Ухвала суду № 89750332, 10.06.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

10 червня 2020 року м. Київ № 826/4406/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Чудак О.М., за участю секретаря судового засідання Лисун А.А., позивача ОСОБА_1 , представника Кабінету Міністрів України Суботи О.В., у відсутність представників Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, розглянувши в підготовчому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відвід судді в адміністративній справі за його позовом до Кабінету Міністрів України, Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання незаконними та нечинними постанови та відповідей, стягнення моральної шкоди і збитків,

установив:

В провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про:

- визнання постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 №1522 незаконною та нечинною повністю та такою, що запроваджена в дію і використовується відповідачами явно злочинно для порушення майнових прав позивача;

- визнання відповідей Кабінету Міністрів України щодо розгляду звернень позивача неправомірними;

- стягнення з Кабінету Міністрів України моральної шкоди і збитків в розмірі 70000 грн;

- стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві моральної шкоди і збитків в розмірі 70000 грн.

10.06.2020 позивачем до суду подано заяву про відвід судді Чудак О.М., мотивовану тим, що, на думку позивача, його заява про відвід від 09.09.2019 вирішена не була, оскільки передана на розгляд іншому складу суду, а відтак розглянута «свавільно». Окрім того, позивач не погоджується з діями головуючого судді, пов`язаними з відмовою у прийнятті його заяви про усунення правової невизначеності із незгодою на розгляд адміністративної справи за його позовом, поданої в засіданні 27.05.2020. З урахуванням викладеного, позивач в заяві про відвід просить:

« 1. визнати:

- «що нові редакції Конституції України 1401-VIII від 02.06.2016 та Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII, а також Закон №2147- III від 03.10.2017 і на його підставі відповідно Кодекс адміністративного судочинства України (КАС України) є підроблені і нелегітимні, тому діючі на їх підставі судді є неповноважні, та такі, що не відповідають гарантіям пункту 1 статті 6 Конвенції на "суд, встановлений законом";

- що заява позивача до ОАС м. Києва від 09.09.2019 про недовіру судді Чудак О.М. і адмінсудочинству на розгляд справи №826/4406/18 по новому КАС України до цих пір не розглянута і по суті викладених в ній обставин не вирішена;

- що оскільки згоду на здійснення суддею Чудак О.М. провадження по новому і, як вважає позивач, нелегітимному КАС України на розгляд справи №826/4406/18 він не надає, то заявляє відвід як нелегітимній судді, що діє до цих пір з порушенням процедури;

- шляхом застосування суддівського розсуду надати тлумачення поставленим позивачем питанням у заявах як у даній, так і від 09.09.2019.

Вжити для судді Чудак О.М. правові заходи для вирішення питання, яке має загальнодержавне суспільне значення, про те, чи є легітимними і законними нові редакції Конституції України від 02.06.2016 №1401-VI11 та Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII, а також Закон №2147-VIII від 03.10.2017 і прийнятий на їх підставі КАС України, оскільки без вирішення суддею Чудак О.М. цього питання позивач з жодним суддею у його справі згоден в суді не буде, адже позивач не погоджується, щоб його справу розглядали судді на підставі підроблених законів, яких, через зазначені закони, він також буде вважати неповноважними і нелегітимними, та тому діючими, згідно статті 60 Конституції, явно злочинно.».

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

З огляду на те, що позивачем заява про відвід головуючому судді подана в день судового засідання, суд дійшов висновку, що така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід вирішується суддею Чудак О.М. відповідно до вимог частини четвертої статті 40 КАС України.

Так, згідно з положеннями частин першої, другої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої, четвертої статті 39 КАС України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Визначаючись щодо наявності підстав для відводу необхідно враховувати, що згідно з

частиною другою статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, а згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

В свою чергу, практика Європейського суду з прав людини свідчить, що наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (зокрема, рішення у справах Фей проти Австрії від 24.02.1993, та Веттштайн проти Швейцарії, заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).

У кожній окремій справі потрібно визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі Пуллар проти Сполученого Королівства (рішення від 10.06.1996, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).

Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі Веттштайн проти Швейцарії, заява № 33958/96, п. 43, ЄСПЛ 2000-XII).

Так, відповідно до частини третьої, четвертої статті 40 КАС України (в редакції, чинній на 09.09.2019) питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

З урахуванням наведених положень, ухвалою суду від 09.09.2019 заяву позивача про недовіру судді визнано необґрунтованою, зупинено провадження у справі до вирішення питання про недовіру головуючого судді та передано заяву ОСОБА_1 про недовіру судді Чудак О.М. для вирішення іншим складом суду у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.

Таким чином, надаючи оцінку обставинам, викладеним у заяві про відвід судді Чудак О.М., суд зазначає, що посилання позивача на те, що доводи заявника стосуються його незгоди з процесуальними діями та рішеннями судді Чудак О.М., зокрема, щодо розгляду його заяв про недовіру суду.

Водночас згідно з частиною четвертою статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Викладені позивачем обставини в обґрунтування відводу є суб`єктивними та не свідчать про те, що суд, який розглядає дану справу, прямо чи опосередковано заінтересований в результаті її розгляду або його дії викликають сумніви в неупередженості та об`єктивності.

Окрім того, відповідно до правових позицій, висловлених Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10.05.2018 (справа №800/592/17) та від 01.102018 (справа №9901/673/18) не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

В свою чергу заявником, в обґрунтування зазначених в заяві про відвід судді Чудак О.М. доводів, не надано доказів з яких можливо встановити наявність підстав для відводу.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про відвід судді Новохатнього Олександра Андрійовича про недовіру судді Чудак О.М. у справі №826/4406/18, у зв`язку з чим у її задоволенні слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 36, 40 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 від 10.06.2020 про відвід судді в адміністративній справі №826/4408/18, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 11.06.2020.

Суддя О.М. Чудак