Вирок № 89795180, 12.06.2020, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/6941/20 пр. № 1-кп/759/1006/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2020 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Дячука С.І.;

при секретарі - Шпакович С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Підвисоке Снятинського р-ну Івано-Франківської обл., українець, гр-н України, освіта середня, не одружений, не працює, зареєстрований в АДРЕСА_1 , проживає в АДРЕСА_2 , судимий: 16.02.2016 року Шевченківським райсудом м. Києва за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, який скасовано ухвалою Снятинського райсуду Івано-Франківської обл. від 14.02.2018 року; 30.10.2018 року Шевченківським райсудом м. Києва з урахуванням внесених до нього змін вироком Київського апеляційного суду від 30 жовтня 2018 року за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України на 4 роки 1 місяць позбавлення волі; 17 лютого 2020 року Солом`янським районним судом міста Києва за ч. 2 ст. 186 КК України на 5 років позбавлення волі, які відбув з урахуванням положень ч. 5 ст. 72 КК України, -

обвинуваченого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

сторони: прокурор Корбут О.С., обвинувачений ОСОБА_2 , інші учасники - представник потерпілого ТОВ «Фудком» - Ольваніко А.В.,

В С Т А Н О В И В:

07 квітня 2020 року близько 21 год. 10 хв. ОСОБА_2 , маючи судимості за крадіжку та грабіж, перебуваючи в приміщенні торгівельного залу магазину « Велика Кишеня » розташованого в м. Києві по пр-ту Леся Курбаса, 6-г, діючи повторно з корисливих мотивів і з метою власного збагачення за рахунок чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв з торгових полиць чуже майно, а саме, продукти харчування та цигарки на загальну суму 422 грн. 22 коп. (без ПДВ), що належать ТОВ «Фудком», які виніс через лінію кас, не розрахувавшись за них, з місця злочину втік, а таємно викраденим майном розпорядився на власний розсуд. У подальшому був викритий та затриманий працівниками поліції.

Допитаний обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у висунутому звинуваченні визнав у повному обсязі, щиро покаявся і дав показання, які за своїм змістом повністю відповідають викладеним вище обставинам вчинення ним злочину, пояснивши, що дійсно 07 квітня 2020 року близько 21 год. 10 хв. вважаючи, що за його діями ніхто не спостерігав, вчинив повторне таємне викрадення товару з приміщення магазина « Велика Кишеня », розташованого в м. Києві по пр -ту Леся Курбаса , 6-г, а саме: крупу гречану, цигарки, соус, сосиски тощо, загальну вартість яких у 422 грн. 22 коп. не оспорював, після чого з місця злочину втік. У подальшому був затриманий поліцією.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті, судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

За таких обставин, суд вважає доведеним, що ОСОБА_2 07 квітня 2020 року вчинив повторне таємне викрадення чужого майна, належного ТОВ «Фудком», а тому ці дії обвинуваченого кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд, згідно з вимогами ст.ст. 65 та 68 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, який згідно із ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, дані про особу винного, який раніше судимий, натомість належних висновків для себе не зробив і свою поведінку не виправив, характеризується посередньо, суспільно корисною працею не займається, не має постійного місця роботи та інших джерел заробітку, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, відтак відсутні сумніви в його осудності. Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 , суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відсутність до нього претензій з боку потерпілого. Обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.

Беручи до уваги вказані обставини, а також приймаючи до уваги дані про особу обвинуваченого, суд вважає за можливе виправлення ОСОБА_4 тільки в умовах ізоляції від суспільства, призначивши йому пов`язане з такою ізоляцією наближене до мінімального покарання в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нового злочину.

Клопотання про заходи забезпечення сторонами не подавалися.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, 368, 373-376 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, за якою призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік та 6 (шість) місяців.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з дня приведення даного вироку до виконання.

Речові докази (диск відео запису) - зберігати при матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

СУДДЯ С.І. ДЯЧУК