Постанова № 8980226, 08.04.2010, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2010 р. Справа № 2-а-13929/09/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі судді Кравченка К.В., при секретарі Сергеєвій К.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Джокер»до Державної податкової інспекції у м.Херсоні про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

В листопаді 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю «Джокер» (надалі-позивач) звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні (надалі-відповідач) та Державної податкової адміністрації у Херсонській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 22.10.2009р. №0004863500/0 про визначення позивачу податкових зобов’язань з податку на прибуток в сумі 528339 грн., №0004873500/0 про визначення позивачу податкових зобов’язань з податку на додану вартість в сумі 389657 грн. та №0004883500/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 919 грн. та визначення податкового зобов’язання з ПДВ у розмірі 919 грн. та штрафних санкцій в розмірі 460 грн..

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що спірні повідомлення-рішення підлягають скасуванню, оскільки винесені на підставі акту позапланової перевірки позивача від 12.10.2009р. №40/35-101/30245950, висновки якого про допущені позивачем порушення вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «ВКФ «Мідос», ПП «Ромакс ЛТД», ПП «Грейн-Мастер» та МПБП «Віміна» є безпідставними. Позивач посилається на відсутність в своїх діях порушень податкового законодавства при відображені в податковому обліку результатів господарських операцій з придбання товарів у вищевказаних контрагентів, а також на помилковість висновків вищевказаного акту перевірки про завищення позивачем по взаємовідносинам з вказаними контрагентами валових витрат на суму 1509513 грн. та податкового кредиту на суму 310903 грн.. Позивач зазначає, що на час проведення позивачем операцій з придбання товарів у вищевказаних контрагентів, останні були зареєстровані як юридичні особи, платники податків та податку на додану вартість, а рішення господарського суду Херсонської області про визнання недійсними установчих документів вказаних контрагентів та скасування їх державної реєстрації, на які посилається в акті перевірки ревізор, не є достатньою підставою для визнання недійсними первинних документів, які підтверджують проведення позивачем господарських операцій з вказаними контрагентами.

Відповідач направив суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких зазначає, що позивач безпідставно відніс до валових витрат та податкового кредиту суми на підставі документів, виданих підприємствами ПП «ВКФ «Мідос», ПП «Ромакс ЛТД», ПП «Грейн-Мастер» та МПБП «Віміна», установчі документи та державна реєстрація яких скасовані рішеннями господарського суду Херсонської області. Відповідач вважає недійсними усі первині документи вказаних контрагентів, на підставі яких позивач формував валові витрати та податковий кредит. Просить у задоволені позовних вимог відмовити.

Ухвалою від 05.02.2010 р. суд за клопотанням позивача виключив ДПА у Херсонській області зі складу відповідачів у даній справі, оскільки позовних вимог до цього податкового органу не заявлено.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити з викладених у позові підстав.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечували з підстав, викладених у запереченнях на позовну заяву.

Представник прокуратури, який приймав участь у розгляді даної справи, підтримав позицію відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, свідка, суд встановив наступне.

За результатами проведеної відповідачем невиїзної документальної перевірки позивача з питань взаємовідносин з ПП «ВКФ «Мідос», ПП «Ромакс ЛТД», ПП «Грейн-Мастер» та МПБП «Віміна» складено акт перевірки від 12.10.2009р. №40/35-101/30245950, на підставі якого відповідачем 22.10.2009р. винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0004863500/0, яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток в сумі 528339 грн., у тому числі 352226 грн. - за основним платежем та 176113 грн. - за штрафними санкціями;

- №0004873500/0, яким позивачу визначені податкові зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 389657 грн., у тому числі 259783 грн. – за основним платежем та 129892 грн. – за штрафними санкціями;

- №0004883500/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за 2007 рік на 919 грн. та визначено податкове зобов’язання з ПДВ у розмірі 919 грн. та штрафні санкції в розмірі 460 грн..

Вищевказана позапланова перевірка позивача проведена головним державним податковим ревізором-інспектором ДПА у Херсонській області Таран Т.В. на підставі постанови Комсомольського районного суду від 31.08.2009р. про надання дозволу на проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності ТОВ «Джокер» щодо взаємовідносин з ПП «ВКФ «Мідос», ПП «Ромакс ЛТД», ПП «Грейн-Мастер» та МПБП «Віміна» за період з січня 2006р. по березень 2008р..

В акті перевірки від 12.10.2009р. податковий ревізор-інспектор прийшов до висновку, що в порушення п.5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем у період з 01.01.2006р. по 31.03.2008р. віднесено до складу валових витрат вартість товарно-матеріальних цінностей (послуг) на підставі накладних, виданих ПП «ВКФ «Мідос», ПП «Ромакс ЛТД», ПП «Грейн-Мастер» та МПБП «Віміна» на загальну суму 1509513 грн., в результаті чого позивачем у вказаному періоді занижено суми податку на прибуток усього на 373635 грн..

Такий висновок акту перевірки обґрунтовується ревізором постановами Господарського суду Херсонської області від 27.05.2008р. по справі №9/271-АП-08, від 18.08.2008р. по справі 9/270-АП-08 та від 26.06.2007р. по справі 16/124-АП-07, якими були визнані недійсними установчі та реєстраційні документи ПП «Ромакс ЛТД», ПП «Грейн-Мастер», ПП «ВКФ «Мідос» та скасовано держану реєстрацію цих підприємств. В обґрунтування свого висновку ревізор також посилається на вищевказану постанову Комсомольського районного суду від 31.08.2009р. про надання дозволу на проведення позапланової невиїзної перевірки.

В акті перевірки також міститься висновок про те, що в порушення п.1.3 ст.1, пп.3.1.1 п.3.1 ст. 3, пп..7.2.3, пп.. 7.2.4,пп..7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем завищено податковий кредит на 301900 грн. по операціям з ПП «ВКФ «Мідос», ПП «Ромакс ЛТД», ПП «Грейн-Мастер» та МПБП «Віміна», внаслідок чого позивачем занижено податку на додану вартість на суму 300984 грн.. В обґрунтування такого висновку ревізор зазначив, що оскільки Господарським судом Херсонської області прийняті рішення про скасування реєстрації та визнання недійсними установчих та реєстраційних документів вищевказаних контрагентів позивача, то ці контрагенти не відповідають ознакам платника ПДВ, не мали права на нарахування податку, складання податкових накладних, так як не здійснювали господарську діяльність.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що порушення вимог Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств» та «Про податок на додану вартість», які стали підставою для винесення спірних повідомлень-рішень, полягають у формуванні позивачем валових витрат та податкового кредиту на підставі документів, виданих ПП «ВКФ «Мідос», ПП «Ромакс ЛТД», ПП «Грейн-Мастер» та МПБП «Віміна».

Суд вважає такі висновки акту перевірки безпідставними, виходячи з наступного:

Порядок формування платником податку валових витрат встановлений статтею 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 зазначеного Закону, до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 п.5.3 ст.5 вказаного Закону передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно пункту 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97 податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Порядок формування платником податку податкового кредиту встановлений пунктом 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 .

Згідно абзацу першого підпункту 7.4.1 пунктом 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт /послуг/ - актом прийняття робіт /послуг/ чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт /послуг/ /підпункт 7.4.5 цього ж пункту/.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 ст. 7 названого Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів /робіт, послуг/, дата виписки відповідного рахунку /товарного чека/ - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів /робіт, послуг/.

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаної норми закону, лише відсутність податкової накладної безспірно позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум ПДВ у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Як встановлено судом та підтверджено представниками відповідача, оригінали первинних документів, які підтверджують проведення позивачем господарських операцій з ПП «ВКФ «Мідос», ПП «Ромакс ЛТД», ПП «Грейн-Мастер» та МПБП «Віміна» (договори, накладні, податкові накладні, платіжні доручення, акти виконаних робіт тощо), були вилучені у позивача ще до проведення перевірки згідно протоколу обшуку від 17.08.2009р. на підставі постанови слідчого прокуратури Херсонської області Хараїма В.В..

Про це також свідчить і вступна частина акту перевірки від 12.10.2009р..

Під час розгляду справи позивач повідомив суд, що всі вилучені в нього 17.08.2009р. документи по взаємовідносинам з вищезазначеними контрагентами, були повернуті йому прокуратурою Херсонської області, і надав суду копії документів (договорів поставки, видаткових та податкових накладних, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), платіжних доручень), які підтверджують придбання позивачем у вищевказаних контрагентів товарів (робіт, послуг) та їх оплату у безготівковій формі з включенням до ціни товарів (робіт, послуг) податку на додану вартість.

Аналіз цих документів свідчить про те, що протягом перевіряємого періоду позивач придбавав у ПП «ВКФ «Мідос», ПП «Ромакс ЛТД», ПП «Грейн-Мастер» та МПБП «Віміна» кондиціонери, водонагрівачі, конвектори та інше обладнання, а також послуги з його монтажу. Оплата вказаного товару (робіт, послуг) здійснювалась позивачем у безготівковій формі з урахуванням податку на додану вартість. Ці первинні документи за своїм змістом відповідають правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку.

Представники відповідача не заперечували проти того факту, що валові витрати та податковий кредит при придбанні позивачем товарів та послуг у ПП «ВКФ «Мідос», ПП «Ромакс ЛТД», ПП «Грейн-Мастер» та МПБП «Віміна» формувався позивачем на підставі наданих суду первинних документів, і що ці документи були в розпорядженні ревізора при проведення перевірки позивача.

Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97 передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість.

Судом встановлено і не заперечується відповідачем, що на момент проведення позивачем господарських операцій з ПП «ВКФ «Мідос», ПП «Ромакс ЛТД», ПП «Грейн-Мастер» та МПБП «Віміна» всі зазначені підприємства були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та були зареєстровані як платники податку на додану вартість і мали відповідні свідоцтва платників ПДВ.

Згідно ст.33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Частиною 2 ст. 18 цього ж Закону передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

Законодавством України не передбачено обов'язок покупця перевіряти відповідність законодавству статутних та реєстраційних документів продавця, а також перевіряти наміри продавця щодо сплати ним податків.

          За таких обставин позивач не може нести відповідальність як за несплату податків його контрагентами, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності щодо такої.

Докази обізнаності посадових осіб позивача про можливу протиправну діяльність вказаних контрагентів відповідачем суду надані не були.

Сам факт того, що Господарської суд Херсонської області після спливу більше ніж рік з моменту завершення позивачем з вищевказаними контрагентами господарських відносин приймав рішення про визнання недійсними установчих документів та скасування державної реєстрації ПП «ВКФ «Мідос», ПП «Ромакс ЛТД», ПП «Грейн-Мастер», не призводить до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації цих суб’єктів господарювання до моменту виключення їх з державного реєстру, та не позбавляло правового значення видані за цими господарськими операціями видаткових та податкових накладних.

Слід також зазначити, що згідно витягів з Єдиного державного реєстру станом на час розгляду справи МПБП «Віміна» є зареєстрованим підприємством без наявності відомостей про проведення процедури ліквідації цієї юридичної особи, а ПП «ВКФ «Мідос», ПП «Ромакс ЛТД», ПП «Грейн-Мастер» станом на час розгляду справи з державного реєстру не виключені і знаходяться в стадії припинення підприємницької діяльності.

В судовому засіданні представники відповідача стверджували про те, що вищевказані контрагенти позивача є фіктивними підприємствами, ніякої господарської діяльності не вели, господарські операції позивача з цими контрагентами були безтоварними, а відносно ряду осіб, які мали відношення до незаконної діяльності цих контрагентів порушена кримінальна справа, яка розглядається судом.

Згідно зі ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Оскільки представники відповідача самостійно не надали суду належних доказів на підтвердження наведених ними обставин, суд ухвалою від 05.02.2010р. зобов’язав відповідача надати докази безтоварності операцій, обізнаності керівників позивача про факти протиправної діяльності його контрагентів, а також документи, які б підтвердили або спростували подання контрагентами позивача податкової звітності та сплати податків у періоді, коли проводились господарські операції з позивачем.

Згідно з частиною першою ст. 69 КАСУ доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

На виконання ухвали суду про витребування доказів відповідачем надані суду декларації ПП «ВКФ «Мідос», ПП «Ромакс ЛТД», ПП «Грейн-Мастер» та МПБП «Віміна» з податку на прибуток, з податку на додану вартість, а також відомості щодо задекларованих та сплачених цими підприємствами податкових зобов’язань.

Аналіз наданих відповідачем документів свідчить про те, що протягом періоду, коли здійснювалися господарські операції з позивачем, ПП «ВКФ «Мідос», ПП «Ромакс ЛТД», ПП «Грейн-Мастер» та МПБП «Віміна» подавали до ДПІ у м.Херсоні як декларації з ПДВ так і декларації по прибутку, декларували свої податкові зобов’язання в обсягах, які значно перевищують зобов’язання по операціям з позивачем, а також сплачували податкові зобов’язання.

Докази того, що декларування та сплата контрагентами позивача своїх податкових зобов’язань здійснювалася з порушеннями податкового законодавства відсутні, і представники відповідача на цьому не наголошували.

Зазначені документи спростовують твердження представників відповідача щодо відсутності у ПП «ВКФ «Мідос», ПП «Ромакс ЛТД», ПП «Грейн-Мастер» та МПБП «Віміна» господарської діяльності.

На виконання ухвали суду від 05.02.2010р. відповідачем також заявлено клопотання, в якому відповідач вказує на те, що докази безтоварності операцій та недійсності первинних документів вищевказаних контрагентів знаходяться в матеріалах кримінальної справи №500136-08, яка розслідувана прокуратурою Херсонської області та направлена для розгляду до Суворовського районного суду Херсонської області. Відповідач просить витребувати з даної кримінальної справи докази безтоварності операцій, якими, на думку відповідача, є копії протоколів допитів директорів засновників вказаних контрагентів, очних ставок.

Згідно відповіді Суворовського районного суду від 19.02.2010р. судове слідство по вищевказаній кримінальній справі триває, рішення по ній не прийнято, а тому матеріали цієї справи не можуть бути направлені для вивчення Херсонському окружному адміністративному суду.

Разом з тим, суд вважає, що окремі процесуальні документи та протоколи слідчих дій зазначеної кримінальної справи не можуть бути належним доказом у даній адміністративній справі, оскільки матеріали кримінальної справи можуть містити докази, які суперечать один одному, а орган дізнання, слідчий або суд приймає відповідне процесуальне рішення керуючись сукупністю всіх наявних у справі доказів.

Згідно ч.4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Відповідне судове рішення у вищезазначеній кримінальній справі, яке б зобов’язувало суд при вирішені даної справи враховувати певні обставини, відсутнє.

Згідно витягів з Єдиного державного реєстру станом на час розгляду справи засновниками та керівниками контрагентів позивача є: ПП «ВКФ «Мідос» - Пронер Т.В., ПП «Ромакс ЛТД» - Шиманович Р.К., ПП «Грейн-Мастер»- Гарбовський С.Л., МПБП «Віміна» - Максимчук О.С..

З відповіді Суворовського районного суду від 19.02.2010р. вбачається, що з числа засновників та керівників контрагентів позивача обвинуваченими у кримінальній справі №500136-08 був лише керівник ПП «Ромакс ЛТД» - Шиманович Р.К. по ч.3 ст. 28, ч.2 ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво), відносно якого постановою Суворовського районного суду від 10.03.2009р. кримінальна справа була закрита у зв’язку з амністією.

В судовому зсіданні допитаний в якості свідка Шиманович Р.К. пояснив, що ПП «Ромакс ЛТД» зареєстрував він особисто, діяльність вів разом з компаньйоном Кіровим А.Б., який підшукував клієнтів та укладав угоди від його імені. Відносинами з ТОВ «Джокер» займався безпосередньо Кіров А.Б.. Всі договори, бухгалтерські та податкові документі підписував особисто він (Шиманович Р.К.) , у тому числі і документи на реалізацію товару ТОВ «Джокер», а також підписував і декларації з ПДВ та по податку на прибуток, які до ДПІ здавала найманий бухгалтер. Зазначив, що його підприємство сплачувало податки. Під час попереднього слідства та розгляду справи в суді свою вину у пред’явленому обвинуваченні не визнавав, але проти закриття відносно нього кримінальної справи за амністією не заперечував.

З відповіді прокуратури Херсонської області від 13.03.10р. на запит суду вбачається, що кримінальних справ відносно службових осіб ТОВ «Джокер» в проваджені слідчого відділу не перебуває.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що лише сам факт наявності вищевказаної кримінальної справи та постанови про закриття кримінальної справи відносно Шимановича Р.К. не є належним доказом порушення позивачем норм податкового законодавства та вчинення позивачем з вищевказаними контрагентами безтоварних операцій, а певні процесуальні документи, які знаходяться у матеріалах вищезазначеної кримінальної справи не можуть бути доказами тверджень представників відповідача щодо безтоварності операцій.

Таким чином, в ході судового розгляду доказів, які б підтвердили твердження представників відповідача про безтоварність операцій та фальшивість виданих контрагентами позивача документів, не отримано.

Стверджуючи про проведення позивачем з вказаними контрагентами безтоварних операцій та про недійсність виданих цими контрагентами первинних документів, відповідач в той же час не надав суду пояснень та відповідних доказів відносно того, яку мету переслідував при цьому позивач, на що реально були витрачені кошти, які перераховувались контрагентам, та звідки позивачем придбавався той товар, який за документами надходив від ПП «ВКФ «Мідос», ПП «Ромакс ЛТД», ПП «Грейн-Мастер» та МПБП «Віміна».

Позивач в свою чергу надав суду копії первинних документів, які підтверджують реалізацію ним певними покупцям того товару, який був придбаний ним у вищевказаних контрагентів.

При цьому слід зазначити, що в акті перевірки не встановлено порушень податкового законодавства за фактом реалізації позивачем товару, який за документами надійшов від ПП «ВКФ «Мідос», ПП «Ромакс ЛТД», ПП «Грейн-Мастер» та МПБП «Віміна».

Частиною другою ст. 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Правова оцінка виконання платниками податків зобов'язань перед бюджетом повинна ґрунтуватися на презумпції добросовісності платників податків, якщо інше не доведено у передбаченому законом порядку.

При відсутності доказів, які б підтвердили наведені в акті перевірки порушення вимог Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств» та «Про податок на додану вартість» при декларуванні позивачем валових витрат та податкового кредиту, висновки акту перевірки про заниження позивачем податку на прибуток на суму 373635 грн. та податку на додану вартість на суму 300984 грн., а також про завищення заявленої у листопаді 2007р. суми бюджетного відшкодування ПДВ на суму 919 грн. не можна вважати правомірними.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що відповідачем не доведена правомірність спірних повідомлень-рішень, у зв’язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Херсоні від 22.10.2009р. №0004863500/0, №0004873500/0 та №0004883500/0.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Джокер» витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційної адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через Херсонський окружний адміністративний суд заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Текст постанови складений в повному обсязі та підписаний 14.04.2010р.

Суддя Кравченко К.В.