Рішення № 89785071, 12.06.2020, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/3935/20

Провадження № 2/750/1039/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2020 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

судді - Рахманкулової І.П.,

із секретарем - Разумейко К.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІФОРМ ПЛЮС» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-

в с т а н о в и в:

14 травня 2020 року позивач звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІФОРМ ПЛЮС», в якому просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 26362 грн. 49 коп.

Обгрунтувала позивач свій позов тим, що вона перебувала у трудових відносинах з відповідачем, однак в день звільнення з роботи відповідач не провів з нею повного розрахунку, як це передбачено статтею 116 КЗпП України. Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 04 травня 2020 року стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі в сумі 9789 грн. 77 коп., однак станом на день звернення до суду позивачу така заборгованість не виплачена.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 травня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.

Відповідач відзив на позов не подав.

У судове засідання позивач подала заяву про розгляд справи за її відсутності, зазначивши, що позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином, причин неявки суду не повідомив.

Згідно із частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши наявні у справі докази, суд встановив наступне.

Позивач з 22 травня 2019 року перебувала у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «УНІФОРМ ПЛЮС», що підтверджується записом у трудовій книжці (а.с. 12).

На підставі наказу № 19/к від 21 січня 2020 року позивач звільнена з роботи з 22 січня 2020 року за угодою сторін відповідно до пункту 1 статті 36 КЗпП України (а.с. 12).

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 04 травня 2020 року стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІФОРМ ПЛЮС» на користь позивача заборгованість по заробітній платі в сумі 9789 грн. 77 коп.

Однак, фактичний повний розрахунок з позивачем не проведено.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно із частиною 1 статті 115 КЗпП України та статтею 24 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Частиною 1 статті 47 КЗпП України визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу

Відповідно до частини 1 статті 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно із частиною 1 статті 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Отже, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

За розрахунком позивача, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 23.01.2020 до 07.05.2020 складає 26362 грн. 49 коп. (73 робочі дні * середньоденну заробітну плату – 361 грн. 13 коп.).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час (абзац 3 пункт 2).

У пункті 8 постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» вказано, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Оскільки позивач була звільнена з роботи 22 січня 2020 року, тому з 23 січня 2020 року і до 07 травня 2020 року минуло 73 робочих днів, у зв`язку з чим сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з урахуванням середньоденного заробітку позивача - 361 грн. 13 коп. складає 26362 грн. 49 коп.

За таких обставин, враховуючи, що розрахунок з позивачем на час розгляду справи судом не проведено, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 840 грн. 80 коп. та витрати на правничу допомогу в сумі 1872 грн. 30 коп.

Згідно із частинами першою, другою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Право на правничу допомогу в Україні гарантовано статтею 59 Конституції України та статтею 15 ЦПК України.

За приписами статей 133, 137 ЦПК України витрати на правничу допомогу відносяться до судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Позивачу правничу допомогу надавала адвокат Губко Н.В. на підставі ордеру серії ЧН № 048662 від 05.03.2020.

Згідно квитанції № 28 від 08.05.2020 позивач сплатила згідно договору про надання правової допомоги № 05/03-4 від 05.03.2020 адвокату ОСОБА_2 1872 грн. 30 коп.

Відповідно до частини другої статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із частиною четвертою статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України, обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правничу допомогу, а саме: надано договір на правничу допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Така ж позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 372/1010/16-ц.

Оскільки позивачем документально підтверджено понесення витрат на оплату правничої допомоги, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені нею витрати на правничу допомогу у даній справі в сумі 1872 грн. 30 коп.

Також, відповідно до статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 81, 83, 133, 141, 258, 259, 265, 273, 279, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІФОРМ ПЛЮС» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні – задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІФОРМ ПЛЮС» (місцезнаходження: вул. І. Мазепи, 66, офіс 1, м. Чернігів; ідентифікаційний код юридичної особи - 40889707) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 23.01.2020 до 07.05.2020 у сумі 26362 грн. 49 коп. (двадцять шість тисяч триста шістдесят дві грн. 49 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІФОРМ ПЛЮС» на користь ОСОБА_1 840 грн. 80 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІФОРМ ПЛЮС» на користь ОСОБА_1 1872 грн. 30 коп. у відшкодування витрат на правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя