Ухвала суду № 89733770, 10.06.2020, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/3203/20

Провадження № 2/635/1975/2020

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

10 червня 2020 року смт Покотилівка Харківського району Харківської області

Суддя Харківського районного суду Харківської області Шинкарчук Я.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – Харківська районного державна нотаріальна контора Харківської області про скасування арешту нерухомого майна та виключення запису з реєстру, –

в с т а н о в и в:

04 червня 2020 року до Харківського районного суду Харківської області від ОСОБА_1 надійшла позовна заява, в якій позивач просить суд:

-скасувати арешт нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження 3188547, зареєстрований Харківською районною державною нотаріальною конторою Харківської області на підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області 1/18 від 13.04.1970, шляхом переносу з реєстру заборон №4 13.04.1970;

-виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис 3188547, зареєстрований Харківською районною державною нотаріальною конторою Харківської області на підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області 1/18 від 13.04.1970, шляхом переносу з реєстру заборон №4 13.04.1970.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам статті 175 та 177 ЦПК України з наступних підстав.

Згідно з частиною першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 ЦПК України.

Так, у відповідності до пунктів 6 та 7 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору, а також відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Натомість, позивачем дана вимога закону не виконана, в поданому ним позові відсутні посилання на те, чи вживались заходи досудового врегулювання спору, а також дані щодо вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Відповідно до пункту 8 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви, зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Згідно з вимог частини другої статті 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Частиною п`ятою статті 95 ЦПК України встановлено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу, підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Зазначений порядок засвідчення копій документів відповідає пунктам 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55).

За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів «Згідно з оригіналом»; особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища; дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.

Разом з тим, частина наданих суду копій доказів не засвідчена у встановленому частиною п`ятою статті 95 ЦПК України порядку.

Також, згідно частини четвертої статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем до позовної заяви додано квитанція про сплату судового збору на суму 840,80 гривень.

Однак, як вбачається зі змісту позовної заяви, в ній об`єднано дів вимога немайнового характеру (визнання факту спільного проживання).

Згідно частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідне положення міститься в пункті 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», де вказано, що якщо в позовній заяві об`єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов`язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою). Відповідно до пункту 10 зазначеної постанови, подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору.

За частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання позову немайнового характеру фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у відповідності до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 становить 2102,00 гривень.

Відтак, позивачем згідно вимог Закону України «Про судовий збір» за подачу даної позовної заяви та враховуючи розмір вже сплаченого судового збору, має бути доплачений (код за ЄДРПОУ 37999633, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, рахунок отримувача UA898999980313121206000020429, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу - судовий збір) судовий збір у розмірі 840, 80 гривень.

Згідно частин третьої, п`ятої статті 177 ЦПК України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Разом з тим, в позові відсутня вказівка про те, що існують докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності) чи що інших доказів особа не планує подавати, як і не надано клопотання про витребування доказів, у разі коли, самостійно позивач не має можливості отримати відповідні докази.

За таких обставин, позивачу пропонується усунути недоліки позовної заяви, виклавши її у новій редакції та надати її копію відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до частин першої та другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову, а за вказаних обставин для судового розгляду позивачами не визначені ні суть позовних вимог, ні їх правові підстави, що позбавляє можливості з`ясувати предмет спору та межі доказування.

Оскільки суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають саме з правових відносин: цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових, а не з будь-яких суспільних зв`язків, то лише за умови зазначення вказаних вище обставин за нормами ст. 175 ЦПК України є підстави для відкриття провадження у справі.

Також згідно з чинним законодавством зазначення доказів, на підтвердження кожної обставини позову щодо порушення прав позивача є обов`язковими для особи, яка пред`являє позов, оскільки без зазначення доказів, що підтверджують вимоги, суд не може здійснити підготовку справи до розгляду та належним чином провести судове засідання.

Слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, дану позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення визначених даною ухвалою недоліків.

На підставі викладеного та керуючись статями 175-177, 185 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – Харківська районного державна нотаріальна контора Харківської області про скасування арешту нерухомого майна та виключення запису з реєстру – залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви та надати строк десять днів з дня отримання ним ухвали для їх усунення. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтею 175 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена окремо від рішення суду в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання лише в частині визначення розміру судових витрат. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Роз`яснити позивачу, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя – Я.А. Шинкарчук