Рішення № 89754531, 28.05.2020, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/5399/16-ц

Провадження № 2/202/25/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2020 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.,

за участю секретаря - Дмитрієва Р.С.,

представника позивача - Габрусева В.М.,

представника відповідача - Опари Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Правекс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Правекс Банк» про захист прав споживачів та визнання кредитного договору неукладеним,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач в серпні 2016 року звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, відповідно до якого просив стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 4276-006/07Р від 28 лютого 2007 року у розмірі 23278,61 дол. США з переведенням іноземної валюти в українську за курсом встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення, з яких: 21125,14 дол. США – сума кредиту; 2153,47 дол. США – сума відсотків та стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 судові витрати по справі у розмірі 8679,37 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідно до договору № 4276-006/07Р від 28.02.2007 року, відповідач ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 51 750,00 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 12.01.2032 року. Проте, в порушення умов договору відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання належним чином не виконала, що стало підставою для звернення до суду.

Вимоги до відповідача ОСОБА_1 , що випливають зі згаданого договору, були забезпечені шляхом укладання з відповідачем ОСОБА_2 договору поруки № 4276-006/07Р від 28.02.2007 року, у зв`язку з чим вони є солідарними відповідачами за пред`явленим до стягнення боргом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2016 року справа розподілена судді ОСОБА_3 , ухвалою якого від 25 серпня 2016 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2016 року в порядку забезпечення витребувано у ПАТ КБ « Правекс-Банк» докази по справі.

27.10.2016 року від ОСОБА_1 надійшли заперечення на позов, позовні вимоги не визнала та просила суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

29.12.2016 року від ОСОБА_1 надійшла зустрічна позовна заява про захист прав споживачів та визнання кредитного договору неукладеним. В обґрунтування вказала, що в наданій до суду ксерокопії кредитного договору умисно змінені суттєві умови, зокрема змінино суму кредиту та валюту кредиту, проценти за користування кредитом. В наданій суду ксерокопії кредитного договору № 4276-006/07Р від 28.02.2007 року відсутні підписи ОСОБА_1 . на сторінках договору№1-4. Надана до суду ксерокопія «Договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору № 4276-006/07Р від 28.02.2007 року», який укладено 21.01.2015 року є фіктивним, оскільки банк змінив дату укладання угоди, документ був підписаний вірогідно 28.02.2007 року. Просила суд відповідно до ст.ст.638,640, ч.ч. 1-3 ст.215, ч.2 ст.1055 ЦК України визнати кредитний договір № 4276-006/07Р від 28.02.2007 року, таким що не укладався.

Справа перебувала у провадженні судді ОСОБА_3 , призначеного на посаду судді строком на п`ять років, відповідно до Указу Президента України від 12 березня 2012 року №193/2012 «Про призначення судді» та у якого, станом на 13 березня 2017 року закінчилися повноваження судді.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 березня 2017 року головуючим у вказаній справі визначено суддю Слюсар Л.П., ухвалою якої 15 березня 2017 року цивільну справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду.

Ухвалою Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 10 травня 2017 року прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Правекс-Банк» про захист прав споживачів та визнання кредитного договору неукладеним та об`єднано в одне провадження з первісним позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Правекс-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01 вересня 2017 року за клопотанням представника відповідача, по справі було призначено судову економічну експертизу, проведення якої було доручено Дніпропетровському НДЕКЦ України.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 жовтня 2017 року задоволено клопотання експерта про витребування від ПАТ КБ «Правекс-Банк» та ОСОБА_1 додаткових матеріалів для експертного дослідження.

26.12.2017 року цивільна справа повернена до суду без виконання та Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 грудня 2017 року поновлено провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19 липня 2018 року за клопотанням представника відповідача по справі було призначено судову економічну експертизу, проведення якої було доручено Дніпропетровському НДЕКЦ України.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 вересня 2018 року задоволено клопотання експерта про витребування від ПАТ КБ «Правекс-Банк» та ОСОБА_1 додаткових матеріалів для експертного дослідження.

26 жовтня 2018 року до суду надійшли матеріали цивільної справи з висновком експерта №12/11.3/120 від 19.10.2018 року за результатами проведення судової-економічної експертизи по справі.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2018 року провадження у справі було поновлено.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15 листопада 2019 року виправлені описки, допущені в ухвалах про прийняття зустрічної позовної заяви від 10 травня 2017 року, про призначення у справі судової економічної експертизи від 01 вересня 2017 року, про витребування доказів від 23 жовтня 2017 року, про поновлення провадження у справі від 27 грудня 2017 року, про призначення судової економічної експертизи від 19 липня 2018 року, про витребування доказів від 10 вересня 2018 року, про поновлення провадження у справі від 26 жовтня 2018 року та зазначено вірне прізвище, ім`я та по-батькові відповідача по первинному позову та позивача по зустрічному позову – ОСОБА_1 .

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 грудня 2019 року закрито підготовче провадження у справі.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28.05.2020 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог Акціонерного товариства «Правекс Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, у зв`язку зі смертю останнього.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в поданій позовній заяві. Вказав, що кредитні кошти були видані позичальнику, що підтверджується доказами по справі та протягом 8 років здійснювалося погашення кредиту. З травня 2015 року відповідач перестала здійснювати оплату. В задоволенні зустрічної позовної заяви просив суд відмовити та застосувати строк позовної давності до позовних вимог за зустрічним позовом.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала. Просила суд задовольнити зустрічний позов з наведених в позові підстав. Вказала на те, що між сторонами існує два оригінали кредитних договорів на різні суми, а саме: в валюті гривні та долари США. Банк не підтвердив суму видачі кредиту. Вказала на те, що умови кредитного договору були змінені банком. Звернула увагу суду на висновок експерта №12/11.3/120 від 19.10.2018 року.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази, доходить висновку, що позовні вимоги за основним позовом не підлягають задоволенню та позовні вимоги за зустрічним позовом не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що між Акціонерним комерційним банком «Правекс-Банк» (правонаступником якого є Акціонерного товариства «Правекс Банк») та ОСОБА_1 28 лютого 2007 року було укладено Кредитний Договір №4276-006/07Р.

Відповідно до змісту Кредитного договору, наданого банком, банк надає позичальнику кредит в іноземній валюті на загальну суму 51750 доларів США для споживчих цілей, а також з метою оплати страхових внесків відповідно до договору страхування нерухомого майна (п.1.1 Договору).

Кредит надається позичальнику строком з 28 лютого 2007 року до 28 лютого 2032 року зі сплатою 12 відсотків річних.

Відповідно до п.6.1.4 позичальник передає в іпотеку Банку належну йому на праві власності квартиру в строк, зазначений в п.3.1 Договору.

Згідно з Договором про внесення змін та доповнень до кредитного договору №4276-006/07Р від 28.02.2007 року, на якому зазначена дата 21 січня 2015 року, укладеного між Акціонерним комерційним банком «Правекс-Банк» та ОСОБА_1 у зв`язку з провадженням нової банківської інформаційної системи та програмного забезпечення встановлено порядок погашення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до оригіналу Кредитного договору №4276-006/07Р від 28.02.2007 року, наданого ОСОБА_1 на дослідження експерту, договір має інший зміст, а саме: п.1.1 Договору банк надає позичальнику кредит у валюті кредитування гривня, на загальну суму 71 750 гривень на споживчі цілі, а також з метою оплати страхових внесків відповідно до договору страхування нерухомого майна.

Кредит надається позичальнику строком з 28 лютого 2007 року до 28 лютого 2032 року зі сплатою 20,5 відсотків річних.

Відповідно до п. 6.1.4 позичальник передає в іпотеку Банку належну йому на праві власності квартиру в строк, зазначений в п.3.1 Договору.

Вимоги до відповідача ОСОБА_1 були забезпечені шляхом укладання договору іпотеки №4276-006/07Р від 28 лютого 2007 року, відповідно до якого іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю належне йому на праві власності нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 .

Крім того вимоги до відповідача ОСОБА_1 були забезпечені шляхом укладання з ОСОБА_2 договору поруки №4276-006/07Р від 28 лютого 2007 року, предметом договору є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання ОСОБА_1 своїх обов`язків за кредитним договором від 28 лютого 2007 року №4276-006/07Р.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28.05.2020 року у зв`язку зі смертю 10 грудня 2011 року ОСОБА_2 , закрито провадження у справі в частині позовних вимог Акціонерного товариства «Правекс Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості

За змістом ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особамає право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

Способи судового захисту цивільних прав та інтересів особи визначені у ч.2 ст.16 ЦК України, в якій крім іншого зазначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Отже, за змістом даних норм, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права у суді, який, визначається законом чи договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Відповідно дост.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.

Останні встановлені ст.ст. 1048-1052, 1054 ЦК України. Відповідно до положень вказаних статей істотними умовами кредитного договору щодо яких сторони повинні дійти згоди в належній формі виступають: мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, порядок зміни і припинення дії договору, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору.

Як вказує у своїй позовній заяві позивач та в судовому засіданні представник позивача за основним позовом, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем ОСОБА_1 умов кредитного договору №4276-006/07Рвід 28.02.2007 року заборгованість станом на 21.04.2016 року склала 23 278,61дол. США, де: 21 125,14 дол. США – заборгованість за кредитом; 2 153,47 дол. США – заборгованість по процентам за користування кредитом.

Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 просила суд визнати кредитний договір таким, що не укладався.

Відповідно до Висновку судового експерта Буряк Т.М. Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру №12/11.3/120 від 19.10.2018 року за результатами судово-економічної експертизи, в межах наданих документів, документально не підтверджується видача коштів у сумі 51 750,00 дол. США (або 71 750 дол. США) позичальнику ОСОБА_1 за кредитним договором №4276-006/07Р від 28.02.2007 року.

За результатами судово-економічної експертизи, при видачі кредиту у сумі 51 750 дол. США зі щомісячним погашенням та при розрахунку відсотків за методом «Факт/360» за відсотковою ставкою12% річних, встановлено:

1)реальна відсоткова ставка становить 12,87%;

2)абсолютне значення подорожчання кредиту – 78 814,30 дол. США;

3)сукупна вартість кредиту 130 564,30 дол. США.

За результатами судово-економічної експертизи, в обсязі наданих документів, документально не підтверджується факт доведення ПАТ «Правекс Банк» до позичальника ОСОБА_1 під час укладання кредитного договору №4276-006/07Р від 28.02.2007 року інформації щодо наявних форм кредитування з коротким описом відмінностей між ними, тип відсоткової ставки, детальний розпис сукупної вартості кредиту (в процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості кредиту (в процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача), пов`язаних з одержанням, обслуговуванням, та погашенням кредиту, річну відсоткову ставку за кредитом, що передбачено вимогами Закону України « Про захист прав споживачів» (п.2).

Починаючи з жовтня 2007 року відсотки банком розраховуються за ставкою, що відрізняється від ставки 12% (яка встановлена в договорі). Інформація та документи про зміну відсоткової ставки для проведення експертизи не надані (п.3).

В межах наданих для проведення експертизи матеріалів справи, у зв`язку з відсутністю нормативно передбачених документів, за результатами судово-економічної експертизи документально не підтверджується виконання ПАТ КБ «Правекс-Банк» зобов`язань по кредитному договору №4276-006/07Р від 28.02.2007 року в частині видачі коштів у сумі 51 750,00 дол. США (або 71 750 дол. США) позичальнику ОСОБА_1 ( п.6).

Для проведення експертизи надана копія заяви, датована 28.02.2007 року від громадянки ОСОБА_1 з проханням видати кредит готівковими коштами в сумі 51 750 дол. США згідно з кредитним договором №4276-006/07Р від 28.02.2007 року через касу відділення « Дніпропетровська обласна дирекція АКБ « Правекс-Банк».

Зазначена заява, відповідно до листа ПАТ « Правекс-Банк» ( вх.№13532 від 06.09.2018 р.) долучена як документ, що підтверджує видачу кредиту в іноземній валюті.

Заява ОСОБА_1 від 28.02.2007 року не відповідає формі та видам документів, передбачених постановою НБУ №337 та не відноситься до документів бухгалтерського обліку банку.

За результатами судово-економічної експертизи, в межах наданих документів, документально не підтверджується видача коштів у сумі 51 750,00 дол. США (або 71 750,00 дол. США) позичальнику ОСОБА_1 за кредитним договором №4276-006/07Р від 28.02.2007 року (п.7).

Для проведення експертизи не надані будь-які документи, що підтверджують доведення до позичальника ОСОБА_1 інформації щодо реальної відсоткової ставки, абсолютного значення подорожчання кредиту, та сукупної вартості кредиту за кредитним договором №4276-006/07Р від 28.02.2007 року (п.9).

Однак, як вбачається із оригіналу Кредитного договору №4276-006/07Р від 28.02.2007 року, наданого на дослідження експерту ОСОБА_1 , валюта кредитування - гривня та кредит на загальну суму 71 750 гривень.

Отже, для проведення експертизи було надано два договори під №№4276-006/07Р від 28.02.2007 року, що містять різну інформацію про розмір кредиту, відсоткову ставку та порядок погашення тіла кредиту. Представник позивача за основним позовом не зміг пояснити наявність у ОСОБА_1 оригіналу кредитного договору з іншими умовами кредитування та звернув увагу суду на нотаріально укладений договір іпотеки між сторонами.

Згідно з вимогами ст. 16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту. Обравши способом захисту визнання правочину не укладеним, позивач за зустрічним позовом у силу ст. 12 ЦПК України зобов`язаний довести правову та фактичну підставу визнання правочину неукладеним.

Згідно з приписами ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. А частиною другою цієї статті передбачені загальні умови, додержання яких необхідно для чинності правочину, в тому числі: особа яка вчинила правочин, повинна мати необхідних обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Підставою недійсності правочину у відповідності до ст. 215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 627 та ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Положеннями ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст.ст. 215-235 ЦК України особа, яка вважає, що її права, речові права порушені, має право звернутися до суду з вимогами про визнання правочину недійсним, вказавши конкретну підставу для визнання його недійсним.

За змістом статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема про встановлення обов`язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі; передбачення зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Закон України «Про захист прав споживачів» застосовується до спорів, які виникли з кредитних правовідносин, лише в тому разі, якщо підставою позову є порушення порядку надання споживачеві інформації про умови отримання кредиту, типові процентні ставки, валютні знижки тощо, які передують укладенню договору.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 02.12.2015 року в справі № 6-1341цс15.

Відповідно до ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, наданих сторонами.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що між сторонами укладався оспорюваний кредитний договір №4276-006/07Р від 28.02.2007 року, однак позивачем за основним позовом не надано доказів отримання кредитних коштів ОСОБА_1 щодо валюти кредитування та суми кредиту, оскільки в матеріалах наявні два різні кредитні договори, а тому суд бере до уваги Висновок судово-економічної експертизи, складений судовим експертом Буряк Т.М. Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру №12/11.3/120 від 19.10.2018 року за результатами якого документально не підтверджується видача ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 51 750,00 дол. США, та не підтверджується доведення до позичальника ОСОБА_1 інформації щодо реальної відсоткової ставки, абсолютного значення подорожчання кредиту, та сукупної вартості кредиту за кредитним договором №4276-006/07Р від 28.02.2007 року. Також необхідно зазначити, що суд приймає до уваги договір іпотеки № 4276-066/07Р від 28 лютого 2007 року, однак із врахуванням того, що із долучених до матеріалів цивільної справи документів неможливо встановити валюту кредитного договору та суму кредиту, реальну відсоткову ставку та відповідно суму заборгованості за кредитом, тому вимоги в цій частині первісного позову не підлягають задоволенню у зв`язку з їх недоведеністю.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає законних підстав для задоволення позовних вимог позивача АТ «Правекс-Банк» за основним позовом щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 у зв`язку з недоведеністю суми заборгованості та вимушений в позові відмовити.

Щодо зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 про визнання кредитного договору неукладеним, то суд приймає до уваги доводи представника позивача за основним позовом про відсутність доказів, оскільки почеркознавча експертиза, висновком якої було б підтверджено твердження позивача за зустрічним позовом про те, що ОСОБА_1 кредитний договір не укладався, не проводилась та не приймає доводи представника позивача про пропуск позивачем за зустрічним позовом строку позовної давності для звернення до суду, виходячи з наступного.

Позовна давність, відповідно до ст. 256 ЦК України, це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

У свою чергу ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосувати позовну давність, суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі, коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє у позові у зв`язку із спливом позовної давності за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Враховуючи, що позивачем за зустрічним позовом не надано належних та допустимих доказів в підтвердження заявлених позовних вимог, беручи до уваги що кредитний договір № 4276-006/07Р від 28 лютого 2007 року був укладений між сторонами, то суд доходить висновку, що позовні вимоги за зустрічним позовом задоволенню не підлягають з підстав необґрунтованості.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України оскільки позивачу за основним позовом відмовлено в задоволенні позовних вимог, то судові витрати не відшкодовуються.

Беручи до уваги, позивачем за зустрічним позовом при подачі позовної заяви судовий збір не оплачувався, а в задоволенні позовних вимог їй відмовлено, то з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 840 грн. 80 коп.

Керуючись: ст.ст.15,16, 203,215,638,640,1048,1050,1054 ЦК України, ст.ст.4, 12, 13,19,78,79,81,82,141,259,263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Правекс Банк» (01021, м. Київ,вул.Кловський узвіз, 9/2, ЄДРПОУ: 14360920) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості – відмовити.

В задовол енні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ,РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Акціонерного товариства «Правекс Банк» (01021, м. Київ,вул. Кловський узвіз, 9/2, ЄДРПОУ 14360920) про захист прав споживачів та визнання кредитного договору неукладеним – відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 840 грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Строк подання апеляційної скарги на рішення суду продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID -19).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст складено 09.06.2020 року.

Суддя Л.П. Слюсар