Постанова № 89772955, 10.06.2020, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 10.06.2020

Справа № 937/2861/20

Провадження № 3/937/943/20

2020 рік

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2020 року м. Мелітополь

Суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Дараган Л.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Мелітопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий,

за ст. 44-3 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

16 квітня 2020 року, приблизно о 16 годині 50 хвилин, ОСОБА_1 перебував в громадському місці – магазині «Дзеркальний», розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , без засобів індивідуального захисту, а саме без захисної маски, чим порушив вимогу п.п. 1 п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року № 211.

Під час розгляду адміністративного матеріалу ОСОБА_1 пояснив, що протокол про адміністративне правопорушення був складений з порушеннями, він є живою людиною, яка має правосуб`єктність, а суд не правоздатний, повноваження судді судити нічим не підтверджені, тому провадження підлягає закриттю. Після чого ОСОБА_1 залишив залу суду.

Суд, вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, з таких підстав.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як було встановлено в ході розгляду адміністративного матеріалу, 16 квітня 2020 року, приблизно о 16 годині 50 хвилин, ОСОБА_1 перебував у магазині «Дзеркальний», розташованому за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Гетьманська, 18/2, без захисної маски та не мав при собі документів, що посвідчують його особу.

Разом із цим, за змістом ст. 44-3 КУпАП, адміністративна відповідальність передбачена за порушення правил щодо карантину людей, передбачених іншими актами законодавства, зокрема Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року № 211.

Так, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 , знаходячись у магазині «Дзеркальний», розташованому за адресою: АДРЕСА_3 область, м. Мелітополь, вул. Гетьманська, 18/2, розуміючи, що він перебуває у громадському місці, всупереч встановлених Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) від 11 березня 2020 року № 211 правил та заборон, перебував у громадському місці без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіратора або захисної маски, у тому числі виготовлених самостійно.

При цьому, положеннями п.п. 16 п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) від 11 березня 2020 року № 211 було заборонено перебувати на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус. Однак, приміщення магазину, де перебував ОСОБА_1 без документів, що посвідчують його особу, не є вулицею, а тому такі дії останнього не підпадають під заборону, встановлену положеннями п.п. 16 п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) від 11 березня 2020 року № 211.

Отже, враховуючи встановлені в ходу розгляду адміністративного матеріалу обставини, вбачається, що ОСОБА_1 16 квітня 2020 року, приблизно о 16 годині 50 хвилин, перебував в громадському місці – магазині «Дзеркальний», розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , без засобів індивідуального захисту, а саме без захисної маски, чим порушив вимогу п.п. 1 п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) від 11 березня 2020 року № 211. Тому суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 дійсно вчинив порушення правил щодо карантину.

Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, рапортами, письмовими поясненнями, доповідною запискою, відеозаписом.

При цьому пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, – ОСОБА_1 щодо того, що протокол про адміністративне правопорушення був складений з порушеннями, під час складання протоколу були порушені його права, тому провадження має бути закрито, судом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони не знайшли свого підтвердження в ході розгляду адміністративного матеріалу. Так, протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП України, а питання щодо невручення ОСОБА_1 копії вказаного протоколу були усунуті в суді шляхом надання йому всіх матеріалів для ознайомлення. Також в ході судового розгляду не було встановлено й обставин, передбачених ст. 247 КУпАП, за наявності яких розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю. Крім того, зазначені ОСОБА_1 обставини, що він є живою людиною, яка має правосуб`єктність, жодним чином не звільняють його від необхідності дотримуватися встановлених чинним законодавством України правил та заборон, так само як і не звільняють його від відповідальності.

Таким чином встановлено, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, згідно якої передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, які пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Враховуючи ступінь суспільної небезпеки скоєного правопорушення, особу порушника, обставини вчинення нею правопорушення, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини у справі, зокрема той факт, що ОСОБА_1 вперше притягується до адміністративної відповідальності, суд вважає необхідним піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу, передбаченого санкцією статті.

Відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, також підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 44-3, ст.ст. 283, 284, 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.

ОСОБА_1 піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави (реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів: Мелітопольське УК/Мелітополь/21081100; код за ЄДРПОУ: 37968956; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA278999980313060106000008013; код класифікації доходів бюджету: 21081100; призначення платежу: адміністративні штрафи та інші санкції).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок (реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106; призначення платежу: судовий збір, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня її винесення.

Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у 15-денний строк з дня вручення йому постанови, в порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: