Ухвала суду № 89733769, 10.06.2020, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/3228/20

Провадження № 2/635/1991/2020

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

10 червня 2020 року смт Покотилівка Харківського району Харківської області

Суддя Харківського районного суду Харківської області Шинкарчук Я.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Пісочинської селищної об`єднаної територіальної громади про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и в:

04 червня 2020 року до Харківського районного суду Харківської області від ОСОБА_1 надійшла позовна заява, в якій позивач просить суд:

-встановити факт проживання однією сім`єю між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір`ю та донькою;

-визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно в порядку спадкування - 1/13 житлового будинку АДРЕСА_1 .

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам статті 175 та 177 ЦПК України з наступних підстав.

Згідно з частиною першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 ЦПК України.

Так, у відповідності до положень пункту 2 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Однак, позивачем не приведено для всіх учасників справи повні та вичерпні дані згідно з пунктом 2 частини третьої статті 175 ЦПК України.

Згідно частини першої статті 42 ЦПК України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

За положеннями статті 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесу є позивач і відповідач.

При цьому, позивач ОСОБА_1 у своїй заяві, поданій саме в порядку позовного провадження, вказала одного з учасників справи як заінтересована особа - Гаража Наталія Петрівна . Однак, згідно статті 42 ЦПК України заінтересовані особи входять до складу учасників у справах окремого провадження.

Таким чином, позивач має привести у відповідність до положень ЦПК України склад учасників справи, визначивши статус учасника - Гаража Наталії Петрівни , у відповідності до правил позовного провадження.

Згідно пункту 4 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

За положеннями частини першої та другої статті 315 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно п. 21 Постанови Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК ( 2947-14 ) про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

При цьому, у відповідності до п.23 Постанови Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Виходячи з приведених вище положень, позивачу слід уточнити вимогу позовної заяви про встановлення факту проживання однією сім`єю.

Далі, в пунктах 6 та 7 частини третьої статті 175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору, а також відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Натомість, позивачем дана вимога закону не виконана, в поданому ним позові відсутні посилання на те, чи вживались заходи досудового врегулювання спору, а також дані щодо вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Відповідно до пункту 8 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви, зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Також в позові відсутня вказівка на те, у кого наявні відповідні докази в оригіналах.

Згідно з вимог частини другої статті 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Частиною п`ятою статті 95 ЦПК України встановлено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу, підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Зазначений порядок засвідчення копій документів відповідає пунктам 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55).

За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів «Згідно з оригіналом»; особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища; дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.

Разом з тим, жодна із копій додатків не засвідчена у встановленому частиною п`ятою статті 95 ЦПК України порядку.

У відповідності до пункту 9 частини третьої статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Однак, в позовній заяві не вказано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він планує понести та/або поніс у зв`язку із розглядом справи.

Також, згідно частини четвертої статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем до позовної заяви додано квитанція про сплату судового збору на суму 840,80 гривень.

Однак, як вбачається зі змісту позовної заяви, в ній об`єднано одна вимога немайнового характеру (визнання факту спільного проживання) та одну вимогу майнового характеру (визнання права власності на нерухоме майно).

Згідно частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідне положення міститься в пункті 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», де вказано, що якщо в позовній заяві об`єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов`язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою). Відповідно до пункту 10 зазначеної постанови, подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору.

За частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання позову майнового характеру фізичною особою складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за позов нематеріального характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У з в`язку з тим, що позовна заява надійшла до суду у 2020 році, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб підраховується згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», який станом на 01.01.2020 становив 2102,00 гривень.

Відтак, позивачем згідно вимог Закону України «Про судовий збір» за подачу даної позовної заяви та враховуючи розмір вже сплаченого судового збору, має бути доплачений (код за ЄДРПОУ 37999633, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, рахунок отримувача UA898999980313121206000020429, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу - судовий збір) судовий збір у розмірі 840, 80 гривень.

Згідно частин третьої, п`ятої статті 177 ЦПК України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Разом з тим, в позові відсутня вказівка про те, що існують докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності) чи що інших доказів особа не планує подавати, як і не надано клопотання про витребування доказів, у разі коли, самостійно позивач не має можливості отримати відповідні докази.

Крім того, з прохальної частини позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що останньою перед судом висунуто також вимоги про:

- витребування спадкової справи по смерті ОСОБА_2 у приватного нотаріуса Гаражі Наталії Петрівни;

-Викликати в судове засідання свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 84 ЦПК України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Відповідно до положень статті 91 ЦПК України, виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, - до початку першого судового засідання у справі.

Проте, позивачем всупереч вимог статей 84, 91 ЦПК України, такі клопотання не оформлені відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України, які ставляться Законодавцем при їх поданні до суду.

За таких обставин, позивачу пропонується усунути недоліки позовної заяви, виклавши її у новій редакції та надати її копію відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до частин першої та другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову, а за вказаних обставин для судового розгляду позивачем не визначені ні суть позовних вимог, ні їх правові підстави, що позбавляє можливості з`ясувати предмет спору та межі доказування.

Оскільки суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають саме з правових відносин: цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових, а не з будь-яких суспільних зв`язків, то лише за умови зазначення вказаних вище обставин за нормами ст. 175 ЦПК України є підстави для відкриття провадження у справі.

Також згідно з чинним законодавством зазначення доказів, на підтвердження кожної обставини позову щодо порушення прав позивача є обов`язковими для особи, яка пред`являє позов, оскільки без зазначення доказів, що підтверджують вимоги, суд не може здійснити підготовку справи до розгляду та належним чином провести судове засідання.

Слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, дану позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення визначених даною ухвалою недоліків.

На підставі викладеного та керуючись статями 175-177, 185 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Пісочинської селищної об`єднаної територіальної громади про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності на спадкове майно - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви та надати строк десять днів з дня отримання ним ухвали для їх усунення. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтею 175 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена окремо від рішення суду в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання лише в частині визначення розміру судових витрат. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Роз`яснити позивачу, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя - Я.А. Шинкарчук