Рішення № 89796874, 17.02.2020, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/3322/13-ц

Категорія 47

2/295/668/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2020 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді Перекупка І.Г.,

при секретарі Поліщук К.Г.,

за участю представників позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

за участю представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Богунського районного суду м. Житомира справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, про визнання права власності, про визнання майна особистою приватною власністю, про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, про вселення та усунення перешкод в користуванні власністю та зустрічний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про поділ спільного нажитого майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Богунського районного суду м. Житомира перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, про визнання права власності, про визнання майна особистою приватною власністю, про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, про вселення та усунення перешкод в користуванні власністю та зустрічний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про поділ спільного нажитого майна подружжя. В обгрунтування позовних вимог позивачка за первісним позовом ОСОБА_4 та відповідач за первісним позовом ОСОБА_5 перебували у зареєстрованому шлюбі з 28.10.1995 р. Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 19 квітня 2010 р. позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 був задоволений, шлюб було розірвано.

В період шлюбу сторони за спільні кошти придбали: 1/2 частину 3-кімнатної квартири АДРЕСА_1 , (договір купівлі-продажу від 02.11.2004 року вартістю, згідно висновку судової будівельно- технічної експертизи, проведеної експертом ОСОБА_6 - 766 650 грн.; 24.09.1997 р. - автомобіль ВАЗ-21093, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартістю 21857 грн. (звіт № КТЗ-191021/1 від 21.10.2019 р. ФОП ОСОБА_7 ) 04.10.2005 р. ОСОБА_5 , в інтересах сім`ї уклав з банком (нині з ПАТ «Райфайзен Банк «Аваль» ) кредитний договір № Z 14-2/006/4/41642, на суму 38 600 доларів США, за які сторони купили 04.10.2005 р. житловий будинок та земельну ділянку, площею 0,0584 га ,по АДРЕСА_2 . За висновком судової будівельно-технічної експертизи, вартість житлового будинку по АДРЕСА_2 становить 1 618 400 грн.; вартість земельної ділянки, площею 0,0584 га., по АДРЕСА_2 ; 158 600 грн.; 1/2 частину 3-кімнатної квартири АДРЕСА_1 , вартістю 766 650 грн. загальною вартістю 2543 650 грн.

Таким чином, на думку позивача сторони придбали майна, загальну вартість якого становить 2 565 507 грн.

З урахуванням вказаного просить суд визнати нею право власності на 1\2 частину земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю 25 244 грн.95 коп., на Ѕ частину автомобілю ВАЗ-21093, рік випуску 1997, д. р. н. НОМЕР_1 , вартістю 50 000грн., на Ѕ гаражу № НОМЕР_2 в гаражному кооперативі «Залізничник» м. Житомира вартістю 2 300 грн., на Ѕ частину павільйону за адресою: АДРЕСА_3 . Визнати кошти в сумі 761 400 грн., що еквівалентно 94 000 дол.США, особистою її, ОСОБА_4 приватною власністю, які вкладені в реконструкцію будинку за адресою: АДРЕСА_2 та відповідно визнати за нею право власності на 85 ід. часток на будинок за адресою: АДРЕСА_2 , а за відповідачем визнати право на 15 ід.часток на вищенаведений об`єкт. Вселити її в будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_2 та зобов`язати відповідача не чинити їй перешкоди в користування власністю, а це будинком за даною адресою та земельною ділянкою. Стягнути з відповідача грошову компенсацію за будівельні матеріали на добудову двох поверхового гаражу за адресою: АДРЕСА_2 в розмірі Ѕ частини, а це в розмірі 80 000 грн., що еквівалентно 10 000 дол. США, залишивши будівельні матеріали на вищенаведену побудову відповідачу на суму 160 000 грн., що еквівалентно 20 000 дол. США. Стягнути з відповідача на її користь судові витрати по справі. (Т. 1 а. с. 3-6).

За зустрічним позовом позивач ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про поділ спільного нажитого майна подружжя, просить у задоволені первинного позову відмовити та визнати приватною власністю ОСОБА_5 роботи по реконструкції жилого будинку по АДРЕСА_2 на суму 786 650, 10 грн., проведені за час окремого проживання з дружиною ОСОБА_4 у зв`язку з фактичним припиненням шлюбних відносин в період з січня 2007 р. по 01.08.2013 р.; припинити режим спільної сумісної власності на житловий будинок АДРЕСА_2 і земельну ділянку площею 0,0584 га. визнавши його спільною частковою власністю ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в таких частках: 94,73 ід. часток за ОСОБА_5 та 5.27 ідеальних часток за ОСОБА_4 ; визнати спільно нажитим майном подружжя: зобов`язання за кредитним договором № Z 14-2|006-4|41642 від 03.10.2005 року, укладеним з ЖОД АТ «Райфайзен Банк Аваль» в сумі 38 600.00 дол. США; автомобіль марки ВАЗ 2109, 1996 р. випуску, д.н. 187 - НОМЕР_3 ; Ѕ частину 3-кімнатної квартири АДРЕСА_1 ; припинити режим спільної сумісної власності на Ѕ частину 3-кімнатної квартири АДРЕСА_1 , передавши право власності на Ѕ частину 3- кімнатної квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_4 , стягнувши з неї на користь ОСОБА_5 грошову компенсацію половини вартості частини квартири в сумі 230 400 грн.; припинити режим спільної сумісної власності на автомобіль марки ВАЗ 2109, 1996 р. випуску, передавши право власності на автомобіль йому, ОСОБА_5 , стягнувши з нього на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію половини вартості автомобіля 14 400 грн. Стягнути з ОСОБА_4 судові витрати. (Т. 1 а. с. 80-86).

В заяві від 17.12.2019 р. про уточнення резолютивної частини зустрічної позовної заяви ОСОБА_5 просить визнати спільним майном подружжя: житловий будинок, вартістю 1 618 400 грн. та земельну ділянку, площею 0,0584 га., вартістю 158 600 грн. по АДРЕСА_2 ; 1/2 частину 3-кімнатної квартири АДРЕСА_1 , вартістю 766 650 грн., загальною вартістю 2 543 650 грн.; автомобіль ВАЗ-21093, реєстраційний номер НОМЕР_1 . вартістю 21857 грн. Загальною вартістю 2 565 507 грн.

Поділити спільне майно подружжя, враховуючи рівність часток (по Ѕ кожному): визнати за ним, ОСОБА_5 право власності на житловий будинок по АДРЕСА_2 , вартістю 1 618 400 грн., земельну ділянку, площею 0,0584 га вартістю 158 600 грн. по АДРЕСА_2 , вартістю 158 600 грн.; автомобіль ВАЗ-21093, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартістю 21 857 грн., загальною вартістю 1 798 857 грн.;

Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину 3-кімнатної квартири АДРЕСА_1 , вартістю 766 650 грн.; компенсація за відступ від рівності часток становить 516 103,50 грн. з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 .

Визнати спільним, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зобов`язання за кредитним договором № Z 14-2/006/4/41642, укладеним 04.10.2005 р. (нині з ПАТ «Райфайзен Банк «Аваль» на суму 38 600 доларів США, за яким ОСОБА_5 особисто сплачено 47 697,03 долара США.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 1/2 частину одноособово виконаного ним зобов`язання по кредитному договору № 2 14-2/006/4/41642 від 04.10.2005 р. у сумі 23 848.52 долара США, (29552.47 долара США по тілу кредиту + 18144,56 долара США відсотків = 47 697,03:2) що за курсом НБУ України станом на 17.12.2019 р. (1 долар США = 23,49 грн.) становить 560 208,78 грн.

Зарахувати в рахунок цієї суми, суму компенсації, яку ОСОБА_5 має сплатити на користь ОСОБА_4 у розмірі 516 103,50 грн. (560 208,78 грн., - 516 103,50 грн.) і остаточно стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 44 105,28 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 судові витрати. (Т. 4 а. с. 150-152).

В судовому засіданні представники позивача наполягали на задоволені позовних вимог, обгрунтовуючи їх наданими суду доказами та заперечували на задоволені зустрічного позову.

В судовому засіданні відповідач, представник відповідача заперечували проти задоволення первинного позову та наполягали на задоволені уточненої резолютивної частини зустрічного позову.

Допитані в судовому засіданні свідки сторони позивача ОСОБА_9 підтвердила, які кошти були вкладені в будинок, його реконструкцію, а саме від продажу квартири АДРЕСА_4 . Кредитні кошти були отримані від ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_10 також підтвердила які саме кошти були вкладені в реконструкцію будинку.

Свідок ОСОБА_1 підтвердила реконструкцію будинку та які суми коштів було витрачено для цього позивачем а саме 14 000 дол. США її чоловіка від продажу квартири в Білорусії, 50 тис. дол. США кредитних коштів, 30 тис. дол. США від продажу особистої квартири позивачем за адресою: АДРЕСА_4 .

Свідок ОСОБА_11 підтвердив покупку квартири АДРЕСА_4 у позивача за 30 000 дол. США і, що ці кошти були витрачені нею на будинок реконструкцію.

Свідок ОСОБА_12 підтвердила про наявність в дворі будинку будівельних матеріалів.

Допитані свідки зі сторони відповідача, ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 суду підтвердили факт перебудови будинку. Не були свідками розрахунків.

Дослідивши повно, всебічно та об`єктивно обставини справи, заслухавши учасників справи, оцінивши безпосередньо в судовому засіданні всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідач за первісним позовом ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 28.10.1995 р. Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 19 квітня 2010 р. позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 був задоволений, шлюб було розірвано. Свідоцтво про розірвання шлюбу від 30 квітня 2010 р. Актовий запис № 356. (т. 1 а. с. 9)

В період шлюбу сторони за спільні кошти придбали: 1/2 частину 3-кімнатної квартири АДРЕСА_1 , (договір купівлі-продажу від 02.11.2004 року вартістю, згідно висновку судової будівельно- технічної експертизи, проведеної експертом ОСОБА_6 - 766 650 грн.; 24.09.1997 р. - автомобіль ВАЗ-21093, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартістю 21857 грн. (звіт № КТЗ-191021/1 від 21.10.2019 р. ФОП ОСОБА_7 ) 04.10.2005 р. ОСОБА_5 , в інтересах сім`ї уклав з банком (нині з ПАТ «Райфайзен Банк «Аваль» ) кредитний договір № Z 14-2/006/4/41642, на суму 38 600 доларів США, за які сторони купили 04.10.2005 р. житловий будинок та земельну ділянку, площею 0,0584 га ,по АДРЕСА_2 . За висновком судової будівельно-технічної експертизи, вартість житлового будинку по АДРЕСА_2 становить 1 618 400 грн.; вартість земельної ділянки, площею 0,0584 га., по АДРЕСА_2 ; 158 600 грн.; 1/2 частину 3-кімнатної квартири АДРЕСА_1 , вартістю 766 650 грн. загальною вартістю 2543 650 грн. Загальна вартість сумісно придбаного майна становить 2 565 507 грн.

Після придбання будинку по АДРЕСА_2 була проведена його реконструкція, що не заперечується обома сторонами.

Згідно висновку експертів № 539-ц/01-2018 р. від 31.01.2018 р. за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи ринкова вартість земельної ділянки 0,0584 га., яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , станом на 30.04.2010 р. складає 65 000 грн.

Дійсна ринкова вартість житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 станом на 30.04.2010 р. складає 1 059 200 (один мільон п`ятдесят дев`ять тисяч двісті грн.), на дату дослідження (грудень 2017 р.) 1 618 400 (один мільон шістсот вісімнадцять тисяч чотириста грн.)

В зв`язку з незадоволенням клопотання експертів на надання відповідної документації щодо виконання робіт з реконструкції будинку експерти не змогли встановити вартість реконструкції будинку по АДРЕСА_2 , а також дійшли висновку про те, що виходячи із конструктивних та планувальних особливостей здійснити поділ вказаного житлового будинку відповідно до ідеальних часток співвласників в розмірі 1/2 , як передбачено п.6 постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 04.10.1991 р., відповідно до вимог нормативних документів не вбачається можливим. (Т. 4 а. с. 22-53).

Враховуючи вказаний висновок судової будівельно-технічної експертизи, суд вважає, що частки сторін у будинку по АДРЕСА_2 мають бути рівними.

Щодо первісного позову ОСОБА_4 в частині того, що вона просить збільшити її частку у майні - у будинку по АДРЕСА_2 , зазначаючи, що позичала кошти, вклала у реконструкцію кошти, які її мати, ОСОБА_1 одержала за кредитним договором та інше, суд вважає ці вимоги необгрунтованими, оскільки сама ОСОБА_4 у своїх заявах до суду від 21.10.2010 року та від 02.02.2011 р. не посилалась на наявність таких боргових розписок. Крім того суд звертає увагу, що розписки ніким не посвідчені, невідомо хто і коли передавав їй ці кошти. ОСОБА_5 нічого не було відомо про існування позик, з ним такі угоди не обговорювались і не погоджувались. ОСОБА_4 не надала жодного документальногодоказу, що нею вкладались особисті кошти саме у реконструкцію спірного будинку.

Згідно Договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4 від 20 жовтня 2009 р. ОСОБА_4 продала ОСОБА_11 за 15 500 грн. (Т. 1 а. с. 22-25).

При цьому суд критично відноситься до твердження ОСОБА_4 про те, що вона продала громадянину ОСОБА_11 свою особисту квартиру АДРЕСА_4 , яка належала їй до шлюбу, за 30 000 доларів США і вклала їх у реконструкцію будинку спростовується самим договором купівлі-продажу між Білошицькою і ОСОБА_11 . Так, цей договір було укладено 20.10.2009 р., тобто коли сторони фактично не проживали разом, і ОСОБА_4 менш ніж за місяць виїхала у м. Севастополь разом з донькою, що підтверджується довідкою Житомирської міської гімназії № 3 від 13.09.2011 р. № 304. (Т. 4 а. с. 173).

Згідно кредитного договору № Z14-2/006/4/41642 від 04.10.2005 р. Акціонерний поштово-пенсійний банк «Аваль» (нині з ПАТ «Райфайзен Банк «Аваль») надав ОСОБА_5 кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії на суму 38 600 доларів США протягом на 180 місяців з 03.10.2005 р. по 02.10.2020 р. (Т. 4 а. с. 93-119).

Суд вважає, що при рівності часток при поділі майна, ОСОБА_4 має також виконувати зобов`язання за вказаним кредитним договором.

Судом крім того встановлено, що за період з грудня 2009 р., тобто з часу виїзду ОСОБА_4 за межі м. Жи¬томира, по час розгляду позову у суді ОСОБА_5 особисто виконував зобов`язання за вказаним кредитним договором сплатив 47 697,03 долара США, що підтверджується довідкою банку. Таким чином ОСОБА_4 має відшкодувати ОСОБА_5 Ѕ частину сплачених коштів. (Т. 4 а. с. 166-170).

Зі змісту звіту № КТЗ-191021/1 від 21.10.2019 р. ринкова вартість автомобіля ВАЗ-21093, реєстраційний № НОМЕР_1 , не на ходу, після ДТП, на дату 21.10.2019 р. складає 21857,00 грн. (Т. 4 а. с. 157-165).

Згідно висновку експерта за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи № 863/05.19 від 21.05.2019 р., ринкова вартість Ѕ частини приміщення за адресою: АДРЕСА_1 на час проведення експертизи становить 766 650 грн. (Т. 4 а. с. 97-117).

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Під час розгляду цієї цивільної справи судом були створені всі умови для реалізації прав та виконання обов`язків учасниками судового розгляду, у тому числі й в частині надання доказів на підтвердження позовних вимог.

Відносно надання суду будь-яких інших доказів сторони наголошували на тому, що надали до справи всі наявні в них докази.

З огляду на вищенаведене, суд розглядає справу на підставі тих доказів, які є у матеріалах справи і вважає, що їх достатньо для розгляду цієї справи по суті.

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ЦПК України доказами вважаються будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказі, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

За положеннями ч.1 ст.70, ч.ч.1, 2, 4, 5 ст.71 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 25 Постанови №11 від 21 грудня 2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи питання про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст. 71 СК України щодо обов`язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК України, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.

Згідно вимог ст. ст. 11, 365 ЦК України сторони до суду не зверталися.

Статтею 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй (йому) особисто.

Отже, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму статті 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

У зв`язку з викладеним у разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.

Тому, сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об`єктів права спільної сумісної власності подружжя.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16 грудня 2015 р. у справі № 6-2641цс15.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 року № 11 не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу; набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування; набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто.

Пунктом 30 Постанови передбачено, що якщо за час окремого проживання подружжя після фактичного припинення шлюбних відносин спільне майно його членами не придбавалося, суд відповідно до ч. 6 ст. 57 СК України може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте кожним з них за цей період та за вказаних обставин, і провести поділ тільки того майна, що було їхньою спільною власністю до настання таких обставин.

У відповідності до положень ст. ст. 317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно до ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

Згідно з правовою позицію Верховного Суду України, висловленою у справі № 6-68цс14, право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено, але за умови, що така шкода не буде істотною. Саме ця обставина є визначальною при вирішенні позову про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників.

Таким чином, для припинення права особи на частку у спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої із обставин, передбачених пунктами 1 - 3 частини першої статті 365 ЦК України за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

В силу положень ч. 2 ст. 365 ЦК України суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Під час направлення позову до суду, під час слухання справи жодна зі сторін не звернулася до суду щодо внесення на депозитний рахунок вартості частки майна.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.133 ЦПК України вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 в порядку компенсації витрат на оплату судової будівельно-технічно експертизи у сумі 5 000 (п`ять тисяч грн.) (Т. 4 а. с. 178-179), 8 332 (вісім тисяч триста тридцять дві грн.) 80 коп. (Т. 4 а. с. 180-181), 13 000 (тринадцять тисяч грн.) за надання правничої допомоги адвокатом (Т. 4 а. с. 182). Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 22 000 (двадцять дві тисячі грн.) 00 коп. за надання правничої допомоги адвокатом. (Т. 4 а. с. 173а).

На підставі викладеного, в межах заявлених сторонами вимог, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, керуючись ст.ст.21, 36, 74, 70 СК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 р. N 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст. ст. 2-5, 10-13, 18, 23, 76, 81, 89, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, про визнання права власності, про визнання майна особистою приватною власністю, про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, про вселення та усунення перешкод в користуванні власністю та зустрічний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про поділ спільного нажитого майна подружжя, задовольнити частково.

Визнати спільним майном подружжя житловий будинок, вартістю 1 618 400 грн. та земельну ділянку, площею 0,0584 га., вартістю 158 600 грн. по АДРЕСА_2 ; 1/2 частину 3-кімнатної квартири АДРЕСА_1 , вартістю 766 650 грн., автомобіль ВАЗ-21093, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартістю 21 857 грн.;

Визнати за ОСОБА_4 право власності на Ѕ частину житлового будинку по АДРЕСА_2 , вартістю 1 618 400 грн., на Ѕ частину земельної ділянки, площею 0,0584 га вартістю 158 600 грн. по АДРЕСА_2 , вартістю 158 600 грн.; на Ѕ частину автомобіля ВАЗ-21093, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартістю 21 857 грн.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину трьох кімнатної квартири АДРЕСА_1 , вартістю 766 650 грн.

Визнати за ОСОБА_5 право власності на Ѕ частину житлового будинку по АДРЕСА_2 , вартістю 1 618 400 грн., на Ѕ частину земельної ділянки, площею 0,0584 га вартістю 158 600 грн. по АДРЕСА_2 , вартістю 158 600 грн.; на Ѕ частину автомобіля ВАЗ-21093, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартістю 21 857 грн.

Визнати спільним, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зобов`язання за кредитним договором № Z 14-2/006/4/41642, укладеним 04.10.2005 р. (нині з ПАТ «Райфайзен Банк «Аваль» на суму 38 600 доларів США, за яким ОСОБА_5 особисто сплачено 47 697,03 долара США.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 1/2 частину одноособово виконаного ним зобов`язання по кредитному договору № 2 14-2/006/4/41642 від 04.10.2005 р. у сумі 23 848.52 долара США, (29552.47 долара США по тілу кредиту + 18144,56 долара США відсотків = 47 697,03:2) що за курсом НБУ України станом на 17.12.2019 р. (1 долар США = 23,49 грн.) становить 560 208,78 грн.

Зарахувати в рахунок цієї суми, суму компенсації, яку ОСОБА_5 має сплатити на користь ОСОБА_4 у розмірі 516 103,50 грн. (560 208,78 грн., - 516 103,50 грн.) і остаточно стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 44 105,28 грн.

Вселити ОСОБА_4 в будинок за адресою: АДРЕСА_2 та зобов`язати ОСОБА_5 не чинити ОСОБА_4 перешкоди в користуванні будинком та земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення суду вступає в законну силу після закінчення терміну подачі апеляційної скарги, яка подається до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь в cпpaвi i не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Богунського районного

суду м. Житомира І.Г. Перекупка