Рішення № 89748316, 10.06.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2020 р. Справа№200/3664/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Донецькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 23.03.2020 року № 0005923306

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.03.2020 року № 0005923306 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 572845,00 гривень, з яких податкове зобов`язання - 381897,00 гривень, штрафні (фінансові) санкції - 190948,00 гривень.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовував безпідставністю висновків фіскального органу, викладених в акті документальної позапланової невиїзної перевірки № 296/05-99-33-06/ 1903308319 від 11 березня 2020 року про порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 381897,00 гривень у період з лютого по липень 2019 року.

Сутність порушень, визначених при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки полягає у безпідставному документальному оформленні нереальних господарських операцій з дев`ятьма контрагентами позивача: ПП «ГРАНТ-ТРЕЙД»,ТОВ «БУДМОНТАЖ ІНВЕСТ», ПП «ТЕРРА-ПРАЙМ», ПП «ІНКОМ-РЕТАЛ», ТОВ «КИЇВТОРГ РЕСУРС», ТОВ «АДОНАРА ПЛЮС», ТОВ «ВЕСТФОЛ», ТОВ «ВЕРДЕР АКТИВ», ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ АРНЕЖ» з купівлі товарів (робіт, послуг) на підставі аналізу поставок по ланцюгу постачання, недостатньою кількістю трудових та матеріальних ресурсів, даними інформаційних баз фіскальної служби. Обумовлюючи наведений висновок, податковий орган зазначає, що позивач отримав необґрунтовану податкову вигоду за рахунок відображення у податковій звітності оформлених нереальних операцій, які не підтверджуються фактом (законним джерелом) у попередніх ланках ланцюга, отже, фактично відповідачем встановлено юридичну дефектність первинних документів.

Позивач зазначає, що відповідачем порушено принцип індивідуалізації відповідальності позивача та його права на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту по спірних операціях позивача з його з контрагентами.

З зазначених підстав позивач вважає висновки акту документальної позапланової виїзної перевірки від 11 березня 2020 року неправомірними, а винесене на його підставі податкове повідомлення - рішення від 23 березня 2019 року № 0005923306 скасувати.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07 квітня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 05 травня 2020 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 травня 2020 року заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 травня 2020 року розгляд справи відкладено на 28 травня 2020 року.

28 травня 2020 року розгляд справи відкладено на 10 червня 2020 року.

Представники сторін до суду з`явились.

Відповідачем надано письмовий відзив від 28.04.2020р. (том 1, а.с. 206-218). В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, наказу Головного управління ДПС у Донецькій області від 17.01.2020 № 84, відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «ГРАНТ-ТРЕЙД» за лютий 2019 року,ТОВ «БУДМОНТАЖ ІНВЕСТ» за лютий, квітень 2019 року, ПП «ТЕРРА-ПРАЙМ» за березень 2019 року, ПП «ІНКОМ-РЕТАЛ» за квітень 2019 року, ТОВ «КИЇВТОРГ РЕСУРС» за квітень 2019 року, ТОВ «АДОНАРА ПЛЮС» за квітень 2019 року, ТОВ «ВЕСТФОЛ» за квітень 2019 року, ТОВ «ВЕРДЕР АКТИВ» за травень 2019 року, ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ АРНЕЖ» за червень 2019 року.

Зазначає, що, перевіркою було встановлено, що зазначені вище контрагенти здійснювали діяльність з оформлення нереальних операцій з постачання (продажу) товарів, відмінних від придбаних, та формували неправомірну вигоду на користь ФОП ОСОБА_1 .

На переконливу думку відповідача, надані до перевірки первинні документи не спростовують факт формування штучного податкового кредиту з боку позивача.

Вважає що, отримання податкових накладних та інших первинних документів вказаних контрагентів не підтверджує факт постачання товарів та виконання робіт, і не дає законне право на отримання податкового кредиту.

В результаті вищезазначеного, вважає, що податкові накладні, складені ПП «ГРАНТ-ТРЕЙД»,ТОВ «БУДМОНТАЖ ІНВЕСТ», ПП «ТЕРРА-ПРАЙМ», ПП «ІНКОМ-РЕТАЛ», ТОВ «КИЇВТОРГ РЕСУРС», ТОВ «АДОНАРА ПЛЮС», ТОВ «ВЕСТФОЛ», ТОВ «ВЕРДЕР АКТИВ», ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ АРНЕЖ» не дають право позивачу на податковий кредит, так як зазначене в таких податкових накладних не підтверджується даними операцій постачання та надання послуг, задекларованих всіма контрагентами по ланцюгу постачання.

За таких обставин вважає податкове повідомлення-рішення від 23 березня 2020 року № 0005923306 правомірним.

З зазначених причин відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до положень статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України даний предмет спору віднесено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача у відповідності до норм законодавства повідомлено про наявність позову.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 зареєстрований та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як фізична особа-підприємець з 30.07.2001 року, що підтверджується безкоштовним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (том 1, а.с. 13-14).

Основними видами діяльності позивача є надання в оренду інших машин, устаткування та товарів код КВЕД 77.39, вантажний залізничний транспорт код КВЕД 49.20, допоміжне обслуговування наземного транспорту код КВЕД 52.21.

Позивач перебуває на податковому обліку в Слов`янсько-Лиманському управлінні Головного управління ДПС у Донецькій області, про що зазначено у вказаному витягу.

Фахівцями Головного управління ДПС у Донецькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентами: ПП «ГРАНТ-ТРЕЙД» за лютий 2019 року,ТОВ «БУДМОНТАЖ ІНВЕСТ» за лютий, квітень 2019 року, ПП «ТЕРРА-ПРАЙМ» за березень 2019 року, ПП «ІНКОМ-РЕТАЛ» за квітень 2019 року, ТОВ «КИЇВТОРГ РЕСУРС» за квітень 2019 року, ТОВ «АДОНАРА ПЛЮС» за квітень 2019 року, ТОВ «ВЕСТФОЛ» за квітень 2019 року, ТОВ «ВЕРДЕР АКТИВ» за травень 2019 року, ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ АРНЕЖ» за червень 2019 року, про що складено акт від 11 березня 2020 року № 296/05-99-33-06/ 1903308319 (том 1, а.с. 15-48).

Згідно висновків акту перевірки встановлено порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 381897,00 гривень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, статті 94 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 ПК України).

За приписами п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (пункт 187.1 ст. 187 ПК України).

Відповідно до п.198.2 ст. 198 ПК України, порушення якого вказано в акті перевірки, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

- ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Разом з тим, відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Слід зазначити, що в акті перевірки не зазначено, що спірні податкові накладні не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, тобто, цей факт не є спірною обставиною, а лише вказано, що позивачем завищено податковий кредит по податкових накладних, складених контрагентами позивача фактично через відсутність об`єкта оподаткування з ПДВ. Первинними документами по господарських операціях із вказаними контрагентами не підтверджується факт отримання позивачем товару, тобто відповідачем встановлено юридичну дефектність первинних документів.

На думку відповідача, отримана ним податкова інформація стосовно контрагентів свідчить про нереальність здійснення операцій придбання позивачем товарів (робіт, послуг) послуг у постачальників.

При цьому, спірним питанням даної справи є наявність у позивача права на формування складу податкового кредиту з ПДВ та висновків відповідача щодо безтоварних чи нереальних, на думку відповідача угодах.

На підставі акту документальної позапланової виїзної перевірки № 296/05-99-33-06/ 1903308319 від 11 березня 2020 року фіскальним органом 23 березня 2020 року винесене спірне податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0005923306 про збільшення суми грошового зобов`язання на суму 381897,00 гривень та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 190948,00 гривень (том 1, а.с. 49).

Судом та відповідачем в акті документальної перевірки досліджено надані до матеріалів справи документи щодо господарських взаємовідносин з ПП «ГРАНТ-ТРЕЙД» за лютий 2019 року,ТОВ «БУДМОНТАЖ ІНВЕСТ» за лютий, квітень 2019 року, ПП «ТЕРРА-ПРАЙМ» за березень 2019 року, ПП «ІНКОМ-РЕТАЛ» за квітень 2019 року, ТОВ «КИЇВТОРГ РЕСУРС» за квітень 2019 року, ТОВ «АДОНАРА ПЛЮС» за квітень 2019 року, ТОВ «ВЕСТФОЛ» за квітень 2019 року, ТОВ «ВЕРДЕР АКТИВ» за травень 2019 року, ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ АРНЕЖ» за червень 2019 року.

Між ФОП ОСОБА_1 (покупець) та ПП «ГРАНД - ТРЕЙД» (постачальник) було укладено договір №20/2 від 20.02.2019 року, відповідно до умов якого, постачальник здійснює постачання товару, вказаного у видаткових накладних на умовах поставок DAP Інкотермс 2010 (том 1, а.с. 164).

На виконання вказаного договору постачальником було виписано податкові накладні на поставку товару №63 від 21.02.2019 року, №65 від 22.02.2019 року, №66 від 25.02.2019 року, рахунки - фактури № 63 від 21.02.2019 року, № 65 від 22.02.2020 року, № 66 від 25.02.2019 року на загальну суму поставок 590688,00 гривень, у тому числі ПДВ 98448,00 гривень. Розрахунки за товар відбулись в готівковій та безготівкової формі.

Товар був поставлений позивачу автомобільним транспортом, що підтверджується товарно-транспортними накладними №63 від 21.02.2019 року, №65 від 22.02.2019 року №66 від 25.02.2019 року.

Товар був використаний в господарській діяльності позивача, що підтверджується дефектними відомостями та актом прийому - передачі виконаних ремонтних робіт по тепловозу ТГМ-6А №1912, запчастини до якого було придбано у ПП «ГРАНД - ТРЕЙД» (том 1, а.с. 165-188).

Тепловоз використовується в господарській діяльності позивача, що підтверджується договором № 18-0239-02 від 01.03.2018 року з ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» (том 1, а.с. 194-195).

Як зазначено в акті перевірки, згідно інформації ІТС «Податковий блок» ПП «ГРАНТ - ТРЕЙД» на дату поставки зареєстровано як платник податку на додану вартість, не перебуває в процедурі припинення та (або) банкрутства, має 4-х найманих працівників.

Відтак, контрагент позивача ПП «ГРАНТ-ТРЕЙД» є діючим підприємством, а придбаний у ПП «ГРАНТ-ТРЕЙД» товар позивач використав у своєї господарської діяльності, що відображено відповідачем в акті документальної перевірки.

Крім того, між позивачем (покупець) та ТОВ «БУДМОНТАЖ ІНВЕСТ» (постачальник) було укладено договір № 02/02-19 від 01.02.2019 року, відповідно до умов якого, постачальник зобов`язується поставити товар, зазначений у специфікації (том 1, а.с. 135-136).

На виконання вказаного договору постачальником було виписано накладні на поставку товару ІТМЯн99 від 22.02.2019 року, ІТМЯн100 від 22.04.2019 року, ІТМЯн101 від 22.04.2019 року, податкові накладні від 22.04.2019 року № 94, 85, 86, від 21.05.2019 року № 134, від 24.05.2019 року № 135 на загальну суму 593620,60 гривень, у тому числі ПДВ 98936,76 гривень.

Розрахунки за товар відбулись в готівковій та безготівковій формі.

Товар був транспортований позивачем власним транспортом та використаний в господарській діяльності позивача, що підтверджується дефектними відомостями та актом прийому - передачі виконаних ремонтних робіт по тепловозу ТГМ -6А №1912 (том 1, а.с. 137-163).

Тепловоз, запчастини до якого придбані у ТОВ «БУДМОНТАЖ ІНВЕСТ» використовується в господарській діяльності позивача, що підтверджується договором № 18-0239-02 від 01.03.2018 року з ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат».

В акті перевірки зазначено, що згідно інформації ГУ ДПС у м. Київ на дату поставки ТОВ «БУДМОНТАЖ ІНВЕСТ» зареєстровано як платник податку на додану вартість, свідоцтво платника є діючим, не перебуває в процедурі припинення та (або) банкрутства, має у різні періоди від 5-ти до 7-ми працівників.

Отже, контрагент позивача ТОВ «БУДМОНТАЖ ІНВЕСТ» є діючим підприємством, ТОВ «БУДМОНТАЖ ІНВЕСТ» придбало усі поставлені позивачу запчастини у інших суб`єктів господарювання, що не заперечується відповідачем в акті перевірки.

Також, ФОП ОСОБА_1 (покупець) та ПП «ТЕРА-ПРАЙМ» (продавець) уклали договір купівлі-продажу товару № 15-03 від 15.03.2019 року (том 1, а.с. 115).

На виконання вказаного договору продавцем було виписано податкові накладні на поставку товару № 27 від 21.03.2019 року, № 28 від 25.03.2019 року, № 30 від 27.03.2019 року на загальну суму 349920,00 гривень, у тому числі ПДВ 58320,00 гривень.

Розрахунки за товар відбулись в готівковій та безготівковій формі.

Запчастини до тепловозу були поставлені позивачу автомобільним транспортом, що підтверджується товарно-транспортними накладними № 27 від 21.03.2019 року, № 28 від 25.03.2019 року.

Товар був використаний в господарській діяльності позивача, що підтверджується дефектними відомостями та актом прийому - передачі виконаних ремонтних робіт по тепловозу ТГМ -6А №1912 (том 1, а.с. 116-134).

Тепловоз використовується в господарській діяльності позивача, що підтверджується договором № 18-0239-02 від 01.03.2018 року з ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат».

В акті перевірки зазначено, що згідно інформації ІТС «Податковий блок» ПП «ТЕРРА-ПРАЙМ» на дату поставки зареєстровано як платник податку на додану вартість, не перебуває в процедурі припинення та (або) банкрутства, має 5 найманих працівників.

Тобто, контрагент позивача ПП «ТЕРРА-ПРАЙМ» є діючим підприємством, а придбаний у ПП «ТЕРРА-ПРАЙМ» товар позивач використав у своєї господарської діяльності, що також не заперечується відповідачем в акті перевірки.

Судом встановлено та актом перевірки підтверджено, що між позивачем (покупець) та ПП «ІНКОМ-РЕТАЛ» (постачальник) було укладено договір купівлі-продажу товару № 22 від 22.04.2019 року (том 1, а.с. 97).

На виконання вказаного договору постачальником було виписано податкову накладну на поставку товару № 7 від 23.04.2019 року на суму поставки 58212,00 гривень, у тому числі ПДВ 9702,00 гривень.

Розрахунки за товар відбулись в безготівкової формі.

Товар був поставлений позивачу автомобільним транспортом, що підтверджується товарно-транспортною накладною № 7 від 23.04.2019 року (том 1, а.с. 98-102).

Тепловоз, запчастини до якого куплені у контрагента, використовується в господарській діяльності позивача, що підтверджується договором № 18-0239-02 від 01.03.2018 року з ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат».

Як зазначено в акті перевірки, згідно інформації ІТС «Податковий блок» ПП «ІНКОМ -РЕТАЛ» на дату поставки зареєстровано як платник податку на додану вартість, не перебуває в процедурі припинення та (або) банкрутства.

Таким чином, контрагент позивача ПП «ІНКОМ-РЕТАЛ» є діючим підприємством, а придбаний у ПП «ІНКОМ-РЕТАЛ» товар позивач використав у своїй господарській діяльності, що не спростовано відповідачем в акті перевірки.

Між позивачем (покупець) та ТОВ «КИЇВТОРГ-РЕСУРС» (продавець) укладено договір купівлі-продажу № 22-04 від 22.04.2019 року (том 1, а.с. 109).

На виконання вказаного договору продавцем було виписано податкову накладну на поставку товару № 8 від 23.04.2019 року на суму 49982,40 гривень, у тому числі ПДВ 8330,40 гривень.

Розрахунки за товар здійснено в готівковій та безготівковій формі.

Товар був поставлений позивачу автомобільним транспортом, що підтверджується товарно-транспортною накладною № 8 від 23.04.2019 року (том 1, а.с. 110-114).

Тепловоз використовується в господарській діяльності позивача, що підтверджується договором № 18-0239-02 від 01.03.2018 року з ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат»

Згідно акту перевірки за інформацією ІТС «Податковий блок» ТОВ «КИЇВТОРГ-РЕСУРС» на дату поставки зареєстровано як платник податку на додану вартість, не перебуває в процедурі припинення та (або) банкрутства, має найманих працівників.

Отже, контрагент позивача ТОВ «КИЇВТОРГ - РЕСУРС» є діючим підприємством, а придбаний у ТОВ «КИЇВТОРГ-РЕСУРС» товар позивач використав у своєї господарської діяльності, що не заперечується відповідачем в акті перевірки.

Крім того, ФОП ОСОБА_1 (покупець) уклав з ТОВ «АДОНАРА ПЛЮС» (продавець) договір купівлі-продажу № 17-04 від 17.04.2019 року (том 1, а.с. 103).

На виконання вказаного договору продавцем було виписано податкову накладну на поставку товару № 7 від 18.04.2019 року на суму 58212,00 гривень, у тому числі ПДВ 9702,00 гривень.

Розрахунки за товар здійснено в готівковій формі.

Товар був поставлений позивачу автомобільним транспортом, що підтверджується товарно-транспортною накладною № 7 від 18.04.2019 року (том 1, а.с. 104-108).

Тепловоз використовується в господарській діяльності позивача, що підтверджується Договором № 18-0239-02 від 01.03.2018 року з ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат».

Актом перевірки встановлено, що згідно інформації ІТС «Податковий блок» ТОВ «АДОНАРА ПЛЮС» на дату поставки зареєстровано як платник податку на додану вартість, не перебуває в процедурі припинення та (або) банкрутства.

Відтак, контрагент позивача ТОВ «АДОНАРА ПЛЮС» є діючим підприємством, а придбаний у ТОВ «АДОНАРА ПЛЮС» товар позивач використав у своєї господарської діяльності, що не заперечується відповідачем в акті перевірки.

Судом та актом перевірки встановлено, що між позивачем (покупець) та ТОВ «ВЕСТФОЛ» (продавець) було укладено договір купівлі-продажу № 17 від 17.04.2019 року (том 1, а.с. 87-88).

На виконання цього договору продавцем було виписано податкову накладну на поставку товару № 6 від 18.04.2019 року на суму 55440,00 гривень, у тому числі ПДВ 9240,00 гривень.

Розрахунки за товар відбулись в безготівковій формі.

Товар був поставлений позивачу автомобільним транспортом, що підтверджується товарно-транспортною накладною № 6 від 18.04.2019 року.

Товар був використаний в господарській діяльності позивача, що підтверджується дефектними відомостями та актом прийому - передачі виконаних ремонтних робіт по тепловозу ТГМ -6А №1912 (том 1, а.с. 89-96).

Тепловоз використовується в господарській діяльності позивача, що підтверджується договором № 18-0239-02 від 01.03.2018 року з ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат»

За даними відповідача згідно інформації ІТС «Податковий блок» ТОВ «ВЕСТФОЛ» на дату поставки зареєстровано як платник податку на додану вартість, не перебуває в процедурі припинення та (або) банкрутства.

Отже, контрагент позивача ТОВ «ВЕСТФОЛ» є діючим підприємством, а придбаний у ТОВ «ВЕСТФОЛ» товар позивач використав у своїй господарській діяльності, про що зазначено відповідачем в акті перевірки.

Крім того, між позивачем (покупець) та ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ АРНЕЖ» (постачальник) укладався договір № 18/06 від 18.06.2019 року на поставку товарів в асортименті (том 1, а.с. 51).

Постачальником було виписано податкові накладні № 92 від 20.06.2019 року, № 104 від 25.06.2019 року на загальну суму поставок 326640,00 гривень, у тому числі ПДВ 54440,00 гривень.

Розрахунки за товар відбулись в готівкової та безготівкової формі.

Товар був поставлений позивачу автомобільним транспортом, що підтверджується товарно-транспортними накладними № 92 від 20.06.2019 року, №104 від 25.06.2019 року.

Товар був використаний в господарській діяльності позивача, що підтверджується дефектними відомостями та актом прийому - передачі виконаних ремонтних робіт по тепловозу ТГМ -6А № 1912 (том 1, а.с. 52-66).

Тепловоз використовується в господарській діяльності позивача, що підтверджується договором № 18-0239-02 від 01.03.2018 року з ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат».

Актом перевірки встановлено, що згідно інформації ІТС «Податковий блок» ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ АРНЕЖ» на дату поставки зареєстровано як платник податку на додану вартість, не перебуває в процедурі припинення та (або) банкрутства, має працівників.

Таким чином, контрагент позивача ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ АРНЕЖ» є діючим підприємством, а придбаний у цього постачальника товар позивач використав у своїй господарській діяльності, що не спростовано відповідачем в акті перевірки.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України визначає податкову накладну, як єдиний документ, який підтверджує суми податкового кредиту і на підставі якого платник податків має право формувати податковий кредит. При цьому, податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків на податковий кредит від факту декларування та сплати контрагентом його зобов`язань.

Податкові накладні, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, виписані контрагентами ПП «ГРАНТ-ТРЕЙД» за лютий 2019 року, ТОВ «БУДМОНТАЖ ІНВЕСТ» за лютий, квітень 2019 року, ПП «ТЕРРА-ПРАЙМ» за березень 2019 року, ПП «ІНКОМ-РЕТАЛ» за квітень 2019 року, ТОВ «КИЇВТОРГ РЕСУРС» за квітень 2019 року, ТОВ «АДОНАРА ПЛЮС» за квітень 2019 року, ТОВ «ВЕСТФОЛ» за квітень 2019 року, ТОВ «ВЕРДЕР АКТИВ» за травень 2019 року, ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ АРНЕЖ» за червень 2019 року, які на момент спірних правовідносин були зареєстровані платниками ПДВ, що не спростовано в акті документальної перевірки відповідача та зареєстровані в ЄРПН.

Більш того, актом документальної перевірки підтверджено постачання товарів на адресу позивача, але у відповідача виникли сумніви щодо придбання товару постачальниками позивача у інших постачальників по ланцюгу.

Стаття 6 КАС України передбачає принцип верховенства права при здійсненні адміністративного судочинства. Частиною 2 вказаної статті встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Неприпустимість притягнення до відповідальності одного платника податків, у випадку за неправомірні дії іншого платника податків підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Так, в п. 71 рішення у справі «Булвес» АД проти Болгарії» Європейський суд з прав людини дійшов такого висновку: «... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування податку на додану вартість і, як наслідок, сплачувати податок на додану вартість повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності».

Європейський суд з прав людини визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом. Аналогічні положення містяться й в Конституції України.

Крім того, первинними документами, наданими позивачем, даними щодо подальшої реалізації придбаних ТМЦ підтверджено правомірність виписаних спірних податкових накладних, а отже, позбавлення позивача права на формування податкового кредиту в перевіряємому періоді є протиправним.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23 березня 2018 року № 0005923306.

За вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

З огляду на викладене, на підставі положень Податкового кодексу України, ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання згідно даних з ЄДР: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Донецькій області (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 87500, Доненька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59, код ЄДРПОУ 43142826) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 23.03.2020 року № 0005923306 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 23.03.2020 року Головного управління ДПС у Донецькій області № 0005923306 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 572845,00 гривень, з яких: податкове зобов`язання - 381897,00 гривень, штрафні (фінансові) санкції - 190948,00 гривень.

Стягнути з Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826) за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з судового збору у розмірі 5728 (п`ять тисяч сімсот двадцять вісім) гривень 45 копійок.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 10 червня 2020 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні строки щодо апеляційного оскарження визначені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк дії карантину.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Л.Б. Голубова