Постанова № 8980208, 02.04.2010, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2010 р. Справа № 2-а-14943/09/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Кусик Г.С.,

за участю:

представника позивача - Бутенка Д.В.,

представника відповідача - Мкртчян Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "Облгазпостач" Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергострой" до Державної податкової інспекції у м.Херсоні про скасування рішень про застосування штрафних санкцій,

встановив:

Дочірнє підприємство "Облгазпостач" Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергострой" (далі - позивач) звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні (далі - відповідач) з адміністративним позовом про скасування рішень про застосування штрафних санкцій від 11.08.2009 р. №№ 0008292307, 0008282307, якими до позивача застосовано штрафні санкції за порушення законодавства з питань використання реєстраторів розрахункових операцій, а саме: не зберігання звітних чеків РРО в книзі обліку розрахункових операцій, не оприбуткування виручки та порушення вимог законодавства щодо обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації.

Спірні рішення про застосування штрафних санкцій складені на підставі акту перевірки позивача за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 15.07.2009 р. № 0866/21/22/23/32725867/635.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов, просив скасувати спірні рішення про застосування штрафних санкцій, посилаючись на те, що відповідно до копії супровідної відомості до сумки з грошовою виручкою № 85/1 від 15.07.2009 р. позивач здав та оприбуткував виручку в сумі 16374,67 грн. до банківської установи, яка була зафіксована Звітним чеком РРО № 1259 за 14.07.2009 р. та роздрукований о 08.06 год. 15.07.2009 р., а тому виручка була оприбуткована. Позивач згоден, що несвоєчасно здійснив вклеювання звіту РРО до КОРО, проте за даний вид порушення передбачена санкція у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але не у п"ятикратному розмірі від суми невклеюваного звіту. Первинні документи на товар, який знаходився за місцем здійснення розрахунків, контрольні стрічки та КОРО знаходились за місцем її реєстрації. Зазначає, що відсутність накладних не може свідчити про порушення установленого порядку обліку товарних запасів на складах та за місцем їх реалізації. Особливості роботи касового апарату, який використовується на АГЗП м.Гола Пристань не дозволяє оператору здійснити приймання чи відпускання ПММ без попереднього занесення їх об"ємів до РРО.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити в задоволенні позову, оскільки вважає висновки про порушення вимог діючого законодавства, викладені у акті, обґрунтованими та такими, що відповідають діючому законодавству.

Свідок ОСОБА_1 підтвердив факт проведення перевірки у позивача, під час якої виявлено порушення, що зафіксовані в акті перевірки.

Заслухавши пояснення сторін, свідка, дослідивши наявні у справі докази суд приходить до висновку про часткову обгрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 15.07.2009 р. посадовими особами відповідача проведено перевірку дотримання субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

Перевірку проведено на підставі направлень від 03.07.2009 р. № 1088/237, графіка перевірок на липень 2009 року. За результатами перевірки складено акт від 15.07.2009 р. № 0866/21/22/23/32725867/635, відповідно до якого встановлено порушення п.п.9, 12, ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", та п.2.6. Постанови КМУ № 1154 та від 12.12.2004 р. № 637, а саме: не забезпечено зберігання фіскальних звітів РРО у КОРО, відсутні документи на товар згідно додатку до акту на суму 2187,48 грн. та виявлено не оприбуткування готівкових коштів у відповідний розділ КОРО на суму 16374,67 грн.

За вказані порушення відповідачем прийняті рішення про застосування штрафних санкцій від 11.08.2009 р. № 0008282307 на суму 44314,96 грн. та № 0008292307 на суму 81873,35 грн.

Спірне рішення про застосування штрафних санкцій від 11.08.2009 р. № 0008282307 прийняте відповідачем за порушення встановленого порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації на суму 21987,48 грн. та не зберігання за місцем здійснення розрахунків фіскальних звітів реєстраторів розрахункових операцій у книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до п.п.9, 13 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення; друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років; вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг); забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Згідно п.4 ст.17 вказаного Закону за не зберігання протягом встановленого терміну фіскальних звітів реєстратора розрахункових операцій передбачена штрафна санкція у сумі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 340 грн., а за порушення встановленого порядку обліку товарних запасів у розмірі подвійної вартості не належним чином облікованих або не облікованих товарних запасів.

Відповідно до п.2 ст.3 Закону України від 16.07.99 р. № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Положеннями пунктів 1, 3 і 5 статті 9 Закону № 996 передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Статтею 2 Закону № 996 визначено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідач вважає, що до документів, які є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку.

Згідно із вимогами ст.20 Закону № 265 до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Приписами статті 21 Закону № 265 встановлено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Прийнявши до уваги думку відповідача, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Головною метою запровадження реєстраторів розрахункових операцій є облік коштів, отриманих субєктом підприємницької діяльності отриманих від реалізації товарів (послуг) за готівку, а також контроль за обліком товарних запасів за місцем їх реалізації.

За приписами Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, а також Положення про порядок технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики та Державної податкової адміністрації України.

Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України

Відповідно до Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від18.02.2002 р. № 199, реєстратор повинен забезпечувати формування та друкування таких звітів: X-звіту; Z-звіту; звіту про реалізовані товари (надані послуги); періодичних (повного, скороченого).

Чек звіту про реалізовані товари (надані послуги) повинен додатково містити такі дані: підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) за кожним зазначеним кодом окремо з моменту програмування товару (послуги) із зазначенням його найменування, реалізованої кількості, літерного позначення ставки ПДВ; загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги); літерні позначення та відповідні ставки ПДВ у відсотках; дату і час друкування чека звіту про реалізовані товари (надані послуги).

Отже, належним чином зареєстрований РРО дозволяє здійснювати контроль за повним оприбуткуванням готівки та відслідковувати обєм та розмір реалізованого товару чи послуги. За актом перевірки відповідачем зауважень щодо реалізації фіскальних функцій РРО позивача не надано і тому суд вважає, що РРО позивача відповідає вимогам законодавства України та забезпечує належний облік готівкових коштів та реалізації товарів (послуг) за кожним видом реалізованого товару чи послуги.

Відповідно до Методичних рекомендацій про застосування регістрів бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2000 р. № 356 форма бухгалтерського обліку це певна система регістрів бухгалтерського обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них обирається підприємствами самостійно з додержанням єдиних засад бухгалтерського обліку та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних. Облікові регістри (книги, відомості, журнали тощо) призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого накопичення, групування та узагальнення інформації про господарські операції, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах.

Відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 р. № 281/171/578/155, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 р. за № 805/15496облік нафти і нафтопродуктів - операція, яка проводиться на підприємстві під час технологічного процесу і яка полягає у визначенні об'єму і маси нафти або нафтопродуктів для подальших облікових операцій.

На підставі ТТН та акта приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою № 13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою № 17-НП (додаток 14). Облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки із споживачами готівкою. Відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у Змінному звіті АЗС за формою № 17-НП.

У судовому засіданні представником позивача надано Змінний звіт № 18 за 14.07.2009 р. та товарно-транспортні накладні з 01.07.2009 р. по 14.07.2009 р., які підтверджують належне оприбуткування нафтопродуктів по обліку позивача.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що позивач на момент перевірки 15.07.2009 р. не порушив встановленого порядку обліку нафтопродуктів за місцем їх реалізації, а тому до нього необгрунтовано застосовано штрафні санкції у розмірі 43974,96 грн. за порушення п.12 с.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Між тим, Державною податковою інспекцією у м.Херсоні правомірно застосовано штрафну санкцію у розмірі 340 грн. за не забезпечення зберігання за місцем проведення розрахунків фіскального звіту РРО, що не заперечується в судовому засіданні представником позивача, а тому рішення про застосування штрафних санкцій від 11.08.2009 р. № 0008282307 підлягає частковому скасуванню на 43974,96 грн.

Під час проведення перевірки у позивача було встановлено не оприбуткування готівкових коштів у відповідний розділ книги обліку розрахункових операцій у сумі 16374,67 грн. При цьому відповідач рішенням від 11.08.2009 р. № 0008292307 застосував до відповідача штрафні санкції за порушення п.2.6. ст.2 Положення "Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні", затвердженого Постановою НБУ від 15.12.2004 р. № 637 у сумі 81873,35 грн.

За поясненням позивача готівка у сумі 16374,67 грн. це виручка отримана ним від здійснення торгівельної діяльності за попередній робочий день, проведена через РРО та була підготовлена до інкасації у касу головного підприємства. Оприбуткування виручки по касі позивача підтверджується відповідними звітами РРО.

Суд вважає, що ця виручка не може вважатись не оприбуткованою по касі позивача у розумінні Положення № 637 з тих підстав, що це Положення передбачає, що оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

У наданих суду документах (чек РРО за 14.07.2009 р.) позивач підтвердив дотримання вимог п.2.6. ст.2 Порядку № 637 при оприбуткуванні готівки у сумі 16374,67 грн. у касі підприємства.

При вирішенні питання про правомірність застосування штрафної санкції за не оприбуткування готівки у сумі 16374,67 грн., суд виходить з того, що відповідно до Інструкції "Про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби" від 17.03.2001 р. № 110, підставою для застосування штрафних санкцій є акт перевірки.

Згідно акту перевірки № 0866/21/22/23/32725867/635 від 15.07.2009 р. у позивача виявлено не оприбуткування готівкових коштів у відповідний розділ КОРО, а саме: сума 16374,67 грн. Z-звіту № 1259 у другий розділ не оприбуткована, за що до ДП "Облгазпостач" ТОВ "Енергострой" застосовано штрафну санкцію у п"ятикратному розмірі не оприбуткованої готівки - 81873,35 грн.

Тобто, штрафна санкція застосована не за не оприбуткування даної суми у касі підприємства, а за не оприбуткування її у другому розділі КОРО.

Однак згідно Указу Президента України від 12.06.1995 р. № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" штрафні санкції застосовуються за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Таким чином, відповідач застосував до позивача штрафні санкції за порушення, відповідальність за яке не передбачена Указом Президента України № 436/95, а тому суд приходить до висновку про обгрунтованість доводів позивача про скасування рішення про застосування штрафних санкцій від 11.08.2009 р. № 0008292307.

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити частково.

Скасувати рішення про застосування штрафних санкцій Державної податкової інспекції у м.Херсоні від 11.08.2009 р. № 0008292307.

Частково скасувати рішення про застосування штрафних санкцій Державної податкової інспекції у м.Херсоні від 11.08.2009 р. № 0008282307 в частині застосування штрафних санкцій у сумі 43974,96 грн. за порушення п.12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

В решті рішення про застосування штрафних санкцій Державної податкової інспекції у м.Херсоні від 11.08.2009 р. № 0008282307 в частині застосування штрафних санкцій у сумі 340 грн. за порушення п.9 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 16 квітня 2010 р.

Суддя Бездрабко О.І.