої письмової вимоги про погашення заборгованості за боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання.

Керуючись положеннями частини четвертої статті 559 ЦК України, необхідно зробити висновок про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов`язання за договором повинно бути пред`явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов`язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами) або з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов`язання (у разі якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем).

Таким чином, закінчення строку, встановленого договором поруки, так само, як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов`язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.

При цьому суд враховує правову позицію висловлену в постановах Верховного Суду України від 17 вересня 2014 року у справі № 6-53цс14, від 14 вересня 2016 року у справі №6-1451цс16 та в постанові Верховного Суду від 21.03.2018 р. у справі № 2-1283/11.

Встановлено, що у зв`язку з порушенням боржником виконання зобов`язання за кредитним договором, ПАТ «УкрСиббанк» скористалося своїм правом вимоги дострокового повернення кредиту та у порядку, встановленому пунктом 6.2 кредитного договору направив 15.12.2014 на адресу боржника ОСОБА_2 і поручителя ОСОБА_1 вимоги про усунення порушень кредитного договору, а саме, погашення простроченої заборгованості протягом 31 календарного дня з дати одержання цього повідомлення у розмірі 4775,94 доларів США, а у випадку не усунення порушень вважати термін повернення кредиту таким, що настав на 32 (тридцять другий) календарний день з дати одержання Позичальником повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту від Банку, при цьому у випадку неотримання Позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) в результаті зміни Позичальником адреси, без попереднього про це письмового повідомлення Банку чи у разі неотримання Позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) Банку з інших підстав протягом 40 (сорока) календарних днів з дати направлення повідомлення (вимоги) Банком, вважати термін повернення кредиту таким що настав на 41 (сорок перший) календарний день з дати відправлення Позичальнику повідомлення (вимоги) про дострокове повернення суми кредиту в повному обсязі, сплати нарахованих процентів, що разом становить 68854,72 доларів США.

Пред`явивши вимогу про дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату відсотків за користування кредитом, кредитор відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України та умов кредитного договору змінив строк виконання основного зобов`язання.

Позивач посилається на те, що вказаної вимоги ні боржник ні поручитель не отримували, відповідач вказану обставину не спростовує, а відтак, термін повернення кредиту в цілому настав на 41 календарний день з дати відправлення вимоги банку, тобто 26.01.2015.

Таким чином, банк повинен був протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання, яким є день, встановлений кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, пред`явити вимоги до поручителя ОСОБА_1 , тобто до 27.07.2015.

Внаслідок невиконання у добровільному порядку боржником та поручителем зобов`язань, ПАТ «УкрСиббанк» звернулося за захистом порушених прав шляхом подачі 17.05.2016 року до Ленінського районного суду м. Запоріжжя позову до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Станом на теперішній час вказана справа №334/2958/16-ц не розглянута.

За таких обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання поруки припиненою з підстав спливу строку, встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 258, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ПАТ «УкрСиббанк», ОСОБА_2 про визнання поруки припиненою - задовольнити.

Визнати припиненою поруку за договором поруки №11242652000/П від 30.10.2007, укладеним між АКБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», і ОСОБА_1 , яким забезпечується виконання зобов`язань ОСОБА_2 за кредитним договором № 11242652000 від 30.10.2007.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Турбіна Т. Ф.