Ухвала суду № 89789242, 12.06.2020, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районний суд м.Харкова

Номер провадження № 1-кс/641/1226/2020 Справа № 641/4243/16-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2020 року

Слідчий суддя Комінтернівського районного суд м. Харкова Богдан М.В.,

за участю секретаря судового засідання – Цюк Ю.В.,

прокурора – Джури О.В.,

слідчого – Трунова Д.В.,

підозрюваного – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання слідчого СВ Слобідського ВП ГУНП в Харківській області капітана поліції Трунова Д.В., погоджене із прокурором Слобідського відділу Харківської місцевої прокуратури № 5 Джурою О.В.,про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 12016220540000883 від 26.04.2016 за фактом вчинення кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Карагаш Слабодзейського району, Республіка Молдова, громадянина Молдови; раніше неодноразово судимого, останнього разу 27.02.2012 Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 185 КК України із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі, звільнений 24.11.2012 з Первомайської ВК Харківської області (№ 117) у зв`язку із відбуттям строку покарання, який мешкає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

12.06.2020 до Комінтернівського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого СВ Слобідського ВП ГУНП в Харківській області капітана поліції Трунова Д.В., погоджене із прокурором Слобідського відділу Харківської місцевої прокуратури № 5 Джурою О.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по кримінальному провадженню № 12016220540000883 від 26.04.2016 за фактом вчинення кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на те, щов провадженні старшого слідчого СВ Слобідського відділу поліції ВП ГУ НП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження №12016220540000883 від 26.04.2016 за ч.2 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 25.04.2016 до чергової частини Комінтернівського ВП ГУ НП в Харківській області надійшла заява від ОСОБА_2 з приводу того, що 21.07.2015 за місцем мешкання АДРЕСА_2 в період часу з 23.00 20.07.2015 по 07.00 21.07.2015 малознайомий ОСОБА_3 шляхом вільного доступу скоїв крадіжку ноутбуку «Lenovo Idea s110» та мобільного телефону «Lenovo A316 i».

Відомості за вказаною заявою внесені до ЄРДР №12016220540000883 від 26.04.2016 за ч.2 ст. 185 КК України.

Причетність до скоєння вказаного злочину саме ОСОБА_1 підтверджується показами потерпілої ОСОБА_2 , свідка ОСОБА_4 , свідка ОСОБА_5 , закупочним актом на ОСОБА_1 , слідчим експериментом за участю ОСОБА_1 , його показами та іншими матеріалами кримінального провадження.

03.06.2016 ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчинені ним злочину передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, тобто крадіжка, вчинена повторно. В ході допиту ОСОБА_1 свою вину у скоєному кримінальному правопорушенні-злочину визнав в повному обсязі, в ході слідчого експерименту вказав як викрав майно у ОСОБА_2 та показав куди саме збув викрадене.

Після проведення за участю ОСОБА_1 слідчих дій останній запевнив, що буде з`являтися за першою вимогою слідчого, прокурора, суду, про що написав власноручно зобов`язання про явку на 06.06.2016 о 11.00 до Комінтернівського ВП.

06.06.2016 на визначений час підозрюваний ОСОБА_1 не з`явився, про причину не явки не повідомив. Крім цього, в цей же день з метою з`ясування причин не явки, був здійснений телефонний дзвінок на номер вказаний ОСОБА_1 в протоколі допиту ( НОМЕР_1 ), однак автовідповідач оператора відповів, що номер не обслуговується.

Зокрема, 07.06.2016 був здійснений виїзд за вказаною підозрюваним адресою мешкання, а саме АДРЕСА_1 , однак двері квартири були закриті, опитані сусіди від письмових пояснень відмовилися, але усно повідомили, що останній раз бачили ОСОБА_1 декілька днів назад, де він перебуває на разі не знають.

В порядку ст. 40 КПК України до ВКР Комінтернівського відділу поліції ГУ Національної поліції в Харківській області надсилалося доручення на встановлення місця знаходження та забезпечення явки ОСОБА_1 для проведення з останнім слідчих дій, однак згідно рапортів працівників Комінтернівського відділу поліції встановити фактичне місце перебування підозрюваного та забезпечити його явку не надалось можливим.

04.07.2016 винесена та погоджена с прокурором Джурою О.В. постанова про зупинення досудового розслідування та оголошення в розшук підозрюваного ОСОБА_1

18.02.2020 слідчим суддею Комінтернівського районного суду м. Харкова винесена ухвала про надання дозволу на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_1 для розгляду клопотання про тримання під вартою. Строк дії вказаної ухвали до 18.08.2020.

Слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, ОСОБА_6 скоїв злочин середньої тяжкості і знаходячись на свободі, може негативно вплинути на хід досудового розслідування та встановлення істини у справі. Крім того, ОСОБА_1 отримав повідомлення про підозру, в якому зазначено певні дані і перебуваючи на свободі, останній буде мати можливість здійснювати незаконний вплив на потерпілу та свідків, чим перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні. Також, перебуваючи на свободі, ОСОБА_1 усвідомлюючи, що ним скоєний злочин, за вчинення якого передбачена міра покарання у вигляді позбавлення волі до 5 років, а також не має стійких соціальних зав`язків, офіційно не працює, не має постійного місця роботи та джерела доходів, раніше неодноразово судимий, не одружений, дітей або осіб похилого віку на утриманні не має, не має місця реєстрації в Україні, за місцем мешкання не проживає, 4 роки переховувався від органів досудового розслідування та з метою уникнення від кримінальної відповідальності може і в подальшому переховуватися від органу досудового розслідування та суду на території України або за її межами.

У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 та просили його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні не заперечував проти обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши копії матеріалів, доданих до клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першої цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, а також те, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інші кримінальні правопорушення.

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор, слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_7 у вчиненні злочину обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваною конкретних дій та доведеність її вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваної запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Крім того, згідно практики Європейського суду з прав людини, під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у п. 48 рішення «Чеботар проти Молдови» №3561\06 від 13.11.2007 Європейський суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності ст. 5, 1(с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, в кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

ОСОБА_1 підозрюється у вчинені у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, за яке законом, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до5 років, може незаконно впливали на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 у разі визнання її винною, з огляду на вірогідність переховування від органу досудового розслідування, незаконний вплив на потерпілу та свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення, підтверджують існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні злочину, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа злочин, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, про обрання якого слідчим та прокурором заявлено клопотання.

У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів (п. 35 рішення ЄСПЛ №12369/86 від 26.06.1991 «Летельє проти Франції»). Відповідно до позиції ЄСПЛ рішення «Шалімов проти України» від 04.04.2010 заява №20808/02, п.50. ЕСНR 2010, «тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають інтинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають правило поваги до особистої свободи» (справа «Лабіта проти Італії», заява №26772/95, п.153, ЕСНR 2000IV, справа «Харченко проти України»).

З правового аналізу положень КПК України вбачається, що Закон не вимагає доказування того, що особа, якщо їй не буде обрано або продовжено запобіжний захід, ухилятиметься від слідства та суду, чи від виконання процесуальних рішень. В Законі йдеться про наявність ризиків, які дають підстави вважати, що ця особа може порушити процесуальні обов`язки чи проявити неправильну процесуальну поведінку, тобто йдеться про обґрунтовану підозру в тому.

Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, однак оцінюючи сукупність обставин, а саме: тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній в разі визнання винуватим у вчиненні злочину, у якому він підозрюється; дані про особу підозрюваного, з метою забезпечення дієвості вказаного кримінального провадження застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, а тому суд вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Таким чином, суд дійшов висновку, що клопотання слідчого обґрунтоване та підлягає задоволенню.

Згідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Судом, відповідно до ст. 182 КПК України визначається розмір застави та встановлюється обов`язок виконання підозрюваним одного або кількох обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

З метою виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання вчиненню ним інших кримінальних правопорушень, беручи до уваги вищевикладене та керуючись вимогами ст. ст. 131, 132, 177, 178, 182, 183, 192-194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ Слобідського ВП ГУНП в Харківській області капітана поліції Трунова Д.В., погоджене із прокурором Слобідського відділу Харківської місцевої прокуратури № 5 Джурою О.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по кримінальному провадженню № 12016220540000883 від 26.04.2016 за фактом вчинення кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України– задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».

Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання о 12-00 годині 12 червня 2020 року.

Строк дії ухвали суду до 10 серпня 2020 року.

Визначити розмір застави ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у розмірі 10 (десять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 21020 гривень 00 копійок.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент з дня обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою внести заставу у визначеному розмірі на відповідний рахунок та надати документ, що це підтверджує слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, а саме на розрахунковий рахунок НОМЕР_2 ; МФО (код банку) 820172; Код одержувача 26281249; Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ; Одержувач: ТУДСА України в Харківській області.

Звільнити підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти після внесення застави на вказаний рахунок, згідно до ч. 4 ст. 202 КПК України.

У разі внесення застави, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за першим викликом;

- не відлучатися з Харківської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки.

Виконання даної ухвали в частині контролю за виконанням підозрюваним покладених на нього обов`язків доручити Слобідському ВП ГУНП в Харківській області.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Виконання ухвали доручити Слобідському ВП ГУНП в Харківській області.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя- М . В . Богдан