Ухвала суду № 89712763, 10.06.2020, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

10.06.2020

ЄУН №337/2695/18

Провадження №2-с/337/27/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2020 року Суддя Хортицького районного суду м.Запоріжжя Сидорова М.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу,

ВСТАНОВИВ:

09.06.2020р. до суду надійшла заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу №337/2695/18, який виданий Хортицьким районним судом м.Запоріжжя 08.08.2018р. про стягнення з неї на користь Концерну «Міські теплові мережі» заборгованості в сумі 19446,67 грн. та судового збору в сумі 176,20 грн.

Вважає судовий наказ таким, що підлягає скасуванню, оскільки вона не згодна з розміром заборгованості, а за адресою, за яким видано судовий наказ, зареєстровані інші особи.

До заяви додано клопотання про поновлення строку подання заяви про скасування судового наказу в обґрунтування якого зазначено, що копію судового наказу ОСОБА_1 не отримувала, дізналась про його існування при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження.

Суддя, вивчивши матеріали справи, приходить до таких висновків.

Відповідно до ч.1 ст.170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.

Така заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам ч.2-5 ст.170 ЦПК України.

Зокрема, відповідно до п.3 ч.5 ст.170 ЦПК України, до заяви про скасування судового наказу додається клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого ч.1 ст.170 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.171 ЦПК України, заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Судом встановлено, що 08.08.2018р. Хортицьким районним судом м.Запоріжжя виданий судовий наказ ЄУН №337/2695/18 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» заборгованості в сумі 19446,67 грн., а також витрат зі сплати судового збору в розмірі 176,20 грн.

Також судом встановлено, що боржник ОСОБА_1 станом на день винесення судового наказу ЄУН №337/2695/18 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . На вказану адресу судом була надіслана копія судового наказу разом заявою про його видачу та доданими документами.

16.08.2018р. боржник ОСОБА_1 особисто отримала копію вказаного судового наказу, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернуто до суду 17.08.2018р. та міститься в матеріалах справи.

Таким чином перебіг строку на подання заяви про скасування судового наказу почав відраховуватись для ОСОБА_1 з 17.08.2018р., останній день п`ятнадцятиденного строку на подання такої заяви був 31.08.2018р.

Разом з тим, ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про скасування судового наказу 09.06.2020р., одночасно подала клопотання про поновлення строку із зазначенням, що строк подання вказаної заяви пропущено через те, що вона не була обізнана про наявність такого судового наказу, копію судового наказу не отримувала, за зазначеною в судовому наказі адресою зареєстровані інші особи, про наявність судового наказу дізналась під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, але дату ознайомлення не зазначає.

Відповідно до ч.1 ст.127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Отже, підставами для поновлення строку є поважні причини, які унеможливлювали подання відповідної заяви протягом вищезазначеного у процесуальній нормі строку.

При цьому, суд зауважує, що поважними причинами пропуску строку є обставини, що позбавили особу можливості подати заяву у визначений законом строк, вони об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення заявника і пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або суттєво ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Ці обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Як вже зазначалось, в заяві про скасування судового наказу та в клопотанні про поновлення строку ОСОБА_1 посилається на те, що вона не отримувала копію судового наказу.

Разом із тим, як встановлено судом, в матеріалах справи наявне поштове повідомлення про отримання ОСОБА_1 16.08.2018р. надісланого судом на адресу її зареєстрованого місця проживання поштового відправлення з копією судового наказу та додатками.

Вказані обставини ОСОБА_1 належними та допустимим доказами не спростовані.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність передбачених законом підстав для повернення заявниці її заяви про скасування судового наказу, оскільки вона подана після спливу визначеного законом строку, боржник не довела і не подала доказів того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у неї не було можливості.

Доводи ОСОБА_1 про реєстрацію за адресою, яка вказана в судовому наказі, інших осіб, судом до уваги не приймаються, оскільки докази на підтвердження існування таких обставин на час видачі судового наказу та надіслання його копії боржнику, суду не надані. Зняття з реєстрації за вказаною адресою заявниці після видачі судового наказу не свідчать про поважність причин пропуску строку для подання заяви про скасування судового наказу.

На підставі викладеного, заява про скасування судового наказу підлягає поверненню.

Керуючись ст.127, 170, 171, 259-260, 263 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого 08.08.2018 року Хортицьким районним судом м.Запоріжжя у справі ЄУН №337/2695/18 -повернути заявнику.

Ухвала суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м.Запоріжжя протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби (COVID-19), строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії такого карантину.

Суддя М.В.Сидорова