Рішення № 89725618, 09.06.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/2139/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики України про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

23 квітня 2020 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства соціальної політики України (надалі - відповідач, Мінсоцполітики) про визнання неправомірними дій Міністерства соціальної політики України по наданню відповіді листом від 04 березня 2020 року вих. №934/0/5-20/54 не по суті запиту від 04 лютого 2020 року ОСОБА_1 та зобов`язання Міністерства соціальної політики України надати ОСОБА_1 повні достовірні та вичерпні відповіді на його питання, викладені в запиті від 04 лютого 2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 04 лютого 2020 року ОСОБА_1 подав електронне звернення засобами електронного зв`язку до Міністерства соціальної політики України, яке зареєстроване за №14540, у якому позивач просив надати додаткове роз`яснення щодо індексації пенсії. У квітні 2020 року позивач отримав лист відповідача від 03 квітня 2020 року вих. №2426/2/196-20-54 з відповіддю на його електронне звернення від 04 лютого 2020 року, у якому на трьох сторінках містилась інформація, яка, за твердженням позивача, не має жодного відношення щодо надання роз`яснень на питання, які містилися в його зверненні. Позивач вважає, що відповідач, надавши відповідь не по суті запиту, неправомірно відмовив у наданні інформації.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/2139/20, клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження задоволено, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.

05 червня 2020 року електронною поштою та 09 червня 2020 року засобами поштового зв`язку до суду надійшов відзив на позовну заяву /а.с. 22-23, 24/, у якому представник відповідача просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що Мінсоцполітики разом із Пенсійним фондом України розглянуто електронне звернення ОСОБА_1 та надано відповідь листом від 04.03.2020 №934/0/5-20/54. Відповідач вважає, що діями Мінсоцполітики при розгляді звернення ОСОБА_1 від 04.02.2020 не було порушено прав позивача у сфері публічно-правових відносин.

Суд враховує, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX, який набрав чинності 02 квітня 2020 року, розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України доповнено пунктом 3 такого змісту: "3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

04 лютого 2020 року ОСОБА_1 подано до Міністерства соціальної політики України електронне звернення, номер заявки 14540 /а.с. 5/, у якому заявник просив надати додаткове роз`яснення, щодо індексації виплат та повідомити його про наступне:

- чи повинна була проводитись індексація пенсії, розмір якої залишався незмінним, особі, яка ніде не працювала та отримувала пенсію за вислугу років, на підставі статті 13 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Закон №2262-ХІІ) в період з 01.01.2016 року по 27.02.2018 року відповідно до Порядку №1078 (в редакції, чинній станом на 01.01.2016 року по 27.02.2018 року)?;

- чи повинна продовжуватись виплата нарахованої індексації пенсії особі, яка ніде не працює та отримує пенсію за вислугу років на підставі статті 13 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" після 27.02.2018 з врахуванням внесених змін до Порядку №1078, у випадку, якщо розмір пенсії залишається незмінним?;

- чи повинен пенсіонер при наявності підстав для індексації пенсії звертатись до пенсійного органу з заявою про здійснення індексації його пенсії, чи в такому випадку пенсійний орган зобов`язаний здійснювати індексацію пенсії автоматично без жодних звернень пенсіонера ?.

За результатами розгляду електронного звернення ОСОБА_1 від 04 лютого 2020 року позивачу надано відповідь листом Мінсоцполітики від 04 березня 2020 року №934/0/5-20/54 /а.с. 7-9/, яким повідомлено, що механізм проведення індексації грошових доходів населення визначено Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 № 1282-ХІІ (надалі - Закон № 1282) та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (зі змінами) (надалі - Порядок). Відповідно до зазначених нормативно-правових актів індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (до 01.01.2016 цей показник становив 101 відсоток). Відповідно до положень пункту 5 Порядку у 2016-2017 роках було передбачено, що в разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувалось таке підвищення, приймалось за 1 або 100 відсотків. З урахуванням зазначеного, якщо розмір пенсії підвищувався, зокрема за рахунок підвищення доплат, надбавок та інших підвищень, у тому числі визначених від прожиткового мінімуму, то в місяці, в якому відбувалось таке підвищення, значення індексу споживчих цін приймалось за 1 або 100 відсотків. Для проведення подальшої індексації індекс споживчих цін мав розраховуватися з наступного після підвищення пенсії місяця. Також повідомлено, що відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 № 2148-VIII із жовтня 2017 року пенсії індексуються шляхом їх підвищення відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Крім того, відповідно до статті 5 Закону № 1282 та пункту 6 Порядку грошові доходи громадян індексуються у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів.

У листі зазначено, що ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262). До пенсії встановлено передбачені законодавством виплати як особі з інвалідністю внаслідок війни, зокрема, підвищення у розмірі 40% прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Розмір прожиткового мінімуму щороку затверджується законом про Державний бюджет України. З підвищенням розміру прожиткового мінімуму проводиться перерахунок складових пенсійної виплати, які визначаються на його основі. У зв`язку з підвищенням розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 01.05.2016, 01.12.2016, 01.05.2017, 01.10.2017, 01.12.2018, 01.07.2019 було проведено перерахунки пенсії позивача. Кожний із зазначених місяців визначено місяцем підвищення пенсії для нарахування індексації. Підстави для індексації пенсії згідно зазначених місяців підвищення пенсії та обчисленого Державною службою статистики України індексу споживчих цін відсутні. Окрім того, на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2018 та постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018 у справі № 816/2369/17 із 01.01.2016 проведено перерахунок пенсії позивача на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 05.12.2017 № 929/115/39/01-17, виданої Ліквідаційною комісією УМВС України в Полтавській області, без обмеження максимального розміру пенсії. Виплату доплати до пенсії проведено в травні 2018 року. На виконання рішення Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2018 у справі №816/2081/18 головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - Управління) нараховано суму компенсації втрати частини доходів за період із 01.01.2016 по 30.04.2018, виплату якої буде проведено в межах бюджетних асигнувань, виділених для погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів, за рахунок коштів Державного бюджету України.

Зазначено, що у серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Управління із заявою щодо проведення індексації пенсії. Розпорядженням Управління від 06.09.2019 № 31/02.9-17 відмовлено у проведенні індексації пенсії. Вказану відмову було оскаржено в судовому порядку. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 у справі №440/3631/19, залишеного без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019, позовні вимоги щодо проведення індексації пенсії з 01.01.2016 залишено без задоволення.

Також у листі зазначено, що на сьогодні Мінсоцполітики опрацьовуються різні варіанти розв`язання проблемних питань пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб. З цією метою розробляються відповідні законодавчі ініціативи, зокрема, щодо внесення змін до Закону № 2262 в частині визначення єдиних умов призначення та перерахунку пенсій. Питання підвищення рівня соціального захисту та пенсійного забезпечення, зокрема, осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб мають вирішуватися комплексно в межах чинного законодавства з урахуванням соціальної спрямованості політики Уряду, соціально-економічного становища країни та збалансування додаткових видатків з наявними бюджетними ресурсами.

Позивач не погодився з діями відповідача Міністерства соціальної політики України, що полягають у наданні відповіді листом від 04 вересня 2020 року вих. №934/0/5-20/54 не по суті запиту ОСОБА_1 від 04 лютого 2020 року, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм статтею 40 Конституції України права на звернення урегульовано Законом України "Про звернення громадян".

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про звернення громадян" визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

За змістом статті 3 Закону України "Про звернення громадян" під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо. Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про звернення громадян" звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне). Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення). У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Згідно з частиною 1 статті 20 Закону України "Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Як встановлено судом, 04 лютого 2020 року ОСОБА_1 подано до Міністерства соціальної політики України електронне звернення, номер заявки 14540 /а.с. 5/, у якому заявник просив надати додаткове роз`яснення, щодо індексації виплат та повідомити його про наступне:

- чи повинна була проводитись індексація пенсії, розмір якої залишався незмінним, особі, яка ніде не працювала та отримувала пенсію за вислугу років, на підставі статті 13 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Закон №2262-ХІІ) в період з 01.01.2016 року по 27.02.2018 року відповідно до Порядку №1078 (в редакції, чинній станом на 01.01.2016 року по 27.02.2018 року)?;

- чи повинна продовжуватись виплата нарахованої індексації пенсії особі, яка ніде не працює та отримує пенсію за вислугу років на підставі статті 13 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" після 27.02.2018 з врахуванням внесених змін до Порядку №1078, у випадку, якщо розмір пенсії залишається незмінним?;

- чи повинен пенсіонер при наявності підстав для індексації пенсії звертатись до пенсійного органу з заявою про здійснення індексації його пенсії, чи в такому випадку пенсійний орган зобов`язаний здійснювати індексацію пенсії автоматично без жодних звернень пенсіонера ?.

Вказане звернення ОСОБА_1 оформлене з дотриманням вимог, встановлених статтею 5 Закону України "Про звернення громадян".

Статтею 15 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій особисто.

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Згідно з приписами статті 18 Закону України "Про звернення громадян" громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

Відповідно до приписів статті 19 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані, зокрема, об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову.

Порядок ведення діловодства за зверненнями громадян у Міністерстві соціальної політики України визначає Інструкція з діловодства за зверненнями громадян у Міністерстві соціальної політики України (надалі - Інструкція), затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 15 березня 2012 року №139, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 23 березня 2012 року за № 438/20751.

Згідно пункту 2.6 Інструкції усі звернення громадян, що надходять до Міністерства, реєструються централізовано відділом звернень та прийому громадян Управління звернень громадян та контролю виконання. Усі звернення реєструються у день їх надходження, а ті, що надійшли у неробочий день та час, - наступного після нього робочого дня. Електронне звернення приймається на електронну адресу zvemennya@mlsp.gov.ua. Датою подання електронного звернення є дата його надходження на зазначену електронну адресу. Якщо електронне звернення надійшло на зазначену електронну адресу у неробочий день та час, датою подання електронного звернення вважається наступний після нього робочий день. У разі якщо для розгляду електронного звернення по суті необхідно зазначати персональні дані заявника або інших осіб, за винятком тих, що містяться у зверненні, заявнику пропонується звернутися з письмовим зверненням.

Пунктом 3.2.3 Інструкції передбачено, що посадові особи підписують листи-відповіді в межах своїх повноважень, визначених Положенням про Міністерство соціальної політики України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 423 (зі змінами), положеннями про структурні підрозділи Міністерства, посадовими інструкціями тощо. Листи-відповіді підписуються Міністром соціальної політики України, першим заступником Міністра, заступниками Міністра, заступником Міністра з питань європейської інтеграції чи державним секретарем відповідно до розподілу обов`язків. Право підпису листів-відповідей інформаційного характеру, які не пов`язані із здійсненням Міністром соціальної політики України політичних функцій, а саме містять інформацію щодо роз`яснення порядку застосування норм законодавства, надається керівникам самостійних структурних підрозділів Міністерства.

Згідно пункту 3.2.5 Інструкції відповідь за результатами розгляду звернення надається тим структурним підрозділом Міністерства, який його отримав і до компетенції якого входить вирішення порушених у зверненні питань.

За змістом пункту 3.2.6 Інструкції рішення про відмову в задоволенні вимог або прохань, викладених у зверненні, доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на чинне законодавство і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. При цьому вказуються заходи, які вживались для перевірки цього звернення.

Відповідно до пункту 1 Положенням про Міністерство соціальної політики України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 423 (надалі - Положення №423) Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціальної політики, загальнообов`язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту, волонтерської діяльності, з питань сім`ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, усиновлення та захисту прав дітей, запобігання насильству в сім`ї, протидії торгівлі людьми, відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики щодо пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, соціального захисту ветеранів війни та осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в частині організації виплати їм разової грошової допомоги, соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, які звільняються, осіб, звільнених з військової служби, у сфері здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, у сфері здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки та з питань захисту прав дітей.

Мінсоцполітики у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства (пункт 2 Положення №423).

Відповідно до пункту 3 Положення №423 основними завданнями Мінсоцполітики, зокрема, є: забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері соціальної політики, загальнообов`язкового державного соціального та пенсійного страхування, волонтерської діяльності, з питань сім`ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, усиновлення та захисту прав дітей, запобігання насильству в сім`ї, протидії торгівлі людьми, а також відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою, забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, надання гуманітарної допомоги, соціальних послуг особам, окремим соціальним групам, які перебувають у складних життєвих обставинах і не можуть самостійно їх подолати; забезпечення формування та реалізації державної політики щодо пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Пунктом 4 Положення №423 визначено, що Мінсоцполітики відповідно до покладених на нього завдань: інформує в межах повноважень, передбачених законом, та надає роз`яснення щодо реалізації державної політики з питань, що належать до компетенції Мінсоцполітики; здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов`язаних з діяльністю Мінсоцполітики, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (надалі - Порядок №1078).

Відповідно до пункту 14 Порядок №1078 роз`яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.

Таким чином, вирішення питань, порушених у зверненні ОСОБА_1 від 04 лютого 2020 року, відноситься до компетенції Мінсоцполітики.

За результатами розгляду електронного звернення ОСОБА_1 від 04 лютого 2020 року позивачу надано відповідь листом Мінсоцполітики від 04 березня 2020 року №934/0/5-20/54 /а.с. 7-9/, аналізом якого встановлено, що надана відповідь відповідача на звернення ОСОБА_1 від 04 лютого 2020 року не містить відповідей по суті на поставлені позивачем у своєму зверненні питання.

Таким чином, надаючи відповідь на звернення ОСОБА_1 від 04 лютого 2020 року листом від 04 березня 2020 року №934/0/5-20/54 не по суті питань, поставлених у зверненні ОСОБА_1 від 04 лютого 2020 року, відповідачем порушено вимоги Закону України "Про звернення громадян".

Спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Враховуючи вищевикладене, належним та ефективним способом захисту прав позивача є визнання протиправними дій Міністерства соціальної політики України щодо неналежного розгляду звернення ОСОБА_1 від 04 лютого 2020 року, що полягають у наданні відповіді листом від 04 березня 2020 року №934/0/5-20/54 не по суті питань, поставлених у зверненні ОСОБА_1 від 04 лютого 2020 року, та зобов`язання Міністерства соціальної політики України повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 04 лютого 2020 року (номер заявки 14540) із наданням відповідей в розрізі кожного із поставлених у зверненні питань відповідно до порядку, визначеного Законом України "Про звернення громадян".

Отже, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

У позовній заяві позивач просить стягнути з Міністерства соціальної політики України судові витрати зі сплати судового збору за кожну задоволену вимогу до Державного бюджету України.

Частиною 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини 1, 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно частиною 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до приписів пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру встановлена ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України від 14 листопада 2019 року №294-ІХ "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб: з 1 січня 2020 року - 2102 гривня.

З огляду на вищевикладене, розмір судового збору за подання даної позовної заяви немайнового характеру становить 840 грн. 80 коп. (2102 грн. х 0,4), оскільки вимога про зобов`язання Міністерства соціальної політики України надати ОСОБА_1 повні достовірні та вичерпні відповіді на його питання, викладені в запиті від 04 лютого 2020 року, є похідною, як певний спосіб судового захисту, від позовної вимоги про визнання неправомірними дій Міністерства соціальної політики України по наданню відповіді листом від 04 березня 2020 року вих. №934/0/5-20/54 не по суті запиту від 04 лютого 2020 року ОСОБА_1 .

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Таким чином, ОСОБА_1 , як особа з інвалідністю ІІ групи, звільнений від сплати судового збору.

Натомість, відповідач не звільнений від сплати судових витрат.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до абзацу 2 частини 5 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, у разі задоволення позовних вимог особи, яку звільнено від сплати судового збору, судовий збір стягується з відповідача на користь держави.

Зважаючи на вищевикладене, при задоволенні позову ОСОБА_1 , який звільнений від сплати судового збору, суд вважає за необхідне стягнути з Міністерства соціальної політики України (ідентифікаційний код 37567866, вул. Еспланадна, 8/10, м. Київ, 01601) судовий збір в розмірі 840 грн. 80 коп. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок) на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 9, 77, 132, 139, 241-245, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Міністерства соціальної політики України (ідентифікаційний код 37567866, вул. Еспланадна, 8/10, м. Київ, 01601) про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Міністерства соціальної політики України щодо неналежного розгляду звернення ОСОБА_1 від 04 лютого 2020 року, що полягають у наданні відповіді листом від 04 березня 2020 року №934/0/5-20/54 не по суті питань, поставлених у зверненні ОСОБА_1 від 04 лютого 2020 року.

Зобов`язати Міністерство соціальної політики України повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 04 лютого 2020 року (номер заявки 14540) із наданням відповідей в розрізі кожного із поставлених у зверненні питань відповідно до порядку, визначеного Законом України "Про звернення громадян".

Стягнути з Міністерства соціальної політики України (ідентифікаційний код 37567866, вул. Еспланадна, 8/10, м. Київ, 01601) судовий збір в розмірі 840 грн. 80 коп. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок) на користь держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до Другого апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Суддя С.С. Сич