
ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
05 червня 2020 рокум. Ужгород№ 260/646/20
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої - судді Маєцької Н.Д.
при секретарі судового засідання - Кустрьо В.М.
за участю:
позивач - не з`явилась,
представника відповідача - Секерня О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
У відповідності до ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 05 червня 2020 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 09 червня 2020 року.
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - відповідач, ГУ ПФ України в Закарпатській області), якою просить: 1) Визнати протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії та поновленні виплати пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" із врахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №№ 07-12/22, 07-12/25 від 02.12.2019 року; 2) Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 у зв`язку із звільненням з роботи та перевести на пенсію по віку згідно Закону України "Про державну службу" із врахуванням трудової книжки НОМЕР_1 та довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №№ 07-12/22, 07-12/25 від 02.12.2019 року від 02.12.2019 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26 січня 2017 року позивач звернулася із заявою до Управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області про призначення пенсії по віку, як працююча, згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", надавши всі необхідні документи. У заяві, яка подана до органу пенсійного фонду позивач не зазначала про намір отримувати пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу". Управлінням ПФ України в Тячівському районі на власний розсуд, всупереч поданій позивачем заяві призначено пенсію згідно із Законом України "Про державну службу", що є порушенням та обмеженням конституційних прав позивача. Лише після звільнення, а саме 03 грудня 2019 року позивач звернулася до органу пенсійного фонду із заявою про перерахунок призначеної пенсії на загальних підставах та перехід на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу", надавши довідки про складові заробітної плати за 2019 рік для призначення їй пенсії державного службовця, на що відповідач повідомив, що позивачу поновлено виплату пенсії по Закону України "Про державну службу". Такі дії позивач вважає незаконними та такими, що порушують її право на справедливе соціальне забезпечення, оскільки з державної служби позивач звільнилася лише у 2019 році, та відповідно і пенсія їй як державному службовцю може бути призначена за її бажанням та із відповідним зверненням до Пенсійного фонду лише у 2019 році.
В судове засідання позивач не з`явилася, однак 25 травня 2020 року до суду надійшла заява представника позивача про розгляд справи за її відсутності.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що у зв`язку з наявним на момент звернення 26 січня 2017 року за призначенням пенсії стажу державної служби 21 рік, позивач відносилася до тієї категорії осіб, за якими збережено право на призначення пенсії за статтею 37 Закону України "Про державну службу". Позивач при зверненні 26 січня 2017 року із заявою, встановленого зразка, до якої серед іншого надала зокрема оригінали довідок про складові заробітної плати, що подаються для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", у зв`язку з чим, позивачці здійснено призначення пенсії згідно вказаного закону у розмірі 60 % суми її заробітної плати. Відповідно до вимог законодавства в період з 26 січня 2017 року по 30 вересня 2018 року пенсія позивачці, як особі, яка займала посаду державної служби не виплачувалась, а з 01 січня 2017 року виплачувалася в розмірі, визначеному відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". В подальшому відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" на підставі заяви позивача від 03 грудня 2019 року та поданих документів про звільнення з державної служби позивачу було поновлено пенсію державного службовця у встановленому при призначенні 26 січня 2017 року розмірі 5533,33 грн. Таким чином, ГУ ПФ України в Закарпатській області діяло в межах повноважень та у спосіб встановлений законодавством України.
В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечила з мотивів, зазначених у відзиві на позовну заяву.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить висновку про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного:
Судом встановлено, що 26 січня 2017 року позивач звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі (правонаступником якого є ГУ ПФ України в Закарпатській області) із заявою про призначення пенсії за віком.
З матеріалів пенсійної справи судом встановлено, що до вказаної заяви про призначення пенсії позивач додала: копію паспорту, свідоцтво про укладення шлюбу, копію ідентифікаційного коду, копію трудової книжки, оригінал довідки від 29 грудня 2016 року № 07-12/125 про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за буд-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", оригінал довідки від 26 січня 2017 року № 07-12/7 про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", оригінали довідки про заробітну плату № 07-12/21 від 30 березня 2015 року за період роботи з 1996 року по 1999 рік, оригінал довідки від 11 березня 2015 року № 59 за період роботи з 1991 року по 1995 рік та оригінал довідки від 11 березня 2015 року № 58 за період роботи з 1982 року по 1988 рік.
Відповідно до протоколу № 219 позивачу призначено пенсії з 26 січня 2017 року відповідно до Закону України "Про державну службу". Загальний страховий стаж позивача склав 40 років 6 місяців та 22 дні, з яких 21 рік 1 місяць та 6 днів державної служби.
Розпорядженням Тячівського ОУПФ України в Закарпатській області від 18 жовтня 2017 року № 174633 позивачу поновлено виплату призначеної пенсії та виплата основної нарахованої суми здійснювалася в розмірі 3648,43 грн., яка прорахована відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
20 лютого 2019 року позивач звернулася до Тячівського об`єднаного управління ПФ України в Закарпатській області із заявою про перерахунок пенсії відповідно до ст. 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
25 лютого 2019 року позивач звернулася до Тячівського ОУПФ України в Закарпатській області, в якій просила залишити її заяву від 20 лютого 2019 року без виконання.
03 грудня 2019 року позивач звернулася до органу пенсійного фонду із заявою про перерахунок призначеної відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсії, у зв`язку із звільненням та про перехід на пенсію згідно Закону України "Про державну службу". До вказаної заяви позивачем подано зокрема довідки Тячівської РДА № 07-12/22, № 07-12/25 від 02 грудня 2019 року про складові заробітної плати для призначення пенсії.
На підставі поданої 03 грудня 2019 року заяви та поданих документів про звільнення з державної служби, позивачу поновлено пенсію державного службовця у встановленому при призначенні 26 січня 2017 року розмірі 5533,33 грн., а саме 60 % від отримуваної позивачем заробітної плати.
ГУ ПФ України в Закарпатській області надіслало на адресу позивача лист від 13 січня 2020 року № 2009/03.11, в якому повідомило, що вона 26 січня 2017 року подала заяву на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" з усіма необхідними документами та що вона продовжувала працювати на посадах, які дають право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу". Тимчасово пенсії, призначені відповідно до цього закону у період роботи особи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України "Про державну службу" не виплачувались. З 01 жовтня 2017 року пенсії, призначені після набрання чинності Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" відповідно до статті 37 Закону № 3723, у період роботи на посадах державної служби, визначених Законом № 889, а також на посадах та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу" виплачуються в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". У вказаному листі відповідач зазначає, що 03 грудня 2019 року позивачем подано заяву на перерахунок пенсії, у зв`язку із звільненням з роботи та перехід на пенсію по віку згідно Закону України "Про державну службу" та повідомлено, що їй проведено перерахунок пенсії згідно поданої заяви № 3716 від 03 грудня 2019 року та поновлено виплату пенсії по Закону України "Про державну службу" згідно матеріалів пенсійної справи.
20 січня 2020 року позивач звернулася до ГУ ПФ України в Закарпатській області із заявою, в якій просила провести перерахунок раніше призначеної пенсії на загальних підставах, згідно із заявою від 26 січня 2017 року та у зв`язку із звільненням із роботи призначити пенсію по віку згідно Закону України "Про державну службу" з врахуванням доданих до заяви документів, а саме: трудової книжки НОМЕР_1 та довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №№ 07-12/22, 07-12/25 від 02 грудня 2019 року, довідки про суму нарахованого доходу і утриманого податку на доходи фізичних осіб за 2019 рік у розмірі 60 % суми її заробітної плати.
Листом від 04 лютого 2020 року № 127-119/М-02/8-0700/20 відповідач, за результатами звернення позивача, повідомив, що відповідно до поданих документів, на підставі звернення позивача з 26 січня 2017 року їй призначено пенсію згідно Закону України "Про державну службу", а тому здійснити таких перехід відповідно до заяви від 03 грудня 2019 року неможливо.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09 липня 2003 року (далі - Закон № 1058).
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону № 1058 особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Згідно із ч. 3 ст. 45 Закону № 1058 переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
01 травня 2016 року набув чинності Закон України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон № 889 )згідно з частиною другою Прикінцевих та перехідних положень якого визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України «Про державну службу» № 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Так, відповідно до п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно з п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу"у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року (далі - Закон № 3723) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ), за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ), у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
Як вбачається із матеріалів пенсійної справи, у зв`язку з наявним на момент звернення 26 січня 2017 року за призначенням пенсії стажу 21 рік, позивач відносилася до категорії осіб, за якими збережено право на призначення пенсії відповідно до ст. Закону № 3723.
Крім того, матеріалами пенсійної справи підтверджується, що позивачу призначено з 26 січня 2017 року пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу".
Однак, дослідивши, подану позивачем 26 січня 2017 року заяву про призначення пенсії, суд зазначає, що із вказаної заяви не вбачається наміру позивача про отримання пенсії згідно Закону України "Про державну службу". У вказаній заяві у графі вид пенсії зазначено - пенсія за віком та вказана заява не містить посилань на Закон України "Про державну службу".
Водночас, суд зазначає, що безумовне право особи на вибір того чи іншого виду пенсії закріплене у ч. 1 ст. 10 Закону №1058, відтак, набувши право на пенсію по віку, позивач на законних підставах скористалась правом вибору пенсії відповідно до Закону № 1058, подавши відповідну заяву до відповідача.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить висновку, що відповідач, за результати розгляду заяви позивача від 26 січня 2017 року про призначення пенсії за віком, протиправно та на власний розсуд призначив позивачу пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу".
Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач просить суд визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії та поновленні виплати пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" із врахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №№ 07-12/22, 07-12/25 від 02.12.2019 року та обов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок пенсії позивача у зв`язку із звільненням з роботи та перевести на пенсію по віку згідно Закону України "Про державну службу" із врахуванням трудової книжки НОМЕР_1 та довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №№ 07-12/22, 07-12/25 від 02.12.2019 року від 02.12.2019 року.
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, керуючись повноваженнями, якими наділений суд при вирішенні справи відповідно до ст.245 КАС України та враховуючи те, що відповідачем протиправно призначено позивачу з 26 січня 2017 року пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" № 889-VII від 10.12.2015 року та статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII від 16.12.1993 року, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, визнавши такі дії ГУ ПФ України в Закарпатській області - протиправними.
Як вже встановлено судом, позивач 03 грудня 2019 року звернулася до органу пенсійного фонду із заявою про перерахунок призначеної відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсії,у зв`язку із звільненням та про перехід на пенсію згідно Закону України "Про державну службу". Однак, відповідачем не здійснено відповідний перерахунок та не переведено позивача на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу", у зв`язку з тим, що позивачу була вже призначена пенсія згідно вказаного закону.
Згідно з ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Як вже встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач має право на отримання пенсії відповідно Закону України "Про державну службу".
Оскільки судом встановлено протиправність дій відповідача щодо призначення позивачу з 26 січня 2017 року пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", суд приходить висновку про наявність підстав для визнання протиправними дій ГУ ПФ України в Закарпатській області щодо відмови у проведенні перерахунку позивачу пенсії у зв`язку із звільненням та щодо відмови у переведенні її на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" № 889-VII від 10.12.2015 року з 03 грудня 2019 року.
Таким чином, у зв`язку з протиправністю дій відповідача щодо призначення позивачу з 26 січня 2017 року пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" та дій щодо відмови у проведенні перерахунку позивачу пенсії у зв`язку із звільненням та щодо відмови у переведенні її на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" № 889-VII від 10.12.2015 року з 03 грудня 2019 року, необхідно зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 у зв`язку із звільненням з роботи та перевести її на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" № 889-VII від 10.12.2015 року з 03 грудня 2019 року на підставі трудової книжки НОМЕР_1 та довідок Тячівської районної державної адміністрації від 02 грудня 2019 року про складові заробітної плати для призначення пенсії № 07-12/25 та № 07-12/22.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить висновку про задоволення позовних вимог.
За правилами встановленими ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів правомірність своїх дій що відмови у проведенні позивачу перерахунку пенсії у зв`язку із звільненням та щодо відмови у переведенні її на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" № 889-VII від 10.12.2015 року з 03 грудня 2019 року. Крім того, судом встановлено протиправність дій відповідача щодо призначення позивачу з 26 січня 2017 року пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу". Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, у відповідності до ст. 139 КАС України необхідно стягнути на користь позивача судові витрати у розмірі 1681,60грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -
ВИРІШИВ:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо призначення ОСОБА_1 з 26 січня 2017 року (протокол № 219), пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" № 889-VII від 10.12.2015 року та статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII від 16.12.1993 року.
3. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у проведенні перерахунку ОСОБА_1 пенсії у зв`язку із звільненням та щодо відмови у переведенні її на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" № 889-VII від 10.12.2015 року з 03 грудня 2019 року.
4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 у зв`язку із звільненням з роботи та перевести її на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" № 889-VII від 10.12.2015 року з 03 грудня 2019 року на підставі трудової книжки НОМЕР_1 та довідок Тячівської районної державної адміністрації від 02 грудня 2019 року про складові заробітної плати для призначення пенсії № 07-12/25 та № 07-12/22.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 20453063) судові витрати у розмірі 1681,60 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят одна гривня шістдесят копійок).
6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).
Суддя Н.Д. Маєцька
Судове рішення № 89716019, Закарпатський окружний адміністративний суд було прийнято 05.06.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 260/646/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: