Рішення № 89755866, 10.06.2020, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

з а о ч н е

Справа №338/179/20

Провадження № 2/338/164/20

10 червня 2020 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Рибки Л.Я.,

з участю секретаря Полек Х.В.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачки ОСОБА_2 ,

представника третіх осіб Римарука В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - служба у справах дітей Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської області, орган опіки та піклування Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської області, про позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - служба у справах дітей Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської області (далі - Богородчанська РДА), про позбавлення відповідача батьківських прав щодо малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою судді Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 17 лютого 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 06 березня 2020 року до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача залучено орган опіки та піклування Богородчанської РДА.

Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що вони з відповідачем перебували в зареєстрованому шлюбі, в якому у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_5 . В листопаді 2015 року шлюб між нею та ОСОБА_3 розірвано, малолітня дитина залишилась проживати з нею. На даний час син відвідує Манявський ліцей Богородчанської районної ради. Відповідач свої батьківські обов`язки не виконує, самоусунувся від будь-якого спілкування з дитиною, не приймає участі у вихованні та утриманні сина, не цікавиться його життям, не відвідує виховні заходи, які відбуваються за його участю в навчальному закладі. З огляду на викладене, позивачка просить суд позбавити ОСОБА_3 батьківських прав щодо сина ОСОБА_4 .

В судовому засіданні позивачка заявлений позов підтримала, просила його задоволити. Зазначила також, що відповідач тривалий час зловживає спиртними напоями, що і стало причиною розірвання шлюбу, за місцем проживання зарекомендував себе з негативної сторони, впродовж останнього року в селищі Солотвин не мешкає, про місце його перебування їй нічого не відомо, будь-яких спроб контактувати з дитиною він не робив. Незважаючи на визначений законом та рішенням суду обов`язок сплачувати аліменти на утримання сина, ОСОБА_3 тривалий час ігнорує свої зобов`язання та не надає в добровільному порядку кошти на його утримання. З цього приводу неодноразово зверталась до правоохоронних органів, після чого час від часу аліменти сплачували батьки відповідача, однак з березня 2019 року жодних коштів на утримання дитини не отримувала. Просила позов задоволити, щодо понесених судових витрат, то такі просить залишити за нею. Не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи.

Представник позивачки в судовому засіданні вимоги своєї довірительки підтримала. Пояснила, що ОСОБА_1 самостійно піклується про дитину, забезпечує синові належні умови проживання та виховання. Як стверджує позивачка, відповідач ОСОБА_3 ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню сина, хоча жодних перешкод для цього йому не створювалось. Так, він впродовж тривалого часу жодного разу не відвідав дитини та не поцікавився її здоров`ям, умовами проживання, не турбувався про фізичний та духовний розвиток сина, не надавав моральної та матеріальної підтримки. Згідно з висновком органу опіки та піклування Богородчанської РДА, позбавлення відповідача батьківських прав щодо малолітнього сина ОСОБА_4 є доцільним. Тому просила позов задоволити, не заперечувала проти постановлення заочного рішення у справі.

Представник третіх осіб в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені у висновку органу опіки та піклування Богородчанської РДА про доцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав щодо малолітнього ОСОБА_4 , зазначивши, що це відповідатиме інтересам дитини, оскільки відповідач свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками, ухиляється від виховання та утримання сина.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку - шляхом надсилання судових повісток за зареєстрованим місцем проживання. Одночасно повідомлений про розгляд справи через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Крім того, інформація щодо розгляду справи наявна на офіційній сторінці Богородчанського районного суду Івано-Франківської області в мережі Інтернет. Причини неявки суду не відомі. Своїм правом на подачу відзиву відповідач не скористався, будь-яких заяв чи клопотань щодо розгляду даної справи від нього не надходило.

На підставі ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення позивачки та її представника, представника третіх осіб, свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , дослідивши письмові докази у справі та з`ясувавши фактичні обставини, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з ч.ч. 7, 8 ст. 7 Сімейного кодексу України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Частиною 2 ст. 157 Сімейного кодексу України передбачено, що той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Згідно з ч.ч. 2, 4 ст. 155 Сімейного кодексу України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Статтею 165 Сімейного кодексу України визначено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Пунктами 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" (зі змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 грудня 2008 року №20) судам роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно положень ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

В даній справі судом встановлені наступні обставини.

З 26 листопада 2009 року ОСОБА_1 проживала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , який розірвано рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 09 листопада 2015 року (а.с. 7).

ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син ОСОБА_5 . Відповідно до наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про народження, виданого Солотвинською селищною радою Богородчанського району Івано-Франківської області 15 квітня 2010 року, серія НОМЕР_1 , його матір`ю є ОСОБА_1 , батьком - ОСОБА_3 (а.с. 8).

Дитина на даний час є малолітньою та фактично проживає з матір`ю, що підтверджується довідкою Манявської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області №4 від 02 січня 2020 року (а.с. 14).

Рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 20 травня 2015 року ухвалено стягувати з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі розмірі 800 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття (а.с. 17, 94 - 95).

Як вбачається з довідки Богородчанського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області №58 від 06 березня 2020 року, починаючи з березня 2019 року, ОСОБА_1 не отримує аліментів за виконавчим листом, виданим Богородчанським районним судом Івано-Франківської області на виконання вищевказаного рішення суду (а.с. 94 - 95).

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Богородчанської РДА №3/01-46/142 від 02 січня 2020 року, питання доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 щодо його малолітнього сина ОСОБА_4 розглянуто на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Богородчанської РДА.

У висновку зазначено, що шлюбні відносини між сторонами припинились ще у 2015 році, з того часу ОСОБА_3 не бере участі у вихованні дитини, матеріально не допомагає, з сином не спілкується, не цікавиться навчанням, не телефонує, утриманням та вихованням дитини займається матір.

З інформації, наданої Солотвинською селищною радою Богородчанського району, комісії відомо, що ОСОБА_3 по місцю реєстрації не проживає більше року, негативно характеризується, зловживає спиртними напоями, у вихованні дитини участі не брав.

На даний час у відповідача існує значна заборгованість по сплаті аліментів.

Враховуючи рішення комісії з питань захисту прав дитини, орган опіки та піклування Богородчанської РДА вважає, що доцільно позбавити ОСОБА_3 батьківських прав щодо його малолітнього сина ОСОБА_4 (а.с. 9 - 10 ).

Факт непроживання ОСОБА_3 більше року за адресою місця реєстрації - АДРЕСА_1 , підтверджується повідомленням Солотвинської селищної ради Богородчанського району Івано-Франківської області від 01 червня 2020 року (а.с. 93).

Як вбачається з акта обстеження матеріально-побутових умов проживання сім`ї ОСОБА_1 від 02 січня 2020 року №1/02-36, складеного комісією Манявської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області, позивачка проживає разом з сином ОСОБА_4 , 2010 року народження, в будинку своєї матері ОСОБА_8 . Матеріально-побутові умови добрі (а.с. 16).

Згідно з характеритикою № 273 від 02 січня 2020 року, виданою Манявським ліцеєм Богородчанської районної ради, в якому навчається малолітній ОСОБА_4 , батько жодного разу не відвідував навчальний заклад, не цікавиться вихованням та навчанням дитини, не брав та не бере участі в шкільному житті (а.с. 15).

Відповідно до характеристики Манявської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області №1 від 02 січня 2020 року, ОСОБА_1 за місцем проживання зарекомендувала себе з позитивної сторони (а.с. 11).

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що вона проживає по сусідству з позивачкою протягом останніх трьох років. Їй відомо, що відповідач у справі ОСОБА_3 з дитиною не спілкується, не відвідує сина, на день народження не вітає, зловживає спиртними напоями, будь-якої матеріальної допомоги на утримання дитини позивачці не надає, вона самостійно піклується про сина, забезпечує та виховує його, в цьому їй допомагає її мати. Також ОСОБА_7 зазначила, що родичі відповідача приїжджали час від часу до дитини.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що живе неподалік позивачки, її син дружить з ОСОБА_4 . На днях народження дитини відповідача не бачила, він не відвідує сина, не спілкується з ним, матеріальної допомоги не надає, не приходить до навчального закладу. Наскільки їй відомо, ОСОБА_3 зловживає алкогольними напоями. Останнього разу бачила його в селі близько року тому назад, де він перебуває зараз, їй не відомо. Дитина про нього не згадує. Утримує сина позивачка, відповідач аліменти не сплачує.

Згідно з ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що відповідач не проявляє жодної батьківської турботи про дитину, не відвідує сина, не спілкується з ним, не цікавиться його здоров`ям, не бере участі у вихованні, не дбає про фізичний і духовний розвиток, добровільно не надає коштів на його утримання, тобто свідомо ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини. Така поведінка відповідача, на думку суду, свідчить про незацікавленість його як батька у долі дитини, ухиленні від виконання своїх батьківських обов`язків. Будь-яких доказів на спростування вказаних обставин відповідачем суду не надано.

Згідно з положенням ч. 8 ст. 7 Сімейного кодексу України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

На підставі викладеного, з огляду на положення п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України, оскільки судом в ході розгляду справи встановлено, що мала місце винна поведінка відповідача, яка проявилась у свідомому ухиленні останнього від виконання своїх батьківських обов`язків, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для застосування у даній справі такого крайнього заходу як позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав щодо малолітнього сина ОСОБА_4 , що відповідатиме якнайкращим інтересам дитини.

Водночас суд вважає за необхідне роз`яснити ОСОБА_3 положення ч.ч. 1, 3 ст. 169 Сімейного кодексу України, яким передбачено його право на звернення до суду із позовом про поновлення батьківських прав після усунення умов, які стали підставою для позбавлення його батьківських прав, й за умови, якщо на час вирішення питання судом про поновлення батьківських прав дитина не досягне повноліття.

Судові витрати залишити за позивачкою, яка в судовому засіданні просила залишити такі за нею та не стягувати з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 51 Конституції України, ст.ст. 7, 150, 155, 157, 164, 165 Сімейного кодексу України, ст.ст. 81, 263 - 265, 280 - 284 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - служба у справах дітей Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської області, орган опіки та піклування Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської області, про позбавлення батьківських прав задоволити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав щодо малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Солотвин Богородчанського району Івано-Франківської області, актовий запис про народження № 17 від 15 квітня 2010 року, місце реєстрації - Солотвинська селищна рада Богородчанського району Івано-Франківської області.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Позивачкою заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Богородчанський районний суд Івано-Франківської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Третя особа: Богородчанська районна державна адміністрація Івано-Франківської області, місце знаходження: 77701, Івано-Франківська область, селище Богородчани, вул.Шевченка, 66, ідентифікаційний код юридичної особи 23802966.

Третя особа: служба у справах дітей Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської області, місце знаходження: 77701, Івано-Франківська область селище Богородчани, вул. Шевченка, 66.

Суддя Л.Я. Рибка