Ухвала суду № 89788175, 12.06.2020, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/972/19

Провадження № 1-кп/545/37/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.06.2020 року. Полтавський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді – Гальченко О.О.,

при секретарі – Лабовкіної Г.Г.,

з участю прокурора – Гладченка О.М.,

адвокатів - Шудрі В.І., Говорової С.Л.,

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019170300000068, що надійшло від прокурора Полтавської місцевої прокуратури відносно обвинуваченого гр. ОСОБА_1 за ст. 129 ч. 1, 186 ч. 2, 152 ч. 2 КК України, -

в с т а н о в и в :

Прокурор в судовому засіданні 02.06.2020 року усно заявив суду клопотання та надав його письмово про продовження підсудному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб, обґрунтувавши наявними ризиками встановленим при його обранні обвинуваченому, які не відпали і на даний час та є об`єктивними, бо продовжують фактично існувати в матеріалах кримінального провадження, передбачені п. 1, 2, 3, 4 ст. 177 КПК України та підтверджені ухвалою Октябрського районного суду м. Полтава від 19.03.2019 року про обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Тому, іншими, будь-якими існуючими більш м`якими запобіжними заходами згідно вимог діючого законодавства не можливо забезпечити його належну процесуальну поведінку у даному провадженні та обвинувачений схильний до вчинення кримінальних правопорушень. Пославшись на те, що після звільнення з місць позбавлення волі за аналогічний злочин приблизно через два тижні, підсудний обгрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення насильницького сексуального характеру та крім цього має агресивну поведінку, що має підтвердження в судових засіданнях. З цих підстав заперечив клопотання підсудного про зміну йому обраного запобіжного заходу на більш м`який, бо раніше підсудний вже перебував у розшуку через розгляд іншої кримінальної справи та є факти тиску на потерпілу, про що вона неодноразово повідомляла суд. Тобто вважає підсудного з огляду на дані обставини суспільно-небезпечним.

Підсудний категорично заперечив продовження обраного йому запобіжного заходу, бо не пройшов і місяць, як йому знов продовжують запобіжний захід, який він оскаржує в Апеляційному суді, одночасно надав відвід головуючому-судді, оскільки йому не вручили копію ухвали, а відібрали розписку про її отримання, та одночасно прохав про зміну йому обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на альтернативний запобіжний захід або у вигляді застави або цілодобового домашнього арешту, оскільки вважає зазначені прокурором наявні ризики не обґрунтованими через їх не доведення на даний час. Після вирішення ухвалою Полтавського райсуду від 04.06.2020 року його клопотання відводу головуючого - судді Гальченко О.О., в якому відмовлено, то подав письмово клопотання щодо заперечення клопотання прокурора щодо продовження йому діючого запобіжного заходу.

Захисник підсудного щодо клопотання прокурора заперечив із підстав зазначених підсудним та прохав в клопотанні прокурора відмовити як безпідставному і обрати підсудному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисник потерпілої – адвокат Говорова С.Л. підтримала позицію та клопотання прокурора, звернувши увагу суду на те, що в судовому засіданні обґрунтовано доводяться всі зазначені прокурором ризики, які вважає доведеними, бо знайшли реальні підтвердження та зафіксовані матеріалами провадження. Погрози потерпілій у справі є нагальними і на даний час та підтверджуються матеріалами провадження.

Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Заслухавши думку присутніх учасників процесу, дослідивши наявність ризиків згідно доказів наданих прокурором в матеріалах обвинувального акту, суд вважає, що, враховуючи особу обвинуваченого, його вік, сімейний та матеріальний стан, стан здоров`я, який суд вважає задовільним на даний час внаслідок активності підсудного та відсутності у суду відповідної належної інформації, наявність існування встановлених судом ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 4 ст. 177 КПК України, оцінюючи сукупність вказаних обставин, а саме : вагомість наявних доказів щодо вчинення кримінальних правопорушень та їх тяжкість, у вчиненні яких він обвинувачується, передбачених ст. 129 ч. 1, 186 ч. 2, 152 ч. 2 КК України, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, що доводить вказані ризики, застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, а тому, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора згідно ч. 1 ст. 197 КПК України, а саме продовження для підсудного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Так, практика ЄСПЛ у справах «Летельє проти Франції», «Клоот проти Бельгії», «Мюлер проти Франції», «Ілійков проти Болгарії», «Титаренко проти України» свідчить, що тяжкість обвинувачень не може бути виправданням тривалих періодів попереднього ув`язнення, крім випадку, коли є певні ознаки існування суспільного інтересу, що попри презумпцію невинуватості переважує принцип поваги до особистої свободи. Крім цього, підсудний обвинувачується у вчиненні ряду тяжких злочинів. Та з часом перебування під вартою ризик переховування від суду не зменшується.

Тому, з огляду на суть пред`явленого обвинувачення підсудному, яке він не визнає, наявність доведених прокурором ризиків підтверджених ухвалами суду, його суспільну небезпечність внаслідок інкримінованих йому кримінальних правопорушень, які є аналогічними відповідно до попередніх судимостей, суд вважає, що підсудний може бути в силу певних обставин та особистих якостей суспільно-небезпечним та в такому разі, будь-якими іншими запобіжними заходами не можливо забезпечити належну процесуальну поведінку підсудного. Тому, обрання підсудному більш м`якого альтернативного запобіжного заходу не пов`язаного з позбавленням волі, в т. ч. і у вигляді домашнього арешту, враховуючи наведені норми практики ЄСПЛ, то в данному провадженні є певні ознаки існування суспільного інтересу, що попри презумпцію невинуватості переважує принцип поваги до особистої свободи. З цих підстав клопотання підсудного та його захисника про застосування підсудному іншого більш м`якого запобіжного заходу, в тому числі і у вигляді домашнього арешту - не підлягають задоволенню за безпідставністю.

На підставі викладеного та керуючись ст. 27, 176, 177, 183, 194-197, 201 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому – задовольнити.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно гр. ОСОБА_1 , продовжений ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 19.03.2019 року та ухвалами Полтавського районного суду Полтавської області від 17.04.2019 року, 10.06.2019 року, 06.08.2019 року, 26.09.2019 року, 10.03.2020 року та 30.04.2020 року - продовжити на 60 днів до 10 серпня 2020 року включно.

В клопотанні підсудного та його захисника про обрання йому більш м`якого альтернативного запобіжного заходу у даному провадженні у вигляді застави або домашнього арешту – відмовити.

Ухвала щодо продовження строку тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Копію ухвали направити учасникам судового провадження.

Ухвала надрукована суддею в нарадчій кімнаті та є оригіналом.

Суддя: О. О. Гальченко