Рішення № 89754079, 11.06.2020, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/3045/20

2/212/2215/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2020 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Колочко О.В., за участі секретаря судового засідання Ігнатьєвої А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю працівника при виконанні трудових обов`язків,

В С Т А Н О В И В:

06 травня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» (далі - Відповідач, ПрАТ «Суха Балка») про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю працівника при виконанні трудових обов`язків.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона є дочкою ОСОБА_2 , з яким під час виконання трудових обов`язків на підприємстві відповідача 29.02.2000, стався нещасний випадок, внаслідок якого останній помер. Відповідно до Акту про нещасний випадок № 9 встановлено, що її батько загинув при виконанні трудових обов`язків на підприємстві відповідача, смерть наступила від падаючих на нього кусків породи та уламків сходового ходу. Внаслідок смерті батька позивачу завдана моральна шкода, оскільки вона втратила близьку людину, його смерть стала для позивачки великим стресом. Просила стягнути з відповідача у відшкодування моральної шкоди 200 000 гривень без утримання податку з доходів фізичних осіб.

Ухвалою суду від 07 травня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

27 травня 2020 року, ухвалою суду, розгляд справи відкладено, для забезпечення прав відповідача на подання відзиву на позов.

29 травня 2020 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в позові, посилаючись на те, що під час роботи батька позивача на підприємстві відповідача останнім не приховувались важкість та шкідливість технологічного процесу, не порушувалась технологія виробництва. Вказав, що позивач не надала до суду належних доказів, які б підтверджували факт спричинення їй моральної шкоди, заявлена позивачем сума моральної шкоди не відповідає вимогам розумності та справедливості, жодним чином не аргументована та необґрунтована є завищеною та не відповідає тяжкості і характеру шкоди.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, судом встановлені такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 (а.с.15)

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок багаточисленних пошкоджень кісток тулубу з пошкодженням внутрішніх органів, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.14)

Відповідно до Акту №9 про нещасний випадок встановлено, що 29 лютого 2000 року при виконанні трудових обов`язків на підприємстві ВАТ «Суха Балка» з ОСОБА_2 стався нещасний випадок, в результаті якого він помер. Згідно зазначеного акту визначено працівників, які допустили порушення законодавства про охорону праці -начальник дільниці №5 шахти ім. Фрунзе ОСОБА_7, начальник дільниці №1 шахти ОСОБА_4 , головний інженер шахти ОСОБА_5 , головний маркшейдер ВАТ «Суха Балка» ОСОБА_6 (а.с.5-7)

Статтею 3 Конституції України передбачається, що Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Частина 4 статті 43, частина 1 статті 46 Конституції України передбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

На час виникнення спірних правовідносин (29.02.2000 - час смерті працівника) можливість відшкодування моральної шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням ним трудових обов`язків за рахунок роботодавця на підставі рішення суду передбачалась пунктом 11 Правил відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням ним трудових обов`язків, затверджених постановою КМ України від 23.06.1993 № 472 (далі - Правила).

Як роз`яснено у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (з наступними змінами та доповненнями) спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених статтями 7, 440-1 ЦК та іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди (наприклад, ст. 49 Закону «Про інформацію», ст. 44 Закону «Про авторське право і суміжні права»); при порушенні зобов`язань, які підпадають під дію Закону «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов`язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Оскільки питання відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, необхідно в кожній справі з`ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати, якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю моральну шкоду (п.5 Правил).

З матеріалів даної справи вбачається, що правовідносини між сторонами по відшкодуванню моральної шкоди виникли 29 лютого 2000 року, коли з ОСОБА_2 стався нещасний випадок, внаслідок якого останній помер.

На той час діяли норми статті 440-1 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), як передбачала відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до зазначеної норми моральна (немайнова) шкода, заподіяна громадянину або організації діяннями іншої особи, яка порушила їх законні права, відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода заподіяна не з її вини.

Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.

На думку суду відповідач ПрАТ «Суха Балка» є особою, що несе відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди позивачу - дочці померлого, оскільки у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 внаслідок нещасного випадку при виконанні трудових обов`язків, вона переносить моральні страждання, змінився ритм її життя, зі смертю батька вона перенесла психоемоційний стрес і усвідомлення безповоротності втрати завдає позивачу душевного болю.

Не можуть бути прийняті до уваги посилання представника відповідача на те, що позивачем не доведено наявність моральних страждань. Позивач втратила близьку людину та залишилися без її турботи і піклування, смерть рідної людини спричиняє їй хвилювання і по теперішній час, оскільки батько для позивача був дуже близькою людиною.

Встановити ціну людського життя, повернути близьку людину неможливо. Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає, і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Згідно зі ст. 440-1 ЦК Української РСР, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, було встановлено обмеження мінімального розміру відшкодування моральної шкоди - не менше п`яти мінімальних розмірів заробітної плати та максимального розміру відшкодування моральної шкоди, що не може перевищувати двохсот мінімальних розмірів заробітної плати (п. 11 Правил).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оплату праці» мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт).

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Вищезазначені вимоги закону у поєднанні зі статтями 3 і 8 Конституції України дають підстави для висновку про те, що у випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.

Так, дочка втратила батька, який займав важливе місце в родині. Його смерть спричинила психологічну травму позивачу. Смерть батька однозначно спричинила втрату важливого життєвого зв`язку, який поновлений бути не може та відповідно завдає довготривалих та глибоких душевних страждань.

Позивачу завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях у зв`язку із втратою близької людини, порушено її нормальний спосіб життя, що потребує докладання додаткових зусиль для організації життя і побуту.

Враховуючи наведене, виходячи з принципів розумності, виваженості і справедливості, а також з того, що з часу смерті батька позивача пройшло понад 20 років суд вважає, що справедливою компенсацією перенесених позивачем моральних страждань, пов`язаних із втратою близької людини та зміною звичного ритму життя, буде стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 200 000 гривень, тим самим задовольняючи позов повністю.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п.2 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», суд стягує з відповідача ПрАТ «Суха Балка» на користь держави судовий збір у розмірі 2000 гривень.

Керуючись ст. 440-1 ЦК Української РСР, ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю працівника при виконанні трудових обов`язків задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 200 000 (двісті тисяч) гривень 00 копійок без утримання податку з доходу фізичних осіб.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» на користь держави судовий збір в розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційної інстанції через Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п. 3 Розділу XII ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк, зазначений в цьому рішенні продовжується на строк дії такого карантину.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Суха Балка», місце знаходження юридичної особи: 50029, м. Кривий Ріг, вул. Конституційна, 5, код ЄРДПОУ 00191329.

Повне рішення складено та підписано 11 червня 2020 року.

Суддя: О. В. Колочко