
Справа № 761/16510/20
Провадження № 2-з/761/455/2020
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2020 року Суддя Шевченківського районного суду м. Києва Сіромашенко Н.М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Богомолова Дар`я Ігорівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
В С Т А Н О В И В :
У червні 2020 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Богомолова Дар`я Ігорівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення по виконавчому провадженню № 61782803 від 10.04.2020 відкритого на підставі виконавчого напису Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Богомолової Д.І. № 1044 від 05.03.2020 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 55 844,46 грн та 650,00 грн за вчинення виконавчого напису.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2020 року вищевказана заява надійшла в провадження судді Сіромашенко Н.В.
Відповідно до ч. 6 ст. 151 ЦПК України до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
З матеріалів заяви про забезпечення позову вбачається, що позивачем до матеріалів справи не додано квитанцію про сплату судового збору, при цьому до матеріалів позовної заяви та заяви про забезпечення позову подано клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви та заяви про забезпечення позову, оскільки позивач має складне матеріальне становище та не отримує дохід, що підтверджується відомостями з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України.
Так, відповідно до положень ч.ч.1,3 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
У відповідності до ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або: предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Разом з цим, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Отже, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Враховуючи прецедентну практику Європейського суду з прав людини, суди при здійсненні правосуддя мають дотримуватись Закону України «Про судовий збір» та норм ЦПК.
З урахуванням наведених вище норм законодавства, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд приймає до уваги надані позивачем відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми сплачених доходів за період з 2018 по 2020 р. р. про відсутність доходу у позивача та підсумовуючи вищевикладене вважає за доцільне відстрочити сплату судового збору за подання до суду заяви про забезпечення позову до ухвалення судового рішення у справі, а не звільнити позивач від сплати судового збору.
Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.150 ЦПК України одними із видів забезпечення позову є зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Згідно із ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними з заявленими позивачем вимогами.
Крім того, згідно роз`яснень, які містяться в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року за №9, вбачається, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
При цьому, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз`яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.
Суд вважає доцільним вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Богомолової Д.І. № 1044 від 05.03.2020 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором в розмірі 55 844,46 грн та 650,00 грн за вчинення виконавчого напису (ВП № 61782803 від 10.04.2020).
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 136, 149, 150, 153 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору за подання до суду заяви про забезпечення позову до ухвалення рішення у справі.
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Богомолова Дар`я Ігорівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню- задовольнити.
Зупинити стягнення за виконавчим написом від 05.03.2020 Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Богомолової Д.І., зареєстрованого в реєстрі за № 1044, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором в розмірі 55 844,46 грн та 650,00 грн за вчинення виконавчого напису (ВП № 61782803 від 10.04.2020).
Реквізити стягувача: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Реквізити боржника: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (ЄДРПОУ: 36799749, адреса: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5-Б).
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Строк пред`явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суду міста Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Суддя:
Судове рішення № 89795532, Шевченківський районний суд міста Києва було прийнято 10.06.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 761/16510/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: