Рішення № 89725584, 02.06.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/902/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гіглави О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Протас О.М.,

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - Якімлюк Н.О.,

представника відповідача - Яловець М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

18 лютого 2020 року (згідно даних експрес-накладної) фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою (з урахуванням заяви про зміну/доповнення/ підстав позову) до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови Управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу №ПЛ5873/152/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 20.01.2020, якою на ФО-П ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 625950,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що постанова Управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу від 20.01.2020 №ПЛ5873/152/АВ/П/ПТ/ТД-ФС є протиправною, постановленою з порушенням норм закону та підлягає скасуванню, оскільки дії інспекторів Управління з проведення інспекційного відвідування не відповідають вимогам чинного законодавства. Вказує, що інспекторами не було повідомлено ФО-П ОСОБА_1 підставу для проведення відносно неї інспекційного відвідування. Питання, які підлягали перевірці, не співпадають, тому відповідач мав повідомити позивача про проведення інспекційного відвідування. Крім того, перевіряючи оприлюднення форми акту інспекційного відвідування, що був складений відносно ФО-П ОСОБА_1 , остання встановила відсутність такої форми акту на офіційному феб-сайті Держпраці. Отже, відповідач провів інспекційне відвідування ФО-П ОСОБА_1 з порушенням вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823. Також, позивач наполягає на наданні перевіряючим в ході інспектування документів, що підтверджують дотримання нею законодавства про працю. Наголошує, що про розгляд справи про накладення штрафу позивача не було повідомлено, чим порушено права останньої на належний захист та принцип рівності всіх учасників процесу. Відмічає застосування у спірному випадку до ФО-П ОСОБА_1 подвійної відповідальності, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Ухвалою суду від 24.02.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №440/902/20, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 10:00 год 17.03.2020, яке відкладалося на 09:30 год 07.04.2020, на 10:00 год 29.04.2019, а у подальшому, на 10:30 год 14.05.2020, а також оголошувалася перерва до 10:30 год 02.06.2020.

11.03.2020 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву /том 1 а.с. 89-92/, в якому останній наполягає на дотриманні порядку проведення інспекційного відвідування за достатніх для цього підстав. Зазначає, що підставою для здійснення інспекційного відвідування позивача було звернення громадянина ОСОБА_2 . Вказує, що у направленні на проведення інспектування вказано предмет інспекційного відвідування - додержання законодавства про працю в частині належного оформлення трудових відносин, що є тотожним "з питань виявлення неоформлених трудових відносин". Таким чином, повідомлення про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин не є обов`язковим. З метою проведення інспектування 06.12.2019 о 13.00 год перевіряючими було здійснено вихід за фактичним місцем здійснення діяльності ФО-П ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 - кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1 ". В ході відвідування перевіряючі встановили, що ФО-П ОСОБА_1 трудові відносини з найманими працівниками ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були оформлені лише після інспекційного виходу за місцем проведення діяльності підприємця. За результатами інспекційного відвідування складений акт інспекційного відвідування від 13.12.2019 №ПЛ5873/152/АВ, який підписаний самою ж ФО-П ОСОБА_1 власноручно 13.12.2019 із зазначенням "акт підписаний без зауважень", тобто з викладеним формулюванням в акті виявленого порушення позивач погодилася. Таким чином, до висновку про допуск до роботи без укладання трудових договорів інспектори праці дійшли висновку на підставі наданих усних та письмових пояснень як працівників, так і об`єкта відвідування, на підставі даних відео фіксації за допомогою засобу відеотехніки в ході інспекційного відвідування та документів наданих об`єктом відвідування. Наказ Мінсоцполітики від 18.08.2017 №1338, яким затверджено форму акту інспектування, розміщений на веб-сайті Держпраці. Крім цього, Управління зауважує, що зміст акту інспектування з проставленими ФО-П ОСОБА_1 відповідями на запитання свідчить про дотримання порядку проведення інспектування. Відповідач також відмічає те, що позивачем на адресу Управління було направлено лист від 27.12.2019 №15 з інформацією у відповідь на припис, яка разом з відсутністю будь-яких скарг на дії перевіряючих, підписанням акту та припису без жодних зауважень свідчать про наявність виявленого порушення та фактичне визнання ФО-П ОСОБА_1 того, що нею було допущено порушення в частині допуску до роботи вищезазначених працівників без укладення трудового договору.

У відповіді на відзив, що надійшла до суду 20.03.2020 /том 1 а.с. 137-142/, позивач, зокрема, наполягає на тому, що у наказі на перевірку не вказано предмету перевірки, а у направленні не вказано тип заходу та підстав для здійснення заходу. Підпис позивачем акту інспектування без зауважень жодним чином не підтверджує допущення останньою порушень законодавства про працю. Письмові пояснення громадян ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не можуть вважатися належними доказами, оскільки у зазначених поясненнях відсутні відомості, за якими можна було б ідентифікувати вказаних осіб, в тому числі їх паспорті дані та ідентифікаційні коди, тощо. Відео фіксація перевірки також не є належним доказом, так як не зрозуміло в який день та час здійснювалася відео зйомка, на якому пристрої, ким саме вона проводилася, та де знаходиться оригінал відеозапису перевірки.

За змістом заперечень на відповідь на відзив /том 1 а.с. 183-185/, Управління наполягає на недопущенні ним порушення підстав та порядку проведення інспектування, допуск перевіряючих до перевірки самою ФО-П ОСОБА_1 , а також дійсному встановленні порушення останньою вимог законодавства про працю.

В судовому засіданні 02.06.2020 позивач та її представник позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог, з огляду на їх безпідставність.

Заслухавши пояснення позивача, його представника та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та допитавши свідка у справі, суд встановив наступне.

03.12.2019 до Управління Держпраці у Полтавській області надійшла заява від імені громадянина ОСОБА_2 з повідомленням про те, що в кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 " роботодавець ФО-П ОСОБА_1 належним чином не оформляє своїх працівників /а.с. 95/.

У період з 06.12.2019 по 13.12.2019 інспекторами праці ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 на підставі наказу начальника Управління Держпраці у Полтавській області від 04.12.2019 №264П /том 1 а.с. 94/ та направлення на проведення заходу державного контролю від 05.12.2019 №2271 /том 1 а.с. 96/, проведено інспекційне відвідування ФО-П ОСОБА_1 , адреса здійснення діяльності - кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 " , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , за результатами якого складено акт інспекційного відвідування №ПЛ5873/152/АВ від 13.12.2019 /том 1 а.с. 101-107/, у якому зафіксовано порушення ФО-П ОСОБА_1 частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України щодо допущення працівників до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу.

13.12.2019 Управлінням Держпраці у Полтавській області складено припис про усунення виявлених порушень №ПЛ5873/152/АВ/П, яким приписано ФО-П ОСОБА_1 у строк до 30.12.2019 усунути порушення частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України /том 1 а.с. 119-121/.

Примірник акту та припису вручено особисто ФО-П ОСОБА_1 13.12.2019.

Листом від 16.12.2019 №02-12/8548 Управління проінформувало позивача про отримання 13.12.2019 акту державного інспектора праці від 13.12.2019 №ПЛ5873/152/АВ інспекційного відвідування у ФО-П ОСОБА_1 , складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників, що дає підстави для розгляду справи про накладення штрафу згідно статті 265 Кодексу законів про працю України у термін, визначений пунктом 3 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 /том 1 а.с. 125/

Вказаний лист отримано ФО-П ОСОБА_1 18.12.2019 /том 1 а.с. 125 зі звороту/.

У подальшому, 20.01.2020 Управлінням Держпраці у Полтавській області прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ5873/152/АВ/П/ПТ/ТД-ФС, якою за порушення вимог частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України на підставі абзацу 2 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України накладено на позивача штраф у розмірі 625950,00 грн /том 1 а.с. 126-127/.

Не погодившись з постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до пункту 7 цього Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Статтею 1 Закону України від 05.04.2007 №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (в редакції, чинній на момент проведення інспекційного відвідування; надалі - Закон №877-V) визначено, що заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

За приписами частини четвертої статті 2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

При цьому, відповідно до частини п`ятої статті 2 Закону №877-V зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823 "Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю" (в редакції, чинній на момент проведення інспекційного відвідування) відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV, Конвенції Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-IV, частини першої статті 259 Кодексу законів про працю України Кабінет Міністрів України затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок №823).

Цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-IV, та Законом України "Про основі засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (пункт 1 Порядку №823).

За змістом пункту 2 Порядку №823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) (далі - акт), і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення (пункт 19 Порядку №823).

Відповідно до пункту 20 Порядку №823 акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.

Водночас, слід зазначити, що за приписами пункту 5 Порядку №823 інспекційні відвідування проводяться з таких підстав:

1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;

2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;

3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань виключно з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту;

4) за рішенням суду;

5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин;

6) за інформацією:

Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати;

ДПС та її територіальних органів про: - невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; - факти порушення законодавства про працю, виявлені в ході здійснення повноважень; - факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом, як суб`єкта господарювання;

Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: - роботодавців, які нараховують заробітну плату 30 і більше відсоткам працівників менше мінімальної; - роботодавців, в яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; - роботодавців, в яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; - фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; - роботодавців, в яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці, що завершився; - роботодавців, в яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; - роботодавців, в яких 30 і більше відсотків фізичних осіб працюють на умовах цивільно-правових договорів; - роботодавців із чисельністю 20 і більше працівників, в яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;

7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених у ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю;

8) за дорученням Прем`єр-міністра України;

9) за зверненням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;

10) за запитом народного депутата;

11) у разі невиконання вимог припису.

Звернення фізичних осіб, стосовно яких порушено правила оформлення трудових відносин, працівників і роботодавців може бути подане через уповноваженого представника.

Аналогічно частина перша статті 6 Закону №877-V визначає підстави для здійснення позапланових заходів, до яких відносяться:

- подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

- перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

- звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом;

- неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

- доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

- настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Фізичні особи, які подали безпідставне звернення про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.

Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону (частина друга статті 6 Закону №877-V).

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону №877-V суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

З`ясовуючи питання наявності визначених законодавством підстав для проведення інспекційного відвідування ФО-П ОСОБА_1 судом встановлено, що у спірному випадку здійснивши фактично позаплановий захід державного контролю позивача у формі інспекційного відвідування, відповідач підставою для такого контролю у розумінні вимог Закону №877-V та Порядку №823 визначив заяву, що надійшла до Управління від імені громадянина ОСОБА_2 від 03.12.2019 /том 1 а.с. 95/.

Разом з тим, у ході судового засідання допитаний в якості свідка, а також попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві покази громадянин ОСОБА_2 написання вказаної заяви та подання її до Управління Держпраці у Полтавській області заперечив. Пояснив суду, що ФО-П ОСОБА_1 він особисто знає лише як власницю кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", до якої одноразово звертався для працевлаштування. Отримавши відмову ФО-П ОСОБА_1 у його працевлаштуванні, з огляду на проходження ним навчання, ОСОБА_2 більше до останньої не звертався. Своїми показами свідок заперечує проти того, що виконання ним будь-яких трудових обов`язків в кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 " та порушення роботодавцем його трудових прав на належне оформлення взагалі мало місце.

На запитання суду чи проживає свідок за адресою - АДРЕСА_2 , яка зазначена в заяві від 03.12.2019, ОСОБА_2 надав суду покази про те, що за вказаною адресою він не проживав і не проживає, оскільки мешкає за адресою - АДРЕСА_3 .

Враховуючи покази свідка ОСОБА_2 , а також відсутність будь-яких документальних доказів на підтвердження того, що останній дійсно підписував та подавав до Управління звернення від 03.12.2019, як то копії його паспорту, тощо, суд доходить висновку, що зазначене звернення не узгоджується ані з вимогами Закону №877-V, ані з вимогами Порядку №823 для можливості його кваліфікації як підстави, яка б обумовлювала законність дій відповідача щодо проведення інспекційного відвідування.

Так, Закон №877-V та Порядок №823 визначають ряд умов, за яких звернення фізичної особи є підставою для здійснення заходу державного контролю: таке звернення має бути зверненням саме працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю або зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин, тобто звернення має стосуватись порушень, що спричинило шкоду правам заявника; порушення прав заявника має бути підтверджено відповідними доказами (за наявності); позаплановий захід в такому разі здійснюється виключно за погодженням відповідного центрального органу виконавчої влади.

Усі ці умови відповідачем не дотримані. Натомість, в якості правової підстави для проведення інспекційного відвідування відповідачем визначено звернення від імені громадянина ОСОБА_2 від 03.12.2019, написання якого, а також його подання до Управління останній в ході судового розгляду справи заперечив.

Таким чином, суд доходить висновку, що відповідачем було незаконно ініційовано та здійснено позаплановий захід державного контролю діяльності позивача, правовим наслідком чого, з врахуванням приписів частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, яка закріплює матеріально-правові основи діяльності суб`єкта владних повноважень, є те, що такий незаконний захід контролю не може породжувати виникнення законних підстав для застосування до суб`єкта господарювання штрафу.

За приписами пункту 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (надалі - Порядок №509), штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи накладаються на підставі:

рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв`язку з невиконанням вимог припису;

акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників;

акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування;

акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

За змістом пункту 10 Порядку № 509 постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку.

З огляду на встановлення в ході судового розгляду справи відсутності законної підстави для проведення інспекційного відвідування ФО-П ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці у Полтавській області від 20.01.2020 №ПЛ5873/152/АВ/П/ПТ/ТД-ФС, прийнята за результатами такого безпідставного інспекційного відвідування, є протиправною та підлягає скасуванню судом.

Інші наведені позивачем в позові доводи в обґрунтування позовних вимог не впливають на висновки суду щодо протиправності та доцільності скасування оскаржуваної постанови.

Слід зазначити, що при формуванні вказаних висновків судом враховувалась правова позиція Верховного Суду, викладена в постанові від 19.10.2018 у справі №805/3137/17-а.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Управління Держпраці у Полтавській області (вул. Пушкіна, 119, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 39777136) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці у Полтавській області від 20 січня 2020 року №ПЛ5873/152/АВ/П/ПТ/ТД-ФС.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Полтавській області (ідентифікаційний код 39777136) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 6890,10 грн (шість тисяч вісімсот дев`яносто гривень десять копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне рішення складено 09 червня 2020 року.

Суддя О.В. Гіглава