Рішення № 89800091, 15.06.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2020 року м.Кропивницький Справа № 340/621/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Пасічника Ю.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (вул.Велика Перспективна, 55, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, код ЄДРПОУ 43142606), третя особа Акціонерне товаристо "Альфа-Банк" (вул.Велика Васильківська, 100, м.Київ 150, 03150, код ЄДРПОУ 23494714) про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (надалі - відповідач), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог АТ «Альфа-Банк» (згідно витягу з ЄДРПОУ правонаступник АТ «Укрсоцбанк» - а.с.39) та просить суд визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення від 17.12.2019 р. №0002153303 за платежем податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 225308,86грн.; від 17.12.2019р. №0002143303 за платежем військовий збір на загальну суму 18775,74 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 28.11.2019р. посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства при оподаткуванні доходів, отриманих платником як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства за період з 01.01.2018р. по 31.12.2018р за наслідками якої складено акт від 28.11.2019р. №176/11-28-33-03/ НОМЕР_1 .

В ході перевірки встановлено, що за інформацією отриманою від АТ «Укрсоцбанк» позивачем у 2018р отримано дохід за ознакою « 126» у вигляді боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням у сумі 1001372,71 грн., який відповідно до п.п. «д» п.п. 164.2.17. п. 164.2. ст. 164 ПК України підлягає включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу. Враховуючи висновки акту перевірки відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями позивач вказує, що в порушення положень ст. 164 ПК України, банківська установа не повідомила її про прощення боргу, а також заперечує наявність будь-якої заборгованості, яка могла бути прощена, адже в якості погашення заборгованості за кредитними договором, банк звернув стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок по АДРЕСА_2 .

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

10.03.2020р. відповідачем надано відзив на позов вимоги якого не визнаються та вказується, що визначаючи позивачеві податкові зобов`язання посадові особи відповідача діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначені Податковим кодексом України (а.с.65-67).

Третьою особою надано письмові пояснення щодо обставин пов`язаних із прощенням боргу, вирішення спору покладено на розсуд суду (а.с.81,82).

Ухвалою суду від 28.02.2020р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 24.03.2020р. (а.с.54,55). Вказаною ухвалою було витребувано докази від АТ «Альфа-Банк» - письмову інформацію щодо складових (тіло кредиту, відсотки за користування, штрафні санкції) сум кредиту прощеного позивачеві.

Ухвалою суду від 24.03.2020р. підготовче судове засідання відкладено до 10.04.2020р. за клопотаннями учасників справи (а.с.87,90,94).

Ухвалою суду від 10.04.2020р. підготовче судове засідання відкладено до 08.05.2020р. за клопотаннями учасників справи (а.с.105).

Ухвалою суду від 08.05.2020р. закрито підготовче провадження, розгляд справи в судовому засіданні призначено 28.05.2020р. (а.с.133).

28.05.2020р. в судовому засіданні оголошено перерву до 02.06.2020р. (а.с.142,143).

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов належить задовольнити з наступних підстав.

28.11.2019р. посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства при оподаткуванні доходів, отриманих платником як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства за період з 01.01.2018р. по 31.12.2018р за наслідками якої складено акт від 28.11.2019р. №176/11-28-33-03/ 2744107322 (а.с.8-14).

За висновками перевірки встановлено порушення позивачем п.п. «д» п.п. 164.2.17. п. 164.2. ст. 164 ПК України - заниження суми податкового зобов`язання по податку з доходів фізичних осіб за 2018р. на загальну суму 180247,09 грн.; п.п. 1.1.-1.6. п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України - заниження суми податкового зобов`язання по військовому збору за 2018р. на загальну суму 15020,59 грн.

Висновки щодо заниження позивачем податкових зобов`язань ґрунтуються на інформації отриманої від АТ «Укрсоцбанк» (лист від 25.07.2019р. №1850-05.6) щодо отримання позивачем у 2018р доходу за ознакою « 126» у вигляді боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням у сумі 1001372,71 грн., який відповідно до п.п. «д» п.п. 164.2.17. п. 164.2. ст. 164 ПК України підлягає включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та який позивачем не задекларовано (а.с.70).

17.12.2019р. відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0002153303 за платежем податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 225308,86грн. (а.с.16);

- №0002143303 за платежем військовий збір на загальну суму 18775,74 грн. (а.с.15).

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам судом встановлено наступне.

16.02.2007р. між позивачем та АКБ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк» було укладено кредитний договір №420/090-ФО1 за яким позивач отримав кредит в доларах США (а.с.21-25).

З метою забезпечення виконання зобов`язань кредитним договором між позивачем та АКБ «Укрсоцбанк» 16.02.2007р.укладно іпотечний договір за умовами якого позивач передав в іпотеку житловий будинок у АДРЕСА_2 (а.с.26-34).

У зв`язку з порушенням позивачем строків погашення заборгованості за кредитним договором, АКБ «Укрсоцбанк» звернувся до Кіровського районного суду м. Кіровограда з позовом про стягнення заборгованості розмір якої склав в загальній сумі 368520,23 грн.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30.03.2011р. позовні вимоги задоволено повністю (а.с.35).

З метою погашення заборгованості визначеної рішенням суду, АКБ «Укрсоцбанк» звернув стягнення на предмет іпотеки, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.17-20).

Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплаченого доходу та утриманих податків, позивач у 2018р. отримав дохід за ознакою 126 - додаткове благо в сумі 1001372,71 грн. (а.с.75).

З метою підтвердження факту достовірності відомостей відображених в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків про суми виплаченого доходу та утриманих податків, відповідачем 08.05.2019р. на адресу АКБ «Укрсоцбанк» направлено відповідний запит (а.с.69).

Листом від 25.07.2019р. №1850-05.6 АКБ «Укрсоцбанк» поінформував відповідача щодо відомостей, які зазначені Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків про суми виплаченого доходу та утриманих податків, а саме вказав, що позивачеві у 2 кварталі 2018р. анульовано основну суму кредитної заборгованості в сумі 1001372,71 грн. (а.с.70,71).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Порядок оподаткування додаткового блага податком з доходів фізичних осіб (надалі - ПДФО) та військовим збором (надалі - ВЗ), внаслідок прощення кредитором основної суми боргу (кредиту) за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, врегульовано нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. «д» пп. 164.2.17 пп. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 % однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), установленої на 1 січня звітного податкового року.

При цьому під додатковим благом необхідно розуміти кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV ПКУ) (пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Відповідно до пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 ПКУ доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Статтею 165 ПКУ визначено перелік доходів, що не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподаткованого доходу. Так, відповідно до пп. 165.1.55 п. 165.1 цієї статті визначено, що до загального місячного (річного) оподаткованого доходу окрім, основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 25 відсотків однієї МЗП ( у розрахунку на рік), встановленої на перше січня звітного податкового року, відноситься сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Отже, в разі прощення кредитором боргу відсотки, штрафні санкції та пеня нараховані на тіло такого боргу не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподаткованого доходу, відповідно і не оподатковується.

На виконання вимог ухвали суду АТ «Альфа-Банк» надано інформацію щодо сум заборгованості та її складові, станом на час звернення на предмет іпотеки та на час прощення залишку заборгованості, а саме станом на 27.04.2018р., з якої вбачається, що позивачеві прощена сума основної заборгованості в розмірі 38176,55 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 1001372,70 грн. (а.с.115).

Таким чином, позивачеві прощено сума основної заборгованості, яка відповідно до положень пп. «д» пп. 164.2.17 пп. 164.2 ст. 164 ПКУ підлягає включенню до складу загального місячного (річного) оподаткованого доходу.

Разом з тим, відповідно до пп. «д» пп. 164.2.17 пп. 164.2 ст. 164 ПКУ кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Отже, обов`язковою умовою щодо покладення на платника податку обов`язку здійснити декларування доходу у вигляді додаткового блага, є обов`язок кредитора повідомити боржника про прощення боргу шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто.

В даному випадку позивач заперечує факт його повідомлення про прощення боргу.

Як на доказ повідомлення позивача про прощення боргу надано довідку від 15.06.2018р. №8206970 (а.с.83).

Натомість доказів, що вказана довідка була правлена позивачеві рекомендованим листом з повідомленням або вручення під підпис особисто, як відповідачем так і третьою особою не надано.

Як вказав представник третьої особи у поясненнях щодо позову, докази направлення позивачеві повідомлення про прощення боргу надати неможливо у зв`язку з тим, що вони не збереглися (а.с.81,82).

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У зв`язку з ненаданням доказів щодо повідомлення позивача про прощення боргу, суд зазначає про протиправність вимоги щодо покладення на позивача обов`язку здійснити декларування доходу у вигляді додаткового блага та сплату відповідного податку з доходів фізичних осіб.

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про протиправність нарахування позивачеві ПДФО, податкове повідомлення-рішення про нарахування військового збору також підлягає скасуванню оскільки має похідний характер від суми нарахованого доходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем понесено витрати по сплаті судового збору в розмірі 2440,90 грн., які належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення від 17.12.2019р. №0002153303 за платежем податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 225308,86грн.; від 17.12.2019р. №0002143303 за платежем військовий збір на загальну суму 18775,74 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 43142606) витрати по оплаті судового збору у розмірі 2440,90 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Ю.П. Пасічник