Ухвала суду № 89748200, 08.01.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про поновлення строку звернення

до адміністративного суду

08 січня 2020 р. Справа №200/13410/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

розглянув в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяни Леонідівни, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальність «Росвен Інвест Україна», про визнання дій протиправними та скасування постанов,

встановив:

20 листопада 2019 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяни Леонідівни (далі - відповідач, приватний виконавець Вольф Т.Л.), надісланий на адресу суду 16 листопада 2019 року, в якому позивач просила:

1. визнати протиправними дії приватного виконавця ОСОБА_2 ;

2. відмінити постанову від 29 серпня 2019 року у справі 59744471 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, відповідно до якої з заробітної плати утримують 20% на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна»;

3. відмінити постанову від 25 жовтня 2019 року у справі 59744471 про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на соціальний рахунок (а.с. 24-26).

Одночасно з поданням позовної заяви ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про поновлення строку звернення до суду.

Позивач зазначила, що у вересні 2019 року вона недоотримала заробітну плату і лише 13 листопада 2019 року її роботодавець усно повідомив, що утримання із заробітної плати проводиться на підставі постанови приватного виконавця ОСОБА_2 від 29 серпня 2019 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, яка винесена у виконавчому провадженні у виконавчому провадженні ВП № 59744471.

Того ж дня під час отримання пенсії ОСОБА_1 стало відомо, що за постановою приватного виконавця Вольф Т.Л. від 25 жовтня 2019 року, яка винесена у виконавчому провадженні ВП № 59744471, накладений арешт на кошти, що знаходяться на рахунку позивача, відкритому в АТ «ПУМБ».

Позивач доводить, що до суду звернулася 16 листопада 2019 року, тобто на третій день після того, як дізналася про існування постанов, що є предметом спору.

Вирішуючи питання щодо можливості поновлення позивачу строку звернення до адміністративного суду, суд виходить з того, що сам по собі цей інститут має на меті полегшення надання учасниками процесу доказів, підвищує їх достовірність, а також забезпечує правову визначеність учасників спірних правовідносин. Обмеження строку реалізації права на судовий захист покликане передусім дисциплінувати учасників адміністративних правовідносин.

Поряд із цим, право особи на судовий захист гарантується ст. 55 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому має пріоритетне значення під час здійснення правосуддя, зокрема, при вирішенні судом питання щодо надання можливості його реалізації особою, якій воно надано.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема з п. п. 22-23 рішення від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України» право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги; однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність; ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями. Правила регулювання строків подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту.

В п. 30 рішення від 25 жовтня 2007 року у справі «Балацький проти України» йдеться, що неможливо припустити, щоб п. 1 ст. 6 Конвенції детально описував процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не гарантував сторонам, що спір щодо їх прав та обов`язків буде остаточно вирішено.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

П. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України установлено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначає ст. 123 КАС України.

Поновлення процесуальних строків регламентує ст. 121 КАС України.

Так, згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч. 6 ст. 121 КАС України про поновлення процесуального строку, суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Предметом спору у справі є постанови приватного виконавця від 29 серпня 2019 року та від 25 жовтня 2019 року, до суду з цим позовом ОСОБА_1 звернулася 16 листопада 2019 року.

В межах спірних правовідносин строк звернення до суду визначений п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України і становить десять днів з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.

З огляду на положення Закону України «Про виконавче провадження» про порушення своїх прав чи охоронюваних законом інтересів позивач мала дізнатися, отримавши постанови, які є предметом спору, від приватного виконавця.

Проте докази, які б свідчили, що постанови від 29 серпня 2019 року та від 25 жовтня 2019 року були надіслані на адресу ОСОБА_1 приватним виконавцем Вольф Т.Л. суду не надані.

Оцінивши в сукупності повідомлені позивачем обставини, враховуючи відсутність доказів отримання позивачем постанов, які є предметом спору, від приватного виконавця, суд дійшов висновку, що наведені ОСОБА_1 причини є поважними, а тому строк звернення до адміністративного суду підлягає поновленню.

Керуючись ст. ст. 121, 122, 248, 256, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

1. Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду - задовольнити.

2. Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяни Леонідівни про визнання дій протиправними та скасування постанов.

3. Поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяни Леонідівни про визнання дій протиправними та скасування постанов.

4. Ухвала постановлена і підписана суддею 08 січня 2020 року.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення.

6. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т.О. Кравченко