Справа № 2-141/2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 березня 2010 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого – судді Вуїва О.В., при секретарі – Шевченко Т.В.,
за участю: відповідачів: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В :
В жовтні 2009 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості в якому вказувало, що 16 квітня 2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, відповідно до якого банк надав останньому кредитні кошти в сумі 10000,00 доларів США на строк до 15 квітня 2010 року, а відповідач зобов’язався вчасно повернути суму кредиту шляхом внесення щомісячних платежів, а також сплачувати проценти за користування ним.
Відповідно до договору наслідками порушення його умов в частині своєчасного виконання зобов’язань позичальником є сплата ним банку штрафу, а також право вимоги дострокового повернення суми кредиту.
Згідно договорів поруки від 16 квітня 2008 року відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 поручилися за вчасне та повне виконання зобов’язань зі сторони боржника та взяли на себе зобов’язання відповідати в солідарному порядку з ОСОБА_1 перед позивачем за порушення ним умов кредитного договору.
Проте, позичальник умови договору в частині вчасного повернення кредиту та процентів за користування ним виконував не належним чином, в зв’язку з чим станом на 29 липня 2009 року виникла заборгованість по кредитному договору на загальну суму 7350,16 доларів США, яку позивач просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнали повністю, проте просили врахувати їх сімейний стан, поганий стан здоров’я та незадовільне матеріальне становище їх як боржників так і членів їх сімей. Також, просили врахувати часткову сплату заборгованості після звернення позивача до суду.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, причина його неявки суду не відома.
Суд вважає за необхідне розглянути справу без участі відповідача ОСОБА_3, оскільки матеріали справи містять всі необхідні відомості про права та взаємовідносини сторін.
Заслухавши пояснення відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, суд прийшов до наступного.
Зокрема, судом встановлено, що 16 квітня 2008 року ЗАТ КБ «ПриватБанк» (після зміни найменування - ПАТ КБ «ПриватБанк») уклало в письмовій формі з ОСОБА_1 кредитний договір №221915-CRED в якому сторони узгодили всі його умови.
Відповідно до договору банк надав позичальнику кредитні кошти в сумі 10000,00 доларів США кредиту (шляхом його перерахування на картрахунок останнього) на строк до 15 квітня 2010 року.
Зі своєї сторони позичальник зобов’язався щомісячно, частинами повертати отриманий кредит згідно узгодженого сторонами графіку погашення, а також сплачувати проценти за користування ним в розмірі 24,00 % річних від суми залишку заборгованості по кредиту (при порушенні порядку погашення кредиту та сплати відсотків – 48 % річних).
Згідно договору додатковими наслідками порушення його умов щодо своєчасного виконання зобов’язань позичальником є сплата ним банку штрафу, встановленого п. 5.10 кредитного договору, що становить 250,00 грн. + 5% суми позову та дострокового повернення всієї суми кредиту.
Разом з тим, згідно договорів поруки від 16 квітня 2008 року відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 поручилися за вчасне та повне виконання зобов’язань зі сторони позичальника та зобов’язалися відповідати в солідарному порядку з ОСОБА_1 перед позивачем за порушення ним умов кредитного договору.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049, ст. 1050 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути кредитодавцю кредит у строк та в порядку, що встановлені договором.
В разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов’язку виконання зобов’язання, при цьому кредитодавець має право вимагати від позичальника достроково повернути всю суму кредиту та внести інші платежі, передбачені договором.
Крім цього, положення ст.ст. 546, 548-551, 553-554 ЦК України вказують на те, що сторони зобов’язання можуть домовитися про забезпечення його виконання. Виконання зобов’язання забезпечується зокрема неустойкою (штрафом, пенею), порядок та форма забезпечення яких встановлюється в законі або договорі, а також порукою.
Згідно ч. 1 ст. 553, ч.ч. 1,2 ст. 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку.
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.
У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
З матеріалів справи вбачається те, що позичальник дійсно порушив умови договору в частині вчасного повернення кредиту, а також сплати відсотків за користування ним в зв’язку з чим станом на 29 липня 2009 року в нього виникла заборгованість по кредитному договору в сумі 7350,16 долларів США, в тому числі:
- заборгованість по кредиту в сумі 6620,80 долларів США;
- заборгованість по відсоткам в сумі 349,02 долларів США;
- нараховано штраф за порушення умов договору (фіксована частина) в сумі 31,85 долларів США + (процентна ставка) в сумі 348,49 долларів США..
В той же час, з наданих відповідачем ОСОБА_1 квитанцій вбачається те, що за період з 19 лютого 2010 року по 29 березня 2010 року ним було сплачено частину заборгованості за кредитом в сумі 40,65 долларів США, а згідно п.3.3 кредитного договору - кошти, внесені в порядку виконання кредитного договору зараховуються в наступній послідовності:
1) сплата неустойки;
2) прострочені проценти;
3) проценти;
4) прострочений кредит;
5) поточний кредит.
Виходячи з цих обставин, сума нарахованої неустойки підлягає зменшенню на суму внесених коштів – до 339,69 долларів США.
Разом з тим, згідно ст. 533 ЦК України грошове зобов’язання має бути виконане в гривнях.
Якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Використання іноземної валюти при здійсненні розрахунків на території України за зобов’язаннями допускається у випадку, порядку та на умовах, встановлених законом.
За таких обставин, зобов’язання за кредитним договором повинно було виконуватися в національній валюті України, а тому з відповідачів на підставі ст.ст. 526, 530 ЦК України підлягає стягненню в солідарному порядку 57230,54 грн. (що становило еквівалент 7309,51 долларів США з врахуванням курсу валют станом на 19 серпня 2009 року (про що просив позивач) – 782,96 грн. за 100 долларів США)
Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України з відповідачів також підлягають стягненню судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду, а саме 120 грн. витрат з інформаційно – технічного забезпечення розгляду справи, а також державне мито в сумі 572,31 грн..
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 216 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.
Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №221915-CRED від 16 квітня 2008 року, що утворилася станом на 29 липня 2009 року в сумі 57230 (п’ятдесят сім тисяч двісті тридцять) гривень 54 копійки, перерахувавши кошти на розрахунковий рахунок (р/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570), а також в рівних частках 692 (шістсот дев’яності дві) гривні 31 копійка судових витрат, по 230 (двісті тридцять) гривень 77 копійок з кожного, перахувавши вказані суми на розрахунковий рахунок (р/р 64993919400001, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570).
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: /підпис/ ОСОБА_4
Згідно з оригіналом: суддя:
Судове рішення № 8973362, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області було прийнято 30.03.2010. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-141/2010. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: