Ухвала суду № 89701357, 27.05.2020, Оболонський районний суд міста Києва

27.05.2020 Справа № 756/1057/18

Унікальний №756/1057/18

Провадження №4-с/756/21/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2020 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Шевчука А.В.,

при секретарі - Волковії А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Крайчинського Сергія Станіславовича, заінтересована особа Акціонерне товариство «Київенерго», -

в с т а н о в и в:

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою у якій просила визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Крайчинського С.С. в частині нездійснення дій по скасуванню арешту, накладеного на грошові кошти, що містяться на рахунку № НОМЕР_1 Тішури М.В., відкритому в ПАТ «КБ «Приватбанк», код МФО 320649, а також скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Крайчинського С.С. від 01.02.2019 року по ВП № 58250722 про арешт коштів боржника в частині накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), відкритому в ПАТ «КБ «Приватбанк», код МФО 320649.

В обґрунтування скарги заявник вказувала, що Оболонським районним судом м. Києва 30.01.2020 року видано Судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Київенерго» заборгованості за житлово комунальні послуги.

На підставі вищевказаного наказу приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Крайчинським С.С. було відкрито виконавче провадження №58250722 від 01.02.2019 року з примусового виконання рішення суду, в межах якого винесено постанову про накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1 , що містяться на відкритих рахунках, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та /або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику.

Вказану постанову було надіслано до банківських установ, в тому числі до ПАТ КБ «Приватбанк», що підтверджується супровідним листом приватного виконавця.

На виконання постанови приватного виконавця ПАТ КБ «Приватбанк» було накладено арешт на грошові кошти, які містяться на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому у вказаному банку на ім`я скаржника.

Скаржник зазначає, що накладення арешту на грошові кошти, які містяться на рахунку № НОМЕР_1 є неправомірним, оскільки вказаний рахунок має спеціальне призначення - отримання допомоги на дитину, над якою встановлено опіку.

У судове засідання заявник не з`явився, про час та місце розгляду заяви повідолялася належним чином.

Приватний виконавць виконавчого округу м. Києва Крайчинський С.С. в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причин неявки до суду не повідомив, будь-яких заяв до суду не надав.

Представник заінтересованої особи Акціонерне товариство «Київенерго`в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причин неявки до суду не повідомили, будь-яких заяв до суду не надали.

Відповідно ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Таким чином, суд вважає можливим розгляд скарги за відсутності осіб, що не з`явилися в судове засідання на підставі поданих документів та наявних доказів у справі.

Суд дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, встановив наступне.

30.01.2020 року Оболонським районним судом м. Києва видано Судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Київенерго» заборгованості за житлово комунальні послуги.

На підставі виконавчого документу приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Крайчинським С.С. було відкрито виконавче провадження №58250722 від 01.02.2019 року з примусового виконання рішення суду.

При цьому приватним виконавцем винесено постанову від 01.02.2019 року про накладення арешту на грошові кошти боржника ОСОБА_1 , що містяться на відкритих рахунках, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та /або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику.

Арешт накладено у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, втрату виконавчого провадження, штрафів,що становить 60 085,03 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 18 Закону, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейська обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Згідно із ч. 3 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Відповідно до ст. 56 вказаного Закону арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

У порядку, встановленому цією статтею, виконавець, у провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили. Такий арешт знімається, якщо протягом п`яти днів з дня його накладення стягувач не звернеться до суду про звернення стягнення на грошові кошти такої особи в порядку, встановленому процесуальним законом.

Ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституції та законами України.

Ст. 43 Конституції України гарантовано, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом; громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Ст. 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Таким чином, отримання допомоги на дитину, над якою встановлено опіку в розумінні поняття «власності» є майном, на захист якого стає не лише Закону України «Про виконавче провадження» а й Конституція України.

Зазначені норми в сукупності свідчать про те, що держава гарантує та захищає законом право на отримання пенсії, соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування.

Отже, отримання допомоги на дитину, над якою встановлено опіку, навіть оформлена на картковий рахунок боржника має пріоритет перед погашенням заборгованості перед кредитором.

Накладення ж арешту на рахунок боржника, який призначений для зарахування та отримання допомоги на дитину, над якою встановлено опіку, унеможливлює своєчасне здійснення таких виплат, що невідворотно призводить до порушення конституційних прав дітей, які залишились без материнського піклування та суперечить змісту оскаржуваної постанови у якій зазначено про неможливість накладення арешту на рахунки звернення стягнення на які заборонено законом.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Тобто, рахунок який призначений для зарахування та отримання допомоги на дитину, над якою встановлено опіку, є рахунком на який виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а виокремлення такого рахунку з решти наявних рахунків із грошовими коштами боржника належить до повноважень виконавчої служби.

Згідно з розпорядженням Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації «Про зміну статусу дитини, позбавленої батьківського піклування на статус дитини-сироти» від 28.01.2019 р. № 40 було змінено ОСОБА_2 статус дитини, позбавленої батьківського піклування, на статус дитини-сироти.

Довідкою про отримання допомоги від 26.02.2019 р. № 04-11-807 підтверджується, що ОСОБА_2 перебуває на обліку управління праці та соціального захисту населення Оболонського району м. Києва та відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» з 01.12.2012 по 30.11.2019 р. їй призначено допомогу на дитину, яка перебуває під опікою.

Для отримання вказаної допомоги ОСОБА_2 було відкрито рахунок в ПАТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , на який надходять кошти виключно у вигляді допомоги на дитину, над якою встановлено опіку.

Таким чином виконавцем неправомірно накладено арешт на картковий рахунок відкритий для зарахування та отримання допомоги на дитину, над якою встановлено опіку, який використовується виключно для отримання пенсії для утримання дітей.

Частина 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» вказує, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Враховуючи вище наведене, суд вважає, що накладення арешту на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 в ПАТ «КБ «Приватбанк», код МФО 320649, призначений для зарахування та отримання допомоги на дитину, над якою встановлено опіку унеможливлює її отримання, що призводить до триваючого порушення прав ОСОБА_1 та позбавляє дітей гарантованих коштів на існування.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі: скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

При цьому, із матеріалів справи вбачається, що 19.03.2020 року ухвалою Оболонського районного суду м. Києва Судовий наказ від 30.01.2018 року, на підставі якого постановою приватного виконавця накладено арешт на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 в ПАТ «КБ «Приватбанк», код МФО 320649, скасований.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

З огляду на зазначене, суд вважає протиправними, в межах предмету скарги, дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Крайчинського С.С., при цьому у зв`язку із закінченням виконавчого провадження у результаті скасування судового наказу Оболонського районного суду м. Києва від 30.01.2018 року, на даний час відпали підстави для задоволення скарги, оскільки приватний виконавець в обов`язковому порядку зобов`язаний скасувати накладений арешт.

З огляду на наведене, відповідно ст.ст. 19,43, 46 Конституції України, ст.ст. 1, 18, 52, 56, 59, 74 Закону України "Про виконавче провадження", керуючись ст.ст. 447-451 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії головного приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Крайчинського Сергія Станіславовича, заінтересована особа Акціонерне товариство «Київенерго», - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя А.В. Шевчук