Ухвала суду № 89753094, 11.06.2020, Центральний районний суд м. Миколаєва

Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/1889/19

1 - кс/490/2146/2020

У Х В А Л А

11 червня 2020 року м. Миколаїв

Слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Скрипченко С.М., при секретарі Черновій Н.А., за участю слідчого Андрійчука Д.В., захисника Олексієнко В.В., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СУ ГУНП в Миколаївській області Андрійчука Д.В. погоджене з прокурором відділу прокуратури Миколаївської області Мерімеріним О.Г. про примусове відібрання букального епітелію у підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 для проведення судових експертиз, -

В С Т А Н О В И В:

20.05.2020р. до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП в Миколаївській області Андрійчука Д.В. погоджене з прокурором відділу прокуратури Миколаївської області Мерімеріним О.Г. про примусове відібрання букального епітелію у підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 для проведення судових експертиз.

В обґрунтування клопотання, слідчий вказав, що 12.05.2020р. прокурором відділу прокуратури Миколаївської області Мерімеріним О.Г., керуючись ст. ст. 110, 241, 245 КПК України, винесено постанову про відібрання зразків, а саме: букального епітелію у підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 для проведення судових експертиз.

13.05.2020р. підозрюваний ОСОБА_1 у присутності свого захисника, із постановою про відібрання зразків, а саме: букального епітелію для проведення експертизи ознайомився.

18.05.2020р. підозрюваний ОСОБА_1 у присутності свого захисника знаходячись в Миколаївському обласному бюро судово - медичних експертиз для відібрання зразків, а саме: букального епітелію на підставі постанови прокурора відділу прокуратури Миколаївської області Мерімеріна О.Г., від 12.05.2020р., відмовився добровільного надати зразки букального епітелію для проведення експертизи. Відмова підозрюваного зафіксована у протоколі про відібрання зразків.

Іншим законним шляхом, отримати зразки для проведення експертизи неможливо, враховуючи факт добровільної відмови підозрюваного від надання зразків, з метою недопущення порушень процедури отримання таких зразків та недопущення порушення прав та інтересів підозрюваного у кримінальному провадженні, з метою отримання доказів у встановленому законом порядку, виникла необхідність на примусове відбирання біологічних зразків у підозрюваного ОСОБА_1 . В подальшому використати примусово відібрані зразки для проведення судово молекулярно - генетичної експертизи (за експертною спеціальністю 9.5 молекулярно-генетичні дослідження) з метою встановлення причетності ОСОБА_1 до вчинення злочину.

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.

Захисник та підозрюваний у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання слідчого та просили відмовити.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 245 КПК України, відбирання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими статтею 241 цього Кодексу. У разі відмови особи добровільно надати біологічні зразки слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, що розглядається в порядку, передбаченому статтями 160 - 166 цього Кодексу, має право дозволити слідчому, прокурору (або зобов`язати їх, якщо клопотання було подано стороною захисту) здійснити відбирання біологічних зразків примусово.

При цьому, ст. 18 КПК України, передбачено, що жодна особа не може бути примушена визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення. Кожна особа має право не говорити нічого з приводу підозри чи обвинувачення проти неї, у будь - який момент відмовитися відповідати на запитання, а також бути негайно повідомленою про ці права. Жодна особа не може бути примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні її близькими родичами чи членами її сім`ї кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 63 Конституції України, особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.

Визначений ст. 18 КПК України та ст. 63 Конституції України, принцип свободи від самовикриття не слід тлумачити буквально, у контексті заборони примусу виключно щодо дачі пояснень, показань відносно себе та близьких родичів. Ця гарантія поширюється і на право ненадання відомостей у будь - який інший спосіб, що може прямо чи побічно, безпосередньо чи опосередковано бути використано проти інтересів особи.

Біологічні зразки у підозрюваного ОСОБА_1 слідчий бажає вилучити з метою встановлення причетності його до вчинення злочину, але примусове їх надання суперечитиме положенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, адже право не свідчити проти себе та близьких родичів має будь - яка особа. Враховуючи прецедентну практики Європейського Суду з прав людини, зокрема, рішення у справі «Яллох проти Германії» (№ 5481/00), доцільно зауважити на тому, що біологічні зразки у особи можуть бути отримані поза її згодою лише тоді, коли метою відібрання таких зразків не є отримання доказів обвинувачення особи, яка надає такі зразки.

Таким чином, задоволення клопотання про надання дозволу всупереч волі особи на відібрання біологічних зразків букального епітелію для проведення судових експертиз, порушуватиме кримінальний процесуальний принцип свободи від самовикриття.

За практикою Європейського суду з прав людини фізична недоторканість особи охоплюється поняттям «приватне життя», що охороняється статтею 8 Конвенції (рішення від 26 березня 1985 року у справі «Х та Y проти Нідерландів») і стосується найбільш інтимних аспектів приватного життя, а обов`язкове медичне втручання, навіть незначне, становить втручання у це право.

Європейський суд з прав людини допускає можливість здійснення примусового отримання зразків для дослідження, водночас регламентуючи чіткі умови та порядок здійснення такого втручання, наголошуючи, що отримання біологічних зразків можна проводити тільки за розпорядженням уповноваженої на це посадової особи, його може робити тільки акредитований лікар, котрий вправі відмовитися від виконання аналізу з огляду на виняткові причини медичного характеру. Згідно практики ЄСПЛ обов`язковою умовою отримання біологічних зразків є проведення його акредитованим лікарем, оскільки такі маніпуляції потребують спеціальних медичних знань.

Також згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі « ОСОБА_2 проти Сербії» ( ОСОБА_3 v. Serbia) від 14.04.2020р. (скарга № 75229/10), втручання у право на повагу до приватного життя заявника шляхом відібрання зразка ДНК не відповідає вимогам закону та становить порушення ст. 8 Конвенції.

За такого, приходжу до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання, оскільки слідчим не обґрунтовано необхідність відбирання біологічних зразків у підозрюваного ОСОБА_1 .

На підставі вище викладеного та керуючись ст. ст. 132, 223, 245 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні слідчого СУ ГУНП в Миколаївській області Андрійчука Д.В. погоджене з прокурором відділу прокуратури Миколаївської області Мерімеріним О.Г. про примусове відібрання букального епітелію у підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 для проведення судових експертиз – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя С.М. Скрипченко