Рішення № 89716894, 09.06.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2020 року Справа № 280/993/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся із позовною заявою до Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 25.07.19 щодо призначення пенсії ОСОБА_1 в частині:

незарахування до страхового стажу періоду роботи в колгоспі «Більшовик» Фастівського району Київської області з 18.08.81 по 28.09.83 (2 роки 1 місяць 10 днів);

незарахування до страхового стажу періоду здійснення приватнопідприємницької діяльності в січні - березні 1998 року (3 місяці), в липні - вересні 1998 року, червні 1999 року (1 місяць), січні - березні 2000 року (3 місяці) (всього 10 місяців);

невзяття для визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року за бажанням пенсіонера з липня 1992 року по серпень 1997 року;

неврахування доходу від підприємницької діяльності для визначення заробітної плати (доходу) при розрахунку коефіцієнтів заробітної плати (доходу) застрахованої особи з 01.01.2000 по 31.12.2001;

та зобов`язати здійснити перерахунок призначеної пенсії за шість місяців, що передували зверненню до суду, з урахуванням вказаних періодів та доходів.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що ГУ ПФУ в Запорізькій області 25.07.2019 ОСОБА_1 було призначено пенсію за віком, виходячи із загального страхового стажу 33 роки 3 місяці 18 днів з 14.04.2019. Проте, позивач вважає безпідставним не зарахування до страхового стажу періоду роботи в колгоспі «Більшовик», оскільки вказаний період підтверджується відповідними записами у трудовій книжці. Також вважає, що відповідач безпідставно не зарахував до страхового стажу періоду здійснення приватнопідприємницької діяльності в січні - березні 1998 року (3 місяці), в липні - вересні 1998 року, червні 1999 року (1 місяць), січні - березні 2000 року (3 місяці) (всього 10 місяців), бо сплата позивача у цей період страхових внесків підтверджується долученими до справи платіжними документами. Щодо не взяття для визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року за бажанням пенсіонера з липня 1992 року по серпень 1997 року зазначає, що сплата страхових внесків за липень 1996 року- серпень 1997 року підтверджується довідкою Правобережного ОУПФУ від 11.04.2019 № 05/25, а тому підстави не приймати дану довідку в розрахунок коефіцієнту заробітку за 60 місяців відсутні. Крім того, позивач не погоджується із неврахуванням доходу від підприємницької діяльності для визначення заробітної плати (доходу) при розрахунку коефіцієнтів заробітної плати (доходу) застрахованої особи з 01.01.2000 по 31.12.2001, оскільки сплата страхових внесків за 1998-2001 роки підтверджується відповідними доказами. На підставі викладеного, просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач позовні вимоги не визнав. У відзиві на позовну заяву від 10.03.2020 (вх. № 11182), зазначає, що управлінням не було зараховано до страхового стажу позивача період роботи з 18.08.1981 по 28.09.1983 оскільки записи в трудовій книжці не містять інформації про фактично відпрацьований час за цей період. Вказує, що до страхового стажу позивача зараховано період здійснення підприємницької діяльності відповідно до довідки відповідача від 11.04.2019 № 05/25 про сплату збору до Пенсійного фонду України, відповідно до якої у спірні періоди позивач збір не сплачував, тому періоди січень - березень 1998 року (3 місяці), липень - вересень 1998 року, червень 1999 року (1 місяць), січень- березень 2000 року (3 місяці) не зараховано до страхового стажу позивача. Також посилається на те, що відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу позивача (форма ОК-5) за період з 1999 по 2002 роки дані про заняття підприємницькою діяльністю позивачем відсутні. Відтак, для врахування довідки від 22.05.2019 № 1 для обчислення розміру пенсії позивача не має законних підстав, а належних доказів які б підтверджували розмір прибутку за спірний період по місяцям та сплату внесків до ПФУ позивачем не надано. Зазначає, що пенсію позивача обчислено із заробітної плати за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу позивача та довідки ТОВ «ТФС ГМБХ» від 24.10.2019 № 28. З огляду на викладене, просить у позові відмовити.

Ухвалою суду від 18.02.2020 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/993/20. Призначено судове засідання на 16.03.2020 без виклику сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з п. 3 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 з 14.04.2019 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

ОСОБА_1 звернувся до Правобережного ОУ ПФУ в Запорізькій області із заявою від 30.07.2019 в якій просить розяснити підстави неврахування періодів роботи до загального страхового стажу.

Листом від 08.08.2019 вих. № 25/С-1 ГУ ПФУ в Запорізькій області в особі Дніпровського відділу обслуговування громадян м. Запоріжжя (сервісний центр) повідомило позивача про відсутність підстав для зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів з 01.01.1998 по 31.03.1998, з 01.07.1998 по 30.09.1998, з 02.06.1999 по 30.06.1999 та з01.01.2000 по 31.03.2000 у зв`язку з несплатою страхових внесків.

30.08.2019 позивач звертається до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою та просить повторно розглянути заяву та виправити недоліки, допущені при призначенні пенсії за віком.

У листі від 13.09.2019 № 2049/ С-9 ГУ ПФУ в Запорізькій області послалось на те, що оскільки в трудовій книжці колгоспника відсутні відмітки про встановлений мінімум трудової участі та фактично відпрацьований позивачем час за період роботи в колгоспі, вказаний період не зараховано до страхового стажу. Також вказано про відсутність підстав для зарахування до страхового стажу періодів здійснення підприємницької діяльності, за які відсутні дані про сплату страхових внесків.

Позивач не погодившись з рішення про призначення пенсії за віком в частині не зарахування періодів до страхового стажу та довідок, з вимогою вчинити певні дії, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Згідно із ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов`язком держави.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (надалі - Закон №1058-ІV) передбачено право громадян України на отримання пенсій та соціальних послуг.

Згідно із частиною 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною 4 вказаної статті передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Згідно статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 1993 року № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У відповідності до пункту 1 Основних положень про порядок видачі і ведення трудових книжок колгоспників, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 21 квітня 1975 року № 310, трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів.

Пункт 2 Основних положень про порядок видачі і ведення трудових книжок колгоспників регламентує, що трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспів з моменту прийняття їх в члени колгоспу.

Згідно абзацу 2 пункту 2 Основних положень про порядок видачі і ведення трудових книжок колгоспників, трудові книжки колгоспників раніше встановленого взірця обміну на нові не підлягають.

Всі записи в трудовій книжці підтверджуються у всіх розділах за час роботи на колгоспі з підписом керівника колгоспу або спеціально уповноваженого правління колгоспу особи та печатки.

Згідно долученої до матеріалів справи засвідченої ксерокопії трудової книжки колгоспника судом встановлено, що ОСОБА_1 18.08.1981 прийнятий в члени колгоспу «Більшовик» на роботу інженера по експлуатації машино-тракторного парку (запис №1). 28.09.1983 позивач звільнений з посади інженера по експлуатації машино-тракторного парку згідно поданої заяви. Інших записів чи приписок в розділі «Членство в колгоспі не значиться». Також відсутні будь-які відомості у розділі «Трудова участь у громадському господарстві».

Відтак, на думку суду, відсутність відомостей в розділі «Трудова участь у громадському господарстві» не може позбавляти позивача права на зарахування вказаного періоду роботи в колгоспі до страхового стажу. Вказана позиція також узгоджується із правовою позицією викладеною у Постанові ВС від 19.12.2019 по справі №307/1641/16-а

Отже, період роботи позивача в колгоспі «Більшовик» Фастівського району Київської області з 18.08.81 по 28.09.83 (2 роки 1 місяць 10 днів) підлягає зарахуванню до страхового стажу ОСОБА_1 , як такий, що підтверджений записами в трудовій книжці.

Щодо незарахування до страхового стажу періоду здійснення приватнопідприємницької діяльності в січні - березні 1998 року (3 місяці), в липні - вересні 1998 року, червні 1999 року (1 місяць), січні - березні 2000 року (3 місяці) (всього 10 місяців).

Відповідно до ч. 2 ст. 24 №1058-ІV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Частиною 1 ст. 21 Закону № 1058-VІ передбачено, що персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Закону № 1058-VІ відомості, що містяться в системі персоніфікованого обліку, використовуються виконавчими органами Пенсійного фонду для підтвердження участі застрахованої особи в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, обчислення страхових внесків, визначення права застрахованої особи або членів її сім`ї на отримання пенсійних виплат згідно з цим Законом, визначення розміру, перерахунку та індексації пенсійних виплат, передбачених цим Законом, надання застрахованій особі на її вимогу або у випадках, передбачених цим Законом та Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», надання страховим організаціям, що здійснюють страхування довічних пенсій, надання аудитору, який відповідно до цього Закону здійснює аудит Накопичувального фонду, обміну інформацією з централізованим банком даних з проблем інвалідності.

Частиною 4 ст.24 Закону №1058-ІV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності зазначеним Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно п. "б" статті 3 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - №1788-XII) право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом, а саме: особи, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на особистій власності фізичної особи та виключно її праці, - за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Згідно зі ст. 56 Закону № 1788 до стажу роботи зараховується також:

а) будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Долученою до справи довідкою УПФУ у Правобережному об`єднаному управлінні від 11.04.2019 № 05/25 підтверджується факт сплати позивачем збору до Пенсійного фонду України ОСОБА_1 за періоди, зокрема з 01.04.1998 по 30.06.1998, з 01.10.1998 по 31.12.1998, з 01.01.1999 по 31.03.1999, з 01.07.1999 по 31.12.1999 та з 01.04.2000 по 31.03.2002.

В свою чергу позивачем, як доказ сплати страхових внесків у спірний період, надані платіжні документи, а саме: від 13.03.1998 № 27 (авансові внески), від 14.10.1998 №135 (оплата за 4 квартал 1998 року), 11.11.1998 №147 (внески за 4квартал 1998року), від 11.08.1999 № 30 (внески за 3 квартал 1999 року), від 12.11.1999 № 34 (внески за 4 квартал 1999 року), від 18.07.2000 № 7 (внески за 3 квартал 2000 року), від 09.11.2000 № 13 (внески за 4 квартал 2000 року).

Тобто, наданими позивачем платіжними документами та довідкою УПФУ підтверджується сплата страхових внесків ОСОБА_1 01.04.1998 по 30.06.1998, з 01.10.1998 по 31.12.1998, з 01.01.1999 по 31.03.1999, з 01.07.1999 по 31.12.1999 та з 01.04.2000 по 31.03.2002.

Крім того, платіжним дорученням від 13.03.1998 № 27 підтверджується сплата позивачем страхових внесків за 1квартал 1998 року, чого не враховано відповідачем. Врешті, надані позивачем платіжні документи, підтверджують надані Управлінням відомості щодо сплати страхових внесків.

Відтак, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не зараховано до страхового стажу ОСОБА_1 1 квартал 1998 року, за який позивачем було сплачено страхові внески.

Доводи позивача про наявність доказів сплати страхових внесків у в липні - вересні 1998 року, червні 1999 року (1 місяць), січні - березні 2000 року (3 місяці) не підтверджується наданими ОСОБА_1 платіжними документами.

Твердження позивача про те, що сплата страхових внесків за липень 1996-серпень 1997 року підтверджується довідкою УПФУ у Правобережному об`єднаному управлінні від 11.04.2019 № 05/25 суд вважає обґрунтованими, однак вказаний період не є спірним та врахований відповідачем до страхового стажу ОСОБА_1 , що підтверджується долученим до матеріалів справи розрахунком стажу (арк.справи 11).

Щодо невзяття для визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року за бажанням пенсіонера з липня 1992 року по серпень 1997 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

За вибором особи, яка звернулась за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь - якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначенні періоди в сумі складають не більше як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.

Таким чином, єдиною і обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписок з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Так, позивачем була надана довідка про заробітну плату для призначення пенсії від 29.04.2019 № 3 за період з липня 1992 року по квітень 1996 року, яка видана ТОВ «ТФС ГМБХ». ГУ ПФУ в Запорізькій області було проведено перевірку довідки, про що складено акт № 10078/1 від 18.10.2019. Перевіркою встановлено завищення суми заробітної плати, яка враховується для пенсії на 0,01622грн., що виникло внаслідок невірного округлення у листопаді 1992 року та протягом 1993-1994 років.

24.10.2019 ТОВ «ТФС ГМБХ» видано нову довідку № 28, з урахуванням висновків відповідача, яка врахована ГУ ПФУ в Запорізькій області.

Щодо довідки про заробітну плату № 1 від 22.05.2019, видану ФОП ОСОБА_1 то суд вважає, що відповідач правомірно не прийняв її до уваги, оскільки ФОП ОСОБА_1 згідно інформації з ЄДРПОУ припинив підприємницьку діяльність 25.08.2016 (повторно, первинно 21.07.2014). Тому, видана у 2019 році довідка, посвідчена печаткою ФОП, який знятий з обліку не може вважатись належним документом на підтвердження отриманого доходу.

Крім того, відповідач, відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу позивача (форма ОК-5) встановив, що за період з 1999 року по 2002 рік дані про розміри отриманого доходу позивачем відсутні.

Відтак, пенсію позивача обчислено із заробітної плати за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу позивача та довідки ТОВ «ТФС ГМБХ» від 24.10.2019 № 28.

Відносно неврахування доходу від підприємницької діяльності для визначення заробітної плати (доходу) при розрахунку коефіцієнтів заробітної плати (доходу) застрахованої особи з 01.01.2000 по 31.12.2001, який був визначений у довідці № 1 від 22.05.2019, виданої ФОП ОСОБА_1 , позиція суду викладена вище. Крім того, позивачем не надано будь-якого іншого документу, зокрема довідки із податкового органу, щодо сум отриманого доходу у спірний період.

Тому, вимоги позивача в цій частині є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ст. 90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Порушене право позивача підлягає захисту, з урахуванням позовних вимог, шляхом зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи в колгоспі «Більшовик» Фастівського району Київської області з 18.08.81 по 28.09.83 (2 роки 1 місяць 10 днів) і період здійснення приватнопідприємницької діяльності в січні - березні 1998 року та здійснити перерахунок і виплату пенсії за шість місяців, що передували зверненню до суду, з урахуванням сплачених коштів.

Згідно з ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відтак, на користь ОСОБА_1 слід стягнути 420,40 грн. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо незарахування до страхового стажу періоду роботи в колгоспі «Більшовик» Фастівського району Київської області з 18.08.81 по 28.09.83 (2 роки 1 місяць 10 днів) та періоду здійснення приватнопідприємницької діяльності в січні - березні 1998 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи в колгоспі «Більшовик» Фастівського району Київської області з 18.08.81 по 28.09.83 (2 роки 1 місяць 10 днів) і період здійснення приватнопідприємницької діяльності в січні - березні 1998 року та здійснити перерахунок і виплату пенсії за шість місяців, що передували зверненню до суду, з урахуванням сплачених коштів.

В іншій частині в позові відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривен 40 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Рішення у повному обсязі складено та підписано 09.06.2020.

Суддя Л.Я. Максименко