Ухвала суду № 89756473, 11.06.2020, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/8233/19

Номер провадження 2/404/2200/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2020 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого судді – Іванової Н.Ю.

при секретарі - Гуйван О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Колоннейд Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків завданих в результаті дорожньо-транспортної пригоди, суд, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2019 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Колоннейд Україна» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків завданих в результаті дорожньо-транспортної пригоди, просило стягнути з відповідача на свою користь кошти в сумі 41 400 грн. – сума страхового відшкодування.

В обґрунтування поданого позову зазначено, що 09 лютого 2017 року на 673 км. +280 м а/д Стрій – Знам`янка сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів ЗАЗ Lanos, д.н. НОМЕР_1 , яким керував відповідач та Mitsubishi L200, д.н НОМЕР_2 .

Транспортний засіб марки Mitsubishi L200, д.н НОМЕР_2 на момент ДТП був застрахований в ПАТ «Страхова компанія «Колоннейд Україна».

Відповідно до звіту №119-02-17 про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного ушкодженням транспортного засобу марки Mitsubishi L200, д.н НОМЕР_2 та згідно зі страховим актом №1500018072 від 10 квітня 2017 року ПрАТ СК «Колоннейд Україна», з метою відшкодування шкоди, завданої відповідачем, на виконання зобов`язань по договору страхування, сплатила страхове відшкодування у розмірі 141 400 грн.

За договором обов`язкового страхування цивільної відповідальності, відповідач був застрахований в ПрАТ «СК «Інго Україна», за полісом № АК/1847594, яким передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну становить 100 000 грн.

На підставі регресної вимоги № R/L22494 від 19 вересня 2017 року, ПрАТ «СК «Інго Україна» було перераховано компенсацію в розмірі 100 000 грн. Отже, сума залишку завданої шкоди становить 41 400 грн.

Ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда Іванової Н.Ю. від 29 листопада 2019 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

20 лютого 2020 року та 24 березня 2020 року представник відповідача надіслав на адресу суду заяву про відмову у задоволенні позову та закриття провадження у справі, просив в задоволенні заявленого позову відмовити, а провадження у справі закрити.

В обґрунтування поданої заяви зазначав, що відповідач ОСОБА_1 не є особою, на яку покладається обов`язок відшкодувати завдану позивачу шкоду. Відповідач не є таким суб`єктом і не несе відповідальності перед потерпілим за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, як особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку із виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Крім того, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, та під час виконання трудових обов`язків, незалежно від характеру такої шкоди відшкодовується власником цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо водієм.

Відповідно до статті 1172 ч. 1 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Вважає, що шкода ( у тому числі моральна), завдана внаслідок ДТП з вини водія, який виконував трудові обов`язки та на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо водієм.

Таким чином, зважаючи на те, що позивачем допущено неправильне застосування норм матеріального права, а позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди винною особою ОСОБА_1 , а так само і сам позов заявлений позивачем до останнього є неправильними та необґрунтованими просив в задоволенні заявленого позову відмовити, а провадження у справі закрити.

24 березня 2020 року від представника позивача до суду надійшло клопотання, відповідно якого вказано, що представник відповідача наводить свої міркування у власному розумінні не сумісні з тлумаченням норм процесуального права. Всі наведені доводи в заяві не підтверджуються жодними належними доказами.

Вказано, що діюче законодавство обов`язковою умовою відшкодування майнової шкоди визначає наявність вини особи, а доказом існування такої вини є доведеність неправомірності рішення, дії або бездіяльності цієї особи.

Постанова Кіровського районного суду м. Кіровограда № 404/1335/17 від 12 квітня 2017 року, якою відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, є законним та допустимим доказом неправомірності дій відповідача та відповідно його вина у спричиненні шкоди доведена.

Таким чином, право вимоги до винної особи перейшло позивачу через дію ст. 993 ЦК України, ст. 27 ЗУ «Про страхування».

В судове засідання представник позивача не з`явився, повідомлявся належним чином. Надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явились, повідомлялись належним чином. Представник відповідача надав заяву про відкладення розгляду справи.

Оскільки учасники справи, у судові засідання не прибули, то відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та подану представником відповідача заяву, суд дійшов наступного висновку.

Підстави закриття провадження у справі передбачені ч.1 ст.255 ЦПК України, зокрема, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: 1) справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства; 2) відсутній предмет спору; 3) набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами; 4) позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом; 5) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом; 6) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 186 цього Кодексу; 7) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; 8) після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Як вбачається з заяви, представник відповідача просить закрити провадження у справі з тих підстав, що ОСОБА_1 є неналежним відповідачем у справі, однак чинними нормами цивільно-процесуального кодексу України, така підстава закриття провадження у справі, як пред`явлення позову до неналежного відповідача, не передбачена. Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для закриття провадження у справі.

Враховуючи наведене, підстав для закриття провадження у справі згідно ст.255 ЦПК України немає, а тому в задоволенні заяви слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 255, 259, 260 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника відповідача про закриття провадження у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Колоннейд Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків завданих в результаті дорожньо-транспортної пригоди - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду складено 11.06.2020 року.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда Н. Ю. Іванова