Рішення № 89801654, 12.06.2020, Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/1774/19

Номер провадження 2/289/246/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2020 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Сіренко Н.С., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат,-

ВСТАНОВИВ:

23.10.2019 позивач звернулася до суду із позовною заявою про стягнення з відповідача збитків інфляції, посилаючись на те, що рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 14.02.2008 з відповідача по справі ОСОБА_2 на користь позивача стягнуто суму 29548 грн., однак, станом на 01.03.2019 заборгованість не сплачена, у Радомишльському РВ ДВС ГТУЮ у Житомирській області відкрито виконавче провадження № 36211436. Рішеннями Радомишльського районного суду Житомирської області від 26.05.2009, 12.05.2010, 18.03.2011, 09.04.2013, 24.11.2014, 08.12.2017 з відповідача стягувалися суми інфляційних втрат, на підставі яких відкривалися виконавчі провадження, загальна заборгованість відповідача становить 75405,36 грн., відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання, тому ОСОБА_1 просить суд стягнути на її користь з ОСОБА_2 8279 грн. інфляційних втрат та судові витрати по справі.

Ухвалою судді Радомишльського районного суду Житомирської області Луньової Д.Ю. від 13.11.2019 відкрито спрощене позовне провадження та ухвалено розгляд справи проводити без виклику сторін (а.с.41), копію ухвали разом із копією позовної заяви з доданими документами направлено відповідачеві, яку останній отримав 02.12.2019 (а.с.48).

Згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2019, головуючим суддею у даній справі визначено ОСОБА_3 .

Ухвалою від 17.03.2020 вказану справу суддею Сіренко Н.С. було прийнято до свого провадження та призначено судове засідання на 22.05.2020 без виклику сторін (а.с.50), копії ухвали направлено сторонам (а.с.53,54).

25.05.2020 на офіційному веб-сайті судової влади України розміщено повідомлення відповідачу ОСОБА_2 про наявність в провадженні суду вказаної цивільної справи та призначення її розгляду на 12.06.2020 (а.с.58).

Станом на дату розгляду справи відзив від відповідача на адресу суду не надходив, клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи про розгляд справи за участю сторін учасниками справи не подавалися.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше і, з урахуванням ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Так судом встановлено, що на виконання рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 14.02.2008 у цивільній справі № 2-206-2008 судом 26.02.2008 видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу в сумі 29548,00 грн., на підставі якого у Радомишльському РВ ДВС ГТУЮ в Житомирській області відкрито виконавче провадження № 36211436. Згідно наданої позивачем копії згаданого виконавчого листа, 27.10.2009 розмір виплаченої суми стягувачу складає 5000,00 грн., залишок – 24548,00 грн. (а.с.12,17-18).

В подальшому рішеннями Радомишльського районного суду Житомирської області від 26.02.2008, 18.03.2011, 26.05.2009, 12.05.2010, 09.04.2013, 24.11.2014, 09.01.2018 стягувалися з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 інфляційні втрати, на підставі виконавчих листів на виконання цих рішень у Радомишльському РВ ДВС ГТУЮ у Житомирській області відкриті виконавчі провадження № 36211436, № 36211585, № 36212176, № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , №№ НОМЕР_4 та НОМЕР_5 відповідно, заборгованість станом на 01.03.2019 не сплачена, загальна заборгованість відповідача становить 75405,36 грн. (а.с.12,13-29).

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Відповідно до статті 625 цього Кодексу, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання і на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникає з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до частин 1, 5 статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Отже, системний аналіз положень статей 11, 509, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що обов`язок відшкодувати інфляційні втрати за невиконання зобов`язання не є зобов`язанням у розумінні статті 509 цього Кодексу.

Враховуючи положення статей 3, 509, 625 ЦК України, за змістом яких передбачається правомірне нарахування інфляційних втрат і 3% річних на суму основного боргу, а не на інфляційні втрати і 3% річних, нараховані за попередній період, суд вважає неправильним розрахунок позивача в тій частині, що під час нарахування інфляційних втрат урахуванню (обчисленню) підлягає не тільки основний борг, а й сума, на яку збільшився цей борг за попередні періоди внаслідок інфляційних процесів.

Наведену правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 916/2889/13, та Верховного Суду від 14.01.2020 у справі № 924/532/19.

Як визначено Верховним Судом у постанові від 21.05.2019 є правильним застосування методології, згідно з якою "інфляційні на інфляційні не нараховуються".

За змістом статті 1 Закону України від 03.07.1991 № 1282-ХП «Про індексацію грошових доходів населення», індекс інфляції (індекс споживчих цін) це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні.

Як вбачається з повідомлення Головного управління статистики у Житомирській області від 05.02.2019, індекс інфляції по Україні за 2018 рік складав – 109,8 відсотка.

Суму інфляції розраховуємо за формулою: (Сума боргу х процент інфляції) - сума боргу.

Таким чином сума інфляції за 2018 рік становить: 24548,00 грн. (залишок суми боргу) х 109,8% - 24548,00 грн. = 2405,70 грн.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Положеннями ст.ст. 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши встановлені обставини за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати в розмірі 2405,70 грн.

У відповідності зі ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідача слід стягнути на користь позивача сплачений останнім судовий збір у сумі 223,28 грн. (2405,7/8279,00х768,40).

Керуючись ст. 10-13, 76-83, 263-265, 274-279, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_6 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_7 ) про стягнення інфляційних втрат - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , інфляційні втрати в сумі 2405,70 грн. та судові витрати у розмірі 223,28 грн., а всього 2628,98 грн. (дві тисячі шістсот двадцять вісім грн. 98 коп.).

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н. С. Сіренко