Постанова № 8980233, 08.04.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 2а-330/10/2370 08.04.2010 р. м. Черкаси

17 год. 15 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Холода Р.В.,

при секретарі судового засідання Шоколенко Т.М.,

за участю:

представника позивача директора Терьохіної І.І. та Мельника А.П. за довіреністю,

представника відповідача Бодрєвської І.В. за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Анталія»до Уманської обєднаної державної податкової інспекції Черкаської області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

05 лютого 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю «Анталія»звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Уманської обєднаної державної податкової інспекції Черкаської області про повне скасування податкового повідомлення-рішення № 0000772310/0 від 28.08.2009 р. виданого Уманською обєднаною державною податковою інспекцією Черкаської області.

Ухвалою суду від 8 лютого 2010 року зазначена позовна заява залишалась без руху.

В звязку з усуненням недоліків, 16 лютого 2010 року винесено ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справ та призначення справи до судового розгляду.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що згідно акту позапланової виїзної перевірки ТОВ «Анталія»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2005 р. по 30.09.2007 р. Уманською обєднаною державною податковою інспекцією прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000772310/0 від 28.08.2009 р. по податку на прибуток в сумі 268187 грн. 00 коп., в т.ч. основного платежу в сумі 173397 грн. 00 коп. та штрафних санкціях в сумі 94790 грн. 00 коп. В акті позапланової перевірки зазначається, що ТОВ «Анталія»порушила вимоги п.п. 4.16 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не включивши до складу валових доходів у І кварталі 2006 року суму поворотної фінансової допомоги, у вигляді позики, отриманої від фізичної особи ОСОБА_1 в розмірі 700000 грн., яка залишалась не поверненою станом на 30.09.2007 р.

Позивач вважає, що відповідач порушив ч. 1 п. 1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», тому донарахування основного платежу з податку на прибуток в сумі 173397 грн. 00 коп. та застосування щтрафних санкцій в розмірі 94790 грн. 00 коп. є безпідставними, а тому просить скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000772310/0 від 28.08.2009 р.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю та просили суд задовольнити позов повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, з підстав викладених у письмовому запереченні на адміністративний позов та просив суд відмовити у задоволенні позову.

Представниками позивача заявлялись письмові клопотання від 02.03.2010 р. та 08.04.2010 р. про зупинення провадження у справі. Ухвалами суду від 02.03.2010 р. та 08.04.2010 р. в задоволенні клопотань було відмовлено.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали адміністративного позову, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Анталія», відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АД № 078146, зареєстровано 19.03.2002 р., ідентифікаційний код 31918999.

03 серпня 2009 року начальником Уманської обєднаної державної податкової інспекції виданий наказ № 522 про проведення позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Анталія»код за ЄДРПОУ 31918999 в термін з 04.08.2009 р. по 10.08.2009 р. Підставою для проведення перевірки стало розпорядження начальника Уманської ОДПІ від 30.07.2009 р. № 41-р про проведення службового розслідування щодо неналежного виконання службових обовязків Уманської ОДПІ під час проведення планової виїзної перевірки ТОВ «Анталія»за період з 01.04.2005 р. по 30.09.2007 р.

На підставі зазначеного наказу протягом 04.08.2009 р. по 12.08.2009 р. посадовими особами Уманської обєднаної державної податкової інспекції проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Анталія»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2005 р. по 30.09.2007 р., за результатами якої складено акт від 17.08.2009 р. № 1152/23/31918999.

Перевіркою встановлені порушення ТОВ «Анталія»:

п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»в редакції Закону України від 22.05.1997 р. № 283/94-ВР (із змінами та доповненнями), в результаті занижено податок на прибуток за 1-ий квартал 2006 р. на 175000 грн., за півріччя 2006 р. на 170162 грн., 3 квартал 2006 р. на 158279 грн., 2006 р. на 142097 грн., завищено податку на прибуток за 1-ий квартал 2007 р. на 625 грн., завищено податку на прибуток за півріччя 2007 р. на 1250 грн., занижено податку на прибуток за 3 квартал 2007 р. на 31300 грн.

абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»в редакції Закону України від 22.05.1997 р. № 283/94-ВР (із змінами та доповненнями), п. 2.7 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», наказу Міністерства статистики України від 29.12.1995 р. № 352 «Про затвердження типових форм первинного обліку», в результаті завищена балансова вартість основних фондів І групи (за нормою амортизації нижче 2%) станом на 30.09.2007 р. на 272039 грн. Завищення балансової вартості основних фондів 1 групи не вплинуло на розмір амортвідрахувань.

п. 2.6, п. 3.3 п. 4.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 р. за № 40/10320: прибуткові касові ордери на суми отриманих коштів від громадянина ОСОБА_1 в сумі 700000 грн. не складались, готівка в сумі 700000 грн., що отримана ТОВ «Анталія»від громадянина ОСОБА_1 11.03.2006 р. в касі ТОВ «Анталія»не оприбуткована.

На підставі акта перевірки №1152/23/31918999 від 17.08.2009 р. відповідачем складено податкове повідомлення-рішення від 28 серпня 2009 року № 0000772310/0 на суму податкового зобовязання 268187 грн. 00 коп., де 173397 грн. 00 коп. становить основний платіж та 94790 грн. 00 коп. штрафні (фінансові) санкції.

В своїй позовній заяві позивач зазначив, що господарська операція щодо отримання позики ТОВ «Анталія»від громадянина ОСОБА_1 не знайшла свого відображення в бухгалтерському обліку тому, що вона не здійснювалась взагалі і стала результатом протиправних і корисливих дій колишнього директора ОСОБА_2

Вказані твердження позивача суд не бере до уваги з нижченаведених підстав.

Частина 2 статті 3 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до ч.3 ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Стаття 62 Закону України від 19.09.1991 р. № 1576-XII «Про господарські товариства»встановлює, що у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор.

Згідно акту від 17.08.2009 року №1152/23/3191 про результати позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Анталія»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2005 року по 30.09.2007 року, ОСОБА_2 перебував на посаді генерального директора ТОВ «Анталія»в період з 31.05.2005 року по 10.04.2009 року.

Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Тобто обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи лише за умови, що в ній беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В матеріалах справи наявне судове рішення рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29 листопада 2007 року, справа №2-2706/07 за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Анталія». В судовому засіданні позивач заявив, що вказане рішення набрало законної сили. Факт набрання вказаним рішенням законної сили також підтверджується заявою про перегляд рішення суду у звязку нововиявленими обставинами, яка подана товариством з обмеженою відповідальністю «Анталія»до Уманського міськрайонного суду Черкаської області 08.04.2010 року.

Оскільки рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29 листопада 2007 року, справа №2-2706/07 за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Анталія»набрало законної сили, а однією із сторін було товариство з обмеженою відповідальністю «Анталія», тому суд вважає за можливе застосувати преюдицію (обов'язкове для врахування) даного судового рішення.

Як вбачається із рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29 листопада 2007 року по справі № 2-2706/07, представник ТОВ «Анталія»підтвердив факт отримання від громадянина ОСОБА_1 позики у сумі 700000 гривень. Уманським міськрайонним судом Черкаської області встановлено, що 10 березня 2006 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Анталія»укладений договір позики на суму 700000 гривень для будівництва нежитлової будівлі по вул. Леваневського, буд.56 у м. Умань. Згідно акту прийому коштів від 11.03.2006 року позивач (ОСОБА_1) передав представнику відповідача (ТОВ «Анталія») вищевказану суму коштів.

Тому неналежне виконання колишнім генеральним директором ТОВ «Анталія»ОСОБА_2 приписів ч.3 ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»не звільняє відповідача від його обовязку сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни, відповідно до п.3 ст.9 Закону УРСР від 25.06.1991 р. № 1251-XII «Про систему оподаткування», які виникли у звязку із отриманням ТОВ «Анталія»позики у розмірі 700000 гривень від громадянина ОСОБА_1, факт отримання якої встановлено у рішенні Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29 листопада 2007 року, справа № 2-2706/07, яке на день складання даної постанови набрало законної і не є скасованим.

Як вбачається із акта перевірки № 1152/23/31918999 від 17.08.2009 р. та розрахунків недоплати податку на прибуток по акту перевірки ТОВ «Анталія», які були надані представником відповідача на вимогу суду, сума податкового зобовязання за основним платежем у розмірі 173397 грн. складається із суми заниження податку на прибуток за 2006 рік у розмірі 142097 грн. та суми заниження податку на прибуток за 3 квартали 2007 року у розмірі 31300 грн.

Відповідно до п.4.1. наказу № 143 від 29.03.2003 Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання»декларація подається платником податку до державного податкового органу для реєстрації протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду. Тобто останнім днем подачі платником податку декларації на прибуток підприємств за 2006 рік є 9 лютого 2007 року, а останнім днем подачі платником податку декларації на прибуток підприємств за 3 квартал 2007 року є 10 жовтня 2007 року, відповідно.

Пункт 15.1.1 ст.15 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлює, що податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Спірне податкове повідомлення-рішення №0000772310/0 було складено податковим органом 28 серпня 2009 року, а тому суд приходить до висновку, що відповідач правомірно скористався своїм правом щодо самостійного визначення суми податкових зобов'язань ТОВ «Анталія»в межах строку давності, встановленого п.15.1.1 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Підставою для складання оскаржуваного повідомлення-рішення №0000772310/0 від 28 серпня 2008 року був акт від 17.08.2009 року № 1152/23/31918999 про результати позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Анталія»з питань дотримання вимог податкового законодавства.

Особливість актів податкових органів полягає в тому, що вони складаються з двох документів, оскільки припис, який породжує правовідносини, міститься в рішенні (податковому повідомленні-рішенні) податкового органу, а фактичні підстави для прийняття цього рішення - в акті перевірки дотримання податкового законодавства. Сам по собі акт перевірки фіксує певні обставини порушення платником податку податкового законодавства.

Акт службовий документ, який стверджує факт проведення, в даному випадку, позапланової виїзної перевірки субєкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового законодавства субєктами господарювання.

Суд вважає, що позивач в судовому засіданні не довів неправомірність нарахування відповідачем, встановлених у акті перевірки № 1152/23/31918999 від 17.08.2009 р. фактів заниження податку на прибуток за 2006 рік у розмірі 142097 грн. та суми заниження податку на прибуток за 3 квартали 2007 року у розмірі 31300 грн. на загальну суму 173397 грн. та нараховані у звязки з цим штрафні санкції у розмірі 94470 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що рішення Уманської обєднаної державної податкової інспекції в Черкаської області податкове повідомлення-рішення №0000772310/0 від 28 серпня 2009 року винесене у повній відповідності з податковим законодавством та не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 14, 160-163, 167, 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд за правилами, встановленими ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяР.В. Холод

Повний текст постанови складений 13 квітня 2010 року