Рішення № 89738403, 11.06.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

11 червня 2020 р. Справа № 120/1955/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадженняадміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій областіпро визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в якому просила:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області в призначенні та виплаті їй пенсії за віком, відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити їй з 29.05.2018 пенсію за віком, згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що що реалізувала своє право на пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) вперше, а тому пенсія їй має бути розрахована з урахуванням вимог частини другої статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати з якої сплачено страхові внески в Україні за 2016-2017 роки.

Ухвалою суду від 18.05.2020 відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи ( у письмовому провадженні). Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк на подачу відзиву на позов.

29.05.2020 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній заперечує щодо задоволення адміністративного позову. Зазначає, що в даному випадку за заявою позивачки мало місце переведення з одного виду пенсії на інший (з пенсії за вислугу років на пенсію за віком), у зв`язку з чим пенсійним органом було правомірно застосовано норми частини третьої статті 45 Закону №1058-IV, а тому відсутні підстави для застосування показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

ОСОБА_1 з 24.12.2010 призначено пенсію за вислугу років, як працівнику освіти, згідно ст.ст. 52,54.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

28.12.2010, наказом відділу освіти Крижопільськї РДА від 27.12.2010 №364. ОСОБА_1 призначено на посаду вчителя географії у Крижопільській СЗШ І-ІІІ ступенів №2, що стало підставою для припинення виплати їй пенсії за вислугу років, відповідно до ст. 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення»

19.05.2018 ОСОБА_1 виповнилось 58 років, а тому вона набула право на призначення пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

29.05.2018 ОСОБА_1 звернулась до Крижопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області із заявою про призначення їй пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Крижопільським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Вінницької області з 29.05.2018р. проведено перерахунок пенсії та здійснено перехід на інший вид пенсії, а саме з пенсії за вислугу років на пенсію за віком.

Як наслідок проведено розрахунок пенсії позивачки за віком, на підставі ст 42. 43 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням середньої заробітної плати працівників у галузях економіки України за 2014, 2015, 2016 роки. Пенсію обчислено із заробітної плати за період роботи з 01.07.2000 по 30.04.2018 (коефіцієнт заробітної плати 1,77688) з урахуванням середньомісячного заробітку по Україні за 2014- 2016 становить 3764,60 грн. Загальний стаж склав 40 років 5 місяців 28 днів, відповідно середньомісячний заробіток для обчислення пенсії складає 3764,40*1,77688= 6688,89 грн.

Розмір пенсії за віком ОСОБА_1 разом з надбавками з 29.05.2018 становить 2810,85 грн. (2703,45 - основний розмір пенсії за віком 6688,89*0,40417) + 107,40 - доплата за 10 років понаднормового стажу (1074*10%)).

З 01.03.2019 проведено перерахунок пенсії, в частині збільшення середньої заробітної плати по Україні, яка враховується при обчисленні пенсій за 2014-2016 роки, на визначений, відповідно до ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», коефіцієнт у поточному 2019 році - 1,17.

Таким чином, середня заробітна плата з урахуванням якої проводилось обчислення пенсії позивачці, після проведення перерахунку (переведення на інший вид пенсії) становить 3764,40*1,17=4404,35 грн., а середньомісячний заробіток для обчислення пенсії з 01.03.2019 склав 1,77674*4404,35=7825,38 грн.

З матеріалів справи слідує, що розмір пенсії ОСОБА_1 разом з надбавками з 01.03.2019 становить 3270, 18 грн.

23.03.2020 ОСОБА_1 звернулась з заявою про призначення їй пенсії за віком до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні з якої сплачено страхові внески за 2016-2017 роки.

Однак Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області листом №1365-1375/Б-02/8-0200/20 від 02.04.2020 з посиланням на частину третю статті 45 Закону №1058-IV відмовило ОСОБА_1 у призначенні пенсії, тим самим вчинивши, на думку позивачки, протиправні дії щодо переведення позивачки з одного виду пенсії на інший , хоча позивачка зверталась з заявою саме про призначення їй пенсії, а не перерахунку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом (стаття 46 Конституції України).

Відповідно до частини першої статті 9 Закону №1058-IV за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

За правилами частини другої статті 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп -заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;

Ск -сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n);

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Згідно з пунктами 2, 16 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом №1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону №1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію (…) за вислугу років.

Водночас частина третя статті 45 Закону №1058-IV встановлює, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Системний аналіз зазначених вище норм законодавства свідчить, що частина третя статті 45 Закону №1058-IV встановлює порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV. Однак у випадку із заявою позивачки мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки.

Суд звертає увагу, що позивачці було призначено пенсію за вислугу років, як працівнику освіти, відповідно статті 52,54, 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.

Для призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV озивачка звернулася вперше у травні 2018 року.

Відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти (…) при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Статтею 7 Закону №1788-XII передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком та по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу особою на час звернення за пенсією чи ні. Пенсія за вислугу років призначається лише при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

Згідно з пунктом 11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, пенсія за вислугу років призначається у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.

Судом встановлено, що відповідач при обчисленні ОСОБА_1 пенсії за віком в травні 2018 використав механізм переведення з одного виду пенсії на інший, а саме: з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, не врахувавши при цьому, що позивачка з 28.12.2010 року не отримує пенсію за вислугу років.

Таким чином, позивачка має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати України, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позивачка звернулась до відповідача за призначенням пенсії за віком вперше, а тому, відповідач при обчисленні їй пенсії повинен був застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки, як це передбачено ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Наведений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом України у постанові від 29 листопада 2016 року у справі №133/476/15-а (№21-6331а15), яка підтримана Великою Палатою Верховного Суду у своїй постанові від 31 жовтня 2018 року у справі №577/2576/17.

Суд зазначає, що зміст заяви позивачки очевидно дає змогу оцінити намір заявниці. Крім того, важливим є те, що до заяви позивачкою було долучено ряд документів (відповідачем не заперечується), які подаються при призначенні пенсії вперше, а не при переведенні з одного виду на інший.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірності своїх дій.

Враховуючи викладене та зважаючи на встановлені обставини, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволення повністю.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області в призначенні та виплаті ОСОБА_1 пенсії за віком, відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити ОСОБА_1 з 29.05.2018 пенсію за віком, згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений нею при зверненні до суду судовий збір в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13322403).

Рішення в повному обсязі складено: 11.06.2020 р.

Суддя Віятик Наталія Володимирівна