Вирок № 89762602, 10.06.2020, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/130/19

провадження № 1-кп/753/440/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2020 р. м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Домарєва О.В.

за участю:

секретаря Ткача А.Г.,

прокурора Павлюха В.Я.,

захисника Корюкіна О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві обвинувальні акти у кримінальних провадженнях № 12018100020011076 від 23.12.2018 та № 12019100020000836 від 05.02.2019 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, українця, громадянина України, неодруженого, з вищою освітою, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 185, ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 263-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

22.12.2018, приблизно о 22 годині 40 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні торгівельного центру «МЕТРО» №10, що знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т. Петра Григоренка, 43, керуючись раптово виниклим злочинним умислом, спрямованим на таємне, викрадення чужого майна, що належить ТОВ «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРРІ УКРАЇНА» (ідентифікаційний код 32049199), вирішив умисно, з метою особистого збагачення, таємно викрасти з полиць торгівельного центру товар.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 , продовжуючи знаходитись у приміщенні торгового залу вказаного торгівельного центру, діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, взяв з полиць належний ТОВ «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРРІ УКРАЇНА» товар, а саме: «Hot Wheels» базовий автомобіль», вартістю 49 гривень 92 копійки (без ПДВ), конструктор «LEGO» (погоня по бездоріж.), вартістю 83 гривні 25 (без ПДВ), прилад для завивки волосся «PHILIPS» (автономн, керм. HP) вартістю 1499 гривень 17 копійок, а всього товару на загальну суму 1632 гривні 34 копійки (без ПДВ) та обравши перелічені товари предметом свого злочинного посягання, переконавшись та вважаючи, що за його злочинними діяннями ніхто не спостерігає, з метою обернення на свою користь для подальшого особистого збагачення, сховав їх у кишені власної зимової куртки.

Після цього, ОСОБА_1 , утримуючи при собі схований товар, не маючи наміру оплачувати за вказаний товар, пройшов касову зону та направився до виходу з приміщення торгівельного центру «МЕТРО» №10, при цьому виконавши всі дії, які вважав необхідними для реалізації свого злочинного умислу, однак довести злочин до кінця не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки був зупинений працівниками охорони вищевказаного торгівельного центру разом з викраденим товаром, після спрацювання сигнальних рамок.

Отже, ОСОБА_1 умисно, з корисливих спонукань, вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна, що на праві власності належить ТОВ «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРРІ УКРАЇНА» (ідентифікаційний код 32049199). Своїми злочинними діями ОСОБА_1 міг завдати матеріальної шкоди на загальну суму 1632 гривні 34 копійки (без ПДВ).

Таким чином, ОСОБА_1 здійснив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), тобто скоїв злочин, передбачений ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України.

На початку 2018 року, більш точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, у магазині «Бункер» придбав рядний пістолет «Retay РТ-24» калібру 9 мм P.A., промислового способу виготовлення фірми «Retay» (Туреччина), який не відноситься до вогнепальної зброї, після чого утримуючи при собі переніс його за місцем свого мешкання, що за адресою: АДРЕСА_1 .

Після чого, у невстановлений досудовим розслідуванням день та час, перебуваючи за адресою проживання, а саме: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , діючи умисно, маючи злочинний умисел, спрямований на виготовлення вогнепальної зброї та видалення її маркування, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків саморобним способом вніс незворотні зміни, а саме за допомогою викрутки та дрилі видалив захисні елементи з каналу ствола та частково видалив маркування з самозарядного пістолету «Retay РТ-24» калібру 9 мм P.A., промислового способу виготовлення фірми «Retay» (Туреччина), тим самим виготовив вогнепальну зброю та видалив її маркування, так як після внесення змін пістолет став відноситись до короткоствольної, гладкоствольної вогнепальної зброї.

Таким чином, ОСОБА_1 здійснив незаконне виготовлення вогнепальної зброї та незаконне видалення її маркування, тобто скоїв злочин, передбачений ч.1 ст. 263-1 КК України.

05.02.2019 у період часу з 10 год. 03 хв. по 10 год. 45 хв. за адресою: АДРЕСА_1 під час проведення санкціонованого обшуку, працівниками поліції у кімнаті, а саме у нижньому ящику комп`ютерного столу був виявлений та вилучений самозарядний пістолет «Retay -РТ 24» калібру 9 мм P.A., що відноситься до короткоствольної гладкоствольної вогнепальної зброї, промислового способу виготовлення фірми «Retay» (Туреччина), в який саморобним способом внесено незворотні зміни, а саме видалення захисних елементів з каналу ствола та часткове видалення маркування, який ОСОБА_1 незаконно, тобто всупереч постанови Кабінету міністрів України № 576 від 12.10.1992, Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, обліку, перевезення та використання вогнепальної пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за властивостями метальними снарядами несмертельної дії та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998, зберігав без передбаченого законом дозволу.

Таким чином, ОСОБА_1 здійснив незаконне зберігання вогнепальної зброї, без передбаченого законом дозволу, тобто скоїв злочин, передбачений ч. 1 ст. 263 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 185, ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 263-1 КК України не визнав та суду пояснив, що 22.12.2018, приблизно о 22-40 год.він дійсно перебував у гіпермаркеті «Метро» за адресою: м. Київ, пр-т. Петра Григоренка, 43. Коли він покидав приміщення гіпермаркету, перед ним йшов чоловік, біля якого спрацювали сигнальні рамки, однак чоловік вийшов з супермаркету. В цей час до нього підійшли охоронці та провели його до столу біля виходу з супермаркету. На столі знаходились іграшковий автомобіль, конструктор, прилад для завивки волосся. В подальшому на місце прибули працівники поліції, та охоронці безпідставно вказали на нього як на особу, яка викрала майно магазину, хоча насправді він не скоював крадіжки. Що стосується звинувачення у незаконному виготовленні вогнепальної зброї та її зберіганні, обвинувачений пояснив, що зранку 05.02.2019 р. по АДРЕСА_1, де він проживає, працівники поліції нанесли йому тілесні ушкодження, наділи кайданки та погрожували фізичною розправою, після чого заволоділи ключем від його квартири, який випав, та проникли в квартиру, куди підкинули пістолет, який йому не належить. Таким чином, обвинувачений повністю заперечував свою причетність до скоєння інкримінованих злочинів, стверджуючи про те, що кримінальні провадження відносно нього були сфальсифіковані працівниками поліції. Просив суд визнати його невинуватим та виправдати.

Захисник Корюкін О.В. просив ухвалити виправдувальний вирок відносно ОСОБА_1 у зв`язку із недоведеністю вчинення останнім інкримінованих йому злочинів.

Вина обвинуваченого в обсязі дій, які викладені у вироку, підтверджується сукупністю наступних доказів, безпосередньо досліджених судом в ході судового розгляду.

Так, представник потерпілої юридичної особи «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРРІ УКРАЇНА» Карпенко В.В. в судовому засіданні пояснив, що він працює в ТОВ «Метро» менеджером з безпеки. Він підтвердив, що 22.12.2018, приблизно о 22-40 год. йому подзвонили охоронці супермаркету «Метро» за адресою: м. Київ, пр-т. Петра Григоренка, 43 та пояснили, що обвинувачений ОСОБА_1 намагався викрасти з приміщення вказного супермаркету іграшку, конструктор та прилад для завивки волосся. Вартість зазначених товарів, найменування яких вказане в обвинувальному акті, визначена довідкою про вартість, яка долучена до матеріалів кримінального провадження. Обвинувачений був затриманий охоронцями за межами касової зони із зазначеним товаром, оскільки спрацювали антикрадіжні антени, які сигналізували про випадок заволодіння товаром без сплати його вартості.

Свідок ОСОБА_3 під час судового розгляду пояснив, що 22.12.2018 він виконував обов`язки з охорони приміщення ТЦ «Метро» за адресою: м. Київ, пр-т. Петра Григоренка, 43. Приблизно о 23-00 год. біля нього пройшов обвинувачений ОСОБА_1 . При проходженні обвинуваченим сигнальної рамки спрацювала сигналізація, яка сповіщала про випадок несплати покупцем товару супермаркету. Оскільки він перебував поруч, він підійшов до обвинуваченого та попросив ще раз пройти крізь сигнальну рамку, яка знову спрацювала. Він за допомогою спеціального приладу провів по одежі обвинуваченого та прилад зафіксував наявність товару в кишені куртки обвинуваченого. На його прохання обвинувачений дістав з карману іграшковий автомобіль, конструктор та плойку для волосся та обвинувачений визнав, що намагався здійснити крадіжку зазначених речей. В подальшому на місце події прибули працівники поліції, які проводили огляд та вилучення даних речей.

Крім показів представника потерпілої юридичної особи та свідків, вина обвинуваченого підтверджується наступними доказами.

З рапорту ДОП Дарницького УП ГУНП у м. Києві від 22.12.2018 р. вбачається, що в цей день о 22-50 год. від оперативного чергового було отримано виклик про те, що за адресою: м. Київ, пр. Григоренка, 43 у ТЦ «Метро» було здійснено крадіжку. Прибувши за вказаною адресою до працівників поліції звернулась ОСОБА_4 (старший охорони), яка повідомила, що невідома особа здійснила крадіжку , при обході території було виявлено та затримано ОСОБА_1 , який здійснив крадіжку товару на загальну суму 1632 грн. 34 коп без ПДВ. \т.1 а.с. 172\.

З протоколу про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 22.12.2018 р. вбачається, що в цей день до Дарницького УП ГУНП у м. Києві звернулась заявник ОСОБА_4 із заявою, в якій зазначила, що 22.12.2018 р. о 22 год. 40 хв. за адресою: м. Київ, пр. Григоренка, 43 в ТЦ «Метро» ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення майна, а саме: іграшки «Hot Wheels» базовий автомобіль», конструктора «LEGO» (погоня по бездоріж.) (без ПДВ) на загальну суму 1632 гривні 34 копійки, приладу для завивки волосся «PHILIPS» (автономн, керм. HP) \т.1 а.с. 171\.

Під час огляду місця події від 23.12.2018 р. в приміщенні магазину «Метро» по пр. Григоренка, 43 був виявлений обвинувачений ОСОБА_1 , біля якого на столі знаходилась коробка синього кольору з конструктором «Лего», упаковка з машинкою іграшковою «How Wheels», прилад для завивки волосся «Philips» без упакування. На запитання, яке відношення ОСОБА_1 має до даних речей останній пояснив, що взяв їх для того, щоб викрасти, але пройшовши через касовий вузол, біля виходу його було зупинено охоронцями супермаркету. Зазначені речі були вилучені \т.1 а.с. 173-179\.

Обговорюючи позицію захисника про необхідність визнання недопустимим доказом протокол огляду місця події від 23.12.2018 р., суд враховує, що відповідно до змісту цього протоколу огляд місця події розпочався 23.12.2018 р. о 01 год.26 хв. та відповідно до довідки про вартість майна та передачу майна на відповідальне зберігання представнику ТОВ «Метро» складена ця довідка 22.12.2018 р., тобто датою раніше ніж був проведений огляд місця події, та ця розбіжність, на думку захисника, свідчить про недопустимість вказаного протоколу. Проте, суд не може погодитись із вказаною позицією сторони захисту, оскільки в судовому засіданні шляхом допиту свідка ОСОБА_3 вказані розбіжності були усунені. А саме: свідок ОСОБА_3 зазначив, що вилучення у обвинуваченого майна, яке він намагався викрасти, здійснювалось працівниками поліції під час проведення слідчої дії- огляду місця події. У змісті протоколу огляду місця події також зазначено, що вилучені речі повертаються для відповідального зберігання відповідальній особі. Враховуючи, що огляд місця події був проведений 23.12.2018 р., то суд констатує, що вилучення та передача на відповідальне зберігання вилучених у обвинуваченого товарів відбувалось саме 23.12.2018 р., що є очевидним та розцінює зазначену в довідці про вартість товару дату як помилково зазначену. А тому підстави для визнання протоколу огляду місця події недопустимим доказом з цих мотивів, на думку суду,відсутні.

З відеозаписів з камер спостереження в ТЦ «Метро» на відеофайлі № 01 вбачається, що 22.12.2018 р. о 22-04 год. до супермаркету зайшов ОСОБА_1 , який направився в бік торгівельних рядів. На відеофайлах № 02, 03 зафіксовано як ОСОБА_1 відвідує різні відділі товарів. На відеозаписі також зафіксовано, як ОСОБА_1 підійшов до торгівельних рядів з сувенірами та дитячими іграшками та почав роздивлятись товар. На відео також зафіксовано, як перебуваючи біля торгівельних рядків в діапазоні часу з 22-18 год. по 22-24 год. ОСОБА_1 почав озиратись по сторонам після огляду товарів, після чого зафіксовано, як ОСОБА_1 дістав з полиць товар та на місце його не поклав. Також зафіксовано, як ОСОБА_1 дістав товар з коробки, проте не повернув упаковку з-під цього товару на місце. \т.1 а.с. 184, 185-189\.

Відповідно до довідки про вартість товару від 22.12.2018 р. вартість іграшки «Hot Wheels» базовий автомобіль» становить 49 гривень 92 копійки (без ПДВ), конструктору «LEGO» (погоня по бездоріж.) - 83 гривні 25 коп. (без ПДВ), приладу для завивки волосся «PHILIPS» (автономн, керм. HP) - 1499 гривень 17 копійок, а загальна вартість складає 1632 гривні 34 копійки \т 1. а.с. 196\.

Обговорюючи позицію захисника про необхідність визнання неналежним доказом довідки щодо вартості майна, суд виходить з наступного. Позиція захисника про те, що у даному випадку призначення експертизи було обов`язковим не відповідає положенням ст. 242 ч. 2 п. 6 КПК України, та є власним тлумаченням захисником кримінального процесуального закону, оскільки вищенаведені положення закону встановлюють обов`язок слідчого або прокурора звернутися із клопотанням до слідчого судді про призначення експертизи у випадку необхідності визначення розміру матеріальних збитків, якщо вартість викраденого майна неможливо визначити за роздрібними (закупівельними) цінами, що існували на момент вчинення злочину. У випадку ж встановлення вартості викраденого майна за роздрібними (закупівельними) цінами, що існували на момент вчинення злочину, та розміру відшкодування завданих злочином збитків - за відповідними цінами на час вирішення справи в суді, призначення експертизи не є обов`язковим. Вказаний правовий висновок закріплений Верховним Судом, зокрема у постанові від 07.06.2018 р. (справа № 477/2255/16-к) та постанові від 01.11.2018 р. (справа № 326/672/17). Оскільки відповідно до довідки вартість викраденого майна була встановлена за роздрібними цінами, які існували на момент вчинення злочину та зазначені стосовно кожного із найменування викраденого товару, суд не вбачає підстав для обов`язкового призначення по справі судово-товарознавчої експертизи. З огляду на викладене суд не може визнати вказану довідку щодо вартості товару неналежним доказом.

Відповідно до змісту протоколу обшуку від 05.02.2019 р. в ході обшуку в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено три предмети, схожих на патрони, предмет схожий на вибуховий пристрій, предмет, схожий на пістолет з маркуванням «RETAY HN-24» у зборі із магазином та 1 предметом, схожим на патрон \т.1 а.с. 104-109\.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що він був присутній 05.02.2019 р. під час проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , де у ОСОБА_1 в кімнаті з шухляди стола був вилучений пістолет. Як пояснив ОСОБА_1 даний пістолет належав йому та він вніс зміни до його конструкції з метою самозахисту. Матір обвинуваченого, яка перебувала в квартирі під час обшуку, також підтвердила, що знайдений в квартирі пістолет належить її сину.

Обговорюючи позицію захисника про необхідність визнання недопустимим доказом протоколу обшуку від 05.02.2019 р., суд виходить з наступного. Так, однією з підстав, які на думку захисника, свідчать про необхідність визнання недопустимим доказом протоколу обшуку, є те, що ухвала слідчого судді про проведення обшуку від 08.02.2019 р. винесена не в рамках кримінального провадження № 12019100020000836 від 05.02.2019 року, а в рамках кримінального провадження № 12019100020000819 від 04.02.2019 р. Натомість, суд не погоджується із вказаною позицією захисника, оскільки захисник зазначає та судом встановлено, що кримінальне провадження № 12019100020000836 від 05.02.2019 року було виділено з кримінального провадження № 12019100020000819 від 04.02.2019 р. у встановленому законом порядку. А тому, суд не вбачає підстав, які б свідчили, що дозвіл слідчого судді був наданий на проведення обшуку квартири в кримінальному провадження щодо інших обставин, за яких був цей обшук фактично проведений. Навпаки, зі змісту ухвали слідчого судді від 08.02.2019 р. вбачається, що обшук необхідно провести саме за адресою: АДРЕСА_1 та для вилучення з метою виявлення, фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, а саме предмета, схожого на пістолет з маркуванням «Retay РТ-24». З протоколу обшуку вбачається, що за тією ж адресою, яка зазначена в ухвалі було проведено обшук та був вилучений саме той пістолет, про який було зазначено в ухвалі слідчого судді. Таким чином, судом не встановлено підстав для визнання недопустимим доказом протоколу обшуку від 05.02.2019 р. з цих мотивів.

Крім того, захисник зазначив, що проведення обшуку було незаконним та таким, що відбулось в порушення ч.3 ст. 233 КПК України у зв`язку із відсутністю ознак невідкладності випадку, який не був пов`язаний із врятуванням життя людей та майна, чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. Суд не погоджується із вказаною позицією захисника, оскільки встановлено, що обшук, який був проведений слідчим 05.02.2019 р. в квартирі обвинуваченого в подальшому був санкціонований ухвалою слідчого судді. У змісті цієї ухвали слідчим суддею було надано оцінку діям слідчого у відповідності до вимог ч.3 ст. 233 КПК України. У зв`язку з цим, судом не встановлено також підстав для визнання недопустимим доказом протоколу обшуку від 05.02.2020 р. з наведених мотивів.

Ще однією підставою, яка на думку захисника обґрунтовує необхідність визнання недопустимим доказом протокол огляду місця події, є проведення обшуку із істотним порушенням прав і свобод обвинуваченого. Захисник зазначив, що безпосередньо до проведення обшуку до обвинуваченого було застосовано фізичну силу та насильство з боку працівників поліції, які «підкинули» йому у квартиру пістолет у його відсутність. Проте, зазначена позиція сторони захисту не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду. Так, захисником було долучено до матеріалів кримінального провадження лист заступника начальника Першого слідчого відділу від 30.03.2020 р., зі змісту якого вбачається, що заява обвинуваченого щодо застосування до нього з боку працівників насильства не містить достатніх та обґрунтованих підстав, які б достовірно свідчили про наявність ознак кримінальних правопорушень та могли бути підставою для внесення відомостей до ЄРДР. Також на неспроможність вказаної позиції свідчить те, що обвинувачений звернувся із заявою до правоохоронних органів лише 26.02.2020 р., тобто більш ніж через рік, після вчинення неправомірних дій з боку працівників поліції, як про це стверджує обвинувачений. Крім того, до матеріалів справи долучений аудіозапис судового засідання, в ході якого до обвинуваченого під час досудового розслідування був застосований запобіжний захід. Під час цього судового засідання обвинувачений не повідомляв слідчому судді про факт застосування до нього неправомірних дій з боку працівників поліції. Також, під час судового розгляду в судовому засіданні судом безпосередньо був досліджений відеозапис обшуку від 05.02.2019 р., на якому відсутні ознаки застосування до обвинуваченого яких-небудь неправомірних дій з боку працівників поліції. Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність об`єктивних підстав стверджувати, що обшук був проведений із порушенням прав та свобод обвинуваченого.

Відповідно до висновку експерта № 8-5/93 від 05.02.2019 р. - вилучений в ході вищезазначеного обшуку пістолет належить до короткоствольної, гладкоствольної вогнепальної зброї, є самозарядним пістолетом «Retay РТ-24», калібру 9 мм Р.А., промислового способу виготовлення фірми «Retay» (Туреччина), в який саморобним способом було внесено незворотні зміни, а саме видалення захисних елементів з каналу ствола та часткове видалення маркування \т.1 а.с. 128-136\.

Обговорюючи позицію сторони захисту про визнання недопустимим доказом вказаний висновок експерта № 8-5/93, судом не встановлення підстав для цього доказу недопустимим. В своєму клопотанні захисник заперечує методику проведення експертного дослідження, проведеного експертом та вказує, що експертом при виконанні експертного дослідження не використовувались деякі інформаційні джерела. Оцінюючи дане клопотання захисника що до належності доказу, суд враховує, що посилання про необ`єктивність та неповноту висновку експерта зроблене захисником, який не володіє спеціальними знаннями в області судової криміналістичної експертизи, на підставі власної оцінки джерел, які були покладені в основу висновку, та шляхом власного аналізу цих джерел. Будь-яких обґрунтованих мотивів, які б свідчили про недопустимість чи неналежність складеного експертом висновку, судом не встановлено, а тому суд не вбачає підстав для визнання вказаного висновку експерта недопустимим та неналежним доказом. Крім того, суд враховує, що під час судового розгляду стороною захисту не заявлялось клопотань про призначення повторної або додаткової експертизи, або виклику в судове засідання судового експерта для його безпосереднього допиту з метою усунення протиріч та розбіжностей, які на думку захисника, містяться у зазначеному висновку експерта.

Під час проведення слідчого експерименту від 05.02.2019 р. ОСОБА_1 повідомив при яких обставинах він придбав вилучений в ході обшуку пістолет та за допомогою наданого для проведення слідчої дії вилученого пістолета показав механізм внесення у цей пістолет конструктивних змін, пояснивши, що у 2018 р. він придбав у магазині «Бункер» у ТЦ «Комод» сигнальний пістолет «Retay РТ-24», після чого видалив заглушку ствола викруткою та зробив наскрізне свердлення каналу ствола за допомогою дриля за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , тобто здійснив переробку пістолета та вніс зміни в його конструкцію з метою подальшого самозахисту \т.1 а.с. 144-146\.

Захисник просив визнати недопустимим доказом протокол проведення слідчого експерименту, оскільки слідчий експеримент був проведений без участі понятих, та під час проведення слідчого експерименту обвинувачений фактично надавав покази, у зв`язку з чим на думку захисника, суд не може використати відомості, отримані в ході цієї слідчої дії як доказ. Проте, суд не може погодитись із вказаною позицією захисника. Твердження сторони захисту про необхідність участі понятих під час слідчого експерименту суд визнає неналежними, оскільки вимогами ст. 240 КПК України не передбачено обов`язку залучати понятих під час проведення слідчого експерименту. Також суд не погоджується із позицією сторони захисту про те, що під час проведення слідчого експерименту фактично був проведений допит обвинуваченого, оскільки під час безпосереднього дослідження судом відеозапису проведення слідчого експерименту встановлено, що метою проведення цього слідчого експерименту було перевірка і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а саме: з`ясування чи мав обвинувачений певні навички щодо внесення до пістолета конструктивних змін, та при проведенні цього слідчого експерименту обвинувачений детально показав, яким чином ним були зроблені ці зміни в пістолеті. При цьому при проведенні слідчого експерименту обвинувачений наглядно показував яким чином ним ці зміни були зроблені на самому пістолеті, який використовувався під час проведення цієї слідчої дії. Отже, твердження захисника про те, що під час слідчого експерименту був проведений допит обвинуваченого є неналежними, а тому підстав для визнання недопустимим доказом протоколу слідчого експерименту судом не встановлено.

Аналіз сукупності наведених обставин та доказів, які узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та які суд визнає належними та допустимими, дозволяє зробити висновок про те, що вина обвинуваченого, сформульована у вироку, у судовому засіданні підтверджена повністю.

Обговорюючи позицію обвинуваченого про свою непричетність до кожного з інкримінованих злочинів, суд враховує, що зазначена позиція повністю спростовується сукупністю вищевикладених доказів. Твердження обвинуваченого про те, що він не скоював крадіжки з ТЦ «Метро» спростовується відеозаписом з камер відеоспостереження в приміщенні гіпермаркету, на якому чітко зафіксовано, як обвинувачений зайшов в приміщення гіпермаркету, оглядав та діставав з полиць товар та дивився по сторонам, не повертаючи товар до полиць. Вказаний доказ узгоджується із показами свідка ОСОБА_3 , охоронця гіпермаркету, який в судовому засіданні підтвердив, що коли обвинувачений пройшов повз касові зони та повз сигнальну рамку, яка спрацювала, він підійшов до обвинуваченого, в кишені якого знаходились викрадені іграшковий автомобіль, конструктор та прилад для завивки волосся. Свідок також підтвердив, що обвинувачений зізнався в його присутності, що вказані речі ним були викрадені з магазину. Отже сукупність зазначених доказів повністю спростовує твердження обвинуваченого про те, що попереду нього виходила інша людина, у якої спрацювали сигнальні рамки та що у нього при собі не було в кишенях одягу жодних викрадених речей. З цих же підстав суд не приймає до уваги покази допитаного за клопотанням сторони захисту свідка ОСОБА_6 , який підтвердив покази обвинуваченого, оскільки покази цього свідка, який є знайомим обвинуваченого, повністю спростовуються вищезазначеними доказами. Також такими, що не знайшли свого підтвердження та є спростованими наданими прокурором доказами, суд визнає позицію обвинуваченого про те, що пістолет, який був вилучений в ході обшуку квартири, де він мешкає, йому підкинули працівники поліції, оскільки жодних доказів на підтвердження зазначеної обставини матеріали справи не містять, а навпаки містять сукупність доказів, які спростовують вказану позицію. Насамперед це покази свідка ОСОБА_5 , який в судовому засіданні стверджував, що під час проведення обшуку в квартирі, де мешкає обвинувачений ОСОБА_1 , останній підтвердив належність йому виявленого в його кімнаті пістолета та підтвердив, що ним до цього пістолету вносились конструктивні зміни. Факт застосування до обвинуваченого фізичного насильства в ході проведення обшуку свідок заперечував. Належність виявленого пістолета обвинуваченому підтвердила також матір обвинуваченого, яка також була присутня під час обшуку. Крім того, позиція обвинуваченого спростовується відомостями, які були отримані в ході слідчого експерименту, під час якого обвинувачений повідомив, що ним був придбаний пістолет для самозахисту та цей пістолет ним був перероблений.

А в цілому суд розцінює позицію обвинуваченого щодо необхідності ухвалення виправдувального вироку як бажання обвинуваченого повністю уникнути кримінальної відповідальності за вчинені злочини.

При призначенні покарання суд враховує, що скоєні обвинуваченим кримінальні правопорушення відповідно до ст. 12 КК України відносяться до злочинів різного ступеню тяжкості: за ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України відноситься до злочину середньої тяжкості, за ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 263-1 КК України - до тяжких злочинів.

Обставин, які б пом`якшували та обтяжували покарання обвинуваченому відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Також суд враховує особу обвинуваченого, який раніше не судимий, характеризується посередньо, на обліках у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.

Враховуючи особу обвинуваченого, характер та ступінь тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, позицію представника юридичної особи ТОВ «Метро», суд приходить до висновку про те, що мірою виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових злочинів має бути кримінальне покарання за сукупністю злочинів із застосуванням положень ч.1 ст. 70 КК України у виді позбавлення волі.

Підстав для призначення більш м`якого покарання за скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України, зокрема у виді штрафу, судом не встановлено, оскільки обвинувачений офіційно непрацевлаштований, що унеможливлює виконання обвинуваченим цього покарання.

Також судом не встановлено підстав для застосування положень ст. 75 КК України та звільнення обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням, оскільки обставини справи, а саме: вчинення обвинуваченим декількох злочинів, у тому числі тяжких, відсутність щирого каяття та інших пом`якшуючих покарання обвинуваченого обставин, суб`єктивне відношення обвинуваченого до скоєних злочинів, намагання обвинуваченого уникнути від кримінальної відповідальності за скоєні злочини, не свідчать про можливість виправлення обвинуваченого без відбування реального покарання у вигляді позбавлення волі.

Питання щодо речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

У зв`язку з належною процесуальною поведінкою обвинуваченого підстави для застосування запобіжного заходу - відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 373, 374,375,376 КПК України суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 185, ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 263-1 КК України та призначити йому покарання:

-за ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України - арешт строком на 3 \три \ місяці;

-за ч.1 ст. 263 КК України - 3 \три\ роки позбавлення волі;

-за ч.1 ст. 263-1 КК України - 3 \три\ роки 3\три\ місяці позбавлення волі;

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 до відбуття покарання - 3 \три\ роки 3\три\ місяці позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з дня його затримання в порядку виконання даного вироку.

Зарахувати у строк покарання ОСОБА_1 строк попереднього ув`язнення з 05.02.2019 р. по 06.02.2019 р. включно.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати в сумі 858 \вісімсот п`ятдесят вісім\ гривень на користь держави.

Речові докази:

-мобільний телефон «Iphone» з сім-картою, який знаходиться в спецпакеті № 0051850 та зберігається в камері зберігання речових доказів за квитанцією № 0001161 - повернути за належністю ОСОБА_1 ;

-самозарядний пістолет «Retay РТ-24», який знаходиться в спецпакеті № 0005869 та зберігається в камері зберігання речових доказів за квитанцією № ЗБ-0059 - знищити;

-«Hot Wheels» базовий автомобіль», конструктор «LEGO» (погоня по бездоріж.), прилад для завивки волосся «PHILIPS» (автономн, керм. HP) - залишити у власності ТОВ «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРРІ УКРАЇНА»;

-компакт-диск з відеозаписом з камер спостереження ТЦ «Метро» - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя О.В. Домарєв