Постанова № 8979463, 08.04.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №2.6.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

08.04.10 Справа № 2а-2198/10/1270           Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ципко О.В.,

при секретарі: Лященко М.С.,

за участю:

представника позивача: Мальнової О.В. (довіреність № 126/09-20 від 12.01.2010 р.),

представника відповідача: Дашко Т.І. (довіреність б/н від 11.01.2010 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області до відділу державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції Луганської області про визнання незаконною постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження № ВП 17662798 від 19.02.2010 року та зобов’язання прийняти до виконання та відкрити виконавче провадження,-

ВСТАНОВИВ

25 березня 2010 року позивач - управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до відділу державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції Луганської області про визнання незаконною постанови головного державного виконавця від 19.02.2010 № ВП 17662798 про відмову у відкритті виконавчого провадження за вимогою управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області від 15.02.2010 р. № Ю-670/2 про сплату боргу відокремленим підрозділом «Управління технічного контролю якості вугілля та стандартів» державного підприємства «Свердловантрацит», зобов’язання прийняти до виконання та відкрити виконавче провадження за вказаною вимогою.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що 19.02.2010 р. головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції Луганської області винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження з посиланням на те, що виконавчий документ пред’явлено не до юридичної особи.

Позивач, вважає, що такі дії державного виконавця є неправомірними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства з огляду на таке. На виконання вимог ст.106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» позивач надіслав вимогу про сплату боргу у сумі 309068,98 грн. до відокремленого підрозділу «Управління технічного контролю якості вугілля та стандартів» державного підприємства «Свердловантрацит». У зв’язку з несплатою пред’явленої боржнику суми недоїмки, управління 16.02.2010 р. передало вимогу про сплату боргу від 15.02.2010 р. № Ю-670/2 на примусове виконання до відповідача, в якій боржником вказано ВП «Управління технічного контролю якості вугілля та стандартів» ДП «Свердловантрацит», тобто юридична особа – ДП «Свердловантрацит» відображена позивачем у виконавчому документі.

Тому позивач вважає відмову у відкритті виконавчого провадження з посиланням державного виконавця на те, що виконавчий документ виписано не на юридичну особу, безпідставною. ВП «Управління технічного контролю якості вугілля та стандартів» вказано у вимозі з метою конкретизації боргу. Додатково позивач зазначив, що державним виконавцем порушений строк, встановлений ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» щодо направлення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження не пізніше наступного дня заявникові, а саме: постанову винесено 19.02.2010 р., позивачу надана – 19.03.2010 р.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі. Просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача позов не визнав, на адресу суду направив письмові заперечення, в яких зазначив, що відповідно до ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Боржником, як зазначено у Законі, є юридична особа. Статтею 19 цього Закону передбачені вимоги до виконавчого документа, а саме в ньому повинно вказуватись найменування юридичної особи. Боржником у даному виконавчому провадженні є відокремлений підрозділ, який не являється юридичною особою, тому не може бути стороною виконавчого провадження. З цих підстав державним виконавцем було прийнято рішення про відмову у відкритті виконавчого провадження. Представник відповідача зауважив, що на виконання спільного наказу №25/5/39 «Про взаємодію органів державної виконавчої служби та Пенсійного фонду України», зареєстрованого Міністерством юстиції України 17.03.2004, органи Пенсійного фонду України для забезпечення стягнення боргів до Пенсійного фонду України подають позовні заяви до суду, в першу чергу – щодо сум, які перевищують 5000 грн.

Додатково у судовому засіданні представник відповідача пояснив, що в порушення статті 19 Закону України «Про виконавче провадження», позивачем при винесені вимоги було скорочено назву юридичної особи - ДП «Свердловантрацит», що, на його думку, неприпустимо. З цих підстав просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази, суд прийшов до наступного.

Відповідності до ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією, або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також, якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Судом встановлено, що 15.02.2010 р. управлінням Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області винесено вимогу № Ю-670/2 про сплату боргу ВП «Управління технічного контролю якості вугілля» ДП «СА», зазначивши код ЄДРПОУ 26350157, адреса місцезнаходження: м. Свердловськ, вул. Ворошилова, буд.1, р/р 2600601860412, МФО 304632, Луг. ФАБ «Брокбізнесбанк» в сумі 309068,98 грн. (а.с.10).

15.02.2010 р. (вих. № 1388/03-10) на адресу ВДВС Свердловського МУЮ було направлено вимогу № Ю-670/2 від 15.02.2010 про сплату боргу в сумі 309068,98 грн. для примусового виконання. Вимога відділом державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції Луганської області отримана 16 лютого 2010 року, про що свідчить відбиток штампу відповідача (а.с. 7).

19 лютого 2010 року головним державним виконавцем Коломойцевим Д.О. винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження та в прийнятті до провадження виконавчого документа з примусового виконання вимоги № Ю-670/2, виданої УПФУ в м. Свердловську Луганської області 19.02.2010 р., про стягнення боргу у сумі 309068,98 грн. з ВП УТКЯВ у зв’язку з тим, що виконавчий документ не відповідає вимогам ст. ст. 11, 26 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: вимогу пред’явлено не до юридичної особи (а.с. 9).

Виконавчий документ був повернутий відповідачем без виконання та отриманий позивачем 19 березня 2010 року, що підтверджується відбитком штампу УПФУ в м. Свердловську Луганської області (а.с. 8).

          Суд вважає, що у даному випадку дії відповідача відповідають вимогам закону з огляду на таке.           

Згідно вимог ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» № 606 (далі – Закон № 606) - примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Відповідно до Закону України "Про державну виконавчу службу" примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних. Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції (далі-державні виконавці).

За змістом статті 3 Закону № 606 виконавчим документом, що підлягає виконанню державною виконавчою службою є судові накази, ухвали, постанови судів, виконавчі написи нотаріусів та рішення інших органів державної влади у випадках, якщо за законом їх виконання покладено на державну виконавчу службу.

Відповідно до п. 14 статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» вимога територіального органу Пенсійного фонду України про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Статтею 11 Закону № 606 встановлено, що боржником є фізична або юридична особа, яка зобов'язана за рішенням вчинити певні дії (передати майно, виконати інші обов'язки, передбачені рішенням) або утриматися від їх вчинення.

У виконавчих провадженнях про стягнення сум у доход Державного бюджету України стягувачем є орган, за позовом якого судом винесено відповідне рішення, або орган, який відповідно до закону прийняв таке рішення.

Згідно зі ч.1 ст.20 Закону № 606 виконавчі дії, якщо боржник є юридичною особою, проводяться державним виконавцем за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна.

Таким чином, Законом № 606 чітко визначено, що боржником є юридична особа.

Згідно із довідкою № 163 з ЄДРПОУ відокремлений підрозділ «Управління технічного контролю якості вугілля та стандартів» державного підприємства «Свердловантрацит», і.к.26350157, не має статусу юридичної особи, при цьому його організаційно-правова форма - філія (інший відокремлений підрозділ) (а.с.11).

За змістом ч.1, ч.3 ст.95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Відповідно до ст.96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

Юридичною особою (головним підприємством) у даному випадку є державне підприємство «Свердловантрацит».

Щодо філій (представництв), інших відокремлених підрозділів юридичних осіб (структурних одиниць) положення ГК України про їх відповідальність у межах відокремленого майна суперечать правовій природі і правовому режиму такого майна. Адже відповідно до ч. З ст. 95 ЦК та ч. 2 ст. 132 ГК України вони "наділяються майном юридичної особи, що їх створила", яке знаходиться у них на праві оперативно-господарського використання. Тому відповідальність майном структурних підрозділів несуть не самі підрозділи, а юридичні особи, які їх створили.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відмова відповідача у відкритті виконавчого провадження за вищевказаною вимогою позивача відносно боржника, який не має статусу юридичної особи, законна та відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до Положення про відокремлений підрозділ «Управління технічного контролю якості вугілля та стандартів» державного підприємства «Свердловантрацит», затвердженого 20.03.2006 р. генеральним директором ДП «Свердловантрацит», передбачено скорочене найменування відокремленого підрозділу, а саме: ВП «УТКЯВ та С» ДП «Свердловантрацит» (а.с. 12-20).

Згідно Статуту державного підприємства «Свердловантрацит», затвердженого 24.01.2006 р. наказом Міністра вугільної промисловості, скорочене найменування державного підприємства «Свердловантрацит»: ДП «Свердловантрацит».

Однак, управлінням Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області при винесенні вимоги № Ю-670/2 про сплату боргу у назві юридичної особи вказало - ВП «Управління технічного контролю якості вугілля» ДП «СА», що не відповідає скороченим найменуванням відокремленого підрозділу та головного підприємства боржника.

Відповідно до ст.26 Закону № 606 державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону; якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або підвідомчістю виконання рішення; якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 19 цього Закону; наявності інших обставин, передбачених законом, які виключають здійснення виконавчого провадження.

Частиною 3 статті 19 Закону № 606 регламентовано, що у виконавчому документі повинні бути зазначені найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо.

Як на підставу відмови у відкритті виконавчого провадження, державний виконавець посилається на те, що виконавчий документ не відповідає вимогам ст. ст. 11, 26 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: вимогу пред’явлено не до юридичної особи.

Аналізуючи зазначені норми Закону, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно відмовлено у відкритті виконавчого провадження.

Посилання позивача на порушення державним виконавцем строку, встановленого ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» щодо направлення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження не пізніше наступного дня заявникові, не береться судом до уваги через те, що такі дії державного виконавця не є предметом спору по даній адміністративній справі.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області необґрунтовані та безпідставні, а тому задоволенню не підлягають.

          Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 2, 11, 17, 18, 71, 72, 94, 158-163, 167, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -          

ПОСТАНОВИВ

          В задоволенні позовних вимог управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області до відділу державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції Луганської області відмовити повністю.

          Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

          Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 13 квітня 2010 року.

СуддяЦипко О.В.