Постанова № 89747893, 26.05.2020, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/5168/20

Провадження №2-а/523/61/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2020 р. м. Одеса

Суворовський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді - Мурманової І.М.

за участю секретаря судових засідань - Нестеренко Л.В.

розглянувши адміністративний позов та додані до нього документи ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Інспектора патрульної поліції УПП в Одеській області лейтенанта поліції 3 роти 2 батальйону Когута Івана Геннадійовича (м.Одеса, вул. Академіка Корольова, буд. 5), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції (м.Одеса, вул. Академіка Корольова, 5), про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Суворовського районного суду м. Одеси з позовною заявою в порядку адміністративного судочинства до Інспектора патрульної поліції УПП в Одеській області лейтенанта поліції 3 роти 2 батальйону Когута Івана Геннадійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху. В обґрунтування позову зазначив, що 29.03.2020 року інспектором патрульної поліції було винесено постанову серії ЕАК № 2315323 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Позивач зазначає, що інспектором було складено постанову з підстав того, що ОСОБА_1 , порушив п.31.6.б ПДР України, а саме: здійснював рух на автомобілі марки: KIA SPORTEGE реєстраційний номер НОМЕР_1 , в якому не горіли задні габаритні вогні в темну пору доби. Позивач зазначає, що постанова є незаконною, винесена з порушенням вимог ст. 276 КУпАП, оскільки автомобіль на якому він рухався є новим та перебуває на гарантійному обслуговуванні, а тому постанова підлягає скасуванню.

Після надходження та реєстрації зазначеного позову, суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до вимог ст.ст. 18, 31 КАС України.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 08 квітня 2020 року адміністративний позов прийнято до розгляду, залучено до участі у справі Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та призначено судове засідання.

Позивач про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, в останнє судове засідання не з`явився, його представник - Черноусова Тамара Іванівна надала суду заяву про підтримку позовних вимог та просила провести розгляд справи за відсутності позивача.

Відповідач та третя особа до суду не з`явилися, відзив на позов не надали. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином за електронною адресою. З огляду на що їх неявка не може бути визнана такою, що вчинена з поважних причин. Жодних клопотань на адресу суду не надходило.

Згідно ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши та дослідивши надані письмові докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Так, судом встановлено наступні обставини та відповідні докази.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 29.03.2020 року о 21:40 год. у м.Одесі, по вул. Старопртофранківська, 61, керував автомобілем «KIA SPORTEGE», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в якому не горіли задні габаритні вогні в темну пору доби, чим порушив п.31.6.б Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.

Інспектором патрульної поліції УПП в Одеській області лейтенантом поліції 3 роти 2 батальйону Когут Іваном Геннадійовичем було прийнято постанову серії ЕАК № 2315323 від 29.03.2020 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 гривень.

Згідно з ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно п.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно зі ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, саме відповідач зобов`язаний довести правомірність складення ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем Правил дорожнього руху України. Однак, незважаючи на вимоги КУпАП, всупереч ч.2 ст.77 КАСУ, відповідачем не представлено суду жодних належних доказів на підтвердження викладених інспектором поліції у постанові обставин та спростування заперечень у позові ОСОБА_1 проти цього та не представлено доказів, які підтверджують наявність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, і які б дозволили вказати на достовірність порушення позивачем Правил дорожнього руху України.

Однак, суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що інспектором поліції була порушена процедура складання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, виходячи з наступного.

За змістом статті 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення органи Національної поліції розглядають, зокрема, справи про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (в тому числі й щодо порушення частини першої статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Відповідно до частини 2 статті 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції (ст. 222 КУпАП визначено компетенцію Національної поліції щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, а саме, зазначено що «органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення:..., зокрема, і за частинами першою, другою і третьою статті 122»).

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті (ст. 258 КУпАП), уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу (ч. 4 ст. 258 КУпАП).

Крім того, «Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» затвердженої наказом МВС № 1395 від 07.11.2015 р. встановлено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1,121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124- 1, статтями 125,126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.

Постанова виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Пунктом 2.3 Рішення Конституційного суду України № 5-рп/2015 від 26.05.2015 р. «у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення» встановлено, що законодавство передбачає випадки коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, а на місці вчинення правопорушення виноситься постанова (ч.2, 4 ст. 258 КУпАП), в такому разі притягнення особи до адміністративної відповідальності фактично відбувається у скороченому провадженні.

Скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення.

Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.»

Таким чином, законодавством, як виключення, передбачено процедуру скороченого провадження при притягненні особи до адміністративної відповідальності під час якої фіксація адміністративного правопорушення, розгляд справи і накладання адміністративного стягнення на правопорушника відбувається безпосередньо на місці його вчинення.

В Рішенні Конституційного суду України № 5-рп/2015 від 26.05.2015 р. зазначено, що застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 14 липня 2015 року № 596-УІІІ, який був прийнятий після винесення Рішення Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року по справі №25-рп/2015, внесено зміни до ст.258 КУпАП та передбачено, що скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення, а саме відсутність необхідності складати адміністративний протокол (навіть у разі заперечення порушника проти його вчинення) та, відповідно, можливість розглядати справи і накладати стягнення на місці вчинення правопорушення застосовується і до правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.

Отже, закон дозволяє застосовувати процедуру скороченого провадження, тому, відповідно, дозволяється фіксація адміністративного правопорушення, розгляд справи і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Протокол про адміністративне правопорушення не складається.

Такої ж позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 14.03.2018 року по справі №760/2846/17, висновки якого повинні враховуватись судами при виборі та застосуванні норм права (ч. 5 ст. 242 КАС України).

Крім того, постановою Верховного Суду від 14.02.2018 року по справі №536/583/17 зроблено висновок, що застосування процедури скороченого провадження у випадках, визначених законом, не призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених в Кодексі України про адміністративні правопорушення.

Разом з тим, відповідно до ч.3 п.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Отже, оскільки відповідач жодним належним та допустимим доказом не оспорив доводи позивача викладені у позовній заяві, суд не може пересвідчитися у підставах притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України. Тому, зважаючи на приписи ч. 2 ст. 77 КАС України, якою встановлюється обов`язок суб`єкта владних повноважень у доказуванні правомірності прийнятого рішення, суд дійшов висновку, що відповідач не довів відповідними доказами правомірність винесеної постанови.

Таким чином, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 9, 222, 245, 247, 251, 258, 280 КУпАП, ст.ст. 2, 72, 77, 78, 229, 241-246, 268, 286 КАС України, суд-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати дії інспектора Управління патрульної поліції в Одеській області лейтенанта поліції 3 роти 2 батальйону Когута Івана Геннадійовича протиправними та скасувати постанову про адміністративне правопорушення від 29.03.2020 року серія ЕАК № 2315323 прийняту інспектором Управління патрульної поліції в Одеській області 3-ї роти 2-го батальйону лейтенантом поліції Когут Іваном Геннадійовичем про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Копію постанови направити сторонам у справі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення, з урахуванням п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя: