Рішення № 89778546, 11.06.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

11 червня 2020 р. Справа № 120/1008/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського Олександра Ванадійовича, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови.

Підставою для звернення до суду слугувала незгода позивача з постановою управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області від 26.11.2020 № 151300 про застосування до нього адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000 грн. за порушення абзацу 15 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт". На думку позивача, відповідальність за порушення вказаної норми Закону має нести автомобільний перевізник, а не водій, яким є позивач.

Відповідно до вимог частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

За правилами частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Ухвалою від 10.03.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім того, даною ухвалою встановлені сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень.

30.03.2020 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. На думку Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області, позивач порушив статтю 48 Закону України "Про автомобільний транспорт". Відповідальність за вказане правопорушення передбачена абз. 15 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Також відповідач вказує про невиконання ОСОБА_1 вимог Наказу Міністерства Юстиції України № 363 від 14.10.2014 "Про затвердження Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні", яким передбачено, що на водія та перевізника покладено ряд обов`язків щодо навантаження, розміщення, закріплення та перевезення сипучого вантажу.

Отже, на думку відповідача, оскаржувана постанова є законною та відповідає вимогам чинного законодавства. Враховуючи наведене, відповідач вважає, що у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Правом на подачу відповіді на відзив та заперечення сторони не скористались.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив таке.

В ході рейдової перевірки, проведеної 11.10.2019 посадовими особами управління Черкаській області, на автошляху Київ-Одеса 210км + 450 м проведена перевірка транспортного засобу Mercedes-Benz Krone, з номерним знаком НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 .

За наслідками перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 178189 від 11.10.2019, у якому зафіксовано порушення позивачем порушення, відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 ст. Закону України "Про автомобільний транспорт", - надання послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, перелік яких передбачено ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України.

За результатами габаритно-вагового контролю 11.10.2019 складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №035575, у якому зафіксовано осьові навантаження, що становлять: 6,25 тонн при допустимих 11 т, 12,55 т – при допустимих 11 т, 20,65 т - при допустимих 22 т, тобто встановлено фактичне навантаження на одиничну вісь 12,55 т при допустимих 11 т.

Також 11.10.2019 складено довідку № 044797 про результати здійснення габаритно-вагового контролю та розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акта № 035575, відповідно до якого нараховано плату за проїзд в сумі 68,04 євро.

Повідомленням від 11.10.2019 позивача запрошено на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт до управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області на 26.11.2019. Однак, на розгляд справи позивач не прибув.

Постановою управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області від 22.10.2019 № 151068 за порушення вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме - надання послуг по перевезенню вантажу без товарно-транспортної накладної, відповідальність за яке передбачена частиною першою абзацу 3 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", до ОСОБА_1 застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 1700 грн.

26.11.2019 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області прийнято постанову про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу №151300 на суму 17000 грн. за порушення статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" відповідальність за яке передбачена абзац 15 частини 1 статті 60 вказаного Закону.

Вважаючи постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із такого.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт" №2344-ІІІ від 05.04.2001 (далі також Закон №2344-ІІІ).

Відповідно до статті 6 Закону №2344-ІІІ державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Пунктом першим Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 (далі - Положення № 103), визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, підготовку пропозицій щодо їх удосконалення, а також законодавства про судноплавство на суднах, у морських і річкових портах, територіальних та внутрішніх водах, на внутрішніх водних шляхах України, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Відповідно до пункту 8 Положення № 103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 № 592 "Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті" утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, зокрема, управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області. Управління Укртрансбезпеки відповідно до покладених повноважень здійснюють функції державного контролю на автомобільному транспорті загального користування та застосовують до порушників законодавства про автомобільний транспорт фінансові санкції у вигляді штрафу від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту згідно статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області діє відповідно до Положення про Київське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки, затвердженого наказом Державної служби України з безпеки на транспорті.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначається Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567).

Згідно з абзацом 1 пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Таким чином, законодавство зобов`язує автомобільного перевізника та водія під час здійснення своїх функцій мати при собі документи, на підставі яких здійснюється перевезення.

Абзацом 15 частини 1 статті 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З аналізу вказаної норми Закону слідує що, відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів застосовується саме до автомобільних перевізників.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Згідно зі статтею 33 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах.

Таким чином, спеціальним суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, у тому числі за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, є автомобільний перевізник, який надає послуги чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів.

Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 затверджено Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила №363).

Згідно положень цих Правил, перевізник - фізична або юридична особа - суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Позивач у змісті позовної заяви заперечує, що станом на час проведення рейдової перевірки він був автомобільним перевізником, що, на його думку, підтверджується товарно-транспортною накладною, яка міститься в матеріалах справи.

Відповідно до наявної у матеріалах справи товарно-транспортної накладну №10 від 11.10.2019, яка є обов`язковим документом для здійснення внутрішніх перевезень вантажів, водій ОСОБА_1 на транспортному засобі марки Мерседес НОМЕР_1 , причв/напівпричіп НОМЕР_2 здійснював перевезення вантажу з с. Баштечки Жашківскього району Вінницької області до м. Чорноморськ Одеської області, вантажовідправником є ТОВ Сузір`я", автомобільним перевізником - ТОВ "Фітеко Плюс". Тобто, автомобільними перевізниками у спірному випадку було ТОВ "Фітеко Плюс". Доказів протилежного відповідачем не надано.

Таким чином, у даному випадку відсутній суб`єкт відповідальності, передбачений абз 15 ч. 1 ст.60 Закону №2344-III, що є самостійною підставою для скасування оскаржуваної постанови.

З огляду на викладене, суд не надає оцінки суті виявленим відповідачем порушенням.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням досліджених судом фактичних даних в контексті конкретних обставин цієї справи та зумовленого ними нормативного регулювання правовідносин, що склалися між їх суб`єктами, суд приходить висновку, що спірна постанова управління Укртрансбезпеки у Львівській області про застосування до позивача адміністративно-господарських санкцій у вигляді штрафу у сумі 1700 грн. не відповідає критеріям, визначеним у ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, адже прийнята не на підставі, не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України а також необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а відтак порушують права та законні інтереси позивача.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 №592 управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області є структурним підрозділом апарату Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті без права юридичної особи та немає власних бюджетних асигнувань, суд вважає за можливе стягнути судові витрати позивача зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті як юридичної особи публічного права.

Керуючись статтями 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області від 26.11.2019 про застосування адміністративно-господарського штрафу №151300 в сумі 17000 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження, продовжуються на строк дії такого карантину.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 )

Державна служба України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, просп. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 39816845); Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області (21036, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 23)

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович