Рішення № 89726489, 04.06.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2020 року м. Київ № 640/1602/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Обставини справи.

На розгляд Окружного адміністративного суду міста Києва (далі - Суд) надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - Позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - Відповідач), в якому Позивач просить Суд, з урахуванням заяви Позивача від 25.03.2019:

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві нарахувати та виплатити індексацію пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року у відповідності до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» № 1282-XІІ в редакції від 11.10.2017 та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078

- сягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві незаконно утримані кошти у сумі 1 661,06 гривень;

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві незаконними.

Позовні вимоги обґрунтовані не проведенням Відповідачем індексації пенсії Позивача у період 2018 - 2019 років та незаконним, на думку Позивача, відрахуванням з його пенсії коштів у сумі 1 661,06 гривень за період липень-вересень 2014 року, як переплати, яка виникла через неповідомлення про працевлаштуванням у 01.01.2006 року. Наголошує, що у січні 2019 року з його пенсії повторно було стягнено кошти у сумі 1076,16 гривень, як переплата, яка виникла у період з березня -серпня 2015 року у зв`язку з працевлаштуванням. Однак, за результатами оскарження в адміністративному порядку, кошти у сумі 1076,16 грн. були повернені.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 лютого 2019 року залишено заяву без руху (а.с. 23-24).

16 лютого 2019 року на виконання вимог ухвали суду від 06.02.2019 Позивачем подано заяву від 15.02.2019 та усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Суду від 04 березня 2019 року відкрито провадження у справі, вирішено, здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами (а.с. 1 -2).

Даною ухвалою запропоновано Відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому цієї ухвали надати суду відзив на позовну заяву, або заяву про визнання позову та витребувано матеріали пенсійної справи Позивача.

Копію ухвали Суду від 04.03.2019 Відповідач отримав, що підтверджується наявною в матеріалах справи роздруківкою електронного листування (а.с. 26).

Копію цієї ухвали Суду Позивач отримав, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 27).

Від Позивача на адресу Суду 25.03.2019 через відділ діловодства та документообігу суду надійшла заява про зміну позовних вимог (а.с. 28). Позивач зазначив, що Відповідачем в порушення вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» з 01 січня 2018 року не виплачувалась індексація пенсії.

Відповідачем вимоги ухвали суду від 04.03.2019 не виконано, та відзив й докази на спростування доводів адміністративного позову до суду не надано.

Ухвалою Суду від 02.06.2020 залишено без розгляду вимогу Позивача в частині стягнення з Відповідача недоотриманої пенсії у сумі 1 661,06 грн.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, дійшов наступних висновків.

Обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що Позивач є пенсіонером Міністерства оборони України та перебуває на обліку в Головному правлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, отримує пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі- Закон № 2262-XІІ) за вислугу років, яка призначена з 01 червня 1984 року.

Наведене підтверджується копією електронних листів з автоматизованої системи Розрахунку пенсій Пенсійного фонду України (а.с. 11, 39).

Відповідно до довідки до акту МСЕК, Позивач є інвалідом другої групи (а.с. 22).

08 червня 2018 року Відповідач отримав лист-повідомлення від ДП «Фаворит Плюс» про прийняття Позивача на роботу з 02.03.2015 (а.с. 12, 14).

За наявними у матеріалах справи даними, ДП «Фаворит Плюс» листом від 04.06.2015 повідомило Відповідача про те, що індексація заробітної плати Позивача за період роботи з березня - травень 2015 року відповідно до п. 9 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 не проводилась (а.с. 12, 13)

Позивач листом від 29.01.2019 (вх. № 9926) звернувся до Відповідача щодо здійснення нарахування та виплати суми індексації за 2018 рік, і проводити подальшу індексацію його пенсії згідно із Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» № 1282-XІІ в редакції від 11.10.2017 (далі - Закон №1282-ХІІ) та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок).

У листі від 11.03.2019 № 48217/02 Відповідач повідомив Позивача про поетапне підвищення у 2018 році пенсії військовим. Починаючи з січня 2018 року військовим пенсіонерам було виплачено 50% суми підвищення пенсії. З січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75% від суми підвищення; з 1 січня 2020 року - 100%.

Перерахунок пенсій військовослужбовцям проводиться з урахуванням 3-х складових оновленого грошового забезпечення, визначеного на 1 березня 2018 року: окладів за посадою та військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років.

При перерахунку пенсії колишнім працівникам міліції враховується грошове забезпечення для посад поліцейських за січень 2016 року. Перерахунок пенсій для них також розпочався з 1 січня цього року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року виплачуватиметься в такому порядку: з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 50% різниці між місячним розміром підвищеної пенсії та місячним розміром пенсії до підвищення; з 1 січня 2020 року - 100%.

Також, Відповідач наголосив, що підстав для проведення індексації пенсії Позивача у 2018 році не було.

Не погоджуючись з рішенням даним рішенням Відповідача, Позивач звернувся до суду з позовом.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XІІ.

Вказаним Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій (ч. 4 ст. 63 Закону №2262-XII).

Так, законодавцем визначена підстава для перерахунку пенсій, а саме: підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. При цьому визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій покладено на Кабінет Міністрів України.

Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XІІ затверджений постановою КМУ від 13.02.2008 № 45.

Відповідно до п. 1 Порядку № 45, в редакції постанови КМУ від 21.02.2018 № 103, пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-XІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 5 Порядку № 45 встановлено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

Постановою КМУ від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності з 01.03.2018, затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-XII, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсії особа, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (набрала чинності 24.02.2018), пунктом 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-XII, до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови КМУ від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Згідно зі статтею 117 Конституції України, Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.

З урахуванням наведеного, статтею 63 Закону № 2262-XII Кабінету Міністрів України фактично делеговано право встановлювати умови, порядок та розміри пенсійних виплат при перерахунку пенсії військовослужбовців, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, у зв`язку зі зміною грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, що узгоджується з функціями Уряду України, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України.

Постанова КМУ № 103 є нормативно-правовим актом, який, з огляду на положення ч. 4 ст. 63 Закону №2262-ХІІ, є обов`язковим у застосуванні органами пенсійного фонду при здійсненні обчислення перерахунку та виплати пенсії відповідній категорії осіб, на яких спрямована дія цієї постанови.

Пунктом 2 Постанови встановлено, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Також відповідно до п. 7 Постанови № 103 на Міністерство оборони разом з іншими відомствами після набрання чинності цією постановою покладено завдання забезпечити оформлення та подання до органів Пенсійного фонду України довідок про розміри грошового забезпечення, визначені в пункті 1 цієї постанови, відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, затвердженого Постановою № 45.

Пунктами 1, 4 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, затвердженого Постановою № 45, встановлено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Виплата пенсії Позивачу проводиться Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві ПФУ відповідно до Постанови № 103, яким встановлено виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) з 1 січня 2018 року у зазначених вище розмірах (вбачається зі змісту копії автоматизованої системи Розрахунку пенсії ОСОБА_2 , а.с. 39).

Матеріалами справи підтверджено, що з 01.01.2018 пенсію Позивача перераховано з урахуванням попередньої суми пенсії та підвищення, що відповідає ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-XII та Постанові № 103 (розрахунок пенсії за вислугу років - а.с. 39).

Разом з цим, Судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 по справі № 826/3858/18 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45. Зобов`язано Кабінет Міністрів України невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правого акту протиправним та нечинним в окремій його частині у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт.

05 березня 2019 року Шостий апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України залишив без задоволення, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року - без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Згідно ч. 1 ст. 325 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Суд зазначає, що пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45 втратили чинність з 05 березня 2019 року, як того вимагає ч. 2 ст. 265 КАС України.

У зв`язку із скасуванням пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №2826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано.

Отже, з 05 березня 2019 року пенсія Позивачу підлягає виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії.

Частиною першою та п`ятою статті 2 Закону України № 1282-XІІ встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, серед яких пенсія. Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно ст. 5 Закону України № 1282-XІІ, підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Водночас, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 11.03.2019 № 48217/02 повідомило Позивача про відсутність підстав для проведення індексації у 2018 році.

У той же час, Суд зазначає, що задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у проведенні індексації пенсії Позивача за 2018 рік не є ефективним способом захисту прав Позивача, оскільки рішення Відповідача, яким Позивачу відмовлено у проведенні індексації залишиться чинним, та, відповідно, Позивач буде позбавлений права на отримання можливого здійснення індексації пенсії.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Під час розгляду справи Судом встановлено, що для повного захисту прав Позивача існує необхідність визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оформленого листом від 11.03.2019 № 48217/02 про відмову проведенні індексації розміру пенсії, оскільки саме зазначене рішення породжує правові наслідки для Позивача.

За загальним правилом суд не може виходити за межі позовних вимог, тобто, не може застосовувати інший спосіб захисту, ніж зазначив позивач у позовній заяві.

Як роз`яснив Верховний Суд України у п. 3 постанови Пленуму № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення», вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до пункту 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Аналіз наведених правових положень та вищезазначених обставин справи дає суду підстави для висновку, що в даному випадку, найбільш ефективним способом захисту прав Позивача буде визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у формі листа від 11.03.2019 № 48217/02 про відсутність підстав для проведення індексації у 2018 році.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Відповідача нарахувати та виплати Позивачу за 2018 року кошти у формі індексації до пенсії, Суд зазначає наступне.

За змістом Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Повноваження суду при вирішенні справи визначені ст. 245 КАС України. Відповідно до пункту 4 частини 2 цієї норми у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

Проте, такий спосіб захисту може бути застосований лише тоді, коли закон встановлює повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом. У випадку, коли суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, суд може лише вказати норми закону, які відповідач повинен застосувати при вчиненні певної дії, з урахуванням встановлених судом обставин.

Отже, адміністративним законодавством не визначено право адміністративного суду переймати на себе функції та повноваження інших органів державної влади, які реалізуються відповідними суб`єктами владних повноважень в межах закону на власний розсуд (дискреційні повноваження), без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб`єктами.

При цьому, Судом враховується, що спосіб відновлення порушеного права Позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Таким чином, Суд вважає за необхідне, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві розглянути питання щодо проведення індексації розміру пенсії Позивача з 01.01.2018, відповідно Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» № 1282-XІІ та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням висновків викладених в даному рішенні.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на задоволення позовних вимог, згідно з вимогами статті 139 КАС України, судові витрати понесені Позивачем підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі.

Разом з тим, під час подання даної позовної заяви Позивачем не було сплачено судовий збір в розмірі 1 409,60 грн., у зв`язку з тим, що останній звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Таким чином, наявні законні підстави для стягнення судового збору в розмірі 1 409,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань з Відповідача на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 5-9, 44, 73-77, 79, 94, 139, 241, 245 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16; Код ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16; Код ЄДРПОУ 42098368) оформлене листом від 11.03.2019 №48217/02 про відсутність підстав для проведення індексації ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) пенсії у 2018 році.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16; Код ЄДРПОУ 42098368) розглянути питання щодо індексації пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) з 01 січня 2018 року, відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» № 1282-XІІ та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16; Код ЄДРПОУ 42098368) шляхом їх безспірного списання судовий збір у розмірі 1 409 (одна тисяча чотириста дев`ять) грн. 60 коп. на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва (отримувач коштів - УК у Печерському р-ні м.Києва, код отримувача (код ЄДРПОУ) - 38004897, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача - 899998, Рахунок отримувача - UA908999980313181206084026007, код класифікації доходів бюджету - 22030101).

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону №2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.І. Келеберда