Ухвала суду № 89738632, 09.06.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

09 червня 2020 р. Справа № 160/6125/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., перевіривши матеріали позовної заяви Виконавчого комітету Марганецької міської ради Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "АВТОГРАД" про розірвання додаткової угоди, -

ВСТАНОВИВ:

04.06.2020 Виконавчий комітет Марганецької міської ради Дніпропетровської області звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "АВТОГРАД", в якому просить:

- розірвати додаткову угоду № 4 від 01.11.2018 про внесення змін до договору з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування № 6 від 12.02.2014, укладену між виконавчим комітетом Марганецької міської ради та ТОВ "Транспортна компанія "АВТОГРАД".

Перевіривши поданий адміністративний позов на відповідність вимогам КАС України, суд приходить до висновку, що зазначений вище адміністративний позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, виходячи з наступного.

За змістом п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України, адміністративна справа це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі, на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій, або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.

Відповідно до п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів.

Виходячи з системного аналізу КАС України, можливо встановити наступні критерії визначення компетенції адміністративного суду у спорі: по-перше, наявність публічного характеру правовідносин, по-друге, хоча б однією стороною правовідносин є суб`єкт владних повноважень у зв`язку з виконанням владних управлінських функцій, по-третє, між сторонами виник спір, компетенція адміністративних судів на який поширена дією ст. 19 КАС України і такий спір не віднесений до компетенції інших судів.

Водночас, суд зазначає, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції, є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Натомість, однією з визначальних ознак приватноправових відносин, є наявність, зокрема, майнового чи немайнового особистого інтересу учасника.

Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Разом з тим, участь суб`єкта владних повноважень, є обов`язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового. Однак, не кожен спір за участю суб`єкта владних повноважень, є публічно-правовим.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач вважає, що ТОВ "Транспортна компанія "АВТОГРАД" не виконує вимоги додаткової угоди № 4 від 01.11.2018 про внесення змін до договору з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування № 6 від 12.02.2014, що відповідно є підставою для розірвання останньої.

За твердженнями позивача, договір з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування № 6 від 12.02.2014 є адміністративним договором, з приводу чого суд зазначає наступне.

Згідно з п. 16 ч. 1 ст. 4 КАС України, адміністративний договір це спільний правовий акт суб`єктів владних повноважень або правовий акт за участю суб`єкта владних повноважень та іншої особи, що ґрунтується на їх волеузгодженні, має форму договору, угоди, протоколу, меморандуму тощо, визначає взаємні права та обов`язки його учасників у публічно-правовій сфері і укладається на підставі закону.

Відповідно до ст. 44 Закону України від 05.04.2001 № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-III), організація проведення конкурсу та визначення умов перевезень покладаються на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 1 ст. 42 Закону № 2344-III, договір про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування міському, приміському та міжміському, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), укладається між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування та автомобільним перевізником і вважається укладеним з моменту його підписання сторонами.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм матеріального та процесуального законодавства, суд дійшов висновку про те, що орган виконавчої влади або місцевого самоврядування у відносинах щодо організації та порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів є суб`єктом владних повноважень і спори щодо оскарження рішень чи бездіяльності цих органів до виникнення договірних правовідносин між організатором та перевізником-претендентом відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Однак, у разі укладення органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування з перевізником-переможцем конкурсів договору на перевезення пасажирів виникають договірні правовідносини. Такий договір не може вважатись адміністративним договором, а є господарським, що унеможливлює розгляд цієї вимоги за правилами КАС України.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що такі спірні правовідносини є господарсько-правовими та підлягають вирішенню за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Така позиція узгоджується з висновками колегії суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової палити у господарських справах Верховного Суду України, викладених у постанові від 10.05.2016 у справі № 21-713а16.

Згідно з частиною другою статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» встановлено, що Європейська Конвенція «Про захист прав людини і основоположних свобод» і практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Аналіз зазначеної норми міжнародного права свідчить, що обов`язково суд повинен бути встановлений законом, тобто кожен має право на розгляд справи компетентним судом, компетентність якого встановлюється тільки законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" вказав: фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 ґ статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". Суд дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, "встановленим законом".

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Частиною шостою статті 170 КАС України передбачено, що у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

З урахуванням встановлених вище обставин суд приходить до висновку, що спір між Виконавчим комітетом Марганецької міської ради Дніпропетровської області та ТОВ "Транспортна компанія "АВТОГРАД" не відноситься до юрисдикції Дніпропетровського окружного адміністративного суду, у зв`язку із чим наявні підстави для відмови у відкритті провадження у справі.

Суд роз`яснює позивачу, що розгляд та вирішення спору щодо розірвання додаткової угоди № 4 від 01.11.2018 про внесення змін до договору з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування № 6 від 12.02.2014 віднесено до компетенції господарського суду в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Керуючись ст.ст. 19, 170, 243, 248 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Виконавчого комітету Марганецької міської ради Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "АВТОГРАД" про розірвання додаткової угоди.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження у справі надіслати позивачеві разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Роз`яснити позивачу, що даний спір підпадає під юрисдикцію господарського суду та має розглядатись за правилами господарського судочинства.

Також роз`яснити позивачеві, що відповідно до ч. 5 ст. 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку та у строки, встановлені ст. 295 КАС України.

Ухвала суду набирає законної сили у порядку та у строки, встановлені ст. 256 КАС України.

Суддя А. Ю. Рищенко