Рішення № 89716020, 27.05.2020, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

27 травня 2020 року м. Ужгород№ 260/1774/19 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Гаврилка С.Є.,

з участю секретаря судового засідання - Міци О.-Д.В.

учасники справи:

позивач - Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області - представник - не з`явився;

відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 - не з`явився;

представник відповідача - Яцко Вільям Людвігович - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування, -

В С Т А Н О В И В:

06 грудня 2019 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернулося Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Болгарська, 2, код ЄДРПОУ 38629032) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), в якому просить: "1. Прийняти позовну до свого провадження; 2. Задоволити адміністративний позов та застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоживлення готельного комплексу " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", за адресою: АДРЕСА_2 , до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки; 3. Стягнути розмір судових витрат з відповідача на нашу користь".

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року було прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі було відмовлено та закрито підготовче провадження та призначено дану справу до судового розгляду по суті.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за наслідками позапланової перевірки готельного комплексу " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", за адресою: АДРЕСА_3, складений акт перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки від 22 листопада 2019 за № 275 (далі - Акт), яким встановлені порушення вимог Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697 (далі - ППБУ), Державних будівельних норм України "Системи протипожежного захисту" затверджених наказом Мінрегіону України від 13 листопада 2014 року № 312. Тому позивач просить застосувати до відповідача захід реагування у вигляді повного зупинення роботи шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоживлення відповідача до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній зазначив, що станом на момент проведення позапланової перевірки суб`єкта господарювання був відсутній документ, який регламентує здійснення позивачем такої перевірки, оскільки Порядок проведення планових (позапланових) перевірок щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки скасовано на підставі Розпорядження КМУ № 169-р від 10 березня 2017 року. У посвідченні, виданому Свалявським РВ ДСНС на перевірку жодної з підстав не зазначено. Водночас у відзиві відповідач вказує, що позивачем було повторно 5 лютого 2020 року здійснено перевірку та складено акт про усунення виявлених порушень.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, хоча судом вживалися заходи щодо виклику учасників справи, що передбачені Главою 7 Розділу І КАС України.

18 березня 2020 року, 10 квітня 2020 року та 25 травня 2020 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшло клопотання позивача про розгляд даної справи без участі представника. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі (а.с.а.с. 61, 64, 65, 101).

У відповідності до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яке було надіслано на адресу відповідача, що вказана в позовній заяві, таке 21 травня 2020 року повернулася до суду з відміткою "адресат відсутній" (а.с.а.с. 98, 99).

Відповідно до статті 126 частини 8 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Таким чином, відповідач про дату, час та місце судового засідання, повідомлений належним чином.

Судом зазначається, що у даній справі судом не визнавалася необхідність обов`язкової участі учасників справи.

У відповідності до статті 205 частини 1, 3 пункту 1 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Суд, враховуючи наявність достатньої кількості доказів у справі, а також скорочені строки розгляду вказаної справи, наявність правової позиції учасників справи щодо спірних правовідносин судом вирішено проводити розгляд справи у відсутності учасників справи. Відповідна ухвала зафіксована у протоколі судового засідання.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані сторонами докази, заслухавши сторони та їх представників, всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що на підставі наказу Управління ДСНС України у Закарпатській області від 20 серпня 2019 № 251 та посвідчення на проведення перевірки від 15 листопада 2019 № 01/39 у період з 18 листопада 2019 року по 22 листопада 2019 року працівниками Управління ДСНС України у Закарпатській області здійснено позапланову перевірку територій, приміщень, будівель та споруд готельного комплексу "ІНФОРМАЦІЯ_1", за адресою: АДРЕСА_2, з метою додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту (а.с.а.с. 13, 23-25).

За наслідками вказаної позапланової перевірки складений акт перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки від 22 листопада 2019 за № 275, яким встановлені порушення вимог Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697 (далі - ППБУ), Державних будівельних норм України "Системи протипожежного захисту" затверджених наказом Мінрегіону України від 13 листопада 2014 року № 312 (далі - ДБН В.2.5-56:2014), (а.с.а.с. 14-22) а саме:

пункт 1. На об`єкті не встановлений протипожежний режим відповідним документом (наказом, інструкцією, тощо), (Пункт 3 розділу II ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

пункт 2. До схематичного плану евакуації не розроблена та не затверджена керівником інструкція, що визначає дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей, за якою не рідше одного разу на півроку мають проводитися практичні тренування всіх задіяних працівників. Для об`єктів, у яких передбачається перебування людей уночі, інструкції повинні передбачати також дії у нічний час (Пункти 5 розділу II ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

пункт 3. Посадові особи та працівники не пройшли навчання, протипожежний інструктаж і перевірку знань з питань пожежної безпеки (Пункти 15, 16, розділу II ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

пункт 4. Приміщення не забезпечені в повному обсязі відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір" (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальньїе и знаки безопасности" (Пункт 8 розділу II ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

пункт 5. Керівником об`єкту не забезпечено утримання засобів протипожежного захисту у працездатному стані та не забезпечено їх технічне обслуговування (Пункт 2.2. розділу III ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

пункт 6. Дерев`яні елементи горищного покриття не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (Пункт 2.5. розділу III ППБУ);

пункт 7. В приміщенні котельні дозволяється заборонене підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи та експлуатація їх із знятими ковпаками (розсіювачами) (Пункт 1.18 розділу IV ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

пункт 8. Електрощити, групові електрощитки не оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказівним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки) (Пункт 1.16, глави 1 розділу IV ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

пункт 9. В приміщенні котельні в електропроводках вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зон відгалужу вальні та з`єднувальні коробки не закриті кришками з негорючих або важкогорючих матеріалів ( Пункт 1.7 розділуІУ ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

пункт 10. З`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів, а здійснено за допомогою "скруток" (Пункт 1.6 глави 1 розділу IV ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

пункт 11. Не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (Пункт 1.20 глави 1 розділу IV ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

пункт 12. Перевірку блискавкозахисту будівлі готелю не виконано відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд".

пункт 13. Підтримання експлуатаційної придатності наявної СПЗ не проводиться відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту" (Пункт 1.4 глави 1 розділу V ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

пункт 14. В лазні не встановлено перфоровані сухотруби, та не підключено їх до внутрішнього водопроводу, ручний пуск яких можна здійснювати від пристроїв, встановлених за межами парильного відділення (Пункт 12.2 розділу VI ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

пункт 15. Наявні пожежні щити не укомплектовані згідно вимог. До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт (Пункт 3.11 розділу V ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

пункт 16. В будівлі не встановлено внутрішні пожежні кран-комплекти (Пункт 2.2 Розділ V ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

пункт 17. Черговий персонал готелю не забезпечено засобами індивідуального захисту органів дихання та зору організації евакуації людей у разі виникнення пожежі та само рятування (Пункт 5.6 розділу VI ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

пункт 18. Працівників об`єкта засобами колективного та індивідуального захисту не забезпечено (Пункт 2 частини першої статті 20 КЦЗУ);

пункт 19. Власниками готелю не розміщено інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку мешканців у разі виникнення аварії (Пункт 3 частини першої статті 20 КЦЗУ);

пункт 20. Навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки, не здійснено (Пункт 8 частини першої статті 20 КЦЗУ).

Примірник вказаного акту отримано власником готельного комплексу "ІНФОРМАЦІЯ_1" ОСОБА_1 , про що свідчить підпис у вказаному акті перевірки (а.с. 22). Встановлено, що зауваження або заперечення до проведеного позапланового заходу зі сторони керівника суб`єкта господарювання не надходили.

Надаючи оцінку наявності підстав для застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду, суд виходить з такого.

Положеннями статті 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно зі статтею 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до пункту 4 підпункту 35 Положення про Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області та пункту 4 підпункту 57 Указу Президента № 20/2013 від 16 січня 2013 року "Про деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій" Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області, як територіальний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, уповноважений здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Приписами статі 68 частин 1 та 2 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

У відповідності до статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон України № 877-V) державний нагляд (контроль)- діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності, що передбачено статтею 3 частиною 1 Закону України № 877-V.

Відповідно до положень статті 5 Закону України № 877-V планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб`єкта господарювання та виправлення технічних помилок.

Відповідно до положень статті 7 частини 1 та частини 2 Закону України № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою .

З вищенаведеного вбачається, що позивач наділений повноваженнями державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, у тому числі повноваженнями застосування до суб`єктів господарювання певних заходів реагування.

Таким чином, діяльність позивач щодо здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки регламентована Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Кодексом цивільного захисту України, тощо.

А відтак, твердження представника відповідача, що станом на момент проведення позапланової перевірки був відсутній документ, який регламентує здійснення позивачем такої перевірки, оскільки Порядок проведення планових (позапланових) перевірок щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки від 02 листопада 2015 № 1337 було скасовано на підставі Розпорядження Кабінету Міністрів України № 169-р від 10 березня 2017 року, є хибним.

Крім того, як вбачається з наказу від 20 серпня 2019 № 251, посвідчення на проведення перевірки від 15 листопада 2019 № 01/39 та акту перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки від 22 листопада 2019 за № 275, в таких відступні посилання на вказаний Порядок.

Відповідно до статті 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до положень статті 6 частини 1 абзацу 7 Закону України № 877-V підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

За таких обставин, суд дійшов висновку про помилковість твердження відповідача про відсутність підстав для проведення позапланової перевірки, оскільки відповідно до наказу Управління ДСНС України у Закарпатській області від 20 серпня 2019 № 251 "Про проведення позапланових перевірок закладів відпочинку і оздоровлення у серпні-листопаді 2019 року" позапланову перевірку територій, приміщень, будівель та споруд готельного комплексу " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", за адресою АДРЕСА_2, було здійснено на підставі доручення Прем`єр-міністра України від 17 вересня 2019 року № 27938/0/1-19 (а.с.а.с. 23-25).

Згідно зі статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Таким чином, статтями 69 та 70 Кодексу цивільного захисту України передбачені різні санкції за порушення вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

При цьому, з аналізу вищенаведеного вбачається, що застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

З матеріалів справи вбачається, що під час проведення позапланової перевірки позивачем встановлено та зафіксовано в акті порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей та в подальшому можуть призвести до тяжких наслідків у сфері цивільного захисту та пожежної безпеки. А саме, щодо виявлених порушень, управлінням роз`яснено наступне:

пункт 1. Для безпечної та швидкої евакуації розробляється план евакуації працівників.

пункт 2. Приміщення повинні забезпечуватися відповідними знаками безпеки для того щоб бачити де знаходяться евакуаційні виходи, куди рухатись під час евакуації.

пункт 3. Визначення категорії щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки необхідно для якісного гасіння пожежі.

пункт 4. Сходові клітини, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, шляхи евакуації необхідно забезпечувати евакуаційним освітленням задля проведення безпечної евакуації людей.

пункт 5. Дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні бути оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності для попередження займання матеріалів.

пункт 6. Для забезпечення відповідного протипожежного режиму електрощити, групові електрощитки повинні бути оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказівним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки);

пункт 7. З`єднання жил проводів і кабелів здійснено методом "скрутки" не дозволяється через небезпеку настання пожежі через коротке замикання.

пункт 8. Один раз на 2 роки повинен проводитись замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання, задля запобігання короткому замиканню.

пункт 9. Не забезпечено захист будівель від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів що може призвести до пожежі.

пункт 10. Не всі приміщення та споруди обладнані системами протипожежного захисту, що може призвести до швидкого розповсюдження пожежі та не своєчасного надходження повідомлення про пожежу до пожежно-рятувальних підрозділів.

пункт 11. Приміщення об`єкту не забезпечено первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками) які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку.

пункт 12. З метою швидкого ліквідування осередку пожежі вогнегасники повинні встановлюватись в легкодоступних та видних місцях, а також у пожежонебезпечних місцях, де найбільш вірогідна поява осередків пожежі.

пункт 13. Наявні пожежні щити повинні бути укомплектовані згідно вимог. До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт. для успішної ліквідації пожежі на її ранніх стадіях.

пункт 14. Наявні первині засоби пожежогасіння (вогнегасниками) які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку повинні обслуговуватись згідно регламенту.

пункт 15. Приміщення необхідно відокремлювати від інших приміщень протипожежними перешкодами щоб уникнути розповсюдження пожежі від нерегламентованої роботи електромережі.

пункт 16. Біля місць розташування пожежних водойм встановлюються покажчики для маркування таких водойм.

пункт 17. Для забезпечення пожежної безпеки об`єкту керівник повинен пройти навчання з питань техногенної безпеки та цивільного захисту.

пункт 18. Працівників об`єкта має бути забезпечено засобами колективного та індивідуального захисту, задля їхньої безпеки під час настання надзвичайної ситуації;

пункт 19. Інформація про заходи безпеки та відповідну поведінку населення в разі виникнення аварії повинна бути розміщена, задля інформування населення діям під час виникнення надзвичайної ситуації;

пункт 20. Навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки, повинно здійснюватися, задля забезпечення належної поведінки керівників та працівників об`єкту у випадку виникнення надзвичайної ситуації (аварії).

Так, у відповідності до статті 2 частини 1 пункту 26 Кодексу цивільного захисту України, небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Згідно із статтею 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

В ході розгляду справи відповідачем повідомлялося про усунення деяких порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а саме встановлення пожежного гідранту та під`єднання його до мережі водопостачання будівлі (а.с.а.с. 70, 71), проте належних і допустимих доказів у підтвердження усунення всіх виявлених порушень суду не подано.

Суд зазначає, що при прийнятті рішення суд враховує, що життя та здоров`я людини має бути найвищою цінністю у суспільстві.

Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил у сфері техногенної та пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Водночас, існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування.

Вказані висновки кореспондується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 26 червня 2018 року по справі № 823/589/16.

Згідно із статтею 242 частиною 5 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зазначає, що застосування відповідних заходів реагування є необхідним оперативним та превентивним способом впливу з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей.

Таким чином, не має значення з чиєї вини було допущено ці порушення, оскільки такий захід впливу застосовується контролюючим органом не з метою притягнення винних осіб до відповідальності, а виключно з метою уникнення заподіяння шкоди життю та здоров`ю людей, тобто має запобіжний характер.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Також, згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 28 лютого 2019 року по справі № 810/2400/18, захід реагування не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

При цьому, згідно із статті 4 частини 5 абзацу 2 Закону України № 877-V, відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Згідно вимог статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Розглядаючи вказану справу суд зазначає, що відповідачем вказано про вжиття деяких заходів по усуненню порушень виявлених позивачем, на підтвердження чого надано суду деякі докази, які містяться у справі та досліджені судом.

Разом з тим, суд акцентує увагу, що належним, допустимим та достатнім доказом зазначеного є акт перевірки з висновками про відсутність порушень, який може дійсно свідчити про такий факт, оскільки у спірних правовідносинах саме контролюючий орган наділений дискреційними повноваженнями щодо встановлення наявності або відсутності порушень відповідачем законодавства, зокрема, з охорони праці та промислової безпеки, санітарного законодавства з розділу гігієни праці тощо.

З огляду на відсутність в матеріалах справи доказів, які свідчать про те, що відповідачем усунуті порушення вимог законодавства, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, зафіксовані у акті перевірки, суд приходить до висновку, що наявні підстави для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоживлення готельного комплексу "ІНФОРМАЦІЯ_1" до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Статтею 73 Кодексу законів про працю України встановлено святкові дні, зокрема 08 червня 2020 року - один день (неділя) - Трійця. Відповідно до статті 67 КЗпП, якщо святковий або неробочий день збігається з суботою або неділею, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого. Перший робочий день - 09 червня 2020 року.

Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Болгарська, 2, код ЄДРПОУ 38629032) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) про застосування заходів реагування - задовольнити.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоживлення готельного комплексу "ІНФОРМАЦІЯ_1" (АДРЕСА_2) до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 27 травня 2020 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено 09 червня 2020 року.

СуддяС.Є. Гаврилко