Рішення № 89742692, 11.06.2020, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/3208/20

Провадження №2/265/1156/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2020 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі

головуючого судді Адамової Т. С.,

за участю секретаря судового засідання Онищука О.Є.,

розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в місті Маріуполі Донецької області в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Добробуд» про визнання права власності на кооперативну квартиру,

В С Т А Н О В И В:

18 травня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області з позовом про визнання за нею права власності на кооперативну квартиру. В обґрунтування заявлених вимог позивачка посилалася на те, що 13 квітня 1983 року згідно ордеру КО № 1222 їй була надана трикімнатна квартира АДРЕСА_1 . Пайовий внесок за квартиру був виплачений нею в повному обсязі, про що була видана відповідна довідка ОСББ «Добробут». Звернувшись до відповідних органів із заявою про реєстрацію права власності їй було відмовлено з підстав відсутності необхідних документів, відповідно до вимог чинного законодавства, а саме ненадання довідки ЖБК, який здійснював будівництво будинку, або підтвердження щодо правонаступництва ОСББ «Добробуд», що підтверджується Рішенням про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 14 квітня 2020 року.

Ухвалою суду від 05 березня 2020 року відкрите спрощене позовне провадження у справі та призначене судове засідання з викликом сторін.

У судове засідання позивачка не з`явилася, надавши суду заяву про розгляд справи за її відсутності, підтримала позовні вимоги та просила позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ОСББ «Добробуд» не з`явився, головою правління Бєдіним П.М. надана заява про визнання позовних вимог в повному обсязі та про розгляд справи без його участі.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 182 ЦК України (в редакції від 16 січня 2003 року), право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Згідно з ч. 4 ст. 334 ЦК України (в редакції від 16 січня 2003 року), права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

За ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції від 1 січня 2013 року), державна реєстрація прав є обов`язковою, права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Положення ст.328 Цивільного кодексу України (в редакції від 16 січня 2003 року) передбачають, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 128 Цивільного кодексу України (в редакції 1963 року), право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Передачею визнається вручення речі набувачу.

За положеннями ст. 15 Закону України «Про власність», який діяв до вступу в законну силу Цивільного кодексу України в редакції 2003 року, передбачалось, що член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.

Вказані норми дублюються у ст. 384 ЦК України (в редакції від 2003 року), де зазначено, що в разі викупу квартири, член житлово-будівельного кооперативу стає власником квартири.

В п. п. 69, 71 Листа Верховного Суду України від 26 травня 2001 року «Правові позиції щодо розгляду судами окремих категорій судових справ (Житлове право)» зазначалось, що члени ЖБК, які повністю внесли пайовий внесок за квартиру відповідно до ст. 15 Закону України «Про власність», набувають права власності на квартиру.

З п. 5-1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 вересня 1987 року № 9 «Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи» вбачається, що судам слід мати на увазі, що згідно зі ст. 15 Закону України «Про власність» член ЖБК, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, набуває право власності на квартиру і вправі розпоряджатись нею на свій розсуд.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 7 лютого 2014 року № 5 вбачається, що суди повинні мати на увазі, що законом може бути встановлений інший момент (підстава) набуття права власності. Зокрема, у разі повного внесення пайових внесків за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані члену житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства.

З ордеру серія КО № 1222 від 25 травня 1983 року вбачається, що ОСОБА_1 на підставі рішення Виконкому Жданівської міської ради народних депутатів від 13 квітня 1983 року № 192 та списків ЖБК «Орджонікідзевський», було надано право на зайняття квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 62,99 кв.м., жилою 43,59 кв.м. (а.с. 6)

З технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 вбачається, що загальна площа вказаної квартири складає 62,9 кв.м., житлова - 43,3 кв.м. (а.с. 8-10).

Як вбачається з довідки за підписом голови правління житловим будинком ОСББ «Добробуд» та бухгалтера, ОСОБА_1 є членом ОСББ «Добробуд» (колишній ЖСК «Орджонікідзевський-144») та проживає в квартирі АДРЕСА_1 . Повна вартість квартири становить 7711 руб. Перший внесок виплачено 3084 руб., у рахунок погашення ссуди 4627 руб. Пайовий внесок виплачено ОСОБА_1 в 1995 році в повному обсязі. Данні взяті з архівних документів ЖСК «Орджонікідзевський-144» (а.с. 7).

Як вбачається з рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 51966147 від 14 квітня 2020 року, ОСОБА_1 відмовлено у державній реєстрації права власності квартири АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю довідки ЖБК, який здійснював будівництво будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , або підтвердження щодо правонаступництва ОСББ «Добробуд» (а.с. 11).

На підставі дослідження перелічених письмових доказів, суд вважає, що у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 правомірно свого часу набула право власності на кооперативну квартиру АДРЕСА_1 , оскільки вказана квартира була надана їй у користування на підставі ордеру, а у подальшому позивачем як членом ЖБК «Орджонікідзевський», було проведено повну виплату пайових внесків за зазначену кооперативну квартиру.

Суд зауважує, що виникнення права власності на будинки, споруди та нерухоме майно не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності Цивільним кодексом України в редакції від 2003 року та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції від 2004 року.

Водночас, суд звертає увагу, що лише на підставі «Правил державної реєстрації об`єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб», затверджених Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 року № 56, «Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб», затверджених Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 9 червня 1998 року № 121, «Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5, передбачалось оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами державної виконавчої влади, місцевого самоврядування членам житлово-будівельного кооперативу, які повністю внесли свої пайові внески.

Враховуючи перелічені норми суд дійшов висновку, що на момент набуття права власності ОСОБА_1 на кооперативну квартиру, законодавством не була передбачена як видача свідоцтва про право власності на кооперативну квартиру, так і обов`язкова державна реєстрація права власності на таку квартиру.

Враховуючи наведені норми та зважаючи, що саме на підставі ордеру на вселення позивачка отримала від Виконавчого комітету місцевої ради право на користування спірною кооперативною квартирою, а у подальшому не отримала свідоцтва про право власності на це майно та не зареєструвала його в Маріупольському БТІ, існує спір щодо підтвердження права власності позивачки на вказану квартиру.

За змістом ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

На підставі п. 37 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 7 лютого 2014 року № 5, з урахуванням положень ч. 1 ст. 15 та ст. 392 ЦК в редакції від 2003 року, власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у позивачки існують перешкоди щодо підтвердження відповідними правовстановлюючими документами її права власності на кооперативну квартиру, набутого нею свого часу правомірно.

На підставі викладеного, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності на кооперативну квартиру АДРЕСА_1 внаслідок проведення нею сплати пайових внесків за вказану квартиру.

Керуючись ст. ст.. 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги засіданні в залі суду в місті Маріуполі Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Добробуд» про визнання права власності на кооперативну квартиру, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІН НОМЕР_2 , право власності на кооперативну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 62,9 кв.м., житловою площею 43,3 кв.м.

Рішення суду може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про сторін по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІН НОМЕР_2 , проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Добробуд», юридична адреса: Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Олімпійська, будинок 163 квартира 122.

Суддя Т.С. Адамова