Ухвала суду № 89756476, 11.06.2020, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/3381/20

Номер провадження 2-а/404/278/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2020 року суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда Іванова Н.Ю., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовною ОСОБА_1 до заступника начальника Кіровоградської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Царенка Миколи Миколайовича, Кіровоградської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до заступника начальника Кіровоградської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Царенка Миколи Миколайовича, Кіровоградської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил, просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про порушення митних правил номер 154/90100/19 від 05 серпня 2019 року згідно якої його визнано винним у вчиненні порушення митних правил відповідальність за яке передбачено ст. 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 28953,30 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно положень ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Положеннями ч. 2 ст. 286 КАС України визначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Водночас, положеннями ч. 1 ст. 529 Митного кодексу України передбачено, що постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Постанова центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, у справі про порушення митних правил, а також його постанова по скарзі на постанову митниці у такій справі можуть бути оскаржені до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України (ч. 3 ст. 529 Митного кодексу України).

Скарга (адміністративний позов) на постанову митного органу у справі про порушення митних правил подається у строк, встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі пропуску цього строку з поважних причин він за заявою особи, яка подає скаргу (адміністративний позов), може бути поновлений відповідно митницею, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або судом (ч. 4 ст. 529 Митного кодексу України).

Відповідно до ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Відповідно ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні (ч. 3 ст. 121 КАС України).

Згідно вимог ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про порушення митних правил номер 154/90100/19 від 05 серпня 2019 року.

При цьому, позов подано через канцелярію суду позивачем 09 червня 2020 року, тобто з пропущенням встановленого ст. 289 КУпАП десятиденного строку для звернення до суду з вказаною позовною заявою.

Позивач до позовної заяви долучив клопотання про поновлення пропущеного строку для звернення з вказаною заявою, однак доказів на підтвердження обгрунтування пропуску строку не надав, що в свою чергу є підставою для залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позивачу необхідно надати до суду докази, якими він підтверджує поважність причин пропуску ним строку звернення до суду.

При зверненні до суду з адміністративним позовом позивач не сплатив судовий збір.

Згідно з ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

З 01 листопада 2011 року набрав чинності Закон України «Про судовий збір», яким регулюються питання розміру судового збору, порядку його сплати та звільнення від сплати, а не Кодексом України про адміністративні правопорушення.

З огляду на те, що відповідно до п.3 ч.1 ст.288 КУпАП, розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається за правилами адміністративного судочинства, застосуванню підлягають приписи КАС України та Закону України «Про судовий збір».

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» встановлені пільги щодо сплати судового збору.

Разом з тим, відповідно до статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.

Так, відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 18 березня 2020 р. у справі № 543/775/17, провадження № 11-1287апп18, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Крім того, в постанові від 18 березня 2020 року (провадження №11-1287апп18) Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16) про те, що у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення судовий збір у порядку і розмірах, встановлених Законом № 3674-VI, сплаті не підлягає, вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Частиною другою статті 94 КАС України визначено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Частинами четвертою та п`ятою тієї ж статті встановлено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Всупереч наведеним положенням позивачем не завірені належним чином копії документів наданих до позову.

Крім того, в позовній заяві відсутнє власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, що передбачено вимогами п. 11 ч.5 ст.160 КАС України.

Також, суд зазначає, що подані позивачем позовна заява та заява про поновлення строку не містить підпису позивача.

Оскільки, при вирішенні питання про відкриття провадження було встановлено, що позовну заяву подано позивачем без додержання вимог ст. 160 КАС України, згідно з частиною 1статті 169 КАС України, є підстави для залишення заяви без руху, з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 169 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу. Позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до заступника начальника Кіровоградської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Царенка Миколи Миколайовича, Кіровоградської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил - залишити без руху і надати строк в десять днів з дня отримання копії ухвали суду для усунення зазначених вище недоліків.

Позивачу запропонувати надати до суду у вказаний строк:

докази, якими позивач підтверджує поважність причин пропуску ним строку звернення до суду,

підписану та належним чином складену позивачем позовну заяву з зазначенням

підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав,

підписану заяву про поновлення строку звернення до суду,

завірені належним чином копії документів доданих до позову,

сплатити судовий збір у розмірі 840,80 грн. на рахунок: р/р UA928999980313161206000011003; Код банку отримувача (МФО) 899998; одержувач: УК у м. Кроп-цький/Фортечн.р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38037409, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу (судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Кіровський районний суд м. Кіровограда та надати відповідний підтверджуючий документ про його сплату.

Роз`яснити позивачу, що інакше позов буде вважатися неподаним та повернутий позивачу.

Роз`яснити позивачу, що строки потрібно обраховувати з урахуванням положень Закону України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким процесуальні строки продовжено на строк дії карантину.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду складено 11.06.2020 року.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда Н. Ю. Іванова