Ухвала суду № 89737965, 05.06.2020, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/9167/19

Провадження № 1-кс/461/3706/20

УХВАЛА

Іменем України

05.06.2020 м.Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м.Львова ОСОБА_1

з участю:

секретаря ОСОБА_2

розглянувши погоджене з прокурором клопотання слідчого слідчого управління ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12019140000000389 від 11.04.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3, 5 ст. 27 - ч. 3, 4 ст. 191, ч. 2 ст. 28 - ч. 1 ст. 366 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

03 червня 2020 року до Галицького районного суду м. Львова надійшло клопотання слідчого слідчого управління ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 , в якому слідчий просив слідчого суддю накласти арешт на майно, що перебуває у власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із забороною відчуження та розпорядження ним (перетворення, передачі чи продажу іншім особам), зокрема на земельну ділянку з кадастровим номером: 4625382700:02:000:0043, площею 1,99 га, цільове призначення: для іншого сільськогосподарського призначення за адресою Львівська область, Стрийський район, с/рада Загірненська, форма власності: приватна, розмір частки: 1/1, зареєстрованого на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 39597156 від 09.02.2018.

Клопотання мотивоване наступним. 27 квітня 2020 року, слідчим слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 за погодженням з прокурором першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання обвинувачення управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням прокуратури Львівської області ОСОБА_5 , в рамках розслідування кримінального провадження №12019140000000389 від 11.04.2019, повідомлено про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 27 - ч. 3, 4 ст. 191, ч. 2 ст. 28 - ч. 1 ст. 366 КК України. Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 , інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами. Розмір завданої шкоди ОСОБА_4 заподіяної за попередньою змовою групою осіб, в наслідок вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, становить 1 309 012, 28 гривень. В ході проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що у власності підозрюваного ОСОБА_4 перебуває:

- земельна ділянка з кадастровим номером: 4625382700:02:000:0043, площею 1,99 га, цільове призначення: для іншого сільськогосподарського призначення за адресою: Львівська область, Стрийський район, с/рада Загірненська, форма власності: приватна, розмір частки: 1/1, зареєстрованого на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 39597156 від 09.02.2018;

- квартира за адресою: АДРЕСА_1 , форма власності: приватна спільна часткова, частка власності: зареєстроване на підставі свідоцтва про право на спадщину, реєстр №3478 від 05.05.2008.

Слідчим в рамках розслідування кримінального провадження №12019140000000389 від 11.04.2019 подано до Галицького районного суду м. Львова клопотання про арешт вище зазначеного майна. Відповідно до ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_6 від 22.05.2020, яка отримана 02.06.2020 клопотання задоволено частково та арешт накладено лише на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , форма власності: приватна спільна часткова, частка власності: зареєстроване на підставі свідоцтва про право на спадщину, реєстр. №3478 від 05.05.2008.

Підозрюваний ОСОБА_7 та його захисник під час судового засідання вказали, що накладення арешту на земельну ділянку, яка орендується буде порушувати права іншого власника, який не має відношення до вказаного кримінального провадження. Однак, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухомого майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта вказано, що власником земельної ділянки з кадастровим номером: 4625382700:02:000:0043, площею 1,99 га, цільове призначення: для іншого сільськогосподарського призначення за адресою Львівська область, Стрийський район, с/рада Загірненська, форма власності: приватна, розмір частки: 1/1, зареєстрованого на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 39597156 від 09.02.2018 є ОСОБА_4 .

У зв`язку із викладеним, приймаючи до уваги обставини кримінального правопорушення та здобуті під час досудового розслідування докази, на даний час в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що у разі незастосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження майно, що перебуває у користуванні та розпорядженні їх власників (законних користувачів) можуть бути пошкодженні (псування) чи знищенні земельні ділянки чи продані третім особам, що негативно вплине на забезпечення завдань кримінального провадження.

Слідчий зазначає, що на даний час виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження накладення арешту на земельну ділянку з метою забезпеченнявідшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Слідчий в судове засідання не з`явилася, була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи. Згідно письмової заяви просить проводити розгляд справи без її участі.

Відповідно до ч.2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Власник майна на підставі ч.2 ст. 172 КПК України про розгляд клопотання не повідомлявся.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

11 квітня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019140000000389 внесено відомості вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3, 5 ст. 27 - ч. 3, 4 ст. 191, ч. 2 ст. 28 - ч. 1 ст. 366 КК України.

Відповідно дост.170КПК Україниарештом майнає тимчасове,до скасуванняу встановленомуцим Кодексомпорядку,позбавлення заухвалою слідчогосудді абосуду правана відчуження,розпорядження та/абокористування майном,щодо якогоіснує сукупністьпідстав чирозумних підозрвважати,що воноє доказомзлочину,підлягає спеціальнійконфіскації упідозрюваного,обвинуваченого,засудженого,третіх осіб,конфіскації уюридичної особи,для забезпеченняцивільного позову,стягнення зюридичної особиотриманої неправомірноївигоди,можливої конфіскаціїмайна.Арешт майнаскасовується увстановленому цимКодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше (ч. 6ст. 170 КПК України).

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів (ч. 10ст. 170 КПК України).

Відповідно дост. 131 КПК Українипри застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема,при вирішенніпитання проарешт майнаслідчий суддя,суд повиненвраховувати: 1)правову підставудля арештумайна; 2)можливість використаннямайна якдоказу укримінальному провадженні(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом1частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3)наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні особоюкримінального правопорушенняабо суспільнонебезпечного діяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого закономУкраїни прокримінальну відповідальність(якщоарешт майнанакладається увипадках,передбачених пунктами3,4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3-1)можливість спеціальноїконфіскації майна(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом2частини другоїстатті 170цього Кодексу); 4)розмір шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 5)розумність таспіврозмірність обмеженняправа власностізавданням кримінальногопровадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК України).

Відповідні дані і мають міститись і у клопотанні слідчого, який звертається з клопотанням про арешт майна, оскільки у відповідності до п.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Слідчим суддею встановлено, що відповідно до ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_6 від 22.05.2020, слідчому відмовлено у задоволенні клопотання в частині накладення арешту на земельну ділянкуз кадастровимномером:4625382700:02:000:0043,площею 1,99га,цільове призначення:для іншогосільськогосподарського призначенняза адресою:Львівська область,Стрийський район,с/радаЗагірненська. Арешт накладено лише на кавртиру заадресою АДРЕСА_1 ,форма власності:приватна спільначасткова,частка власності:1/4зареєстрованого напідставі свідоцтвапро правона спадщину,реєстр №3478.

Слідчий суддя, відмовляючи частково у задоволенні клопотання виходив з того, що слідчим та прокурором не наведено правових підстав для арешту всього майна. Тому враховуючи мету накладення арешту, розумність та співрозмірність обмеження права власності, відмовив в задоволення клопотання в частині накладення арешту на земельну ділянку.

Тобто, судом надано оцінку доводів слідчого, які викладені у клопотанні та прийнято рішення про відмову у накладенні арешту на земельну ділянку. Слідчий не скористався правом на апеляційне оскарження вказаної ухвали. У клопотанні не навів нових обставин, які б стали підставою для накладення арешту на майно, враховуючи мету накладення арешту, розумність та співрозмірність обмеження права власності.

Згідно норм Глави10та Глави17 КПК України, правові підстави, з яких слідчим вноситься клопотання про накладення арешту, та відповідно накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження.

Водночас, слідчим не доведено наявності ризиків, передбаченихст. 170 КПК Українита не обґрунтовано при цьому правових підстав для такого арешту та необхідності у його накладенні, а також розумність та співрозмірність обмеження права користування завданням кримінального провадження.

Приймаючи до уваги вищевикладене, а також необґрунтованість і недоведеність необхідності застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя не знаходить правових підстав для накладення арешту на земельну ділянку.

Керуючись ст.ст. 369, 376, 131, 132, 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання слідчого слідчого управління ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12019140000000389 від 11.04.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3, 5 ст. 27 - ч. 3, 4 ст. 191, ч. 2 ст. 28 - ч. 1 ст. 366 КК України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особами, які не викликались до суду протягом п`яти днів з дня її отримання.

Слідчий суддя ОСОБА_1