Рішення № 89767518, 03.06.2020, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2020 р. Справа № 916/3652/19

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Малярчук І.А.,

при секретарі судового засідання: Мукієнко Д.С.,

за участю представників:

від позивача: Тутейко А.В., згідно довіреності №4 від 12.05.2020р.,

від відповідача: не з`явився

розглянувши справу №916/3652/19 за позовом Державної екологічної інспекції в Одеській області (65058, м. Одеса, пр-т Шевченка, 12, код ЄДРПОУ 38017120) до Державного підприємства "Подільське лісове господарство" (66300, Одеська область, м. Подільськ, вул. Мельниченка,27, код ЄДРПОУ 00992622) про стягнення шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу в розмірі 535228,59грн.,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, пояснення учасників справи, клопотання, заяви сторін, процесуальні дії суду:

Позивачем, позовні вимоги обґрунтовано тим, що при проведенні планового заходу державного нагляду (контролю) відповідно до ст. 5, 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Положення про Державну екологічну інспекцію в Одеській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 28.09.2017р. №652 зафіксовано засмічення земельної ділянки, побутовими відходами на території ДП «Подільське лісове господарство» Парку - пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Велекруч - Негай» в кварталі 52 виділ 3. Даний факт зафіксовано в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 24.05.2019р. №09/12 складеного за результатами проведеної планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства «ДП «Подільське лісове господарство» та в протоколі про адміністративне правопорушення від 15.05.2019р. №000480. Внаслідок засмічення побутовими відходами земельної ділянки, державі було заподіяно шкоду у розмірі 535228,59 грн. Розрахунок шкоди здійснений відповідно до «Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007р. №149. Позивач зазначає, що Державна екологічна інспекція в Одеській області, відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію в Одеській області затвердженого Наказом Державної екологічної інспекції України від 28.09.2017р. №652, має право розраховувати розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства та виступати позивачем і відповідачем у судах.

Відповідач у відзиві на позов від 10.02.2020р. за вх.№3522/20 проти позову заперечує зазначаючи, що згідно відповіді Відділу у Подільському районі ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 03.02.2020р. за №51/115-20, вбачається, що в Державному земельному кадастрі відсутні відомості про земельну ділянку розміром 936 га. Парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Велекруч-Негай», а саме: вид обмеження у використанні земель; зміст обмеження у використанні земель; опис режимоутворюючого об`єкта (у разі наявності); інформація про документи, на підставі яких встановлено обмеження у використанні земель; опис меж обмежень та інші відомості, які повинні включатися до Державного земельного кадастру. Далі відповідач зазначає, що матеріали справи не містять даних про кадастровий номер, місце розташування, опис меж, площі, міри ліній по периметру, координат поворотних точок меж, даних про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі, виду обмеження у використанні земель, змісту обмеження у використанні земель, опису режимоутворюючого об`єкта, опису меж обмежень, права власності постійного користування або права оренди земельної ділянки.

Відповідач вказує, що акт №09/12 від 24.05.2019р., складений позивачем та додані до позовної заяви матеріали, не містять даних про встановлення зазначених координат при перевірці земельної ділянки та за допомогою якого обладнання вимірювалися координати земельної ділянки. До акту перевірки не додано належним чином оформленої схеми засмічення, ідентифікаційної інформації щодо земельної ділянки, на якій виявлено засмічення. В позові зазначено, що ДП «Подільське лісове господарство» є постійним користувачем земельної ділянки на території парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Велекруч- Негай», проте, позивачем не взято до уваги той факт, що на цій території, за адресою: АДРЕСА_1 розташовані земельні ділянки, які належать на праві приватної власності громадянину ОСОБА_1 , що підтверджується договорами купівлі-продажу земельних ділянок, а також витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23.02.2017р.

Подалі, у запереченнях відповідача вказано, що ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.91 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 153,00грн. за порушення встановлених обмежень здійснення в межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду (Постанова Котовського міськрайонного суду Одеської області від 15.08.2019р., справа № 505/1677/19). Протокол про адміністративне порушення і постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не містять доказів того, що засмічення земель було допущено саме ДП «Подільське лісове господарство». В позовній заяві і доданих до неї матеріалах відсутні докази зміни якісних характеристик земель, внаслідок їх засмічення, так само як і будь-яких доказів проведення позивачем обстеження земель з метою аналізу відповідних даних, що на думку відповідача вказує на відсутність доказів наявної, реальної та очевидної загрози забруднення навколишнього природного середовища внаслідок засмічення земель.

На думку відповідача, позивачем факту вчинення правопорушення саме ДП "Подільське лісове господарство" не доведено належними доказами, також, не надано належних доказів порушення підприємством комплексу заходів, необхідних для відвернення виявлених наслідків та не обґрунтовано в чому саме полягала бездіяльність або неналежне виконання відповідачем своїх обов`язків. Подалі, відповідач заперечує проти розрахунку розміру стягуваної шкоди проведеного позивачем відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007р. №149. Відповідач вказує, що з наданих позивачем матеріалів, неможливо встановити методику, за допомогою якої останній визначив координати місцезнаходження засміченості земельної ділянки та зазначає, що згідно графічного викопіювання, роздрукованого із Публічної кадастрової карти України, за координатами: N = 47*46'49.10", Е=29*33'45.74", вбачається, що місце розташування земельної ділянки за відповідними координатами відносить до іншої місцевості: Одеська область, Красноокнянський район. На думку відповідача, розрахунок позивачем шкоди проведено неправомірно та всупереч положенням вищенаведеної методики, використовуючи неналежні вихідні дані, які істотно впливають на правильність визначення розміру шкоди, яку просить стягнути позивач.

14.02.2020р. позивач подав відповідь на відзив за вх.№3915/20, де вказує, що під час проведення планового заходу державного нагляду (контролю) ДП «Подільське лісове господарство» державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Одеської області при натурному огляді кварталів, а саме в межах кварталу 52 парка-пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Валекруч - Негай» виявлено засмічення площею 15 метрів квадратних та даний факт зафіксовано в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 24.05.2019р. №09/12, складеного за результатами проведеної планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства «ДП «Подільське лісове господарство». Позивач наголошує, що акт перевірки підписаний директором ДП «Подільське лісове господарство» та тимчасово виконуючим обов`язки головного лісничого без будь-яких зауважень, що підтверджує той факт, що відповідач погоджується з тим, що допустив порушення правил охорони та використання території природно-заповідного фонду, а саме засмічення території парку - пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Велекруч - Негай». Також, позивач вказує, що 15.05.2019р. відносно майстра лісу Подільського лісництва обходу №7 ДП «Подільське лісове господарство» Хіщенка П.В. було складено протокол про адміністративні правопорушення №000480 за ст. 91 КУпАП та 15.08.2019р. постановою Котовського міськрайонного суду Одеської області по справі №505/1677/19 майстра лісу Подільського лісництва ДП «Подільське лісове господарство» було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 91 КУпАП. 24.05.2019р. ДП «Подільське лісове господарство» державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Одеської області було видано для виконання припис №06. Однак, згідно до договорів купівлі - продажу земельної ділянки та Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно наданих відповідачем щодо земельних ділянок, які належать ОСОБА_1 , розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , їх віднесено до земель житлової та громадської забудови, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування будинків, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та для ведення особистого селянського господарства. Земельні ділянки, які належать на праві приватної власності ОСОБА_1 не відносяться до земель природно-заповідного фонду, на яких відбулося засмічення земельної ділянки тому, на думку позивача не зрозумілим залишаються ті обставини, які намагається довести відповідач посилаючись на вищенаведені докази.

Позивач вказує, що посилання відповідача на те, що розрахунок шкоди проведено неправомірно та всупереч положенням Методики, не відповідає дійсності, оскільки, площа засмічення земельної ділянки природно-заповідного фонду, а саме Парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення " Валекруч - Негай" зафіксована в акті перевірки від 24.05.2019р. №09/12, відповідачем не заперечується та становить 15 м.кв. Відповідно до п. 5.6 вказаної Методики довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що зазнала засмічення, надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Нормативну грошову оцінку земельної ділянки Інспекції надало Головне управління Держгеокадастру в Одеській області 26.07.2019р. Відповідно до довідки Головного управління Держгеокадастру в Одеській області нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка обліковується в управлінні, як землі природно - заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення становить 1 268, 69 грн./ кв. м.

Позивачем визначено, що розрахунок шкоди заподіяної засміченням земельних ресурсів проведено відповідно до вимог Методики, проте, відповідач в своїх запереченнях не наводить конкретних доводів та не надає відповідних доказів стосовно неналежності здійсненого розрахунку.

Відповідач 06.03.2020р. подав заперечення на відповідь на відзив за вх.№6035/20, де зазначив, що під час проведення перевірки підприємства інспектором Державної екологічної інспекції в Одеській області не були дотримані вимоги п.п. 3.5.1 та 3.6 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, що призводить до суттєвих помилок та використання недостовірних результатів, які були прийняті позивачем при визначенні розміру шкоди та сам акт перевірки №09/12 від 24.05.2019р., як і інші додані до позовної заяви документи таких даних не містять.

Акт перевірки № 09/12 від 24.05.2019р. та інші додані до позовної заяви документи на думку відповідача не містять необхідних показників для визначення розміру шкоди, які б мали бути застосовані позивачем в формулі. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Відсутність технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки розміром 936 га. парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Велекруч-Негай», підтверджується відповіддю відділу у Подільському районі ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 03.02.2020р. за № 52/115-20, стосовно нормативно грошової оцінки і інформаційною довідкою відділу у Подільському районі ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 13.02.2019р. за №234/115-19. За обставин відсутності такого витягу і неможливості його виготовлення органом Держгеокадастру, відповідач вважає, що позивач повинен був проводити розрахунок нормативної грошової оцінки землі на підставі п. 4.7 Методики, за відомостями з Держгеокадастру про нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення Одеської області з відомостями про її оцінку по Подільському району, щодо ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ. Проте, з метою здійснення визначення розміру шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, позивач, отримав відомості у вигляді інформації від Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 26.07.2019р. за №11-15-0.10-6605/2-19, відповідно до яких нормативна грошова оцінка 1 кв.м. земельної ділянки (за координатами N = 47*46'49.10", Е=29*33'45.74") становить 1268,69грн.

Згідно інформації з державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельні ділянки за кадастровими номерами 5122981300:01:005:0015, 5122981300:01:005:0014 (станом на 21.02.2020р.), вбачається, що відомостей про зареєстроване обмеження у використанні земельних ділянок (в графі вид обмеження і дата державної реєстрації обмеження) - інформація відсутня.

Далі у письмових запереченнях відповідач звертає увагу суду, на той факт, що Постановою Одеського апеляційного суду від 24.02.2020р., скасовано постанову Котовського міськрайонного суду Одеської області від 15.08.2019р., а провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 91 КУпАП закрито, що у свою чергу свідчить про недоведеність позивачем належними і допустимими доказами факту засмічення земельної ділянки відповідачем та обґрунтованість розрахунків заявленої до стягнення шкоди.

21.05.2020р. позивачем подано до суду письмові пояснення в яких зазначено, що ДП «Подільське ЛГ» не є особою, стосовно якої було винесено постанову Одеського апеляційного суду від 24.02.2020р., якою скасовано постанову Котовського міськрайонного суду Одеської області від 15.08.2019р. відносно ОСОБА_1 та провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП закрито, а тому означена постанова суду у справі про адміністративне правопорушення не є обов`язковою для господарського суду. Також, позивач звертає увагу суду на те, що акт перевірки підписаний директором ДП «Подільське лісове господарство» та тимчасово виконуючим обов`язки головного лісничого без будь-яких зауважень, що підтверджує факт того, що відповідач погоджується із допущеними порушеннями правил та охорони використання об`єктів природно - заповідного фонду, які перебувають під його охороною відповідно до охоронного зобов`язання. Також, позивач надає пояснення щодо засмічення земельної ділянки в кварталі 52 виділу 3, а саме те, що Лісогосподарські підприємства (лісгоспи) поділяють на окремі адміністративно-господарські одиниці - лісництва та в межах лісництв формують квартали (квартальну сітку). Квартал - це частина лісу, відмежована природними або створеними людиною межами (просіками) та їх площа не перевищує 50-300 га. На кутах зафіксовані квартальні стовпи. Квартал - це постійна облікова і господарська одиниця в лісі, яку поділяють на дрібніші ділянки - таксаційні виділи.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.12.2019р. відкрито провадження у справі №916/3652/19, постановлено розглядати справу №916/3652/19 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання суду на "02" січня 2020р. об 11год.25хв.

У судовому засіданні 02.01.2020р., судом оголошено протокольну ухвалу в порядку ч.ч.4,5 ст.233 ГПК України про перерву в судовому засіданні до 04.02.2020р. о 12год.40хв.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.01.2020р. викликано ДП "Подільське лісове господарство" у судове засідання, яке відбудеться 04.02.2020р. о 12год.40хв.

У судовому засіданні 04.02.2020р., судом в порядку ч.3 ст.177 ч.ч.4,5 ст.233 ГПК України оголошено протокольну ухвалу, якою задоволено спільну заяву сторін за вх.№2922/20 від 04.02.2020р. про продовження строку підготовчого провадження, продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів до 10.03.2020р. та оголошено перерву в судовому засіданні до 24.02.2020р. об 12 год. 30 хв.

У судовому засіданні 24.02.2020р., судом в порядку ч.ч.4,5 ст.233 ГПК України оголошено протокольну ухвалу про поновлення строку на подачу відповідачу клопотання за вх.№2921/20 від 04.02.2020р., відзиву за вх.№3522/20 від 10.02.2020р. та залучено до матеріалів справи подані відповідачем клопотання вх.№2921/20 від 04.02.2020р., відзив за вх.№3522/20 від 10.02.2020р., оголошено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 10.03.2020р. об 12 год. 30 хв.

У судовому засіданні 10.03.2020р., судом в порядку ч.ч.4,5 ст.233 ГПК України оголошено протокольну ухвалу, якою задоволено спільну заяву представника позивача та відповідача від 10.03.2020р. за вх.№6253/20, закрито підготовче провадження, призначено розгляд справи №916/3652/19 по суті у судовому засіданні 10.03.2020р. та оголошено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 23.03.2020р. об 12год. 30хв.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.03.2020р. з врахуванням введення в Україні карантину на період з 12.03.2020р. до 03.04.2020р., з огляду на рекомендації РСУ, викладені у листі №9рс-186/20 від 16.03.2020р., за умови неможливості явки сторін у судове засідання в умовах карантину, розгляд справи №916/3652/19 призначено на 08.04.2020р. о 10год.30хв.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.04.2020р. з урахуванням введення в Україні карантину на період з 12.03.2020р. до 03.04.2020р., який за рішенням КМУ від 25.03.2020р. продовжено до 25.04.2020р. включно, з огляду на рекомендації РСУ, викладені у листі №9рс-186/20 від 16.03.2020р., зважаючи на положення п.3 ч.11 розділу 1 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)", за умови неможливості явки сторін у судове засідання в умовах карантину, з метою забезпечення реалізації права сторін на доступ до правосуддя, у тому числі через особисту присутність під час розгляду справи, подання у обумовлені ГПК України в умовах карантину строки заяв по суті справи та заяв з процесуальних питань, призначено розгляд справи №916/3652/19 по суті на 28.04.2020р. об 11год.00хв.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.04.2020р. відмовлено у задоволенні клопотання ДП «Подільське лісове господарство» від 23.04.2020р. за вх.№9982/20 про участь у судовому засіданні, призначеному на 28.04.2020р., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та повідомлено заявника, про наявність у нього права на подання в подальшому клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду після запровадження у Господарському суді Одеської області системи, що забезпечує технічну можливість проведення такого виду відеоконференцзв`язку.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.04.2020р. з урахуванням рішення КМУ від 22.04.2020р., яким продовжено карантин в період до 11.05.2020р. включно, призначено розгляд справи №916/3652/19 по суті на 22.05.2020р. о 10год.30хв.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.05.2020р. задоволено клопотання ДП "Подільське лісове господарство" від 18.05.2020р. за вх.№12386/20 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

У судовому засіданні 22.05.2020р., судом в порядку ч.ч.4,5 ст.233 ГПК України оголошено протокольні ухвали, а саме: про залучення до матеріалів справи клопотання відповідача від 03.04.2020р. про приєднання до матеріалів справи №916/3652/19 копії постанови Одеського апеляційного суду від 24.02.2020р. у справі №505/1677/19; про залишення без розгляду клопотання позивача від 20.03.2020р. за вх.№7344/20; про перерву в судовому засіданні до 03.06.2020р. об 14 год 20 хв.

Ухвалою суду від 29.05.2020р. задоволено клопотання ДП "Подільське лісове господарство" від 29.05.2020р. за вх.№13753/20 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Клопотання сторін за вх.№7131/20 від 19.03.2020р., за вх.№8775/20 від 06.04.2020р., за вх.№8666/20 від 06.04.2020р., за вх.№10379/20 від 27.04.2020р. про відкладення розгляду справи, клопотання відповідача про приєднання доказів до матеріалів справи за вх.№2921/20 від 04.02.2020р., за вх.№8516/20 від 03.04.2020р., за вх.№12916/20 від 22.05.20р., за вх.№14067/20 від 01.06.2020р., клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача від 02.06.2020р. за вх.№14174/20 були судом задоволені.

Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи:

14.09.2007р. Державне управління екології та природних ресурсів в Одеській області передало під охорону Парк-пам`ятку садово-паркового мистецтва місцевого значення «Валекруч-Негай» площею 936 га, який рішеннями облвиконкому від 30.12.1980р. №234, від 02.10.1984р. №493 оголошений об`єктом природно-заповідного фонду України в Котовському районі на землях Котовського лісництва, кв. 37-53 та входить до складу природно-заповідного фонду України і охороняється як національне надбання. Відповідно до охоронного зобов`язання, землекористувач ДП «Котовське лісове господарство» в особі директора Гончара В.В. взяло на себе зобов`язання щодо охорони, збереження та раціонального використання вищезазначеного об`єкту природно-заповідного фонду України та забезпечення додержання встановленого режиму на його території згідно з чинним законодавством і цим зобов`язанням.

01.03.2019р. Державною екологічною інспекцією в Одеській області видано повідомлення №642/12 про проведення планової перевірки ДП "Подільське лісове господарство" щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства у термін з 13.05.2019р. по 24.05.2019р.

Згідно наказу від 08.05.2019р. №284 Державною екологічною інспекцією в Одеській області було вирішено провести планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Державним підприємством "Подільське лісове господарство" за адресою: 66300, Одеська обл., м. Подільськ, вул.Мельниченка, буд.27, у термін з 13.05.2019р. по 24.05.2019р.

Державною екологічною інспекцією в Одеській області 08.05.2019р. було видано направлення №15р/пр, відповідно до якого направляються державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища для проведення у термін з 13.05.2019р. по 24.05.2019р. планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Державним підприємством "Подільське лісове господарство".

15.05.2019р. головним спеціалістом-державним інспектором Державної екологічної інспекції в Одеській області Олефіром О.П. складено протокол про адміністративне правопорушення №000480, відповідно до якого майстер лісу Подільського лісництва обходу №7 ОСОБА_1 15.05.2019р. допустив порушення правил охорони і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а саме допустив засмічення земель на території площею 15 кв.м. Парку пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення « Велекруч -Негай» квартал 52 виділ 3, чим порушив ст.ст. 37,38,64 Закону України «Про природно-заповідний фонд».

За результатами здійснення Державною екологічною інспекцією в Одеській області державного нагляду складено акт №09/12 від 24.05.2019р., в якому зафіксовано, що у ДП «Подільський лісгосп» знаходиться під утриманням та охороною об`єкт природно-заповідного фонду України Парк-пам`ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Велекруч-Негай» та при натурному огляді кварталів було виявлено засмічення земель площею 15м.кв в межах 52 кварталу твердими побутовими відходами. Даний акт складений головними спеціалістами - державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Держекоінспекції в Одеській області Олефір О.П., Гаврилишин Ю.І., підписаний без зауважень директором ДП "Подільське лісове господарство" Лесик О.М. і в.о головного лісничого Діхтяр В.В..

З метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Одеської області Олефіром О.П. та Гаврилишиним Ю.І. 24.05.2019р. було складено припис №06 щодо ДП «Подільське лісове господарство», який прийняв до виконання директор підприємства ОСОБА_4

Постановою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 04.06.2019р. матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 повернуто до Державної екологічної інспекції в Одеській області для належного оформлення.

03.07.2019р. Державна екологічна інспекція в Одеській області направила повторний запит за №198/12 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області стосовно надання інформації про нормативно грошову оцінку та категорію за основним цільовим призначенням земельної ділянки, що зазнала засмічення на території природно-заповідного фонду, території ДП «Подільський лісгосп» за координатами: N=47*46' 49.10", Е=29*33' 45.74".

26.07.2019р. Головне управління Держгеокадастру в Одеській області на виконання запиту Державної екологічної інспекції в Одеській області від 03.07.2019 року №1987/12 повідомило, що земельна ділянка, за координатами: N=47*46' 49.10", Е=29*33' 45.74" на території ДП «Подільське лісове господарство» обліковується, як землі природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення та у зв`язку з відсутністю сформованого об`єкта оцінки, земельної ділянки з визначеною площею, межами та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру, нормативна грошова оцінка 1 кв.м. земельної ділянки станом на 01.01.2019р. складає 1 268,69 грн. кв.м.

30.08.2019р. Державною екологічною інспекцією в Одеській області видано претензію №73 на підставі якої, ДП "Подільське лісове господарство" запропоновано добровільно відшкодувати збитки, заподіяні державі внаслідок засмічення земель у розмірі 535228,59грн., розраховані відповідно до наявної в матеріалах справи копії розрахунку шкоди від засмічення земель.

Постановою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 15.08.2019р. ОСОБА_1 , визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 91 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 153,00грн. без конфіскації знарядь і засобів вчинення правопорушення.

На підставі запиту ДП "Подільське лісове господарство" від 16.12.2019р. за №190, щодо надання викопіровки місцевості, що знаходиться за координатами: N=47*46' 49.10", Е=29*33' 45.74", Головне управління Держгеокадастру в Одеській області листом від 20.12.2019р. №8-15-0.230-2090/115-19 повідомило ДП "Подільське лісове господарство", що по зазначеним координатам не можливо надати інформацію, оскільки, при здійсненні робіт із землеустрою використовується Державна геодезична референтна система координат УСК-2000 та система координат СК-63.

У відповідь на адвокатський запит від 03.02.2020р., Відділ у Подільському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області листом від 03.02.2020р. №51/115-20 повідомив, що відомості про земельну ділянку Парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Велекруч-Негай» у Державному земельному кадастрі відсутні.

Відділом у Подільському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області листом від 03.02.2020р. №51/115-20, згідно адвокатського запиту від 03.02.2020р., повідомлено про те, що у державному фонді документації, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельної ділянки розміром 936 га Парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Велекруч-Негай» відсутня.

Постановою Одеського апеляційного суду від 24.02.2020р. скасовано постанову Котовського міськрайонного суду Одеської області від 15.08.2019р., відносно ОСОБА_1 за ст.91 КУпАП та провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП, закрито.

В підтвердження належності земельної ділянки на якій інспекторами Державної екологічної інспекції в Одеській області було виявлено засмічення земельної ділянки ОСОБА_1 , відповідачем було подано до справи договори купівлі-продажу від 23.02.2017р.

Так, 23.02.2017р. між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 було укладено, посвідчений приватним нотаріусом Подільського районного нотаріального округу Одеської області Поляковою М.В., договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого ОСОБА_1 набув від ОСОБА_5 майно зазначене у п.1.2. цього договору. Також, за цим договором, відчужена земельна ділянка площею 0,25 (нуль цілих і двадцять п`ять сотих) га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 ) та має кадастровий номер - 5122981300:01:005:0014. Земельна ділянка набувається із земель приватної власності без змін її меж та цільового призначення. Категорія земель за цільовим призначенням, до якої належить відчужувана за цим договором земельна ділянка - землі житлової та громадської забудови. Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Згідно кадастрового плану вказаної вище земельної ділянки, який є Додатком до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-5104052622017, виданого 14.02.2017 року управлінням Держгеокадастру у Котовському районі Одеської області, відчужувана за цим договором земельна ділянка має наступний опис меж: Від А до Б землі Великофонтанської сільської ради; Від Б до А гр. ОСОБА_5 Земельна ділянка, яка відчужується за цим договором, належить ОСОБА_5 на праві власності на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії III-ОД №046725, виданого 26.11.1997 року Великофонтанською сільською радою Котовського району Одеської області, акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №18-зп. Державна реєстрація права власності у Державному-реєстрі речових прав на майно проведена виконавчим комітетом Подільської міської ради Одеської області 29.12.2016 року, номер запису про право власності - 18467492, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1141818851229, що підтверджується Витягом зі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №77678499, виданим 04.01.2017 року. Відповідно до даних викладених у Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-5104052622017, виданому 14.02.2017 року, управлінням Держгеокадастру у Котовському районі Одеської області, відносно відчужуваної за цим договором купівлі-продажу земельної ділянки, відомості про обмеження у використанні земельної ділянки, встановлені Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 17.10.2012 № 1051, не зареєстровані (п.п.1.1., 1.2., 1.3., 1.4., 1.6., 1.7., 1.8. договору).

Також, 23.02.2017р. між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Подільського районного нотаріального округу Одеської області Поляковою М.В., відповідно до умов якого ОСОБА_5 передав у власність (продав) ОСОБА_1 зазначене у п.1.2. цього договору майно, а саме земельну ділянку площею 0,6053 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ), яка має кадастровий номер - 5122981300:01:005:0015. Земельна ділянка набувається із земель приватної-власності без змін її меж та цільового призначення. Категорія земель за цільовим призначенням, до якої належить відчужувана за цим договором земельна ділянка - землі житлової та громадської забудови. Цільове призначення земельної ділянки - ведення особистого селянського господарства. Згідно кадастрового плану вказаної вище земельної ділянки, який є Додатком до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-5104052922017, виданого 14.02.2017 року управлінням Держгеокадастру у Котовському районі Одеської області, відчужувана за цим договором земельна ділянка має наступний опис меж: Від А до Б землі Великофонтанської сільської ради; Від Б до В ОСОБА_9.; Від В до Г землі Великофонтанської сільської ради; Від Г до Г ОСОБА_5 Земельна ділянка, яка відчужується за цим договором, належить ОСОБА_5 на праві власності на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії III-ОД №046725, виданого 26.11.1997 року Великофонтанською сільською радою Котовського району Одеської області, акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №18-зп. Державна реєстрація права власності у Державному-реєстрі речових прав на майно проведена виконавчим комітетом Подільської міської ради Одеської області 29.12.2016 року, номер запису про право власності - 18466946, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1141796751229, що підтверджується Витягом зі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №77676387, виданим 04.01.2017 року. Відповідно до даних викладених у Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-5104052922017, виданому 14.02.2017 року, управлінням Держгеокадастру у Котовському районі Одеської області, відносно відчужуваної за цим договором земельної ділянки, відомості про обмеження у використанні земельної ділянки, встановлені Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України від 17.10.2012 № 1051, не зареєстровані (п.п.1.1., 1.2., 1.3., 1.4., 1.6., 1.7., 1.8. договору).

Розглянувши матеріали справи, оцінивши пояснення представників сторін, їх мотивовану оцінку кожного аргументу щодо наявності підстав для задоволення чи відмови у задоволенні позову, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно зі ст.35 Закону України "Про охорону земель", власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані, зокрема, забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення.

Статтею 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог.

Приписами ч.4 ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи та особи без громадянства зобов`язані відшкодувати шкоду, завдану внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до статті 56 Закону України "Про охорону земель", юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Згідно з приписами статті 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людей.

Частиною 2 статті 46 Закону України "Про охорону земель" закріплено, що на підприємства, установи, організації, а також громадян, діяльність яких пов`язана з накопиченням відходів, покладено обов`язок забезпечувати своєчасне вивезення відходів на спеціальні об`єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення.

Пунктом "е" частини 1 статті 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" також встановлено, що економічними заходами забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачено відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно з приписами статті 43 Закону України "Про відходи", підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Перевіривши розрахунок розміру шкоди у сумі 535228,59грн., зумовленої засміченням земельної ділянки та акту, складеного позивачем 24.05.2019р. за №09/12 за результатом проведення планового заходу державного нагляду (контролю), щодо додержання відповідачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, суд вважає, що дані докази є неналежними доказами встановленого інспекторами позивача правопорушення відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 1.2., 1.3., 1.4. Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (далі - Методика), затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997р. №171 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.05.1998р. за №285/2725 (в редакції наказу від 04.04.2007р. №149) встановлено, що порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб`єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, і поширюється на всі землі України незалежно від форм їх власності. Методика застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів. Методика не поширюється на визначення розмірів шкоди, яка завдана земельним ресурсам внаслідок їх радіоактивного і бактеріального забруднення.

Згідно п.п. 3.2., 3.3., 3.4., 3.5., 3.5.1., 3.6. розділу 3 Методики, землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель. Визначення обсягу забруднення земельних ресурсів у кожному випадку є самостійним завданням через різноманітність геоморфологічних, геологічних та гідрологічних умов. За наявності інформації про кількість (об`єм, маса) забруднюючої речовини, яка проникла у певний шар землі, визначаються площа, глибина проникнення. При виявленні засмічення визначаються на місці обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди. Об`єм відходів (куб.м), що спричинили засмічення, встановлюють за об`ємними характеристиками цього засмічення через добуток площі засмічення земельної ділянки та товщини шару цих відходів. Товщину шару відходів ділянки визначають вимірюванням. У випадках складних ситуацій, коли обсяг забруднення не може бути визначеним за підпунктом 3.4 цієї Методики, спеціалізовані організації виконують еколого-геологічні роботи.

Судом становлено, що в акті перевірки №09/12 від 24.05.2019р. та в матеріалах справи відсутні жодні посилання та докази, які б підтверджували, що засмічення земельної ділянки призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, оскільки, факт наявності сміття не є достатнім для того, щоб вважати землю засміченою і як наслідок виникнення обов`язку відшкодувати шкоду.

Обов`язковою ознакою засмічення є таке засмічення земель, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Відтак позивачу необхідно було встановити факт того, що засмічення призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, чого останнім зроблено не було.

Вищенаведеним спростовуються посилання позивача на те, що факт засмічення земельної ділянки є достатнім для відшкодування шкоди та на те, що підписання акту перевірки директором відповідача без зауважень є визнанням вини у засміченні земельної ділянки.

Даний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27.09.2018р. у справі №909/6/18.

Разом з цим, пунктом 5.5. розділу 5 Методики, визначено, що розмір шкоди внаслідок засмічення земель визначається за формулою (6): Ршз = А x Б x Гоз x Пдз x Кзз x Кнв x Кег, де Ршз - розмір шкоди від засмічення земель, грн; А - питомі витрати на ліквідацію наслідків засмічення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5 Б - коефіцієнт перерахунку, що при засміченні земельної ділянки побутовими, промисловими та іншими відходами дорівнює 10, а небезпечними (токсичними) відходами - 100. Гоз - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала засмічення, грн./кв.м; Пдз - площа засміченої земельної ділянки кв.м; Кзз - коефіцієнт засмічення земельної ділянки, що характеризує ступінь засмічення її відходами, який визначається за додатком 6; Кнв- коефіцієнт небезпеки відходів, який визначається за додатком 5; Кег- коефіцієнт еколого-господарського значення земель визначається за додатком 2.

Так, при складанні акту перевірки №09/12 від 24.05.2019р., позивачем не визначено об`ємні показники засмічення на земельній ділянці, не вказано будь-яку інформацію стосовно вимірювань товщини шару відходів, адже, об`єм відходів (куб.м), що спричинили засмічення, мають встановлюватись за об`ємними характеристиками цього засмічення через добуток площі засмічення земельної ділянки та товщини шару цих відходів. Позивачем при обрахуванні розміру шкоди заподіяної засміченням земель відповідно до додатку №6 Методики було взято об`єм відходів у розмірі від 0 до 5 куб.м., кзз (коефіцієнт засмічення земельної ділянки)- 1.25, проте, в акті перевірки від 24.05.2019р. №09/12 зафіксовано, що при натурному огляді кварталів було виявлено засмічення земель площею 15м.кв в межах 52 кварталу твердими побутовими відходами.

З врахуванням того, що пунктом 5.2. розділу 5 Методики визначено, що основою розрахунків розміру шкоди від засмічення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що засмічена, позивачем взято до уваги інформацію викладену у листі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 21.07.2019р. де вказано, що земельна ділянка, за координатами: N=47*46' 49.10", Е=29*33' 45.74" обліковується, як землі природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення та у зв`язку з відсутністю сформованого об`єкта оцінки земельної ділянки з визначеною площею, межами та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру, нормативна грошова оцінка 1 кв.м. земельної ділянки, станом на 01.01.2019р. складає 1 268,69 грн. кв.м. і саме даний розмір нормативної грошової оцінки був застосований інспекцією у формулі розрахунку шкоди заподіяної засміченням земель. Проте, в матеріалах справи відсутні докази, щодо того, яким чином та якими засобами позивач визначив вищенаведені координати та того, що за координатами: N=47*46' 49.10", Е=29*33' 45.74" знаходиться засмічена земельна ділянка в кварталі 52 виділ 3 Парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення « Валекруч - Негай », так як дана обставина спростовується поданою відповідачем викопіровкою місцевості за координатами: N=47*46' 49.10", Е=29*33' 45.74", яка відносить точку координат до Красноокнянського району, розміщення в якому території Парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Велекруч-Негай» не доведено суду позивачем належними та допустимимм доказами.

При цьому, судом встановлено, що в акті №09/12, який складено 24.05.2019р. Державною екологічною інспекцією в Одеській області, відсутні докази, щодо знаходження засміченої ділянки саме на території заповідного фонду України Парк-пам`ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Велекруч-Негай», наявні матеріали справи не містять підтверджень, яким чином Парк-пам`ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Валекруч-Негай» площею 936 га поділено на виділи і квартали, що в сукупності із наданої відповідачем викопіровки місцевості за координатами: N=47*46' 49.10", Е=29*33' 45.74", де зазначено точку розміщення земельної ділянки в Красноокнянському районі, виключає можливість встановлення дійсного місцезнаходження засміченої земельної ділянки площею 15м.кв в межах 52 кварталу виділ 3 на території відповідача. В судовому засіданні 22.05.2020р. представник позивача вказав, що квартал дорівнює 50-400га., а тому не можливо чітко встановити межі кварталу та до матеріалів справи позивачем не долучалась схема виділів кварталів земельної ділянки Парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Валекруч-Негай» площею 936 га, з огляду на те, що відповідачем при підписанні акту №09/12 від 24.05.2019р. не висловлювались заперечення та до даної інформації є загальний доступ в мережі інтернет. Наразі означенні позивачем стосовно віднайдення в мережі інтернет відомостей про розмежування квартальності Парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення « Валекруч - Негай » та можливість судом самостійного отримання такої інформації суперечить положенням ч.3 ст.13, п.4 ст.74 ГПК України, якими передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Разом з цим, із поданих відповідачем копій договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 23.02.2017р., укладених між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 неможливо встановити, що засмічена земельна ділянка 15м.кв в межах 52 кварталу виділ 3 є земельною ділянкою, що належить ОСОБА_1 на праві власності, так як означена земельна ділянка містить адресу: Україна, Одеська область, Подільський район , Великофонтанська сільська рада, лісне урочище «Валекруч-Негай» АДРЕСА_1 та із акту перевірки не вбачається встановлення засміченості за чіткою адресою, як і не доведено відповідачем існування засміченості на земельній ділянці приватної власності. Отже, доводи відповідача із посиланням на договори купівлі - продажу від 23.02.2017р., щодо перебування засміченості на приватній земельній ділянці не відповідають дійсності.

Також, судом не беруться до уваги доводи позивача щодо підтвердження засмічення земель протоколом про адміністративне правопорушення №000480, оскільки, Постановою Одеського апеляційного суду від 24.02.2020р. скасовано постанову Котовського міськрайонного суду Одеської області від 15.08.2019р. відносно ОСОБА_1 за ст.91 КУпАП та провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП, закрито.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ч.1, п.1, 2, 3 ч.2 ст.73, ч.ч.1, 3, 4 ст.74 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).

Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Таким чином, з огляду на те, що позивачем не було встановлено факт того, що засмічення призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, не визначено в акті перевірки від 24.05.2019р. №09/12 об`ємні показники засмічення на земельній ділянці, не вказано інформацію стосовно вимірювань товщини шару відходів, також, відсутні будь-які докази, яким чином та якими засобами позивач визначив координати: N=47*46' 49.10", Е=29*33' 45.74" засміченої земельної ділянки, за відсутності доказів того, що за вищенаведеними координатами знаходиться засмічена земельна ділянка в кварталі 52 виділ 3, а також за відсутності доказів перебування у відповідача права власності, користування або оренди земельної ділянки, яка зазначена в акті обстеження як засімчена, суд доходить висновку, що позивачем не доведено наявності шкоди державі у сумі 535228,59грн. та наведені позивачем обставини, не підтверджуються матеріалами справи. Отже, слід дійти висновку про недоведеність позивачем існування в сукупності чотирьох цивільно-правових складових такого правопорушення, як спричинення шкоди.

З урахуванням викладеного, за умови відсутності у даних правовідносинах усіх цивільно-правових складових шкоди у сукупності, зокрема протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи), шкідливого результату такої поведінки, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та заподіяними збитками, вини особи, яка заподіяла збитки, реальністю таких збитків (сума шкоди) позовні вимоги Державної екологічної інспекції в Одеській області до Державного підприємства "Подільське лісове господарство" про стягнення шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу у вигляді збитків понесених державі у розмірі 535228,59грн., задоволенню судом не підлягають за недоведеністю та необґрунтованістю.

Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За розгляд даного позову судом позивач поніс витрати на оплату судового збору в сумі 8028,43грн., які не підлягають відшкодуванню платнику за рахунок відповідача, внаслідок відмови у задоволенні його позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 123, 124, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позову Державної екологічної інспекції в Одеській області (65058, м. Одеса, пр-т Шевченка, 12, код ЄДРПОУ 38017120) до Державного підприємства "Подільське лісове господарство" (66300, Одеська область, м. Подільськ, вул. Мельниченка,27, код ЄДРПОУ 00992622) про стягнення шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу в розмірі 535228,59грн.,

2. Понесені Державною екологічною інспекцією в Одеській області (65058, м. Одеса, пр-т Шевченка, 12, код ЄДРПОУ 38017120 ) витрати на оплату судового збору в сумі 8028,43 грн., покладаються на платника.

У відповідності до ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Згідно ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 12 червня 2020 р.

Суддя І.А. Малярчук